Цюрак оксана

Складання казкових історій для вигаданих персонажів.

висловлювати свої думки; вчити розпізнавати і складати

казку; вдосконалювати культуру спілкування.
ТИП УРОКУ. Урок формування умінь та навичок.
Х І Д У Р О К У
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

• 
  Розпочнемо урок з перевірки домашнього завдання. Давайте пригадаємо, в чому воно полягало.
  
• 
  Вдома треба було підібрати „чарівні” слова (павутинку), які б перетворили дуб на живу істоту і з їхньою допомогою скласти розповідь. (Кілька учнів зачитують написані твори)
  

1) Перш ніж ми розпочнемо роботу над матеріалом уроку, я хочу,

щоб ви прослухали кілька історій.

а) Інсценізація фрагменту оповідання М. Носова

„Фантазери”

б) Розповідь барона Мюнхгаузена „За волосся”

в) Вірш О. Олеся „Ялинка”

г) Байка – небилиця (з місцевого фольклору)

2) Бесіда про вигадку, фантазію, брехню, небилицю і казку.

• 
  Що спільного в усіх творах, які ви щойно прослухали? (В усіх цих історіях є неправда)
  
• 
  Неправда буває різною. Якою, у вигляді чого буває неправда? (Вигадка, брехня, фантастика, небилиця, байка, казка)
  
• 
  Як вигадаєте, чи є різниця між небилицею, вигадкою і брехнею? В чому вона полягає? (Небилиця – потішає, вигадка – захоплює, брехня – ображає)
  
• 
  Сьогодні до нас на урок завітала поважна пані К А З К А. Вона хоче переконатись, чи знаєте ви її і чи можете бути жителями її незвичної країни.
  

• 
  Чи будь – яка вигадка буде казкою? Пригадайте відоме вам прислів’я.
  

• 
  У більшості казок ведеться боротьба між різними силами. Між якими саме?
  

• 
  Яку з щойно прослуханих історій ви б назвали казкою? (Вірш О. Олеся „Ялинка)
  
• 
  Доведіть, що це казка
  

зайчик поводиться як людина;

у хлопчика злі наміри;

у зайчика – добрі;

ця історія вчить берегти природу)
ІІІ. ХВИЛИНКА ВІДПОЧИНКУ.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТЕСТ.

Сядьте зручно: можете підперти голову руками чи прилягти на парту, заплющіть очі.

У кожного з вас є улюблена казка. Пригадайте її. Подумайте, яка вона – тепла чи холодна, добра чи зла, сумна чи весела, смішна чи страшна... Уявіть, якого кольору ваша казка. Відпочили ? А тепер підніміться. У кожного з вас на парті є клаптик чистого паперу. Розмалюйте його тим кольором, який ви обрали для своєї казки.

(Кілька учнів аналізують, чому саме такий колір ви обрали для своєї казки)

1) Ми знайдемо багато казок про людей, про тварин. Нам уже доводилось складати казкові історії на основі спостережень за тваринами і рослинами.

Але й неживі предмети теж можуть бути казковими героями. Знати мову речей може кожен, треба тільки поєднати спостережливість з уявою. Речі можуть дуже багато розказати.

Мені часто доводиться брати ваші зошити додому і одного разу вночі, мені довелось підслухати їхню розмову.

Перший зошит плакав, бо йому було дуже боляче. Його господар, виконуючи письмові завдання, шкрябав по ньому ручкою, гнув сторінки, писав такими жахливими буквами, що зошитові аж робилося страшно. Він хотів, щоб його якнайскоріше здали в макулатуру і переробили на новий чистенький папір.

Другий зошит теж скаржився. Його господар зовсім про нього не дбав; у зошита не було одягу, на сторінках хирні плями, клякни, ще й багато червоних записів. Та й самі сторінки вже давно не трималися купи. Зошит хотів, щоб його аркуші перетворились на пташок і перетворилися на пташок і відлетіли далеко-далеко.

Третій зошит не плакав і не скаржився. Він був веселим і щасливим. Його господиня дбала про нього. У зошита була гарненька блискуча курточка. Сторінки чистенькі, густо всіяні рівненькими літерами між якими де-не-де красуються червоні п’ятірки. Лиш одно засмучувало. Зошит скоро закінчиться і його сховають до шафи. А йому так хотілося завжди бути поруч зі своєю господинею.

Четвертий зошит був збентежений. Він не знав – радіти йому чи плакати. У нього хороший господар і вчиться гарно, і до зошита записує розумні речі, навіть вчителька хвалить. А от зрозуміти написане зошит ніяк не може. Дуже вже письмо у його господаря кострубате.

