Інструкції до лабораторних робіт
жүктеу/скачать 370.8 Kb.
|
| Інструкції
до лабораторних робіт з біології Для засвоєння основних понять, законів, теорій з біології необхідно підготувати емпіричну базу, озброїти студентів знаннями фактів. Для цього і використовуються лабораторні заняття. Для лабораторних занять характерно застосування наочності, таких методів навчання як експеримент, практичні роботи. В залежності від дидактичної мети лабораторні заняття проводяться для збагачення студентів новими знаннями, організації пошукової роботи, ілюстрації та систематизації вивченого матеріалу, закріплення перевірки знань та умінь студентів. Методика лабораторного заняття має низку специфічних особливостей. Заняття, зазвичай, починається з розповіді викладача або бесіди, визначення теми, мети і змісту роботи. Потім викладач звертає увагу на характер практичної діяльності студентів, розкриває її послідовність, забезпечує цілеспрямованість спостережень, ознайомлює зі способами оформлення роботи, вказує на необхідність фіксації результатів та запису висновків. Успіх лабораторного заняття залежить від формулювання завдання, його чіткості, розкриття послідовності роботи. Викладення в інструкції всіх етапів роботи впорядковує діяльність студентів. Завдання студенти можуть виконувати індивідуально, тобто кожен студент виконує роботу згідно інструкції, групами – працює група студентів і фронтально, коли студенти виконують завдання під керівництвом викладача. Важливо, щоб всі студенти працювали з повним навантаженням, не переписували результати один в одного. Якщо вивчається складний матеріал, а студенти недостатньо володіють методами спостереження, експерименту, лабораторне заняття доцільно проводити фронтально. Завдання поділяється на окремі блоки, перед початком виконання кожного з них дається пояснення, а потім можна надати студентам допомогу у виконанні роботи. В кінці роботи перевіряється результати діяльності кожної групи, розуміння суті, визначення закономірності. Лабораторні заняття дозволяють озброїти студентів практичними вміннями роботи з мікроскопом, готувати мікропрепарати, проводити досліди тощо. Важливо спланувати пошукову роботу студентів. Для цього вони повиннім ати опорні знання, необхідні для визначення суті процесу під час спостереження експерименту. Якість цих знань перевіряємо за тестами вихідного контролю до кожної лабораторної роботи. Пізнавальна діяльність студентів при виконанні лабораторної роботи з метою вивчення нового матеріалу направляється завдання для самопідготовки та інструкцією, в якій вказаний хід роботи, послідовність дій студентів. Організація навчальної діяльності студентів при виконанні лабораторних робіт з натуральними об’єктами залежить від розміру об’єкта (макро- чи мікрооб’єкт), його рухомості чи нерухомості. Відомо, що робота з мікрооб’єктами складна для студентів. Складність полягає в тому, що при вивченні мікропрепаратів можливі помилкові уявлення про розміри і будову об’єкта, оскільки розгляд його під мікроскопом у студентів викликає певні труднощі. Тому часто самостійна робота з мікрооб’єктами носить комплексний характер, вивчення їх супроводжується демонстрацією таблиць, розгляданням малюнків у підручнику. Наприклад, при виконанні лабораторної роботи по вивченню будови рослинної і тваринної клітини, роботу краще виконувати фронтально, під керівництвом викладача. При виконанні лабораторної роботи «Рух цитоплазми. Плазмоліз і деплазмоліз» навчальна та пізнавальна діяльність студентів направляється інструкцією до виконання лабораторної роботи. Ця інструкція містить детальні вказівки про послідовність дій, які виконують студенти, вона направлена на встановлення зв’язку між об’єктом і процесами, що перебігають у ньому, сприяє цілеспрямованому сприйняттю процесу, який вивчається. На основі виконаної роботи проводиться бесіда за тестами підсумкового контролю, обговорення результатів і формулювання висновків. Використана література:
2. Данилова О.В., Данилов С.А. Робочий зошит для лабораторних і практичних робіт із загальної біології: К.: Ґенеза, 1999 3. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. та ін. Загальна біологія: К.: Ґенеза, 1998 4. Мороз І.В., Степанюк А.В., Гончар О.Д. Загальна методика навчання біології: К.: Либідь, 2006 Лабораторна робота №1 Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ОРГАНІЧНИХ МОЛЕКУЛ ТА ЇХНІХ ВЛАСТИВОСТЕЙ Мета : ознайомитись із принципами визначення деяких хімічних речовин, які входять до складу живих організмів. Завдання для самопідготовки: вивчити матеріал за темою «Вуглеводи. Ліпіди». Дати відповідь на тести вихідного контролю Тести вихідного контролю: 1. Полісахарид крохмаль складається з мономерів: а) глюкоза; б)галактоза; в)фруктоза; г) рибоза. 2. Дисахарид сахароза складається з мономерів: а) глюкоза; б)галактоза; в) фруктоза; г) рибоза. 3. Властивості моносахаридів ____________________________ 4. Властивості полісахаридів ___________________________________ 5. До складу нейтральних жирів можуть входити залишки а)фосфорної кислоти; б) багатоатомних спиртів; в) гліцерину; г) жирних кислот; д)аміноспиртів; е) амінокислот. 