Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України

Замість того, щоб з самого початку поставити питання коректно, а коректна постановка питання - це зона вільної торгівлі. Це було б нормально. А єдиний економічний простір - це зовсім дещо інше. Як кажуть, в Одесі, це дві великих різниці.

Тому ми стоїмо зараз перед необхідністю думати про те, якщо нас втягнуть у цей процес, як нам буде забезпечити відповідність законодавства на всій єдиній митній території так званого єдиного економічного простору. Практично це означає те, що існує зараз в Європейською союзу. Ми практично вступаємо в євро-азійський союз з єдиною митною територією. Ось яка перспектива. І ми повинні усвідомлювати це, які плюси, які мінуси. А не, закривши очі, сховавши голову в пісок, вести мову про єдиний економічний простір. Дякую.

Будь ласка, Сергій Володимирович Шевчук.

ШЕВЧУК С.В.

Шановні колеги, мені здається, в залі немає депутатів, які не розуміють значення введення в дію нового митного кодексу, як важливого документу нашої держави. Але ви, мабуть, так само погодитись з тим, що перш ніж говорити про вступ в силу цього закону, необхідно зробити все, аби поняття державного кордону було визначено остаточно.

На жаль, при обговоренні даного законопроекту, який звучить так - "Про внесення змін до інших законодавчих актів", - ми повинні торкнутися дійсно інших проблем, а не лише власне проблем митниці. І от однією з таких проблем є проблема державного кордону.

Я хочу нагадати присутнім на сесії народним депутатам те, що до цього часу кордон між Україною та Білорусією офіційно ще не визнаний, не визнаний парламентом Білорусії, оскільки цей орган, законодавчий орган сусідньої країни, не ратифікував закон про кордон між Україною і Білорусією.

Вам також відомо, що далека від завершення робота над демілітацією, демаркацією кордону з Російською Федерацією, особливо на морі. Існують проблеми, пов'язані з кордоном із Румунією - з островом Зміїним. Таким чином може скластись така ситуація, коли ми дійсно приймем митний кодекс, однак предметом дії цього закону і митного кодексу буде щось не певне, не визначене.

Тому я, підтримуючи урядовий законопроект, який ми розглядаємо, хотів би також звернутись до представників уряду, з Міністерства закордонних справ з вимогою більш настирливо проводити цю роботу зовнішнього відомства нашої держави щодо впорядкування державних кордонів України. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Розгляд питання завершено. Переходимо до наступного. Пропонується розглянути проект закону про особливості приватизації пакету акцій, що належать державі в статутному фонді закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансова промислова нафтова компанія "Укртатнафта". (Шум у залі)

Добре, одну хвилинку. Будь ласка, Семенюк.
12:09:11

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Геннадію Андрійовичу, питання, яке сьогодні винесено, питання національної безпеки. Розглядати питання таке за скороченою процедурою, без представництва Кабінету Міністрів, без висновків уряду, неможливо.

Я прошу зняти це питання або перенести його, хоча б, щоб хтось був від уряду. Получається так, підприємство було збитковим, не стояло питання приватизації. Зараз 192 мільйони чистого прибутку по підприємству, давайте будемо його приватизовувати. Виникає питання: їто рахував втрати держави від приватизації такої великої Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії? Чому сьогодні стоїть питання? Можливо, мені уряд пояснить. Тим більше, що питання не може розглядатися за скороченою процедурою. У попередньому плані стояло питання не за скороченою процедурою. Геннадію Васильовичу, давайте ми не будемо гратися у "кошки-мышки". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Баранівський.
12:10:18

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Геннадію Андрійовичу і шановні колеги, я не можу зрозуміти, що ми у парламенті створили за такого монстра, як Погоджувальну раду. Сьогодні у Погоджувальній раді більшість знаходиться у руках більшості, тобто тих сьогодні сил, про які тут говорили як буржуазія, яка у нас вона цивілізована, чи нецивілізована. І вони визначають, які закони приймати у загальному порядку, а які за скороченою процедурою. І такий важливий закон, коли сьогодні іде питання приватизації пакету акцій Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанія "Укртатнафта" пропонують за скороченою процедурою, щоб відсікти максимально, нічого нікому не дати не те, що обговорити, а щоб і наче даже радіослухачі населення України не знали, як буде приватизовуватися компанія. Тобто можливість така вкрасти і зробити це, так сказати, під прикриттям Верховної Ради. Чи можемо ми це допускати?