Ось такі розмови довелось мені почути. Ви теж можете зрозуміти і передати мову речей, які вас оточують. Сьогодні ми складатимемо казки про шкільне приладдя. Поважна пані Казка принесла для вас цікаві і різні завдання, які вам підкажуть що та як слід робити.

(Диференційовані завдання для трьох варіантів)

1. 
   група – скласти казку на тему:
   

2. 
   група – за сюжетними малюнками казку
   

3. 
   група - за зачином і планом скласти казку (колективно0
   

3. ПЕРЕКАЗ ПРИДУМАНИХ КАЗКОВИХ ІСТОРІЙ.

Коли розмовляє красномовна людина, то здається, ніби довкола розсипаються квіти. А коли людина верзе нісенітниці, то ніби з губ зриваються (зістрибують) жабки (як у казці „Про дідову дочку та бабину дочку”).

Щось схоже відбувається у нас на уроках спілкування.

Сьогодні пані Казка нами задоволена. Вона переконана, що всі ми можем бути жителями її країни і дарує ось цей чудовий трояндовий букет.

5. 
   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
   

Вдома в робочих зошитах запишіть придумані на уроці історії.

ТЕМА. ЩО ЗА ЗІРКА СНІЖНО-БІЛА...

Складання оповідання з елементами опису.

опису, вчити описувати сніжинку, використовуючи прикметники,

синоніми, порівняння, слова в переносному значенні; складати

чотиривірш за поданими римами. Розвивати вміння складати художні

описи. Виховувати почуття любові до прекрасного, природи, вчити

милуватися красою зими.

- Організація робочого місця.

б) Прочитати прислів’я про зимову пору, приказки, які ви записали.

Продовжіть прислів’я, записані на дошці.
Зимою сонце як комарів носок.

Як не лютуй, крізь сльози сміється.

Грудень рік кінчає, а на весну брів не хмур.

В холод а зиму починає.

Зимою деньок, кожен молод.
в) Намалювати зимовий пейзаж.

- Якими кольорами передали красу зимового лісу.

- Як ви гадаєте, чи завжди сніг білий? Яких відтінків він може бути в різну погоду, різні часи доби?

Послухайте загадку і скажіть, коли сніг буває рожевого відтінку?

(Сніг вранці)

(Сніг ввечері)

(У відлигу)

поставимо на виставку, щоб всі могли на них подивитись і оцінити.

1. 
   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
   

• 
  Чому подобається вам зимова пора?
  
• 
  Які ви знаєте явища, що відбуваються в природі?
  
• 
  Скажіть, які явища природи відбуваються взимку, котрі ми не можемо спостерігати в іншу пору року?
  

• 
  А що таке сніг?
  

• 
  Послухайте вірш-загадку, скажіть, про що в ній розповідається?
  

2. 
   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ:
   

• 
  Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати оповідання за поданим початком з елементами опису; будемо вчитися описувати сніжинки; добирати заголовок до тексту.
  

У холодному повітрі жодного звуку, тільки кружляють у веселому танку сніжинки. У студеній високості народилися вони і летять на землю в гості, мов маленькі балеринки. Здається, чути їх тихесенький шепіт. Яка краса!...

3. 
   РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ. Що таке сніжинки?
   

Це – ніжні льодяні кристалики. Вони бувають найрізноманітніших візерунків і форм. жодна з сніжинок не схожа на свою сусідку. Довго вчені вивчали утворення, форму і будову сніжинок.

Один російський вчений вів спостереження за сніжинками і виявив тільки за один день під час снігопаду від 8 до 40 різноманітних форм. є в природі сніжинки-крихітки, їх ледве помітно неозброєним оком. Ці сніжинки-голочки випадають в Антарктиці, де дуже сильні морози. Інколи вони групуються по десять і більше, утворюючи так звані „їжачки”. Зустрічаються сніжинки-велетні, розміром з долоню. Та це велика рідкість. У переважній більшості сніжинки невеликі. Найчастіше вони бувають у формі різних зірочок, пелюсток дивовижної квітки, орнаменту, стрілочок. Нещодавно виявили, що в різноманітності сніжинок є чіткі правила: сніжинка завжди шестигранна, має шість променів. В них є ще одна особливість – одна половинка зірочки є дзеркальним відображенням другої половинки.

