До 15-ї річниці незалежності України
– День народження кандидата біологічних наук Івана Никифоровича Гегельського
жүктеу/скачать 368.5 Kb.
|
29.09.1918. – День народження кандидата біологічних наук Івана Никифоровича Гегельського (1918-1997), уродженця с.Лозуватки. Після закінчення Лозуватської школи навчався на робітфаку при Київському лісотехнічному інституті, а через два роки вступив до столичного лісогосподарського інституту. Навчання перервала Велика Вітчизняна війна, яку він пройшов від початку до кінця. Воював командиром взводу розвідки на Сталінградському фронті, командиром батареї на Центральному, Білоруському, ленінградському та IV Українському фронтах. Нагороджений бойовими орденами та медалями. Після закінчення війни продовжив навчання, а по тому працював лісником. Згодом став старшим науковим співробітником Тростянецького дендропарку. Працював у Київській сільськогосподарській академії, інституті садівництва. Брав участь в озелененні Зоряного містечка, вивівши нову породу дуба з плямистим листям. Він спроектував і створив 57 дендрологічних парків, в тому числі і в рідному селі (1970), в якому зібрано понад 250 видів рідкісних і екзотичних дерев і кущів. Автор книги „Мистецтво паркового пейзажу”. В 1985 р. відкрив для вітчизняної фармації настоянку ехінацеї. Піонер у вирощуванні женьшеню в Україні. Вивів новий його сорт – не з традиційними червоними, а з жовтими ягідками. Жовтень Жовтень 1901. – Виступ селян Журавки. Протестуючи проти утисків службовців економії, місцеві селяни почали випасати свою худобу на поміщицьких посівах і сінокосах. А коли сталася сутичка з управителем економії, то селяни побили урядника і управителя та забили на смерть службовця економії. Жовтень 1903. – В с. Лебедині таємно розповсюджувалися соціал-демократичні брошури „Что такое политическая свобода?” і „Речь Петра Заломова на суде 28 октября 1902 года”, в яких різко критикувалися існуючі суспільні порядки. Жовтень 1917. – Страйк робітників Матусівського цукрового заводу. Волосний староста телеграфував Черкаському повітовому комісару прохання прислати в завод 15 патрулів, щоб придушити „безпорядки” в заводі. Жовтень 1938. – Шпола отримала статус міста. Жовтень 1949. – Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно доярці Матусівського радгоспу Марфі Митрофанівні Головченко, яка від кожної корови отримала понад 5000 літрів молока. За 1949 р. показник перевищив 6000 літрів. Жовтень 1959. – До Шполянського району у зв’язку з ліквідацією Златопільського району ввійшли села Журавка, Маслове, Межигірка та Лип’янка. Жовтень 1964. – В Шполі відкрито новий кінотеатр ”Космос“ та новий стадіон. 2.10.1917. – Селяни Матусівської волості Черкаського повіту на підставі постанови волосного земельного комітету захопили землю під ярі в Куцівській та Миколаївській економіях. 7.10.1929. – На базі колишнього жіночого монастиря, що мав понад 1 тис. гектарів землі, в с.Лебедині створено комуну “Червоний Жовтень” (голова Ф.П.Колот), в яку об’єднались близько 100 сімей. 8.10.1943. – День народження заслуженого артиста УРСР (1979), колишнього актора Черкаського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка (з 1972 р.) В’ячеслава Івановича Супрунова (1943-1995), уродженця с. Сигнаївки. 9.10.1930. – Вийшов перший номер районної газети „Шлях колективіста”. Редактором був А.Суржок. 12.10.1899. – Страйк на Лебединській цукроварні. В цей день 200 робітників цукроварні висловили директору своє обурення тим, що адміністрація порушує умови договору. Вони скаржилися на погане харчування, неякісний хліб, нестачу робочих місць на деяких ділянках, погані умови праці і відмовилися працювати. Директор повідомив про страйк власті. На завод прибув дільничний інспектор і порадив звільнити підбурювачів, а решті – приступити до роботи. Страйкарі відмовилися виконувати це розпорядження. Тоді інспектор запропонував адміністрації поліпшити якість хліба й додати одного робітника там, де піднімають головки цукру. Після цього робітники приступили до роботи. 