Тому я пропоную так, як Валентина Петрівна Семенюк, відкласти цей розгляд і розглянути його на загальних підставах, як ми розглядаємо закони.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.
12:11:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги, цей закон дуже важливий для держави, я маю на увазі в плані того, що прийняття його може вплинути на економічну безпеку держави, тому що він тільки почав підніматися, тільки став на ноги. Держава почала отримувати стабільні надходження до Державного бюджету України.

Ми не маємо сьогодні висновків бюджетного комітету, ми не маємо сьогодні висновків Комітету з питань фінансової і банківської діяльності, ми не маємо сьогодні висновку спеціально утвореної Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. Більше того, вона взагалі не розглянула цього закону. Тільки у вівторок вона планує це розглянути, це до тих колег, хто не чує, оно вам завтра Семенюк підтверджує, тільки на вівторок, я цікавився, тільки на вівторок призначено. І ми без всього цього, без Прем'єр-міністра Януковича виносимо це питання в скороченому режимі.

Я вважаю, що ми не маємо права так підходити легковажно до цього проекту. Я знаю вас, Геннадій Андрійович, як державника, від вас залежить прийняти рішення і зняти його сьогодні з обговорення. Дякую.

Завершуємо.

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я хотів би, по-перше, сказати, законопроект, котрий пропонується, він попри свою важливість, я повністю згідний, що він дуже важливий, попри свою особливість, бо кожний законопроект таки особливий, він несе в собі поняття приватизаційності, тобто грошей і фінансів. І такі закони мають бути дуже зрозумілими в першу чергу для виборців, для людей, щоб вони могли, якщо мають бажання, отримати думку, знати думку своїх депутатів.

Тому, по-перше, має бути не за скороченою, а за повною процедурою.

По-друге, якщо профільна комісія не прийняла рішення свого, не дала оцінки, бажано було б його зняти з розгляду, бо в першу чергу, Геннадій Андрійович, це кидає тінь на Кабінету Міністрів, що є якісь лобісти, які хочуть щось там зробити, або є інші, які не хочуть цього допустити.

Тому для того, щоб зняти напруження, я б пропонував зняти.

Василь Гаврилюк, будь ласка.

ГАВРИЛЮК В.В.

Спасибо, Геннадий Андреевич.

Уважаемые коллеги, я что бы хотел сказать. Профильная комиссия, вернее, наша комиссия специальная по приватизации, не является профильной в рассмотрении данного законопроекта, а на самом деле Комитет по экономической политике. И Комитет по экономической политике еще в июне месяце рассматривал дважды этот законопроект на своих заседаниях. Точно так же Комитет по топливно-энергетическому комплексу на своих заседаниях дважды еще в июне-месяце рассматривал.

И сегодня говорить о том, что снять законопроект, по Регламенту не предусмотрено. Если есть в порядке денном, то только при голосовании можно это сделать. Поэтому я настаиваю на рассмотрении данного законопроекта сейчас. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином.

Що стосується зняття взагалі цього питання - ми повинні голосувати... Ми не можемо... У нас є... Ні, у нас в розкладі засідань воно є. Тому, якщо голосувати, давайте поставимо на голосування: зняти, перенести - це право депутатів у залі. Але ж у нас присутній (послухайте, будь ласка), у нас в залі присутній голова Фонду державного майна Михайло Васильович Чечетов. Він висловив думку з цього приводу.

Таким чином, я пропоную: якщо не за скороченою процедурою, розглядати в цілому в загальному режимі, а визначатися будемо у день голосування.

Будь ласка, Василь Васильович, доповідайте.

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Геннадій Андрійович.

Шановні колеги, в основу представленого вам законопроекту покладений принцип законодавчого визначення особливостей об'єктів приватизації, які мають стратегічне значення для економіки України. Згідно цього принципу приватизація об'єктів, які мають стратегічне значення для України, має проводитись на підставі окремих законів. Зазначене сприятиме забезпеченню принципу прозорості в процесі приватизації та зменшить можливість застосування тіньових схем під час приватизації стратегічно важливих для України об'єктів.