4. 
   ПІДГОТОВКА ДО НАПИСАННЯ ОПОВІДАННЯ:
   

• 
  Щоб добре розгледіти сніжинку, треба бути дуже спостережливим, вміти побачити її красу. Людина, яка байдужа до красивого, не може побачити прекрасного, чарівного довкола нас.
  
• 
  Послухайте вірш „Сніжинки”
  
• 
  Уявімо, що у кожного з нас на рукавичці – маленька сніжинка. З чим можна порівняти її?
  
• 
  Закінчіть речення:
  

• 
  Доберемо слова, що будуть описувати, яка сніжинка (прикметники).
  
• 
  Пригадаємо, як рухаються сніжинки у повітрі. Доберемо дієслова для характеристики цього руху.
  
• 
  Який настрій у вас викликає неквапливий розмірений повільний рух сніжинок?
  
• 
  Скажіть, як змінюється настрій, коли на дворі вітер, хурделиця?
  

• 
  Отже, ми добрали слова, які допоможуть вам описати сніжинки, їх
  

5. 
   НАПИСАННЯ ОПОВІДАННЯ:
   

• 
  Уважно пригадайте сказане, зосередьтеся і починайте працювати.
  

6. 
   ЗАЧИТУВАННЯ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ ОПОВІДАННЯ (5-6 учнів)
   

7. 
   КОНКУРС ВИТИНАНКИ. Вирізування сніжинок з паперу.
   

1. 
   Складання чотиривірша про снігопад:
   

сестричок”. Читання казки учнями.

• 
  Що дарує весна кожній сніжинці?
  
• 
  На що перетворюються сніжинки весною?
  

(складати оповідання, описувати сніжинку)

• 
  Що нового, цікавого дізналися на уроці?
  
• 
  Що вперше почули?
  
• 
  Що вам найбільше сподобалось на уроці?
  

„Хто розсипає Сніжинки”;

„Де народилася Сніжинка”;

„Сніжинка і Весняне Сонечко”;

„Сніжиночка і Росиночка”.
б) Намалювати кілька сніжинок, або вирізати з паперу.

- Підготуватись до наступного уроку вам допоможуть книжки „Ластівочка”, збірка „Зима”, „Дванадцять місяців”.

ТЕМА. МАЙСТЕРНЯ СЛОВА,
МЕТА. Узагальнити знання та уміння учнів із спілкування; удосконалювати

вміння вести розмову засобами народної творчості.

Розвивати навички віршування і художнього мовлення.

Виховувати чемність, уважність і любов до мови та мовлення.

1. 
   Ілюстрації для оформлення класної дошки:
   

• 
  казкові гномики – майстри слова;
  
• 
  сходинки словесної майстерності;
  
• 
  плакати із словниковою роботою.
  

2. 
   Переносні таблиці (дошки) з текстами до уроку.
   
3. 
   Музичний супровід (фонограма).
   

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. 
   Олена пілка. Годі дітоньки вам спать. Розмова.
   
2. 
   М.Носов. Фантазери. Телефон.
   
3. 
   І.Січовик. Агу-угу, або побалакали.
   
4. 
   Є.Гуцало. Позичений чоловік, або Хома невірний та лукавий.
   
5. 
   В.Скуратівський. У нас що не сільце, то своє слівце.
   
6. 
   М.Коцюбинський. Харитя.
   
7. 
   М.Коцюбинський. Fаtа morgana.
   
8. 
   Українські народні приказки та прислів’я.
   

1. 
   Вітальний калейдоскоп:
   

• 
  Здрастуйте, дорогі гості!
  
• 
  Ми раді вітати вас на нашому уроці спілкування.
  
• 
  Сподіваємось, що час, проведений у нашому класі, для вас мине не марно.
  
• 
  Бажаємо вам доброго здоров’я і хорошого настрою.
  

2. 
   Слово вчителя.
   

• 
  Наш нинішній урок спілкування відрізняється від попередніх тим, що у класі присутні гості. Але за чотири роки ми уже трохи звикли до відкритих уроків, тож хай ця подія вас не бентежить. Працюймо у звичному режимі.
  

• 
  Пригадайте, яким було домашнє завдання?
  

• 
  Зачитайте, будь ласка, свої роботи.
  

1. 
   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ ЗАНЯТТЯ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
   

(Ні, не одне і те саме. Говорити, вимовляти слова, ми навчились, коли були ще немовлятами. А для того, щоб володіти мистецтвом спілкування, потрібно багато знати, мати великий запас слів і вміти вільно вести розмову з будь-ким і на будь-яку тему).

