Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України

ШКІЛЬ А.В. Дякую.

Ну, в першу чергу я хотів би наголосити, що ми сказали, що будемо розглядати закон в цілому і треба було розглянути в цілому. Це - перше.

З другого боку, я хотів би наголосити на цьому законопроекті. Єдине, що ми не маємо права робити - це залишати "Укрататнафту" так, як є, тому що за будь-яких обставин, що б ми тут не приймали, які політичні рішення, що б тут нам не говорив керівник Фонду держмайна, що Верховна Рада все вирішує, тут вирішує не Верховна Рада, тут вирішують ті, хто на неї тисне і вимагає голосувати так чи інакше, а потім списує все на Верховну Раду. Так що, будь ласка, обережніше. пане Чечетов.

Друге. В даній ситуації можна залишити так, як є, ми зобов'язані щось вирішити, бо коли ми залишимо ситуацію по "Укртатнафта", як є, то, може, передадуть державний пакет акцій - 43 відсотки - в управління, як це завжди бувало, в управління держава передасть, бо вона не спроможна, не хоче, не може. І не маємо права допустити в управління. Тому я наголошую, що якщо ми не приймем запропонований нам Закон про взагалі про форму приватизації, про приватизаційні аспекти, то тоді ми зупинимо грабунок держави.

І я би казав, що цей законопроект, в принципі, у першому читанні ми можемо підтримати, але тільки за умови, якщо до другого читання він пройде тільки у тому випадку у подальшому, коли ми зупинимо приватизаційну вакханалію те, що пропонує нам і Фонд держмайна, і з Банкової нам пропонують. Ми мусимо...

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, ця приватизація недопустима, тому що вона суперечить національним інтересам України і національній безпеці. Це єдина частка державного майна, акцій в нафтовій галузі, ми повністю здали нафтову галузь. Фонд державного майна продовжує і далі, це останній редут, який ми здаємо. Тому давайте не будемо втягуватися в обговорення цього закону плюсів і мінусів. Йде мова про те, щоб не допустити цю приватизацію. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Визначатися будемо у день голосування. Зараз переходимо до "Різного". Будь ласка, висвітліть.

Слово надається Юрію Кармазіну, наступний - Борис Беспалий.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний український народе!

Я хочу звернути до ганебних явищ, які, на мій погляд, неможливі далі в Україні, це закриття україномовних середніх шкіл. Наприклад, це було зроблено у місті Донецьку. Ми приймали з вами, голосували на ім'я Прем'єр-міністра Януковича направлявся мій депутатський запит номер 57, згідно з яким під час перевірки Міністерством освіти і науки підтвердилися факти незаконності ліквідації середньої школи номер 36 у місті Донецькі. Після цього міністерство звернулося на адресу донецького міського голови Лук'янченка та голови Донецької обласної державної адміністрації Близнюка з вимогою не допустити закриття загальноосвітньої школи першого-другого ступеню номер 36 Ленінського району міста Донецька.

Однак, вказані умови були проігноровані, що викликає обурення батьків і таких позбавлення конституційного права на здобування освіти своїх дітей державною мовою.

Шановні народні депутати, ми живемо в державі Україна. В Донецьку, сьогодні в Донецьку держави Україна не існує. І той факт, що туди виїжджав на місце віце-прем'єр Табачник і нічого не вирішив, є ганебним фактом, особливо після обіцянки Прем'єр-міністра Януковича при всіх, абсолютно при всіх людях по телебаченню, що там українська школа буде збережена.

Що тоді стоїть, скільки коштує слово Прем'єр-міністра України? Воно нічого не коштує в Донецьку, воно нічого не коштує в Україні - ось, що таке слово Прем'єр-міністра України.

Я звертаюся до Віктора Федоровича Януковича: Віктор Федорович, якщо вас не слухають в Донецьку, то як же ви тоді будете працювати Прем'єр-міністром?