І ми вже маємо позитивний досвід застосування особливого порядку приватизації. Це приватизація ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", ВАТ "Укртелеком". Щодо "Укртотнафти", не вартий зайвий раз говорити про його важливість для вітчизняної економіки. По-перше, це одне із найбільших нафтопереробних підприємств України, яке посідає провідне місце у забезпеченні країни нафтопродуктами; по-друге, "Укртатнафта" є бюджетоутворюючим підприємством Кременчуга Полтавської області. Більше того, видатки, що сплачують підприємства, складають значну частину надходжень до державного бюджету. Таким чином "Укртатнафта" , без перебільшення, відіграє стратегічну роль у системі економічної безпеки країни. І проводити приватизацію такого об'єкту за загальними правилами неприпустимо.

З огляду на це нами і був запропонований проект, метою якого є забезпечення прозорої та ефективної приватизації пакету акцій, що належить державі у статутному фонді закритого акціонерного товариства "Укртатнафта".

Особливостями такого проекту є наступне. Згідно проекту приватизація має відбуватися шляхом проведення відкритого конкурсу. При цьому неприпустимим є дроблення пакту акцій, що приватизується, та заборона перепрофілювання "Укртатнафти". Вартість об'єкту приватизації визначатиметься за допомогою експертної оцінки, але у будь-якому разі не може бути нижче номінальної вартості пакету акцій. Проектом передбачено створення комісії з приватизації у кількості 15 осіб. До складу комісії входять представники Верховної Ради України у кількості 11 осіб, що призначаються парламентом шляхом прийняття відповідної постанови. Комісія матиме досить широкі повноваження: це і визнання вартості об'єкту приватизації, і визнання переліку учасників конкурсу, і розробка всіх умов проведення приватизації, нарешті, визначення переможця конкурсу. На наш погляд, саме залучення Верховної Ради України до проведення приватизації забезпечить оптимальність цьому процесу.

Проектом передбачений цілий ряд умов приватизації, серед яких збереження робочих місць, створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища, збереження технології і єдинства виробництва. Таким чином проект не передбачає жодних переваг для будь-якої з потенційних покупців державного пакету акцій.

Тому ми впевнені, що прийняття Верховною Радою наших пропозицій, дозволить забезпечити прозору і відкриту приватизацію державної власності, не допустить жодних зловживань у сфері управління державним майном та врешті-решт призведе до збільшення обсягу залучення до нафтопереробної галузі і збільшення обсягу надходжень до бюджету, що дозволить збільшити обсяги фінансування соціальних програм держави. Уважаемые коллеги, я хотел б еще добавить, что на самом деле процесс проведения приватизации, особенности приватизации "Укртатнафта" 43 процентов, это не так как сказала наша коллега, что процесс приватизации должен проводиться по работающему предприятию, который получает прибыль "Укртатнафта" уже приватизирована и это уже ... закрытое акционерное товарищество. Сегодня там распределили пакеты акций и сейчас идет речь о том, что у государства остался пакет акций в 43 процента, который представляет собой целый имущественный комплекс, который внесло государство в совместное предприятие, когда оно еще начинало формироваться в 1995-1996 годах.

Я вам хочу сказать, что процесс не очень простой, он действительно проходил несколько серьезных экспертиз, в том числе и Науково-экспертного управления. Науково-экспертное управление дважды рассматривало и мы устраняли замечания первый раз Науково-экспертного управления.

Хочу вам зачитать высновки Науково-экспертного управления как результат.

"Узагальнюючий висновок.

За результатами розгляду у першому читанні проект закону України про особливості приватизації пакету акцій, що належать державі у статутному фонді закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" може бути взятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій".

І кроме этого, Комитет экономической политики рассматривал, еще раз повторяю, дважды. Дважды рассматривал Топливно-энергетический комитет. И все схвалылы прийняты в першому читанни.

Кроме всего прочего, доопрацюваты. Будут высказаны дополнительные там условия. Но если сегодня рассматривать с точки зрения позиции государства, то у нас с вами есть фактически 2 направления: или мы делаем открытый конкурс с привлечением и контролем Верховной Рады и получаем максимально возможное количество средств в бюджет страны, или тогда нужно смотреть и ставить вопрос о том, что действительно эти 43 процента акций оставались за государством. Если эта будет принята концепция. Вы знаете какие сегодня закладываются основы в программу приватизации. Не меньше 51, там 50 плюс одна акция за государством хотят оставить.