- Дійсно, діти, часто трапляється так, що співрозмовники, вміючи говорити, не вміють спілкуватися. А чому так буває? Спробуємо дізнатися.
Сценка 1. Олена Пілка. Розмова.

• 
  Чому спілкування між співрозмовниками не відбулося?
  

• 
  Чому ж не склалась розмова між товаришами у цьому випадку?
  

• 
  Який недолік спілкування у даному випадку?
  

- Людей, які вміють підтримувати розмову на будь-яку тему, вільно спілкуються із співрозмовниками, називають комунікабельними. Комунікабельність (від латинського communicatio – зв’язок, спілкування) – здатність, уміння особистості спілкуватися: отримувати, повідомляти чи обмінюватись інформацією.

А щоб з нами не траплялись ситуації, показані у сценках, ми сьогодні завітаємо до „Майстерні слова” і попрацюємо над вдосконаленням умінь, набутих на попередніх уроках спілкування. Слідкуватимуть за нашою роботою шестеро маленьких гномиків – майстрів слова:

І гномик – Слово.

ІІ гномик – Міміка.

ІІІ гномик – Жест.

ІV гномик – Інтонація.

V гномик – Настрій.

VІ гномик – Культура мовлення.

- Вони приведуть нас крутими сходами спілкування до вершин майстерності.

Отож – вперед!

2. 
   УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК, НАБУТИХ НА УРОКАХ СПІЛКУВАННЯ.
   

- Недарма кажуть: народ скаже – як зав’яже. Український народ з давніх-давен славився своєю мудрістю, яка відображена у приказках, прислів’ях, загадках. І дуже часто українці у своїх розмовах використовують саме ці перлини.

- За допомогою чого спілкувались герої цього інсценізованого фрагменту?

(У своїй розмові герої оповідання Василя Скуратівського використовували народні прикмети та приказки).
Сценка 2. Є.Гуцало. Позичений чоловік, або Хома невірний та лукавий.

- Ця розмова, діти, взята з книжки Євгена гуцала „Позичений чоловік...”. Хоча книжка написана для дорослих, проте, мова її дуже цікава і оригінальна. У цій книзі широко використані багатства усної народної творчості.

А що саме використав Є.Гуцало в прослуханій вами розмові?

(Розмову героїв цього твору Хоми та його жінки Мартохи письменник передав, використовуючи загадки).

• 
  А зараз ми самі спробуємо скористатись зразками народної мудрості і поспілкуємось за допомогою прислів’їв та приказок. Я розпочинатиму розмову, а ви будете її підхоплювати і продовжувати. Можете скористатись своїми „скарбничками” (зошити „Скарбничка народної мудрості”):
  
• 
  Тримай язик за зубами. (Язик до Києва доведе. Мовчи язичку, будеш їсти кашку. Умій сказати, та умій змовчати і т.п.)
  
• 
  Удар забувається, а слово пам’ятається. (Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш. Слово лічить і калічить і т.п.)
  
• 
  Не спіши перед батька в пекло. (тихіше їдеш – далі будеш. Хто спішить – той людей смішить і т.п.)
  

- А зараз ми трішки позаймаємось віршуванням. Що для цього потрібно уміти?

(Треба вміти добирати співзвучні слова).

- Повправляємось у цьому:

Сонечко – (віконечко, ...).

Хмаринка – (билинка, ...).

Вітерець – (пустунець, ...).

Колосок – (голосок. ..).

Хлоп’ятко – (голуб’ятко, ...).

Річка – (стрічка, ...).

- А тепер спробуємо створювати віршовані рядки, доповнюючи розпочаті фрази співзвучними словами:
1. Набігла хмарка. Дощ ... .

Маленький равлик ... .
2. На галявині ...

Розпустила ...

Й задивляється ...

На ... .
3) Сходинка чарівних слів.

- Як ви гадаєте, про що ми поведем мову на цій сторінці?

(Зараз ми попрацюємо зі словами ввічливості. Бо людина, котра вміє спілкуватись, повинна у своїй мові користуватись чарівними словами).

- Так, діти. Чарівні слова тому й називаються чарівними, що можуть нам допомогти у будь-якій ситуації, і навіть з біди виручать.

Спробуйте за допомогою чарівних слів вийти із таких складних ситуацій:

а) Ви порвали штанці (чи спідничку). Як сповістити про це маму, щоб вона не лаяла?

б) Ви отримали погану оцінку, а у вас суворі батьки. Як їм про це повідомити, щоб вас не покарали?