6. До складу фосфоліпідів можуть входити залишки: а)фосфорної кислоти; б) багатоатомних спиртів; в) гліцерину; г) жирних кислот; д)аміноспиртів; е) амінокислот. 7.Властивості ліпідів ________________________________________ 8. Охарактеризуйте поняття «гідрофільність»та «гідрофобність». Інструктаж з техніки безпеки Зміст роботи: 1. Визначення полісахариду крохмалю за допомогою реакції з йодом. При взаємодії крохмалю з йодом утворюються комплексні сполуки, забарвлені в синій колір. Якщо їх нагрівати, забарвлення зникає, але з’являється знову при охолодженні, що свідчить про утворення нестійких комплексів крохмалю з йодом. 2.Визначення розчинності ліпідів. Характерною властивістю ліпідів є їхня розчинність у багатьох органічних розчинниках (ацетон, хлороформ, діетиловий ефір тощо) і нерозчинність у воді. Якщо до спиртового розчину ліпіду додати воду, утвориться емульсія. Найдрібніші ліпідні крапельки, зважені у воді, відбивають світло, унаслідок чого емульсія здається білою. Обладнання та матеріали: пробірки або стакани, мірний посуд, лійки, піпетки, олія, спирт, ефір (хлороформ, очищений гас, бензин), крохмаль, розчин йоду. Хід роботи: 1. У пробірку помістіть 2 мл 0,1% розчину крохмалю і додайте 1 -2 краплі розчину йоду. Вміст пробірки перемішайте і спостерігайте утворення синього забарвлення. Суміш нагрійте на водяній бані чи в посудині з гарячою водою. Потім охолодіть. Результат: ___________________________________________ ________________________________________________________ 2. У три пробірки помістіть по 0,2 -0,3 мл олії, потім у першу додайте 5 мл води, у другу – 5 мл спирту, у третю – 5 мл ефіру (хлороформу, очищеного гасу, бензину). Вміст усіх трьох пробірок енергійно струсніть. Результат: _____________________________________________ _________________________________________________________ Висновки: _______________________________________________ _________________________________________________________ Тести підсумкового контролю: 1. Дайте характеристику полісахаридів.___________________________ 2.Назвіть відомі вам полісахариди_______________________________ 3.Ліпіди розчиняються: а) у воді; б) бензолі; в) неполярних розчинниках г)кислотах; д) лугах.. 4.До ліпідів належать: а) фосфоліпіди; б) нейтральні жири; в) холестерин; г) глікоген; д) целюлоза. Лабораторна робота №2 Тема: ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ФЕРМЕНТІВ Мета: провести досліди щодо розщеплення пероксиду водню за допомогою ферменту каталази рослинних клітин, сформувати уявлення про роль ферментів у клітині. Завдання для самопідготовки: вивчити матеріал за темою «Ферменти».Дати правильну відповідь на тести вихідного контролю. Теоретичне обґрунтування. 1. Ферменти або ензими впливають на перебіг біохімічних реакцій, здійснюючи каталітичну функцію в живих системах. Ферменти бувають простими і складними. Прості – це білкові молекули (пепсин, трипсин тощо), які складаються лише з амінокислотних залишків, складні – крім білкової частини, містять ще й небілкову – кофактор. Кофакторами можуть бути неорганічні катіони чи аніони, а також органічні речовини(коферменти), н-д, похідні вітамінів. Білковий компонент складних ферментів визначає, яку саме реакцію каталізує певний складний фермент. Але активність складних ферментів проявляється лише тоді, коли білкова частина сполучається з небілковою. Каталітична активність ферменту зумовлена не всією його молекулою, а лише її невеличкою ділянкою – активним центром. Його просторова структура відповідає хімічній будові речовин, які вступають у реакцію. Активний центр відповідає за приєднання та перетворення сполук, що вступають у реакцію. Саме тому дія ферменту специфічна. Часо до складу активного центру входять похідні вітамінів або атоми металів. В одній молекулі ферменту може бути кілька активних центрів. Ферменти утворюють нестійкі комплекси з речовинами, які вступають у реакцію. Ферментативна реакція перебігає в Фермент не втрачає своєї активності і може каталізувати наступну реакцію. Одні ферменти забезпечують розщеплення певних сполук, інші – синтез. Н-д, фермент целюлаза забезпечує розщеплення клітковини (целюлози). Якщо в реакції беруть участь дві сполуки або більше, кожна з них взаємодіє з ферментом. Фермент при цьому утримує їх близько одна від одної, забезпечуючи взаємодію. Активність ферменту проявляється лише за певних умов: певної температури, тиску, рН тощо. Існують і спеціальні речовини, здатні регулювати активність ферментів. Вони зв’язуються з активними центрами ферментів і блокують їхню активність. Це можуть бути йони важких металів6 Плюмбуму (Pb), Арсену (As), Аргентуму (Ag) тощо. Ферментативні реакції відбуваються у вигляді низки послідовних етапів (до кількох десятків). Ланцюги взаємопов’язаних ферментативних реакцій загалом забезпечують обмін речовин і перетворення енергії в окремих клітинах й організмі в цілому. Ферменти мають певне розташування як в межах окремої клітини так і в організмі в цілому. У клітині багато ферментів пов’язані з плазматичною мембраною або мембранами окремих органел (мітохондрій, пластид тощо).