И самое главное, что благодаря нам с вами, именно парламенту, мы смогли добиться, что это предприятие, этот пакет акций не был приватизирован и не был продан еще в этом году, потому что в планах фонда майна, я думаю Михаил Васильевич Чечетов скажет, что Фонд майна планировал продать это предприятие именно в этом году. И только потому, что заинтересовалась Верховная Рада, потому что профильный комитет серьезно настаивал, потому что депутаты многие настаивали на том, чтобы приватизация именно таких предприятий шла по особлывым законам.

И если мы с вами принимаем такие решения, то тогда уже у Фонда майна будут основания заниматься на 2004 год приватизацией данного предприятия. А в планах у них это есть на 2004 год. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання.

Висвітліть, будь ласка.

Кирильчук, Євген Кирильчук, наступний Баранівський
12:22:58

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Євген Кирильчук .

Ви так нас переконливо агітували і не назвали жодної цифри. Скажіть, цих 40 з гаком процентів акцій державного майна, це прибуткове підприємство повинно давати кожен рік в державний бюджет якусь суму коштів. Скільки в минулому і в цьому році бюджет з цього проценту державної власності поступило в бюджет і за яку суму можна продати наші акції? Будь ласка.

Если мы делаем открытые торги, то вы наверное слышали в прессе уже заявляли многие претенденты на участие в конкурсе, хотят участвовать и ТНК, и многие другие компании "Бритиш петролиум", есть заявление "Лукойла". То я предполагаю, что до полумиллиарда долларов может получить Державный бюджет Украины.

То, что касается ежегодных отчислений в бюджет страны, я боюсь сказать неточные цифры, я думаю, Михаил Васильевич Чечетов их скажет или Комитет экономической политики. Я лишь хочу сказать, что в бюджете области, Полтавской области, в частности Кременчуга, это составная часть местного бюджета отчисления данного предприятия. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Баранівський. Наступний - Кармазін.
12:25:06

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Шановні колеги, я хотів би сказати про те, що тут правильно доповідач сказав, що остався 41 відсоток всього акцій у держави, не володіє держава, а остався. Справа в тому, що держава як власник акцій тих чи інших підприємств спільної власності абсолютно за ці роки нічого не отримувала від дивідендів від своїх прибуткових підприємств. Все це, як кажуть, деребанили ті, хто має там певну частку власності, скажемо, 10 відсотків, держава - 90, але вони цим розпоряджалися на свій розсуд, як цього хотіли.

Так от у цьому році, шановні колеги, згадайте, що ми вперше записали в бюджеті про частину сплату дивідендів від державної власності в тому чи іншому підприємстві. І такі кошти до бюджету вже пішли. І ось сьогодні і викликано, що підприємство, яке надзвичайні дає прибутки, ми знову його пускаємо на торги і ще по зовсім не зрозумілій схемі. Я думаю, що треба подумати, який господар буде прибуткове підприємство, яке дає йому якісь прибутки на його акції, продавати? До якого часу ми будемо інтереси певних кланів більше підтримувати, ніж інтереси держави і в цілому українського народу. Поясніть мені, будь ласка, який сенс продажу цих акцій, коли держава від них може отримувати стабільні постійні прибутки?

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний колего! Я хотів би вас запитати: чи знайомились ви повністю з висновком науково-експертного управління, адже в своєму висновку під пунктом 2 вони записали, що стосується створення комісії з питань приватизації безпосередньо Верховною Радою, то Конституція України не надає таких повноважень законодавчому органу. Це - перше, що вони записали.

Друге. Звідки вам відомо, хто хоче прийняти участь в приватизації? Ви що оголошували про попередній збір заявок чи що?

І наступне питання. Я уважено ознайомився і з першим законопроектом, який відкликано, і з другим. Де хоча би на рівні десятого класу економічне обгрунтування такого страшного законопроекту? Де це обгрунтування? Де висновки урядових комітетів? Де вони, скажіть, будь ласка? Можливо, я їх не побачив? Підкажіть, де знайти. Дякую.
ГАВРИЛЮК В.В. Да, спасибо, Юрий Анатольевич, за вопрос. вы просто очень заняты своей деятельностью, поэтому, наверное, что-то не учли сейчас, не рассмотрели. На топливно-энергетическом, на заседании Комитета топливно-энергетического комплекса присутствовал Михаил Васильевич, присутствовали представители Министерства топлива и энергетики. Этот вопрос стоял очень актуально, серьезно, рассматривался, можно сказать, по деталям. И согласие есть именно этого министерства, и согласие есть Фонда майна.