в) Ви запізнились до школи. Як зайти до класу, щоб вчителька не сварила?

- От ми все розмовляємо, розмовляємо. Але ж спілкуватись можна не лише за допомогою слів. Тому завітаємо до театру пантоміми.

Пантоміма (від грецького pantomimos) – відтворення емоцій з допомогою міміки, жестів кінцівок, тулуба, голови.

Отже, будемо створювати образи за допомогою міміки та жестів. Я буду називати якийсь предмет чи істоту, а ви попробуєте перевтілитись. Поводьтеся вільно, зручно і не соромтесь.

1. Сонечко. 2. Деревце.

3. Вітер. 4. Зайчик.

5. Шпигун. 6. Вербовий прутик.

5. 
   Сходинка художнього мовлення.
   

(Якщо слухаючи чи читаючи якийсь текст ми можемо уявити собі живописну картину, - то такий текст буде художнім).

- Справжній майстер слова повинен володіти даром художнього мовлення. А набувається він внаслідок клопіткої роботи, і, перш за все, роботи над собою. Будь-яку думку можна передати коротко і ясно. А можна намалювати словами справжнє полотно.

Прослухайте два тексти і спробуйте їх порівняти:

а) Гарно було на ниві. День був теплий. Жовтіли жита. Червоніла спіла пшениця. Внизу текла річечка. За лісом зеленіло поле ярини. А між зеленю ячменю, вівса та проса біліла гречка.

б) М.Коцюбинський. Харитя. Опис ниви.

- Михайло Коцюбинський дійсно був майстром слова. Він не писав свої твори, а ніби малював живописні картини.

Здавалось би, можна сказати просто: „Паде дощ,” – і все стане зрозумілим. Але Коцюбинський сказав це інакше.

в) М.Коцюбинський. Fata morgana. „Ідуть дощі...”.

- А зараз спробуймо самі повправлятись у майстерності художнього мовлення.

Перед вами простенький текст.

І група дітей постарається поширити його другорядними членами речення.

ІІ група – спробує перетворити текст, намалювати картину засобами мови і літератури.
ТЕКСТ

Прийшла весна. Розтанули сніги. Потекли струмочки. Дерева вкриваються першими листочками. На галявинах яскравіють перші квіти. З вирію повернулись птахи. Все ожило.

5. 
   Сходинка майстрів слова.
   

(1). На зупинці в автобус залізла бабуся.

(2). Він був впав і він розбив собі коліно.

(3). Вони дуже пишалися, що їм получився такий гарний сніговик.

(4). Слон положив хлопчика на бочок і дитина заснула.

(5). Я із братом Миколком побігли до бабусі.

- Вміти говорити правильно.

- Чітко висловлювати свої думки.

- Мати великий запас слів.

- Слухати свого співрозмовника.

- У бесіді користуватися мімікою і жестами.

- Використовувати чарівні слова.

- Уникати поганих слів та слів-паразитів.

- Любити красу рідної мови.

4. 
   ПІДСУМОК УРОКУ.
   

А для найбільш активних і працьовитих вони підготували „Дипломи майстрів слова”!

- В художніх книжках ви відшукаєте зразки художнього мовлення (описи природи в прозі чи віршах) і підготуєте до виразного читання напам’ять. Крім того, не забувайте поповнювати свої „Скарбниці народної мудрості”.

Урок закінчено.

Отинійська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Диплом майстра слова нагороджується уч___ 4-В класу _______________________ _____________ О т и н і я

ТЕМА. ЕМОЦІЙНІСТЬ МОВЛЕННЯ.

- Привітання.

- Організація робочого місця.
ІІ, АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1. 
   Перевірка домашнього завдання.
   

2. 
   Мотивація навчальної діяльності.
   

а). М.Носов. Фантазери.

б). І.Січовик. Побалакали.

- Яка з переглянутих сценок сподобалась вам більше? Чому?

- Чому сценка „Фантазери” виявилась цікавішою? Яким було

спілкування героїв?

• 
  Чому інсценізація вірша „Побалакали” не відтворила ніякого
  

2). Мозковий штурм.

- Тож давайте пригадаємо: від чого залежить спілкування?

(Складання „грона”).

3. 
   Бесіда за змістом висловлювання Григорія Сковороди:
   

• 
  давайте поміркуємо. Як ви гадаєте, що означає „мати душу”?
  

• 
  Сьогодні, діти, ми повчимося „вкладати душу” в своє мовлення.
  