1. Приготуйте препарат листка елодеї або пеларгонії. Від елодеї, яка стояла на сонці, відділіть один листок, помістіть його в краплю води на предметне скло і накрийте накривним скельцем. Розгляньте препарат спочатку при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа. З одного боку накривного скельця нанесіть краплю пероксиду водню, а з другого – прикладіть фільтрувальний папір. Папір витягне з-під скельця воду, а пероксид водню опиниться під ним.слідкуйте під мікроскопом за тим, що відбувається при цьому в клітинах елодеї. Нанесіть краплину пероксиду водню на предметне скло, розгляньте її під мікроскопом, опишіть картину, яку спостерігаєте. Порівняйте стан пероксиду водню в листку елодеї та на склі. Результат ___________________________________________________ 2. В одну пробірку помістіть шматочок вареної картоплі, в другу – сирої, в третю – насипте трохи піску. До кожної пробірки додайте по 10 крапель пероксиду водню і спостерігайте за процесами, що відбуваються в пробірках. Результат __________________________________________________ Висновки ____________________________________________________ Тести підсумкового контролю: 1.Який газ виділяється з клітин, якщо до них додати пероксид водню? 2. Що відбувається з каталазою при кип’ятінні клітин? 3. Чому не відновлюється активність каталази після охолодження клітин? Лабораторна робота №3 Тема: ВИВЧЕННЯ БУДОВИ КЛІТИН ПРОКАРІОТІВ ТА ЕУКАРІОТІВ Мета: переконатися в тому ,що клітини всередині кожного з над царств (Прокаріотів та Еукаріотів) мають спільний план будови. Навчитися розпізнавати прокаріотичні та еукаріотичні клітини за допомогою світлового мікроскопа та на електронномікроскопічних фотографіях, а також знаходити на препаратах та електронномікроскопічних фотографіях компоненти клітин Завдання для самопідготовки:вивчити матеріал за темою»Клітина як основна структурно-функціональна одиниця живої природи». Дати правильні відповіді на тести вихідного контролю. Тести вихідного контролю:
Інструктаж з техніки безпеки Зміст роботи: вивчити будову клітин: 1) рослини (епідерма цибулі, листок елодеї, бульба картоплі); 2) гриба (мукор); 3) тварини (епітелій ротової порожнини, клітини печінки); 4) бактеріальних клітин (бактерії зубного нальоту). Обладнання та матеріали: постійні мікропрепарати клітин епідерми цибулі, епітелію ротової порожнини, клітин печінки, мукору, бактерій; електронномікроскопічні фотографії еу- та прокаріотичних клітин; предметні та накривні стекла, піпетки, скляні чи пластикові палички, стакани з водою та 10%-ним розчином хлориду натрію, флакони з розчином йоду, метиленова синька, набір препарувальних інструментів; мікроскоп; цибуля, картопля, пліснява на хлібі, овочах. Хід роботи: 1. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний препарат клітин епідерми цибулі. Переведіть мікроскоп на велике збільшення і замалюйте одну-дві клітини. Позначте клітинну стінку, цитоплазму, ядро. Якщо немає постійного мікропрепарату, приготуйте тимчасовий препарат самі. Для цього відокремте від шматочка цибулини м’ясисту лусочку. Із зовнішньої її поверхні пінцетом зніміть тонку плівочку розміром у декілька квадратним міліметрів. Помістіть її на предметне скло в краплю слабкого розчину йоду, розправте за допомогою препарувальної голки і накрийте накривним скельцем. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. На ньому видно клітини прямокутної форми. Ядра цих клітин забарвлені у жовтий або жовто-коричневий колір. Розгляньте препарат при великому збільшенні і замалюйте одну-дві клітини. Позначте на малюнку: клітинну стінку, цитоплазму, ядро, в якому можна побачити одно-два ядерця, вакуолі, як незабарвлені порожнини. Рослинні клітини можна спостерігати й на препараті, виготовленому з бульби картоплі. Скальпелем або пінцетом пошкребіть поверхню бульби картоплі та помістіть одержану кашку на предметне скло в краплю слабкого розчину йоду. При великому збільшенні мікроскопа на препараті видно великі багатокутні прозорі клітини, в яких можна спостерігати крохмальні зерна різної величини, забарвлені йодом у синій колір. У крохмальних зернах розрізняється шаруватість.