На жаль, залишились від відповідей взагалі мої звернення на ім'я прокурора області Пшонки. Мабуть, генеральний прокурор Піскун забув, що він є прокурором не Кучменістана, а України? Мабуть, він забув, що треба виконувати Конституцію, мабуть, він забув, що є права громадян України і їх треба поважати.

На сьогодні діти з 36-ї школи сидять дома, в школу не ходять. Чи є це надзвичайною подією чи немає? Як це так, на 13-му році незалежності люди мають вимагати право розмовляти мовою титульної нації і взагалі вчитися цією мовою. Хіба це не є порушення міжнародних конвенцій Україною?

Тому, шановні друзі, на мій погляд, по цьому факту має бути порушена кримінальна справа щодо посадових осіб Донецької міськдержадміністрації. Я звертаю вашу увагу, що 31 серпня Петром Порошенко за дорученням Віктора Ющенка було відкрито україномовну гімназію в місті Бендери, де проживає більше 50 відсотків українського населення, а в Донецьку ми не можемо забезпечити українського навчання, саме тому, що в нас немає української влади.

Я прошу зреагувати керівництво Верховної Ради, вас, Геннадій Андрійович, прошу, ви теж були в Донецьку прокурором області, я прошу призвати Пшонку до відповідальності, я прошу поставити на місце Генерального прокурора і поставити на місце мера міста Донецька. Бо коли ми прийдемо до влади, то я йому обіцяю, що він буде сидіти під вартою за цей злочин, який він вчинив проти українського народу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би відреагувати зразу і сказати. Що стосується України як держави, то вона існує на всій території Це перше.

А що стосується патріотизму, то в Донеччині він не менший, ніж в інших областях. Юрію Анатолійовичу, будь ласка, ви поцікавтесь. Ті учні, які у 36-й школі навчаються, не розмовляють українською мовою. Скажіть, будь ласка, що це за українська школа?! Чи відповідають за свої дії працівники цієї школи?

Давайте обережно ставитися до своїх слів.

Будь ласка, Борис Беспалий. Наступний Заєць.

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Я прошу віддати моє слово Іванові Зайцю.
13:13:51

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати України і громадяни України. Я звертаюсь до вас як один з фундаторів Української держави із закликом стати на захист суверенітету України від власної влади. Вже півроку правляча влада пропагує угоди про створення на територіях України, Росії, Білорусії та Казахстану так званого єдиного економічного простору. В останні дні до цього хору долучилися соціал-демократи Медведчука та "трудовики" на чолі з Тігіпком.

Що ж ми знаємо про зміст цих угод, що насправді чекає на нас у випадку їх підписання та реалізації? Якщо послухати доморощених батьків цих угод - Президента Леоніда Кучму, Миколу Азарова та їхнє олігархічне оточення з партії "Трудова Україна" та СДПУ(о), - то українцям нічого не залишається, як покинути всі справи і кинутися підтримувати діяльність влади по створенню цього простору, бо він ніби дуже вигідний для України, сприятиме ніби економічному розвитку та зростанню добробуту громадян.

Насправді, все по-іншому, все не так. Не так вже хоч би тому, що важко повірити тим, хто покрав зерно, розорив селян у врожайний рік і поставив народ перед загрозою голоду, хто під час збирання урожаю підвищує ціни на паливо. Чи можуть люди, які розорили країну запропонувати вигідний для народу зовнішньо політичний проект - ніколи.

Не так ще і тому, що проштовхування цього проекту супроводжується відвертою цинічною, нахабною брехнею про зміст угод з боку Президента України, Миколи Азарова та їхнього оточення. Вони свідомо обманюють вас, коли говорять, що їхньою метою при підписанні цих угод є створення зони вільної торгівлі, що Україна не братиме участі у створенні наддержавного регулюючого органу і не передаватиме московським чиновникам суверенні функції української держави. Що підписання цих угод не перекреслює європейський вибір українців і не зірве вступ України в світову торгівлю. Не обмежить правосуб’єктність країни на міжнародній арені.