1. 
   Бесіда. Дуже часто у спілкуванні з іншими людьми ми використовуємо не лише мову, а й інші засоби. Згадаймо, які?
   

• 
  А для чого нам потрібні жести, міміка?
  

• 
  Дійсно, діти. Дуже часто у своїх розмовах люди використовують такі засоби спілкування як міміка, жест, інтонація. Користуються маленькими словами-вигуками: ой! ох! ех! ах! ага! ну! о-го-го! ура! та ін. для того, щоб підкреслити певні емоції.
  

Емоції (від латинського emotio – хвилюю, збуджую) – це душевні переживання, почуття гніву, печалі, радощів.

• 
  Погляньте на наших майстрів слова-гномиків. Чи можна сказати, що це емоційні співрозмовники? Чому?
  

2. 
   Тренувальні вправи.
   

Попробуємо відтворити кілька таких ситуацій:

• 
  ви запізнились на урок;
  
• 
  ви порвали чи забруднили одяг;
  
• 
  ви отримали погану оцінку.
  

• 
  Зараз ми з вами перенесемось до театру. Кожна наша інтерактивна група буде своєрідним акторським колективом, або, як кажуть у театрі – трупою. Кожна трупа попробує показати на суд публіки невеличку постановку, п’єсу-мініатюру. Спікери визначать акторів, які будуть грати, проведете репетиції, а тоді продемонструєте свої акторські таланти.
  

25. 
    ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.
    

1. 
   Інсценізація. Робота в малих групах (трупах).
   

• 
  Опрацювання сценаріїв.
  
• 
  Розучування ролей.
  
• 
  Постановка п’єс.
  

- Визначення найкращих акторів та акторського складу.

Вибрати і записати в зошит ті словосполучення чи речення, які стосуються емоційності мовлення:

• 
  Чи доводилось вам зустрічати емоційних співрозмовників?
  
• 
  Кого зі своїх однокласників вважаєте емоційними людьми?
  
• 
  Чи вважаєте емоційною людиною себе?
  
• 
  Тож давайте заповнимо нарешті порожнє „гроно”: від чого ще залежить спілкування?
  

• 
  До наступного уроку кожна трупа хай підбере для інсценізації такий матеріал (текст), щоб у постановці були задіяні всі члени трупи. А на уроці ми це зіграємо.
  

ТЕМА. ПОСПІЛКУЙМОСЬ КОЛЬОРАМИ.

Розвивати мислення і уяву, спостережливість.

Вдосконалювати вміння відчувати настрій кольорів та відтінків.
ТИП УРОКУ. Урок застосування знань, умінь та навичок.
ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: ілюстрації до тексту Т.Коломієць „Гарна

хатка у курчатка”, переносні таблиці.

- Привітання.

- Організація робочого місця.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. 
   Бесіда про кольори.
   

• 
  Як ви гадаєте, діти, чому журилося курчатко? (Бо все довкола красиве, кольорове, а у нього біла хатка).
  
• 
  Як інакше можна назвати білий колір? (Безбарвний).
  
• 
  У мистецтві розрізняють дві групи кольорів:
  

- барвисті (кольори веселки).

- Щоб нам у житті було зручно, затишно, комфортно – Господь створив світ барвистим, розмалювавши його всіма кольорами веселки.

2. Гість уроку.

- До нас сьогодні завітав великий майстер живопису – пан Пензлик. Ось що він хоче вам розказати.

Собі чубчик малювати.

Ніби в райдугу пірнаю –

Кожен колір називаю:

Це червоний – жар неначе.

Це оранжевий – гарячий.

Жовтий – це пшениця в полі.

У трави – зелений колір.

Голубий, - як у краплини,

Ну а далі, - колір синій.

Синій колір, - ніби річка,

Фіолетовий – це нічка.

• 
  Які кольори назвав Пензлик? (Кольори веселки).
  
• 
  Всі кольори, що оточують нас, створені не просто так. І не лише ля того, щоб милувати зір. Кожен колір щось означає, несе якусь інформацію. А спілкування – це і є обмін інформацією.
  

- Сьогодні ми здійснимо подорож у світ кольорів: кольорових почуттів, кольорів-символів, кольорових слів. І допоможуть нам провести цю екскурсію мої помічники-асистенти (називаю імена дітей).

Прошу вас.

1 учень – Дуже часто колір, це не лише те, що ми бачимо, але й те, що ми чуємо, відчуваємо, уявляємо. Кольори є не лише у предметів чи істот. Кольори є у дій, у явищ природи, у часу, у музики, у кожної держави, у Всесвіту.