Якщо немає постійного препарату , приготуйте препарат клітин порожнини рота. Для цього необхідно стерильною скляною або пластиковою паличкою (стерилізувати окропом або етиловим спиртом, використовувати кожному свою) провести легко натискуючи по внутрішній поверхні щоки. При цьому в крапельку слини потраплять злущені клітини епітелію, що вистеляє порожнину рота. Мазок помістіть на предметне скло в краплину води, підфарбованої метиленовою синькою. Накрийте мазок накривним скельцем. Знайдіть у ньому клітини при малому збільшенні мікроскопа. Розгляньте клітини при великому збільшенні та замалюйте їх. Клітини епітелію плоскі, неправильної форми, в них видно ядра. Більшість клітин мертві, тому ядра в них досить щільні. Процеси синтезу в таких клітинах згасають, і ядерця або непомітні, або вони дуже дрібні. Якщо збільшення мікроскопа досить велике (об’єктив х 40), у клітинах видно велику кількість дрібних гранул – мітохондрій. На цьому ж препараті на поверхні епітеліальних клітин або між ними можна знайти бактеріальні клітини різної форми, частіше паличкоподібні. Порівняйте розміри прокаріотичної (бактеріальної) та еукаріотичної клітини. Замалюйте препарат та зробіть відповідні позначки. 3. При малому збільшенні мікроскопа на постійному мікропрепараті гриба мукора знайдіть міцелій і розгляньте його при великому збільшенні мікроскопа. Замалюйте препарат. Позначте на малюнку клітинну стінку, ядра та численні «зернята» (мітохондрії, пухирці, запасні гранули). Відрізнити їх один від одного при такому збільшенні складно. Якщо немає постійного мікропрепарату мукора, можна виготовити тимчасовий. Для цього потрібно взяти пліснявий шматок хліба або який-небудь овоч. Пліснява має вигляд пухнастого білого нальоту. Частину грибниці покладіть на предметне скло в краплю води й накрийте накривним скельцем. При малому збільшенні знайдіть міцелій гриба подалі від спорангіїв, які у воді руйнуються і з них виходить багато спор, що заважають розглядати препарат. Міцелій розгляньте при великому збільшенні мікроскопа. Вся грибниця становить собою гігантську розгалужену багатоядерну клітину. Замалюйте препарат і позначте клітинну стінку, цитоплазму, ядра. 4. При малому збільшенні мікроскопа на постійному мікропрепараті бактеріальних клітин знайдіть їх скупчення. Розгляньте препарат при великому збільшенні мікроскопа та замалюйте побачене. Можна самим виготовити тимчасовий препарат бактеріальних клітин. Для цього стерильною скляною або пластиковою паличкою або сірником зішкребіть з поверхні зубів коло ясен зубний наліт і помістіть його на предметне скло в краплю води підфарбованої метиленовою синькою, злегка розмажте по поверхні скла й накрийте накривним скельцем. Знайдіть скупчення бактерій при малому збільшенні та переведіть на велике збільшення. Розгляньте й замалюйте бактерії різної форми. Іноді на цьому препараті можна спостерігати амеб, які рухаються (вони трапляються в ротовій порожнині людини). Висновки____________________________________________________ Тести підсумкового контролю: 1. Чим за будовою відрізняється гранулярна та гладенька ендоплазматична сітка?______________________________________________ 2. Де в клітині містяться рибосоми?________________________________ 3. З яких структур складаються центріолі клітинного центру?____________________________________________________________ 4. Чому в нервових клітинах дуже розвинений апарат Гольджі?___________________________________________________________ 5. З яких структур складається ядерце?_____________________________ 6. Які причини подібності та відмінності клітин різних організмів?_________________________________________________________ 7. Спробуйте пояснити, як відбувалася еволюція клітин грибів, рослин, тварин, бактерій____________________________________________________ Лабораторна робота№4 Тема: РУХ ЦИТОПЛАЗМИ В КЛІТИНАХ РОСЛИН. ЯВИЩЕ ПЛАЗМОЛІЗУ ТА ДЕПЛАЗМОЛІЗУ. Мета: спостерігати рух цитоплазми в рослинних клітинах, а також явище плазмолізу. Переконатись у тому, що клітинна оболонка здатна пропускати молекули води. Завдання для самопідготовки: вивчити матеріал за темами «Поверхневий апарат клітини» та «Цитоскелет». Дати правильну відповідь на тести вихідного контролю. Тести вихідного контролю: 1. До складу гіалоплазми входять такі органічні речовини: а) ліпіди; б) білки; в) вуглеводи; г) альдегіди; д) нуклеїнові кислоти . 2. До складу клітинної стінки у рослин входять такі органічні речовини: а) хітин; б) целюлоза; в) пектини; г) крохмаль; д)ліпіди. 3. Цитоскелет складається з таких компонентів: а) целюлоза; б)мікронитки; в) ендоплазматична сітка; г) мікротрубочки; д)глікоген 4. В організації рухів компонентів клітини беруть участь такі органели: а) апарат Гольджі; б) ендоплазматична сітка; в)мікронитки; г)мікро трубочки.