В тому й то біда, що в цих угодах про зону вільної торгівлі лише згадується, а головною метою угод визначено створення митного союзу під міфічною назвою "Єдиного економічного простору", що є насправді політико-економічним союзом, участь в якому не можлива без втрати значної частини суверенітету України. В угодах прямо записано про те, що буде створюватися наддержавний орган, що Україна має передати частину своїх суверенних прав. Ось одне з положень статті 4 угоди. Органи ЄЕП, створюються на основі сполучення міждержавних елементів і принципу передачі частини повноважень сторін єдиному регулюючому органу з поступовим підвищенням значущості останнього.

В тому то і біда, що ці угоди обмежать міжнародну правосуб'єктність України, бо вони зобов’язують українську державу здійснювати в цьому просторі єдину зовнішню торгову, грошову, кредитну і валютну фінансову політику - стаття 1 Угоди. В тому то і біда, що підписання цих угод сторпедує євроінтеграційну політику України і намагання вступити до СОТ. Бо цей союз формується на солідарній основі. А бути одночасно у двох солідарних союзах ЄЕП і ЄЕС не можна. Всі ці застереження розділяється всіма незаангажованими експертами і журналістами і, головне, трьома ведучими міністерствами уряду: Міністерство економіки, закордонних справ і юстиції. У висновках цих трьох міністерств однозначно зазначається, що парафовані Азаровим угоди призначені для створення митного союзу з державним регулюючим органом, що прямо суперечить Конституції України і міжнародним зобов'язанням України, обмежить міжнародну правосуб'єктність України, зашкодить вступу України в СОТ і до ЄС. З цими висновками Кабінет Міністрів погодився на своєму засіданні, що відбулося 10 вересня, і одноголосно прийняв рішення підготовки...

З цими висновками Кабінет Міністрів погодився на своєму засіданні, що відбулося 10 вересня і одноголосно прийняв рішення підготувати детальні застереження України до угоди і концепції про створення єдиного економічного простору, відповідно до цих застережень підготувати пропозиції щодо змін цих угод.

Такою ж облудною є аргументація Президента Леоніда Кучми і Миколи Азарова та їхніх глашатаєв соціал-демократів та "Трудової України" щодо ніби вигідності цих угод для української економіки, зокрема, ними стверджуюча, що створення цього економічного простору дозволить купляти в Росії енергоносії за меншими цінами. Але цього ніколи не буде, бо в умовах ринкових відносин, наближенні російських цін до світових в умовах, коли торгівля енергоносіями опинилася у приватних руках, ніхто не буде продавати нам нафту чи газ за нижчими цінами. І тут всі ці мита не мають жодного значення.

Невже всі забули, що Росія продавала українцям енергоносії і сім років тому, і зараз за цінами вищими від світових. Невже у нас така коротка пам'ять, що ми забули, як півроку тому Президент Білорусії Олександр Лукашенко криком кричав, що росіяни почали продавати білорусам енергоносії за світовими цінами, хоч Білорусія у союзі з Росією.

В умовах, коли українська економіка не має повноструктурності, коли не сформований внутрішній ринок на власній продукції, вільний рух товарі і робочої сили знищить до тла українське виробництво, яке вже почало оживати.

І такій ситуацій найгірше почуватиметься Донбас, регіони з тяжкою промисловістю. Чи витримає, наприклад, конкуренцію з кузбаським донбаське вугілля? Однозначно, ні. А які прибутки матиме державний бюджет за перевезення російських вантажів чи транспортування російських енергоносіїв, коли суттєво знизяться транспортні тарифи. Я вже не кажу, що ці угоди створять додаткові можливості для заполонення України мільйонами мігрантів з Азії. Біда і у тому, що Президент України, Кабінет Міністрів готували ці угоди по-злодійські. Весь переговорний процес утаємничувався, закривався від свого народу. Проекти угод не оприлюднювалися, цілі затуманювалися. Цей процес був позбавлений будь-якої публічності, хоч ці угоди прямо зачіпають суверенітет України.