2 учень – Кожному дню тижня відповідає свій колір. Для неділі характерний золотий, жовтогарячий. Понеділок має срібно-зелений, світло-фіолетовий. Вівторку відповідає малиновий колір, а середі – синій. Для четверга характерний темно-червоний, багряний кольори, а для п’ятниці – світло-жовтий. Субота має зелений, темно-фіолетовий кольори.

3 учень – Подивіться, як палахкотять багатством кольорів вишиті рушники. Майже на всіх рушниках можна помітити два однакові кольори – червоний і чорний.

У кожного своя історія.

Червоний – то колір калини, щастя, ясного сонечка.

Чорний – це колір землі нашої родючої, а інколи і смутку.

Коли б переносити рушникову мелодію фарб на музику, то це була б наша відома всьому світові чарівна пісня.

4 учень – Колір в народній пісні має свою символіку. Білий колір – дівоча чистота, чорний – скорбота, червоний – радість, кохання, зелений – молодість, весна.

Як і кольори, музика буває теплою, жовтогарячою і холодною синьо-зеленою.

- Я знаю, що ви цікавитесь гороскопами. І, мабуть, вже помітили, що кожному знаку Зодіака відповідає певний колір. То значить, що кожен із вас має свій колір. А чи знаєте в свої кольори?

• 
  Кожен колір, діти, має свій характер, свій настрій, навіть свої примхи.
  

червоний - завжди злий,

синій - тендітний і ніжний,

зелений - дуже впертий,

жовтий - справжня радість,

оранжевий – забіяка,

фіолетовий – боягуз,

білий - випромінює впевненість і спокій.

А що відомо вам про значення кольорів? (Бесіда).

- Що ж, розпочинаймо свою подорож.

• 
  До нас завітала маленька Сніжинка. Вона збирається на бал-маскарад. Але їй дуже не подобається її біле вбрання. Тому вона звернулася до нас із проханням змоделювати для неї цікавий карнавальний костюм.
  

- Дуже часто колір є однією з основних ознак предмета чи явища. Підмітивши цю властивість, наші предки створили безліч кольорових загадок. Готуючись до сьогоднішнього уроку ви повинні були розшукати кольорові загадки.

Перевіримо, як ви справились з цим завданням.

(Діти загадують і відгадують загадки).
ІІІ зупинка „ВІРШУВАННЯ”.

- Ми малювали олівцями. Але створювати живописні полотна можна не лише олівцем чи пензлем. Малювати можна і словами. Саме це вирізняє художню літературу з-поміж інших літературних жанрів.

Тож зараз ми повправляємось у кольоровому віршуванні.

Доповніть ці рядки:

1. 
   У дзвінкій гірській долині
   

2. 
   Стали струнко дуби й клени
   

3. 
   ... поле й небо ...
   

- От ми і підійшли до найважливішого моменту нашого уроку – самостійної кольорової творчості.

Не забувайте, що кольорові слова, це не лише назви ознак. Серед кольорових слів є і назви дій: червоніти, зеленіти, синіти, ... .

Є й назви предметів: білизна, голубінь, зелень.

У вас на партах завдання для творчої роботи. Ознайомтесь з ними і, - до праці.
1 варіант.

ШПАЧОК

У саду живе шпачок, -

(чорна) шапочка й бочок,

(чорні) крильця,

(чорна) спинка,

(чорний) весь, мов та вуглинка..

(Вставити потрібне кольорове слово).

2 варіант.

...

Аптека (зелена),

(Зелена) аптека.

Від тебе й від мене

Вона недалеко.

(Зелена) аптека

Лежить навкруги:

(Зелені) горби

І (зелені) луги.

(Зелені) сади,

І ліси, і поля –

Уся наша рідна

Квітуча земля.

(Дібрати заголовок, вставити потрібне кольорове слово).

3 варіант.

ВЕСЕЛКА НАД ДНІПРОМ

Знаєте чому веселка над Дніпром така барвиста? Вона з Дніпра води набирає. А вода в Дніпрі (блакитна). А небо над Дніпром (синє). А жито над Дніпром (жовте). А над Дніпром (зелені) луки., (червоні) яблука, (оранжеві) нагідки, (фіолетові) фіалки. Тому й веселка над Дніпром така багата і весела.

(Дібрати влучні кольорові слова і ввести їх у текст).

4 варіант.

...

Вночі випав сніг. Він був пухким і ... .