1. Спостерігати рух цитоплазми в клітинах листка елодеї. Рослину до експерименту необхідно утримувати на сонячному світлі. За хмарної погоди її слід освітлювати за допомогою настільної лампи. Рух цитоплазми забезпечується компонентами цитоскелета – мікротрубочками та мікро нитками. За низьких температур і нестачі енергії структура цих компонентів може руйнуватись, тоді рух цитоплазми припиняється 2. Спостерігати плазмоліз і деплазмоліз у клітинах листка елодеї. Вода находить до клітини та виходить із неї через клітинну мембрану завдяки осмосу. Вона дифундує з ділянки високої її концентрації туди, де її міститься менше. Якщо концентрація солей зовнішнього середовища вища, ніж у клітині, то вода виходитиме з клітини в навколишнє гіпертонічне середовище. Об’єм цитоплазми при цьому зменшується і вона починає відставати від клітинних стінок. Поступово цитоплазма повністю відійде від стінок клітини і набере форму кулі. Це явище називається плазмолізом. Якщо концентрація солей вища в цитоплазмі клітини, ніж у зовнішньому середовищі, вода із навколишнього гіпотонічного середовища дифундуватиме в клітину, що спричинить відновлення попереднього об’єму. Це явище називається деплазмолізом.
1. Приготуйте препарат листка елодеї, покладіть його на предметне скло в краплю води, накривши накривним скельцем. Розгляньте препарат при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа. Замалюйте побачене. Позначте на малюнку клітинну стінку, цитоплазму, хлоропласти, як округлі тільця зеленого кольору. У клітинах можна виявити рух цитоплазми та пластид уздовж стінок. Якщо руху не помітно, препарат можна підігріти ( не більш як до 40 2. На цьому ж препараті можна спостерігати явища плазмолізу та деплазмолізу. Для цього слід замінити воду н 8 -10%-ний розчин хлориду натрію ( з одного боку накривного скельця капнути розчин хлориду натрію, з другого – прикласти фільтрувальний папір). Вода виходитиме із клітини в навколишнє середовище. Об’єм цитоплазми при цьому зменшується, і вона починає відставати від клітинної оболонки. Замалюйте, який вигляд має клітина в результаті плазмолізу. Після цього під накривне скельце тим самим способом додайте воду. Гіпертонічний розчин перетвориться на гіпотонічний. Вода знову почне надходити в цитоплазму. Замалюйте, який вигляд має клітина в процесі деплазмолізу. Цей експеримент можна провести на клітинах епідерми цибулі (краще використовувати цибулини синього кольору). Висновки: _______________________________________________ _______________________________________________ Тести підсумкового контролю: 1. Чому рух цитоплазми спостерігається під оболонкою рослинних клітин?________________________________________________________ 2. Відокремлення пристінкового шару цитоплазми від оболонки рослинної клітини називається____________________________________ 3. Чи відбувається плазмоліз у тваринних клітинах? Відповідь аргументуйте.___________________________________________________ 4. Куди рухається вода, якщо помістити в неї клітини?____________ 5. Що відбувається в клітинах, якщо залишити їх на тривалий час у розчині солі?____________________________________________________ Лабораторна робота №5 Тема: БУДОВА ХРОМОСОМ. МІТОТИЧНИЙ ПОДІЛ КЛІТИН. Мета: навчитись розрізняти структурні компоненти хромосом, аутосоми та статеві хромосоми; навчитись розрізняти фази мітозу в рослинних та тваринних клітинах. Завдання для самопідготовки: вивчити матеріал за темою. Дати правильні відповіді на тести вихідного контролю. Тести вихідного контролю: 1. Опишіть будову хромосом на стадії метафази.__________________ ___________________________________________________ 2. Чим аутосоми відрізняються від статевих хромосом? ______________ 3. У каріотипі жінки таке число хромосом: а)23; б)69; в)46; г)92 4. Чим відрізняється хромосомний набір жінки від хромосомного набору чоловіка?_________________________________________________________ 5. Інтерфазна хромосома має стільки хроматид: а)1; б)2; в)3; г)4. 6. Метафазна хромосома має стільки хроматид: а)1; б)2; в)3; г)4. 7. Для соматичних клітин характерний такий поділ: а)мітоз; б)мейоз; в)амітоз; г)бінарний поділ. 8. На якій стадії клітинного циклу відбувається реплікація хромосом?________________________________________________________ 9. На якій стадії клітинного циклу дочірні клітини досягають розмірів материнської клітини?______________________________________________ 10. На якій стадії клітина синтезує білки, необхідні для мітозу?________ 11. Унаслідок мітозу утворюється така кількість клітин: а)1; б)2; в)3; г)4. 