16.10.2003. – У протоколі засідання Національної ради географічних назв зазначено, що „географічний центр в околицях міста Шпола Черкаської області є географічним центром України”. 21.10.1917. – Правління Олександрійського товариства цукрових заводів повідомляло про те, що в Куцівсько-Лебединському маєтку, який постачає буряки на Матусівський цукровий завод, не припиняється захоплення селянами земель. Селяни вже захопили 800 десятин землі, а також систематично, як вказано в повідомленні, „грабують буряки”. Кількість селянських підвод з буряками інколи доходить до 50. Правління товариства просило Київського губернського комісара терміново допомогти придушити селянський рух. 21.10.1961. – „В Лозоватці встановлено автоматичну телефонну станцію (АТС) на 16 точок” (газета „Шлях колективіста”). 22.10.1895. – День народження сина бідного селянина, робітника-залізничника Якова Костьовича Прохоренка (1895-1943), уродженця с.Бобрика (тепер Роменського району Сумської області), який в 1933-1935 рр. був першим секретарем Шполянського райкому партії. У 1935 р. в умовах посухи колгоспам району вдалося виростити по 12,7 центнерів зернових і по 156 центнерів цукрових буряків з гектара. За це Київський обком партії та облвиконком визнали Шполянський район одним з кращих на Київщині і нагородили багатьох передовиків цінними подарунками, а Я.К.Прохоренка – легковим автомобілем. З лютого 1936 р. по 27 липня 1937 р. він очолював бурякотрест Київської області. Обирався членом ВУЦВК, делегатом багатьох з’їздів та конференцій КП(б)У та делегатом ХVІІ з'їзду ВКП(б) в 1934 р. Став жертвою сталінських репресій. 23.10.1917. – Черкаський повітовий комісар просив телеграмою командира Донського козачого полку вислати козаків для придушення виступу селян Лебедина, Матусова та інших навколишніх сіл. Селяни почали забирати зі складів Матусівського цукрового заводу цукрові буряки. 27.10.1917. – Управляючий Лебединським маєтком Гліб Команський направив телеграму Київському губернському комісарові та земельному комітету з проханням вжити заходів проти конфіскації поміщицької землі у зв’язку з постановою Чигиринського повітового земельного комітету. 29.10.1900. – День народження поета, вчителя Степана Федоровича Бендюженка (Бена) (1900-1937), уродженця с.Лозуватки. Брав активну участь в житті села, був секретарем комсомольського осередку, головою комнезаму. Очолював Кам’яноватську школу, а пізніше вчителював у Лозуватці. Дебютував у 1921 р. віршем „Ми”. Друкувався в журналах „Плужанин”, „Червоний шлях”, „Життя й революція”, „Нова громада”, „Глобус”. Був членом Спілки селянських письменників „Плуг”, але ближчими по духу йому були „неокласики”, особливо – Микола Зеров і Павло Филипович. Видав лише одну збірку поезій „Солодкий світ” (1929), виповнену щирим, життєлюбним настроєм сина землі. Став жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1958 р. 31.10.1987. – Урочисто відкрито новий культурно-спортивний комплекс в с.Мар’янівці. Листопад Листопад 1902. – Селяни Лебедина підпалюють панські скирти хліба, соломи та інше майно. Підпали тривали і в грудні. За цей час місцевому поміщику завдано збитків майже на 1,5 млн. карбованців. 1.11.1930. – За повідомленням Шполянського райпарткому ЦК КП(б)У в Шполянському районі загальна площа орної землі селянського користування становить 71,2 тис. га, з них колективізовано – 50,7 тис. га (71.3 %). У районі 20 390 господарств, з них колективізовано – 14 200 (70 %). Створено 46 колективних господарств. 3.11.1976. – Перший секретар Черкаського обкому Компартії України І.К.Лутак, виступаючи на мітингу, присвяченому виконанню областю завдань по продажу зерна державі відзначив: „Механізатор колгоспу ім. Осовського с.Лебедин Микола Олександрович Черевко з бункера комбайна „Нива” видав 11 600 ц зерна. Безперебійну роботу збиральних машин забезпечили автомобілісти області, прикладом для яких є бригада Шполянського райоб’єднання „Сільгосптехніка”, яку очолює лауреат Державної премії СРСР Леонід Ісакович Бондаренко... ”. 