Зміст бойовий стрес та реа кції на нього
НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
жүктеу/скачать 1 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Якщо Ви бачите, що Ваш підлеглий засмучений, роздратований або поринув в сумні роздуми наодинці, Ви можете допомогти йому
|
НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ: Під час військової операції будь-який військовослужбовець може потрапити у складні психологічні ситуації: бачити зруйновані ворогом будинки; тіла загиблих; вороже ставлення цивільного населення; потрапляння в засідку; обстріли зі стрілецької зброї, снайперів; вибухові пристрої; отримувати повідомлення про серйозні поранення чи загибель товаришів; довготривале перебування в районі бойових дій; відсутність можливості усамітнитись та особистого простору; розлука з рідними та складнощі зв’язку з ними. Зрозуміло, що кожен з нас може іноді відчувати пригніченість, біль чи злість. Якщо Ви бачите, що Ваш підлеглий засмучений, роздратований або поринув в сумні роздуми наодинці, Ви можете допомогти йому пережити цей болючий та іноді небезпечний для нього час. Емоційно неврівноважені військовослужбовці можуть поставити під загрозу виконання завдання, підрозділ та самих себе. Часто, щоб знайти відповідь, людині достатньо, щоб з нею просто поговорили, вислухали та вказали на її сильні сторони. Спробуйте застосувати наступні рекомендації: 1. Будьте хорошим другом, поговоріть з підлеглим і з’ясуйте, що трапилося. Вислухайте з розумінням. Будьте чуйними. Наприклад, скажіть: “Тебе щось турбує? Я можу тобі допомогти? Розкажи мені”. 2. Слухайте та заохочуйте підлеглих розказувати про те, що їх турбує. Слухайте не лише слова, а й їх емоційний зміст, інтонацію, гучність. Залишайтесь спокійними та об’єктивними. Зберігайте пильність. 3. Не критикуйте й не сперечайтесь з думками та емоціями військовослужбовця. Заохочуйте його продовжувати розповідати Вам про те, що трапилось. Не торопіть його. Давайте йому час, щоб підібрати потрібні слова. 4. З розумінням ставтеся до скарг своїх товаришів щодо інших людей, але не потрібно їх активно підтримувати. 5. Ставте питання, щоб зрозуміти проблему та емоції людини. Якщо розмова “гальмується”, підсумуйте те, що було сказано, і запитайте, чи правильно Ви все зрозуміли. 6. Не давайте багато порад. Висувати нові ідеї - цілком нормально, але не насаджуйте їх примусово. Пам’ятайте, що Ви не зобов’язані мати готові відповіді на всі проблеми підлеглих. 7. Схвалюйте військовослужбовців за роботу, яку вони виконують в таких складних обставинах, і за те, що вони спілкуються з Вами. |