То, что касается зауважень Науково-експертного управління, вам зачитал висновок. Зауваження, которые есть, у висновках, вернее есть, которые уже дали на замену второго законопроекта, который мы рассматривали, здесь есть вот коллега наш Рудковський, который знает, мы устраняли все замечания и Комитета топливно-энергетического и Комитета по экономической политике. В висновках того, о чем вы говорите, нет. Второй пункт гласит немножко не так. Спасибо.

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые коллеги народные депутаты.

Я хочу отметить, что в соответствии с рассматриваемым законопроектом есть ряд принципиальных особенностей приватизации такого серьезного объекта, как транснациональная финансово-промышленная компания. Она, кстати, не состоялась как финансово-промышленная компания в силу законодательных несоответствий российского и нашего законодательства.

Так вот самые главные особенности этого законопроекта заключаются в том, что предлагается не допустить: первое, дробления пакета акций, это очень важно. Потому что, вы знаете, 43 процента - это пакет, который может только блокировать проведение собраний.

Следующее, это все-таки определение стартовой цены, которая не может быть ниже номинальной стоимости пакета.

И что очень важно, это мониторинг выполнения инвестиционных обязательств при продаже данного пакета. У нас опыт приватизации, а ми на днях с вами рассматривали и программу, и Закон о Фонде держмайна, многие отмечали, и народные депутаты, что есть отрицательный опыт приватизации и опыт выполнения инвестиционных обязательств. Я бы хотел сказать несколько слов о предпосылках появления данного законопроекта.

Для справки отвечу, что транснациональная финансово-промышлення компания "Укртатнафта" как закрытое акционерное общество было создано указами Президента Украины и президента Республики Татарстан от 1994. Создано было на базе нефтеперерабатывающих мощностей Кременчугского НПЗ - это "Кременчугнефтьоргсинтез" и нефтедобывающей промышленности Республики Татарстан.

В соглашении о создании "Укртатанафты" было определено, что минимальный объем поставок нефти для переработки производственными мощностями компании, в том числе с учетом собственной добычи, должны на условиях консигнации составлять не менее 8 миллионов тонн в год. Так вот это соглашение за время существования с 1995 года было выполнено единожды, один раз - в 1995 году.

Эта необычная компания, она создавалась не путем продажи имущественного комплекса или продажи акций, она создавалась путем создания совместного предприятия и, по-существу, мы сегодня говорим не о 43 процентах, мы сегодня говорим о всем нефтеперерабатывающем комплексе "Кременчугнефтеоргсинтез".

Так вот, если говорить о предприятии, оно, действительно, является для экономики страны важнейшим, потому что одно дело перерабатывать, как все эти годы были, 2-4-5 миллионов или 8-10 миллионов. А по оценкам экспертов, и "Бритиш Петролеум" оценивала в том числе, оптимальный объем сегодня переработки порядка 10 миллионов с учетом современных условий, с учетом мощностей, глубины переработки.

Так вот, представьте: то ли 5, то ли 10. В два раза, если мы вот эту разницу возьмем, какие будут поступления в бюджет? Оно будет не только бюджетообразующим для Полтавской области, для Кременчуга, для страны в целом.

Необходимо отметить, что до недавнего времени, а, будем говорить, до этого года, пока не произошли изменения в руководстве "Укрнафты", "Укртатнафта" перерабатывала, а там естественная монополия, это нефтепроводы, практически весь объем восточных нефтей, то есть ценнейшего углеводородного сырья, которое, в первую очередь, использовалось для производства масел, а это единственное производство масла в Кременчуге, и для производства авиационных топлив, высококачественных топлив.

Относительно цены пакета акций. История с 1994 года с момента выхода указов двух президентов - Леонида Даниловича и Шаймиева Минтемир Шариповича - за это время трижды менялся уставной фонд. Ну, будем так говорить: 1995 год - 700 миллионов долларов, конкретно, он не был наполнен. И по оценкам "Бритиш петролиум" в тот момент стоимость кременчугского НПЗ была 350 миллионов. По их же оценкам, завод был способен генерировать средства в объеме 69 миллионов долларов после налогообложения в год, то есть чистая прибыль.