4.11.1937. – Органами НКВС заарештовано українського поета і прозаїка Онопрія Іовича Тургана (Т.Буха) (1900-1944), уродженця с.Лозуватки. В 1923 р., будучи студентом Уманського агрономічного технікуму, очолював ініціативну групу по заснуванню Уманської філії Спілки селянських письменників „Плуг”. Мав унікальну пам’ять: читав напам’ять цілі оповідання Мопассана, Чехова, „Брати Карамазови” Достоєвського, всю модернову українську і російську поезію. Входив до Спілки селянських письменників „Плуг”. Був делегатом Всеукраїнського з’їзду селянських письменників. Став жертвою сталінських репресій. 5.11.1981. – В с.Матусові урочисто відкрито пам’ятник В.І.Леніну. 6.11.1929. – В с.Лебедині урочисто відкрилася школа селянської молоді, якій комсомольці подарували аптечку. 7.11.1883. – День народження української і російської співачки (сопрано) Леоніди Миколаївни Балановської (1883-1960), уродженки м.Шполи. Дитинство провела в Шполі, а після смерті батька, бухгалтера цукрового заводу, з родиною переїхала до Єлисаветграда (тепер Кіровоград). Мати була чудовою піаністкою, тому й дочці рано привила любов до музики. В 1906 р. закінчила Петербурзьку консерваторію. Працювала солісткою Київської російської опери (1906-1908), Великого театру в Москві (1908-1919, 1925-1926), Севастопольської опери (1919-1922), Харківського театру опери та балету (1926-1933), викладачем Харківського музично-драматичного інституту (1927-1933), Бакинської (1933-1935) та Московської (1935-1960, з 1941 – професор) консерваторій. Активний пропагандист української вокальної музики. Була членом музично-драматичного товариства „Кобзар” у Москві (1910-1917), виконувала українські народні пісні, романси М.Лисенка і Я.Степового. Мала голос широкого діапазону, співала також меццо-сопранові партії. Одна з кращих виконавиць вагнерівського репертуару. Гастролювала в Англії, Франції та Австрії. 7.11.1929. – В с. Лебедині створено колективне господарство – ТСОЗ ім. 12-річчя Жовтня. Незабаром товариство об’єднувало 300 господарств, які мали 1 200 гектарів землі. 7.11.1936. – „Урожай зернових культур по району в 1936 р. дорівнює 16 ц з га проти 12,7 ц в 1935 р. В колгоспах району шість тисячниць, 125, які зібрали урожай цукрових буряків по 500 і більше центнерів, 156 чотирьохсотенниць. Вартість трудоднів в колгоспах району в середньому 4,8 кг хліба і 1 крб. 85 коп. грошима” (газета „Шлях колективіста”). 7.11.1954. – На Шполянську підстанцію подано струм. Найпершою сільською підстанцією, яка була поставлена під напругу, була ТП № 11 в Кримках. 12.11.1947. – Відкрито філію Шполянської дитячої музичної школи при Дар’ївському спеціальному дитячому будинку № 1. У філії по класу скрипки і фортепіано навчалися діти, батьки яких загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Ініціатором утворення філії був директор дитячого будинку Павло Кирилович Білаш. 12.11.1963. – День народження воїна-інтернаціоналіста Михайла Степановича Кравченка (1963-1983), уродженця м.Шполи. Навчався в Шполянській школі № 5. Загинув під час розмінування мінного поля в Кандагарі. За проявлену мужність нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки та медаллю „Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу”. 13.11.1804. – День народження українського і російського державного і громадсько-політичного діяча, київського губернатора в 1838-1852 рр., мецената Івана Івановича Фундуклія (1804-1880), колишнього власника с. Мельники, Головківка, Медведівка Чигиринського району та с.Лозуватка і Топильна Шполянського району. В с.Топильна на власні кошти в 1828-1844 рр. він спорудив церкву Іоанна Предтечі. Особливо вражала красою підлога в церкві, викладена кам’яними плитами з кольоровим орнаментом, чудовим був також розпис іконостасу. 