Знайдіть відокремлені прикладки, схарактеризуйте умови їх відокремлення. 1. Вони дзвінкі, мої думки сумні (Леся Українка). 2. Переможцем у цій диявольській грі вийшла вона, Катерина (І. Вільде). 3. Це пан отаман, Максим Кривоніс, а це Остап – його товариш (П. Панч). 4. У кузні Василь Кир, чорний таранкуватий чоловік років сорока, бив молотком розпечену залізяку (Г. Тютюнник). 5. Павло Антонович Радюк з своєю молодою жінкою Галею налагодилися їхати до Києва (І. Нечуй-Левицький). 6. Сивочола дитина – жду чудес восени (П. Перебийніс). 7. Просто від отари підійшов з ґирлиґою ще один чабан – Микола Карнаух, високий худий чоловік… (О. Гончар). 7. Натура глибоко суцільна, Рустем, хоч молодший, мав вплив на свого товариша (М. Коцюбинський). 8. Біля Хоми сидів Андрій Блатулін, по-вуличному Латочка (Г. Тютюнник). 9. Верига, як рядовий козак, не був закликаний на козацьку раду (П. Панч). 10. Якось сидимо ми з бабусею вдвох у садку: бабуся як спеціаліст по промисловості пір’я дере (Остап Вишня).
Знайдіть відокремлені обставини, визначіть їх семантичні типи й морфологічне вираження, з’ясуйте умови їх відокремлення. 1. Я заховався сюди вдвох із машинкою – кінчати в затишку роман про щасливе життя та нещасливу любов (Ю. Смолич). 2. Цілий день, оминаючи села і плутаючи сліди, Євсей Головань правив тільки лісами (М. Стельмах). 3. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (І. Нечуй-Левицький). 4. Полями, скрадаючись, то там, то тут загойдалися присмерки (М. Стельмах). 5. І ми не гаючись взялись до діла (Ю. Збанацький). 6. Низько і ясно горіли зорі, ніби заплутавшись у гіллястих буках (З. Тулуб). 7. Життєву путь свою нерівно і хитаючись верстав я (М. Рильський). 8. Вона не звикла сидіти склавши руки (М. Рильський). 9. Полки гетьмана прямували на Волинь, прагнучи вийти до кордонів раніше коронного війська (Н. Рибак). 10. А молодим бувши, хто не захоплювався? (І. Ле). 11. Незважаючи на таку рань, було зовсім тепло (О. Гончар). 12. А Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий (Панас Мирний). 13. Штаби й тилові бази, згідно з польовим статутом, розташовувались на певній відстані від фронту (О. Гончар). 14. Вона була для нього наче сонце (Леся Українка). 15. Горпина ніби й не чула його слів (З. Тулуб).