Все це говорить про одне, що керівники української держави розпочали процес інкорпорації української економіки в російську, прикриваючись розмовами про створення спільного інтеграційного економічного простору, процес плавної ліквідації української державності. І вони свідомі цього вибору, що було видно під час засідання Кабінету Міністрів у минулу середу. Кожен міністр усвідомлює це.

Ці угоди зупиняють процес економічного зростання в Україні, торпедують євроатлантичний інтеграційні зусилля України, послабляють позиції тих представників влади в Кабінеті Міністрів і міністерствах, які дотримуються політики європейського вибору.

Підписання цих угод Президентом України чи за його дорученням кимось іншим означатиме Ялту-2 для цілої Європи. Тобто означатиме, що правляча українська влада погодилася з тим, що східні кордони демократичної Європи проходитимуть по західних кордонах України. Підготовка і підписання цих угод засвідчує, що правляча влада пішла на торгування суверенітетом України, щоб не допустити демократії, зберегти свої позиції і мати змогу ще якийсь рік покрасти народне добре.

Але вони, Президент України, Прем'єр-міністр, міністри, я завершую, повинні знати, що підписання цих угод - державна зрада, за яку доведеться рано чи пізно і тяжко розплачуватися. Я хочу нагадати їм кілька сторінок з української історії. Не тільки патріоти України, які утворили УНР, були знищені в Російській Радянській Імперії на початку ХХ століття. Але ті комуністи, які торгували тоді українським суверенітетом за словами українського поета Дмитра Павличка "були постріляні, мов коні, уже не придатні до тягла".

Тому я застерігаю і закликаю Президента і уряд не підписувати цих угод. Та водночас я закликаю всіх громадян засудити і протидіяти таким зусиллям влади. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу, ви розумієте, що забираєте час у своїх колег чи ні? Ну, ви хоч вибачтеся перед ними.

Будь ласка, Шурма.

Я вас прошу, дуже прошу кожного, у своїх виступах не треба казати там за фракції, за кожного депутата, там окремого депутата.

Шурма, будь ласка, репліка.

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Я радше звертаюся до слухачів, які сьогодні слухають що відбувається у Верховній Раді і хотів би звернути увагу на наступне.

Я розумію емоційність попереднього виступаючого, його 12-річне прагнення згуртувати Україну в єдине ціле. Особливо я його пам'ятаю як він добився згуртування однієї політичної партії. Але що стосується об'єднаних соціал-демократів. Ви спочатку, будь ласка, уважно прочитайте заяву соціал-демократів (об'єднаних), в якій говориться про... що ми підтримуємо ідею створення Єдиного економічного простору при умові, що це не суперечить Конституції України і не загрожує територіальній цілісності України.

І прошу, попередній виступаючий пане Заєць, не вводити в оману слухачів. Дякую.

Не треба згадувати окремих депутатів, окремі фракції. Не треба цього робити. Будь ласка.

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Шановний Геннадій Андрійович! Шановні колеги народні депутати! керуючись законом України про статус народного депутата, Регламента Верховної Ради, я хочу оголосити про створення міжфракційного депутатського об'єднання з питань співробітництва з африканськими країнами та економічним союзом.

Повна назва цього об'єднання "Депутатське об'єднання з питань співробітництва з африканськими країнами та економічним союзом "Східні ворота".

До складу цього об'єднання на сьогоднішній день увійшло 18 депутатів з 8 депутатських фракцій і депутатських груп, і воно відкрите для співробітництва.

Дякую за увагу і, користуючись нагодою, прошу решту часу передати моєму колезі Івану Миговичу.

МИГОВИЧ І.І.

