Рис. 3.2 – Циклон типу ЦН:
1 – вихід чистого газу; 2 – вхідний патрубок; 3 – гвинтоподібна кришка; 4 – циліндрична частина; 5 – конічна частина; 6 - бункер
Досить часто у вогнетривному виробництві застосовуються електрофільтри. Ефективність уловлювання в електрофільтрах часток з діаметром 0,1 мкм складає 95 – 99 %. Недоліком цих апаратів є великі габарити, чутливість до порушення режимів експлуатації.
Слід зазначити, що для зменшення площ, займаних пиловловлюючим устаткуванням, на деяких підприємствах з виробництва динасових вогнетривів використовують вихрові пиловловлювачі.
Таким чином, досвід роботи ряду заводів переконливо доводить, що мається повна можливість різко знизити запорошеність повітря і підтримувати її на низькому рівні застосуванням комплексу заходів щодо пиловидалення.
3.4 Методи зниження шкідливих газоподібних викидів при випалі динасу
Одним з найбільш активних заходів для зменшення викидів NOx є зниження рівня максимальних температур і концентрації вихідних реагентів шляхом баластування зон реакції рециркулюючими продуктами згоряння. Застосування плоскополум,яних пальників конструкції Інституту газу дозволяє скоротити концентрацію оксидів азоту в димових газах до 75 – 80 мг/м3. Для очищення димових газів від NOx рекомендується застосовувати аміачно-каталітичний спосіб, заснований на селективному відновленні оксидів азоту аміаком у присутності окисно-ванадієвого каталізатора АВК-10. Даний спосіб розроблений і випробуваний стосовно до димових газів агрегатів чорної металургії Донецькою філією “ВНИПИчерметэнергоочистки” [3].
Для зниження кількості оксиду вуглецю в димових газах процес спалювання палива варто проводити таким чином, щоб забезпечувалося найбільш повне його згоряння.
МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН
Для систематичного контролю запорошеності повітря в цехах заводів з виробництва динасових вогнетривів організована спеціальна пилова служба [3]. В обов'язку працівників пилової служби входить:
Систематичний контроль запорошеності повітря робочих приміщень;
Визначення ефективності протипилових заходів (вентиляція, зволоження);
Виявлення джерел виділення пилу:
Визначення зміни пилового режиму цехів у залежності від якості матеріалів, що переробляються, ступеня їхнього зволоження, роботи аспіраційних установок і ін.
Поточний контроль запорошеності повітря ведеться за графіком добору проб у постійних контрольних точках. Контроль здійснюється у всіх робочих змінах.
У кожній точці необхідно брати не менш трьох проб повітря. Результати аналізів у кожній точці не повинні відрізнятися друг від друга більш ніж на 25 – 30%. При великій розбіжності результатів аналізи повітря в даній точці варто повторити.
Для характеристики запорошеності повітря варто користатися:
ваговими (гравіметричними) показниками, що виражають запорошеність повітря в міліграмах на 1 м3 повітря;
рахунковими (коніметричними) показниками, що характеризують запорошеність за кількістю пилових часток у 1 см3 повітря.
Для визначення запорошеності газів найчастіше використовується прямий метод [5], що складається з наступних основних операцій:
Добір із запиленого газового потоку частини його, у якій концентрація і дисперсний склад пилу не відрізняються від основного потоку;
Повне уловлювання пилу, що міститься у відібраному газі, наприклад, фільтрацією з наступним зважуванням обложеного пилу;
Вимір обсягу відібраного газу і приведення його до нормальних умов.
Для визначення кількості пилу в повітрі прямим методом на багатьох вогнетривних заводах застосовуються пиломіри (мал. 4.1) [3].
Достарыңызбен бөлісу: |