13.11.1889. – День народження відомого українського письменника-сатирика і гумориста Остапа Вишні (справжнє ім'я – Павло Михайлович Губенко) (1889-1956). Восени 1952 р. він відвідав Шполянщину, де були заплановані літературні вечори. На ст.Цвіткове, куди він прибув поїздом з Києва, за ним з Матусівського цукрового заводу прислали вантажівку з прапором. Увечері Вишня виступав на сцені Матусівського заводського Будинку культури. Наступного дня Остап Вишня провів літературний вечір у Шполі, а пізніше – на Лебединському насіннєвому заводі. Місцевий матеріал письменник використав у своєму фейлетоні „Ку-ку-рі-ку-у-у”. У ньому Вишня писав про „секрет” колгоспників Сигнаївки. Вони прокидалися удосвіта, коли співав півень, а в Лозуватці колгоспники ще спали. Одного разу делегація колгоспників з Сигнаївки на чолі з ланковою Марією Литвин рано-вранці, взявши півня, поїхали будити лозуватчан. 17.11.2003. – В приміщенні Матусівської сільської ради та Шполянської райдержадміністрації відкрито ресурсні центри українсько-канадського проекту „Молодь за здоров’я-2”, укомплектовані сучасними технічними засобами, інформаційно-методичними посібниками щодо формування здорового способу життя, підключені до Інтернету. 19.11.1916. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1958) Якова Кононовича Вовка, комбайнера Сигнаївської МТС. 21.11.1892. – День народження видатного українського хірурга-новатора, талановитого клініциста, професора (1936), заслуженого діяча науки УРСР (1954) Михайла Сидоровича Коломійченка (1892-1973), уродженця м.Шполи. Після закінчення медичного факультету Київського університету у 1919 р. почав працювати у Київському медичному інституті удосконалення лікарів. Виконував складні операції на серці, легенях, стравоході, шлунку. У 1933 р. він перший в Україні виконав складну операцію з приводу т.зв. „панцирного серця”. Під час Великої Вітчизняної війни у складі 8-ї гвардійської армії під командуванням В.І.Чуйкова пройшов бойовий шлях від Сталінграда до Берліна. В 1950 р. він призначається головним хірургом Міністерства охорони здоров'я УРСР. Під його керівництвом велася велика робота по відновленню і вдосконаленню хірургічної служби в областях України. Одночасно керував кафедрами хірургії у Київському медичному інституті та Київському інституті удосконалення лікарів. Зробив тисячі складних операцій. Михайло Сидорович написав 5 монографій і 135 наукових праць з різноманітних проблем хірургії. Його монографії з відновної хірургії стравоходу відомі й за кордоном. Під його керівництвом підготовлено 27 докторських і кандидатських дисертацій. 21.11.1902. – День народження українського економіста-аграрника, доктора економічних наук (1961) Михайла Петровича Герасименка (1902-1961), уродженця с.Лебедина. В 1926 р. закінчив Київський інститут народного господарства. До 1941 р. працював у Києві викладачем політекономії університету, старшим науковим співробітником науково-дослідницького інституту цукрової промисловості тощо. В 1946-1952 рр. – викладач Львівського торгово-економічного інституту, в 1952-1961 рр. – завідуючий відділом економіки Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові. Автор праць з історії та економіки західноукраїнських земель. 21.11.1966. – День народження майстра спорту з легкої атлетики міжнародного класу, чемпіона України, Європи і світу зі штовхання ядра, бронзового призера Олімпійських ігор в Атланті Олександра Миколайовича Багача, уродженця с.Матусова. 25.11.1919. – Комендант Шполи поручик Кузьмін телеграфував начальнику тилу денікінської армії: „На Шполу зроблено напад. Убито 2 офіцери, поранено 8. У районі назріває повстання. Своїми силами не впораємося”. Це свідчило про розгортання в регіоні партизанського руху проти денікінців. 25.11.2003. – На сесії Шполянської районної ради прийнято першу в області районну програму „Молодь за здоров’я” на 2003-2005 рр. 28.11.1979. – Рішенням Черкаського облвиконкому затверджено державні гідрологічні заказники місцевого значення: Совгирів (с.Товмач) – болотний масив, площею 20,7 га, Митницький (с.