Іван Мигович, фракція комуністів. Шановний головуючий! Колеги! Виборці! Сьогодні майже в усіх регіонах України нестерпне соціально-економічне життя. Особливо гостра ситуація на Закарпатті. Достатньо сказати, що обсяг промислового виробництва тут за 90-ті роки зменшився у 20 разів, сільське господарство відкинуте у 30-50-річну давнину, обласний бюджет зменшився у 19 разів. І головне, що моїх земляків підступно і цинічно обманюють на кожному кроці. Іноземні і пришлі ділки з-за перевалу грабують ліси, мінводи, корисні копалини. Так, сотні гектарів унікальних угідь біля сіл Збін і Пашковець стають Синьогорами для Медведчука. У чужу власність по-шахрайському переходять найвигідніші виробничі об'єкти, готелі, санаторії, перлини Карпат типу озера Синевір. Скоро аборигенам ніде буде збирати гриби, ягоди та лікарські рослини.

На верховину, як 30-ті роки за буржуазного ладу насувається голод, пошесті відчай. Однією з причин закарпатської трагедії є те, що тут з 1994 року задекларувала свою відповідальність влади СДПУ(о). Нині областю керує її висуванець Іван Різак, до речі, шостий губернатор. Не маючи необхідних знань, досвіду і морального права, він спішно забезпечує насамперед інтереси медведчуківсько-сурківського клану. Для цього використовуються самі брудні технології, адмінресурс, політична цензура і всі інші заходи. У Мукачеві дішло до фізичних розправ над опозицією.

За таких умов терплячі закарпатці втрачають надію на владу, зневірюються у державі і партії, шукають захисту в сусідніх країнах, близько 300 тисяч них поневіряються по чужині, понад 100 тисяч подали заяви на статус "зарубіжного угорця", 14 тисяч назавжди покинули Україну. Принижені, дискриміновані співвітчизники просять допомоги у Світового конгресу русинів, ОБСЄ та інших міжнародних організацій, а частина їх сприймається ілюзією на автономну територіальну автономію.

Нинішнє керівництво області довело свою цілковиту нездатність вирішувати нагальні проблеми, повністю себе дискредитувало. Закарпатці не хочуть бути рабами київських олігархів і місцевих товстосумів. Громадськість вимагає зміцнення керівництва області, наведення порядку, надання допомоги, щоб вивести Закарпаття з депресивного стану на сталий шлях розвитку. Дякую.

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Геннадій Андрійович. Дякую.

Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Я хотів би загострити вашу увагу, особливо зараз, коли відбувається практично підписання чи підштовхування України до підписання цього ЄЕПу.

Хотів би нагадати вам недавню історію. Два місяці тому сталося те, що навіть не можна було собі уявити. 11 озброєних доблесних молдавських прикордонників перетнули суверенну територію України і захопили об'єкт державної ваги. Він охороняється, це об'єкт, це - об'єкт стратегічної екологічної найвищої міри важливості. А мається на увазі Дністровська ГАЕС і водозабір Дністровської ГАЕС. Ця плотина була зроблена, вибудувана в далекому 89-му році, і власне тоді вона коштувала народові України, вона тоді коштувала один мільярд рублів. Один мільярд рублів, це десь один до одного - це один мільярд доларів.

11 молдавських прикордонників вирішили перевести цей мільярд доларів у сферу своєї держави. Ні, ну їх можна тут засуджувати, звичайно, можна підтримувати, але факт лишається фактом. І найбільше мені сподобалася ситуація, яка склалася із перебігом цих подій.

Керівник Дністровської ГАЕС телефонує в Управління Служби безпеки Чернівецької області і каже: ви знаєте, 11 озброєних людей захоплює об'єкт. У мене є озброєна охорона. Що мені робити? Відповідь на це була - спостерігати. І спостерігається до цього часу.

Тут ми можемо обговорювати дуже довго про те, правильно приватизовується власність чи неправильно, скільки ми отримаємо за це, скільки не отримаємо. Але найкращий спосіб - це все-таки молдавський спосіб приватизації. Він найпростіший, найдешевший і найвигідніший, тому що Україна все одно буде мовчати. І власне це було уколом в тіло української державності. Воно не смикнулось, що говорить про параліч.

