9
• зосередьтеся на отриманому завданні: “розбивайте” великі завдання на
дрібніші та робіть між ними невеликі перерви для відпочинку;
• спілкуйтесь з товаришами по підрозділу;
• спілкуйтеся з друзями та родиною, коли є така можливість: якщо у Вас є
сімейні проблеми – розкажіть про них тому, кому ви довіряєте – не тримайте в
собі, “скиньте” частку цього вантажу проблем;
•
якщо відчуваєте, що самостійно не впораєтесь, ситуація виходить з-під
контролю, негайно повідомте про
це свого командира, психолога або капелана.
Що Ви можете зробити для Ваших підлеглих:
• тримайте підрозділ в курсі нових подій – проводьте командирське
інформування, але НЕ ПОШИРЮЙТЕ НЕПЕРЕВІРЕНИХ ЧУТОК: краще кажіть, що Ви
не маєте достовірної інформації, але проінформуєте їх одразу ж, як Вам стане
щось відомо;
• слідкуйте за змінами в поведінці підлеглих,
вживайте заходів для
вирішення їх проблемних питань
до того, як вони стануть Вашими проблемами;
• організовуйте заходи у складі підрозділу, щоб допомогти Вашим
підлеглим
розслабитися і розважитись; дайте їм трохи особистого часу, коли
випадає така можливість;
• запитуйте підлеглих про те, як вони справляються з труднощами
перебування в ООС, і запитуйте
як справи в їх близьких вдома;
• цікавтесь про те, наскільки Ваші підлеглі забезпечені належними їм
соціальними гарантіями та пільгами;
• говоріть з кожним підлеглим, поведінка
якого викликає занепокоєння,
уважно вислухайте його;
• своєчасно скеровуйте підлеглих для надання допомоги до психологів,
священиків, медиків, якщо вони дійсно цього потребують.