Лебедин) – болото, площею 39,3 га, Котів Яр (с.Сигнаївка) – болото, площею 30,8 га, Шостачка, Ракові Верби (с.Матусів) – болотний масив, площею 47 га, Панський (с.Журавка) – болото, площею 11 га. 28.11.2003. – Редакція газети „Шполянські вісті” (редактор – А.Ф.Вікторук) випустила перший номер молодіжного вісника „Грані життя”. 30.11.1947. – День народження поетеси, прозаїка, журналістки Катерини Вакулівни Мотрич, уродженки с. Василькова. У 1966 р. закінчила Васильківську середню школу із золотою медаллю і вступила на факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. Після закінчення університету працювала у київській газеті „Молода гвардія” та в столичних літературних журналах. Керівник літературної студії „Сонячні кларнети”. Автор творів „Соняхи”, „Політ журавлів над нетолоченими травами”, „Час найкоротшої тіні”, „Перед храмом любові і болю”, „Звізда полин”, романів „Досвіток”, „Ніч після сходу сонця” та інших. Окремі твори друкувалися польською, словацькою, болгарською та іншими мовами. Грудень Грудень 1892. – В м.Шполі народився Яків Йосипович Розенфельд, відомий композитор і піаніст. Після закінчення музичного училища по класу фортепіано, у 1919-1921 рр. навчався в Харківській консерваторії та в 1923-1927 рр. – в Ленінградській консерваторії. Як піаніст-концертмейстер почав виступати з 1906 р. З перших концертів показав себе обдарованим музикантом. Плідними в творчому плані для нього були 1930-ті рр. В цей період Яків Йосипович написав балет „Аристократка”, оперети „Зірка Парижа”, „Серця чотирьох”, „Джазотерапія”, „Весна на Стрілці”. Напередодні і після Великої Вітчизняної війни працював піаністом у Ленінградському держцирку та театральних колективах Новосибірська. У 1947 р. повернувся до Ленінграда, де й прожив до останніх років свого життя. В цей період створив низку різножанрових музичних творів: „Українська сюїта”, „Молдавська рапсодія”, твори для віолончелі, фортепіано, акордеона, естрадних оркестрів, музику до театральних вистав тощо. У 1950-ті рр. кілька разів приїздив на Україну, відвідував рідні місця. Грудень 1919. – На територію Шполянщини після розгрому денікінських військ вступає 12-а більшовицька армія. Грудень 1966. – Утворюється Катеринопільський район і західні села Шполянського району входять до його складу, а село В’язівок відходить до Городищенського району. З того часу територія Шполянського району не змінюється. Грудень 1971. – Вступив у дію новий автовокзал у м.Шполі. Його спорудили будівельники з міжколгоспбуду за 22 місяці. Автовокзал має просторий зал на 300 місць, готель на 20 ліжок, кімнату матері та дитини та інші зручності для пасажирів. Грудень 1996. – Завершено спорудження об’їзної автомобільної дороги навколо Шполи довжиною 5,5 км з транспортними розв’язками. Це значно зменшило забруднення районного центру спрацьованими газами автомобільних двигунів і сприяло покращенню екологічного стану міста. Грудень 1999. – У м.Шполі почало роботу місцеве районне телебачення, яке забезпечує жителів детальною інформацією про життя району. Першим редактором став М.І.Сенченко. Грудень 2001. – Всеукраїнський перепис населення зафіксував кількість населення у Шполянському районі майже 52 000 осіб, у Шполі – понад 19 400 осіб. Грудень 2001. – Для координації роботи і пошуку оптимальних шляхів вирішення економічних проблем 20 керівників промислових підприємств району створили свою структуру – організацію роботодавців Шполянського району. 1.12.1922. – У Шполі виник комнезам у складі 80 осіб. 1.12.1991. – Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Переважна більшість виборців Шполянського району (96 %) на всеукраїнському референдумі проголосувала за підтвердження Акта проголошення незалежності України. 12.12.1921. – Обрано Шполянський волвиконком. 12.12.1929. – Для надання послуг колгоспам було організовано Шполянську машинно-тракторну станцію (МТС). У перші роки її існування в ній нараховувалось 50 тракторів. Першими трактористами були М.