І тому зараз оце, що відбувається з ЄЕПом, це є прямим наслідком подій на Дністровський ГАЕС. Це - злочинна бездіяльність, злочинна халатність усіх відповідних спецслужб. І на всі запити мої відповідають, що це все відповідає чинному законодавству, бо між Україною і Молдавією укладено угоду про делімітацію, поки що демаркація не проведена.

Але не забувають, що у 1981 році була укладена угода між Україною, Українською РСР і Молдавською РСР про передачу цих земель, 18,5 гектарів, у повне безроздільне довічне володіння Україні. І цей акт ніхто не скасував, ніхто не денонсував його ні в Україні, ні в Молдові. Навіть якби в Молдові денонсували, це була б денонсація в односторонньому порядку, що є неприпустимим в міжнародному законодавстві.

Тому, я ще раз наголошую, що підписання є, бо це є прямим наслідком захоплення території України, і найбільше, що здивувало - це повна мовчанка усіх, практично, без винятку політичних сил, фракцій парламенту і окремих народних депутатів.

Ми обмовчали цей процес, і тому абсолютно логічним наслідком є пропозиція ЄЕПу. Якщо ви можете віддати якусь невелику частину української державності, можете віддати і всю. Дякую.

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Многие избиратели, прочитав творения Левка Лукьяненка "Маршал Жуков і українці у Другій Світовій війні", обращаясь ко мне как к народному депутату Украины делают вывод, что это омерзительная ложь и неправда от первой до последней строчки. Это ложь на человека, полководческие способности которого признаны во всем мире. Он внес неоценимый вклад в победу советского народа в Великой Отечественной войне, в избавлении человечества от фашизма.

Они также говорят, что в своей брошюре вы опираетесь не на факты, а на субъективные свидетельства отдельных личностей, ненавистников Советской власти, часть из которых, возможно, были обижены Жуковым за упущения по службе.

Всем известно, что Жуков был строгим, жестким, но справедливым военачальником, который не терпел расхлябанности в армии и не имел права оставлять на должностях командиров нерешительных и недостаточно подготовленны для принятия решений в критические моменты военных действий на фронте. Таким военачальников ему приходилось или наказывать, или снимать с должности. Вот такие обиженные и дали вам пищу для вашей брошюры.

Уважаемый коллега Лево Лукьяненко, вас можно в какой-то мере понять, вы провели много лет в тюрьмах за свои, как вам казалось и кажется до сих пор справедливые действия, которые, как показал жизнь, привели не к независимости Украины, которую она имела, а к полной потере ее независимости.

В брошюре вы также пишете: "Вірю в Бога і Україну", - а поступаете не по божеским заповедям, разжигая в умах украинцев ненависть к России. Слово "Московия" в ненавистном тоне вы употребляете практически на каждой странице несколько раз. А как же быть с одной из заповедей: "Возлюби ближнего, как самого себя"?

А вот, например, результат такого отношения к россиянам. В прошлом году в Кировограде проводилась презентация книги писателя Романа Коваля. Присутствующие были просто ошарашены его выступлением. Он в открытой злобной форме посоветовал, что украинцы, к сожалению, утратили чувство ненависти к москалям, а это чувство необходимо срочно возрождать в каждом украинце. К счастью, как выразился тот же Коваль, у нас еще живы настоящие украинцы-козаки, не утратившие это чувство ненависти к москалям. И привел в пример некоего Пирога, который организовал в тамбуре электрички избиение пожилого человека только за то, что он распространял газету "Коммунист". Рассказывая об этом, Коваль демонстрировал нанесение трех боксерских ударов в воздухе воображенному коммунисту.

После этого писатель представил самого "героя" (в кавычках) - Пирога, зрителя, который рассказал свои похождения и заверил, что такие боевые группы создаются уже в нескольких районах Кировоградской области. А это, извините, уже откровенное возрождение фашизма на украинской земле.