У променях ранкового сонця пухова перина заграла ..., ..., ..., ... барвами.

Ближче до полудня сніг заяснів спокійними ... кольорами.

Як тільки сонце схилилось до заходу, сніг став ... .

Та невдовзі землю оповив морок ночі і сніг став ... .

(Вставити потрібні кольорові слова, дібрати заголовок).
ІV. ПІДСУМОК УРОКУ.

• 
  Чи сподобалась вам сьогоднішня подорож?
  
• 
  Чим саме? Що найбільше вразило?
  
• 
  Не забувайте, діти, що наше мовлення – це одяг наших думок. А тому і в мовленні, як і в одязі, треба мати почуття міри. Строкато вдягнена людина схожа на папугу. Але так само схожа на балакучого папугу людини, що не вміє послідовно висловлювати своїх думок.
  

ТЕМА УРОКУ. ЗАПРОШУЄМО ДО ТЕАТРУ.

МЕТА. Дати уявлення про роль жестів, міміки, інтонації у передачі

почуттів і настрою.

Розвивати діалогічне мовлення.

Вдосконалювати вміння спостерігати і аналізувати побачене і

почуте.
ТИП УРОКУ. Урок засвоєння знань, умінь та навичок.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ:

- таблиця з малюнком-загадкою;

- гумореска „Розумний Івась";

- фонограми музичного супроводу для хвилинки відпочинку.
Х І Д У Р О К У
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

1.Декламування самостійно придуманих віршів. Конкурс читців.

2.З даних слів за малюнком скласти віршовану загадку.



ІІІ. РОБОТА НАД МАТЕРІАЛОМ УРОКУ.

Мотивація навчальної діяльності.

1) Бесіда про кіно, театр, акторів.

• 
  Вам подобається дивитися кінофільми?
  
• 
  Як називаються люди, котрі знімаються в кіно?
  
• 
  А де ще працюють актори?
  

• 
  Що відбувається в театрі?
  

Сьогодні ми з вами завітаємо до театру. Але не будемо глядачами, а навчимось бути акторами. На уроках читання ми часто працюємо з текстами, які читаються в особах. Пригадайте, хто задіяний в таких текстах (дійові особи і автор). При постановці якоїсь п'єси задіяні лише дійові особи. А чи знаєте ви, куди дівається автор? Автор, мої любі, нікуди не дівається. Просто його слова стають вчинками дійових осіб — акторів.

Тому, коли при читанні тексту в особах нам достатньо самої інтонації, то в постановці п'єси цього вже замало. Для того, щоб краще передати почуття і настрій героїв, щоб зрозумілими стали події, що розгортаються на сцені потрібні ще мішка і жести.

А чи знаєте ви, що таке міміка і жести? Усе, що може сказати ваше личко буде мімікою. А все, що скаже наше тіло (руки, нога, тулуб) — це жести.

- Промовимо нашим личком. Працюють тільки м'язи

- Усміхається сонечко.

- Плаче хмаринка.

- Сердиться вітер.

- Зайчик злякався.

- Мріє берізка.

- Добре. А тепер порозмовляємо тілом:

- Летить метелик

- Кружляють сніжинки.

- Ви ловите комарів.

- Підкрадається лисичка.

4) Робота над інсценізацією.

— Що ж, тепер попробуємо об'єднати мову дійових осіб, міміку та жести і зіграти п'єсу. Наша п'єса буде простенькою: тільки для двох акторів. Але в ролі акторів спробують себе всі. А в кінні уроку визначимо найкращого актора чи акторів.

Розумний Івась.

— Чого плачеш, Івасю?

— Та - бо загубив копійку.

• 
  На тобі дві копійки, та тільки не плач.
  Івась узяв дві копійки, сховав та й знову плаче.
  
• 
  Та чого ж ти ще плачеш?
  

(Позакласне читання/ 1 клас. Тернопіль. 1996 р.)

— Ми переглянули 12 постановок однієї і тієї ж п'єси. В

• 
  Вам сподобався сьогоднішній урок? А чим саме?
  
• 
  Артистична людина завжди буде приємним
  співрозмовником. Тому використовуйте в своєму спілкуванні з
  оточуючими не лише мову, а її інтонацію, міміку та жести.
  
• 
  
  

— П'єсу не завжди грає багато акторів. Існують і театри одного актора. Тому домашнє завдання буде таким:

Оберіть вдома один із віршів, раніше розучуваних на уроках читання, і

попробуйте його зіграти, використовуючи здобуту на сьогоднішньому