М.Ткаченко, А.Й.Норенко, першою трактористкою – М.А.Свердличенко, першим комбайнером – О.С.Зачепа. 14.12.1920. – День народження вірменського поета Григора Акопяна (1920-1944), уродженця с.Єгварді Аштаракського району Вірменської РСР, який загинув визволяючи Шполянщину. Після закінчення сільської середньої школи поступив до Єреванського педагогічного інституту на факультет романо-германської філології. Прямо з інститутської аудиторії був призваний до лав Червоної армії. В 1940 р. направлений до танкової частини, що знаходилася у Львові. В роки Великої Вітчизняної війни у складі 71-го окремого танкового полку брав участь в обороні Москви, Сталінграда, Кавказу, в боях за визволення Кубані та України. В короткі перерви між боями писав вірші. В січні 1944 р. 5 танків, одного з яких вів Г.Акопян, прорвалися крізь шквальний вогонь ворога на залізничну станцію Шпола. Діяв особливо хоробро. Він уже підбив два ворожих танки і пішов на третій, коли його танк загорівся. Екіпаж танка загинув. Ім’ям мужнього воїна названо одну з вулиць міста Шполи. 19.12.1901. – День народження українського театрознавця, кандидата мистецтвознавства (1950) Миколи Федотовича Дібровенка (1901-1988), уродженця с.Кавунівки. Закінчив у 1930 р. Харківський інститут, в 1947-1962 рр. працював у Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії. Автор праць „Кріпацький театр”, „Карпо Соленик”, „Г.П.Затиркевич-Карпинська”, „Драматичні твори М.Некрасова на Україні” та ін. 22.12.1918. – День народження Героя Радянського Союзу Івана Івановича Поліщука (1918-1943), уродженця с.Лип’янки. Народився в сім’ї селянина. Після закінчення місцевої семирічки навчався в Новомиргородському педагогічному училищі. З 1934 р. працював учителем початкових класів. В армії з 1939 р. В діючій армії з серпня 1941 р. Закінчив Ростовське артилерійське училище в 1942 р. Командир батареї 9-го гвардійського окремого винищувально-протитанкового дивізіону 10-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 37-ї армії Степового фронту гвардії лейтенант Поліщук І.І. в ніч на 1 жовтня 1943 року одним з перших у складі штурмових підрозділів форсував Дніпро південніше м.Кременчука, успішно знищив вогневі точки противника, чим сприяв захопленню плацдарму. 14 жовтня 1943 року його обслуга знищила 6 танків. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 р. Пропав без вісті 31 жовтня 1943 р. 22.12.1920. – Лебединські селяни обрали сільську Раду. 27.12.1938. – День народження випускника Шполянської середньої школи № 1 Анатолія Григоровича Таранця (1938-1956), який загинув, рятуючи від пожежі майстерні Шполянської МТС. Ім’я Анатолія Таранця носить вулиця в м.Шпола. 28.12.2004. – „Приємним передноворічним сюрпризом для учнів та педагогів Матусівської ЗОШ № 2 став комп’ютерний клас, який цей навчальний заклад отримав якраз напередодні Нового року. До комп’ютерного класу входять 7 комп’ютерів для учнів, факс-модем, сканер та комплект програмно-методичного забезпечення ” (газета „Шполянські вісті”). 29.12.1915. – День народження Героя Радянського Союзу Миколи Григоровича Тарасова (1915-1958), який відзначився під час звільнення від гітлерівців міст Шполи і Звенигородки. 30.12.1946. – У Шполі відбулася нарада передовиків сільського господарства Шполянського району. Учасники наради надіслали листа Центральному Комітету ВКП(б), в якому розповідали про підсумки своєї роботи за 1946-й рік. Зокрема, в листі відзначалося: „Шполянський колгосп ім. Сталіна, керований комуністом Вишнепольським, з площі 75 га зібрав по 240 ц цукрових буряків. Знатний бригадир комуніст Іларіон Іщенко з колгоспу „Перемога” с.Водяного став заспівувачем вирощування високих врожаїв проса в районі. З площі 21 га він зібрав по 40 ц проса. Ланкова Дядя Ївга (колгосп ім. 20-річчя Жовтня с.Станіславчика) з площі 4 га зібрала по 46 ц/га”. Бібліографія
жүктеу/скачать 368.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|