12. Який набір хромосом буде в дочірніх клітинах унаслідок мітозу, якщо в материнській було 6 хромосом: а)3; б)6; в)9; г)12. 13. Значення мітозу____________________________________ Інструктаж з техніки безпеки Зміст роботи: 1. Вивчити будову інтерфазних гігантських політенних хромосом комахи. У клітинах більшості організмів побачити хромосоми в період між поділами (інтерфаза) практично неможливо, оскільки вони мають вигляд довгих ниток (до кількох сантиметрів), що розміщуються в ядрі. На забарвлених мікропрепаратах можна тільки спостерігати їхні дуже конденсовані ділянки у вигляді грудочок хроматину. Деконденсовані ділянки непомітні. Однак природа «подарувала» нам можливість побачити інтерфазні хромосоми в клітинах слинної залози мотиля, в яких відбувається багаторазова реплікація хромосом. При цьому хромосоми, які щойно утворилися, не розходяться, а залишаються поряд одна з одною. Так утворюється політенна хромосома, що складається із сотень однакових хромосом. Її ще називають гігантською. Хромосом у мотиля вісім, але в клітинах слинної залози видно чотири, оскільки гомологічні хромосоми об’єднані попарно. На хромосомах можна спостерігати «здуття» (пуфи) і поперечну посмугованість. Вважають, що ділянки «здуття» - це місця, де хромосоми менше конденсовані і де може відбуватись транскрипція. 2. На постійному мікропрепараті корінця цибулі потрібно знайти стадії інтерфази, профази, метафази, анафази, телофази. Обладнання та матеріали: мікроскоп, постійний мікропрепарат гігантських хромосом мотиля, мікропрепарат корінця цибулі. Хід роботи: 1. При малому збільшенні мікроскопа на постійному мікропрепараті «Політенні хромосоми» знайдіть клітини слинної залози мотиля. Розгляньте політенні хромосоми при великому збільшенні та замалюйте їх. По довжині хромосом виразно видно поперечні світлі й темні диски різної товщини, що чергуються. У темних дисках (хромомерах) нитка сильно конденсована, у світлих – більш розтягнута. 2. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть у корінці цибулі три зони: 1) кінцеву частину – кореневий чохлик, що складається з тонкостінних клітин, які злущуються на периферії; 2) зону поділу клітин; 3) зону росту, або розтягнення, що складається з витягнутих прямокутних клітин. Клітини діляться переважно у другій зоні. 3. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть у другій зоні корінця цибулі клітини які не діляться й перебувають на стадії інтерфази. В інтерфазі клітини прямокутної фори, оточені добре помітною оболонкою. Ядра клітин округлі, у них видно одно- два ядерця та дрібні грудочки хроматину. Замалюйте одну клітину, позначте цитоплазму, ядро, ядерце. 4. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть у зоні поділу корінця цибулі клітини, що перебувають на стадії профази. У цей час в ядрі видно спочатку тонкі, а пізніше товсті й короткі нитки – хромосоми. У ранній профазі добре помітні ядерця та ядерна оболонка. До кінця профази вони зникають. Хромосоми, які нагадують короткі нитки, розташовані в центральній частині цитоплазми. Замалюйте клітину і позначте хромосоми. 5. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть клітини на стадії метафази. Для цієї стадії характерні два процеси: 1) завершення утворення веретена поділу, що почалося ще наприкінці профази. Воно складається з мікро трубочок ( у світловому мікроскопі їх видно як тоненькі ниточки), як тягнуться від одного полюса клітини до другого. Слід звернути увагу на те, що в клітинах вищих рослин веретено поділу формується без участі клітинного центру; 2) переміщення хромосом до центру клітини та розміщення їх у площині екватора. У метафазі кожна хромосома складається з двох хроматин (сестринських хромосом). Умовно кінцем метафази можна вважати той момент, коли хроматиди починають відходити одна від одної і з’єднані лише в ділянці центромер. Замалюйте клітину, позначте хромосоми та веретено поділу. 6. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть клітину на стадії анафази. У ранній анафазі хромосоми повернуті центромерами до полюсів клітини, а їхні кінці спрямовані до її центру. У пізній анафазі хромосоми розходяться до полюсів клітини за допомогою мікро трубочок веретена поділу. Замалюйте клітину та позначте хромосоми і веретено поділу. 7. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть клітину на стадії телофази. У телофазі хромосоми починають деспіралізуватись, з’являється ядерна оболонка. Водночас відбувається «розбір» мікротрубочок веретена поділу, починаючи з полюсів клітини. Мікро трубочки найдовше зберігаються у центрі клітини, де й починає утворюватися перетинка, котра росте від центру клітини до її периферії та ділить її на дві дочірні. Замалюйте клітину в стадії телофази й позначте хромосоми на її полюсах або ядро, що формується, місце утворення перетинки. Висновок: Для кращого засвоєння матеріалу за темою «Поділ клітини» й ознайомлення з мітозом у тваринних клітинах рекомендується виконання самостійної роботи. 1.Якщо розглянути під мікроскопом клітини епітелію крайової зони печінки, то можна побачити, що на стадії інтерфази вони мають округлу форму з розташованим у центрі клітини ядром, яке містить ядерця. 2. На стадії профази клітини теж мають округлу форму. В центрі клітини у вигляді клубка розміщуються конденсовані хромосоми. 3. В клітинах печінки на стадії метафази хромосоми розміщуються по екватору, прикріплюючись до мікротрубочок веретена поділу тільки по його периферії. Тому цю фазу іноді називають стадією «материнської зірки». 4. На стадії анафази в клітинах печінки добре видно веретено поділу з хромосомами, що розходяться. 5. На стадії телофази хромосоми в клітинах печінки розташовуються на полюсах клітини як «дочірні зірки». Саме в цій стадії клітина дещо подовжується. Мікро трубочки веретена поділу «розбираються», й цитоплазма розділяється завдяки утворенню перетяжки по екватору клітини. Таким чином, цитоплазма починає розділятися з периферії клітини. Висновки______________________________________________________ Тести підсумкового контролю:
а)_____________________________________________________________ б)_____________________________________________________________ 2. Головні події профази мітозу: а)_____________________________________________________________ б)_____________________________________________________________ в)_____________________________________________________________ 3. Головні події метафази мітозу: а)_____________________________________________________________ б)_____________________________________________________________ в)_____________________________________________________________ 4. Головні події анафази мітозу ___________________________________ 3. Головні події телофази мітозу: а)_____________________________________________________________ б)_____________________________________________________________ в)_____________________________________________________________ г)_____________________________________________________________
7. На препараті зрізу корінця цибулі ви знайшли клітину з такими особливостями: оболонка ядра зруйнована, хромосоми утворюють клубок. На якій стадії мітозу перебуває клітина?___________________________________ 8. Яким чином у телофазі мітозу розділяється цитоплазма клітини у рослин?____________________________________________________________ У тварин?______________________________________________________ 9. У клітині видно фігури двох дочірніх зірок. Яка це фаза мітозу?____________________________________________________________ Скільки хромосом у кожній зірці?__________________________________ 10. Чим відрізняються інтерфазні та метафазні хромосоми?____________ Лабораторна робота №6 Тема: БУДОВА ТКАНИН РОСЛИННОГО І ТВАРИННОГО ОРГАНІЗМІВ Мета: довідатись про принципи будови тканин тваринних і рослинних організмів. Навчитись порівнювати різні типи тканин. Завдання для самопідготовки: повторити матеріал даної теми за підручником. Дати правильну відповідь на тести вихідного контролю. Тести вихідного контролю:
Інструктаж з техніки безпеки Зміст роботи:
Обладнання та матеріали: мікроскоп та мікропрепарати. Хід роботи: 1. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний мікропрепарат циліндричного епітелію нирки(видно зрізані впоперек ниркові канальні). Стінку одного канальця розгляньте при великому збільшення і замалюйте. Позначте на малюнку порожнину ниркового канальця(1),стінку ниркового канальця(2), епітеліальну клітину циліндричної форми(3), ядро епітеліальної клітини(4). 2. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний мікропрепарат «Пухка сполучна тканина». Замалюйте побачене. Позначте відповідними цифрами: клітини пухкої сполучної тканини(1), міжклітинну речовину(2), волокна в міжклітинній речовині(3). 3. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний мікропрепарат нервових клітин спинного мозку. Знайдіть сіру речовину спинного мозку, яка розміщується в його центральній частині. У сірій речовині знайдіть нейроцити – великі клітини з відростками. На препараті вони забарвлені в чорний колір. Замалюйте їх. 4. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат посмугованої (поперечносмугастої м’язової тканини. Видно м’язові волокна, зрізані вздовж, упоперек і косо. Ядра в м’язових волокнах розміщені під плазма лемою. Вони овальної форми, забарвлені в синій колір. Крім того, видно численні ядра сполучної тканини, яка обплітає м’язові волокна. Ядра клітин сполучної тканини менших розмірів, паличкоподібні, забарвлені в майже чорний колір. Позначте на малюнку посмуговане м’язове волокно(1) та ядра м’язового волокна(2). 5. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний мікропрепарат твірної тканини (меристеми) кореня. Переведіть мікроскоп на велике збільшення. Клітини з тонкими оболонками щільно прилягають одна до одної, міжклітинної речовини немає. У цитоплазмі майже відсутні вакуолі, ядро розташоване в центрі клітини. Замалюйте побачене і позначте клітини меристеми. 6. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний мікропрепарат клітин епідерми листка. Епідерма складається з одного шару щільно з’єднаних між собою живих клітин. При великому збільшенні мікроскопа видно, що клітини чотири-, п’ятикутної або неправильної форми. Зверніть увагу на звивисті контури стінок клітин. На препараті знайдіть замикаючі клітини продихів із хлоропластами. Замалюйте препарат, позначте клітини епідерми, продиху. 7. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний мікропрепарат внутрішньої будови пагона. Знайдіть епідерму, паренхіму кори, флоему, камбій, ксилему, серцевину, склеренхіму. Роздивіться клітини, з яких складаються ці тканини рослин. Замалюйте препарат і позначте клітини наявних у пагоні тканин. Висновки __________________________________________________ Тести підсумкового контролю: 1. У якій тканині тваринних організмів слабо розвинена міжклітинна речовина: а)епітеліальній; б)сполучній; в)м’язовій; г)нервовій. 2. У міжклітинній речовині якої тканини є велика кількість волокон: а)епітеліальній; б)сполучній; в)м’язовій; г)нервовій. 3 У якій тканині клітини можуть бути багатоядерні: а)епітеліальній; б)сполучній; в)м’язовій; г)нервовій. 4. На зрізі шкіри видно дві тканини. Одна утворена клітинами, між якими розташована велика кількість міжклітинної речовини з волокнами, багато кровоносних судин, лежить у глибині органа. Інша розташована на поверхні органа, утворена шаром клітин, між якими немає міжклітинної речовини, кровоносних судин. Якими тканинами утворена шкіра? 5. Змертвілі клітини можуть міститися у клітинах тварин: а)тварин; б)рослин. 6. Які тканини рослинних організмів складаються зі змертвілих клітин: а)покривні; б)ксилема; в)флоема; г)паренхіма? 7. Міжклітинна речовина добре розвинута у тканинах: а)тварин; б)рослин. 8. Чому клітини епідерми листків багатьох рослин мають звивисті оболонки? Лабораторна робота №7 Тема: БУДОВА СТАТЕВИХ КЛІТИН. ФОРМИ РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ Мета:вивчити будову статевих клітин ссавців. Ознайомитися із особливостями нестатевого та статевого розмноження. Завдання для самопідготовки: повторити матеріал за темами «Будова статевих клітин» та «Форми розмноження організмів». Дати вірну відповідь на тести вихідного контролю. Тести вихідного контролю:
Інструктаж з техніки безпеки Зміст роботи: 1. Вивчити брунькування у дріжджових клітин; спороутворення у цвілевого гриба; будову статевих клітин самця і самки ссавців. 2. Зробити висновки. Обладнання та матеріали: розчин пивних дріжджів;вода, піпетка, предметні та накривні скельця, чашки з культурою цвілевого гриба мукора, мікропрепарати сперматозоїдів ссавців, яєчника, мікроскоп. Хід роботи: 1. Розгляньте мікропрепарат сперматозоїдів при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть дрібні ниткоподібні клітини й переведіть мікроскоп на велике збільшення. Замалюйте один сперматозоїд і позначте на малюнку відповідними цифрами: голівку (1); шийку (2); хвостик (3). 2. Розгляньте мікропрепарат яєчника кішки при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть на ньому великі круглі клітини, оточені оболонкою з дрібніших клітин. Замалюйте дозріваючу яйцеклітину й відповідно позначте: ядро (1); цитоплазму (2); оболонки (3). 4. На предметне скло піпеткою нанесіть краплю розведених у воді пивних дріжджів. Накрийте накривним скельцем і розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть ділянку, в якій клітини розміщуються розсип частіше і переведіть мікроскоп на велике збільшення. Серед овально витягнутих дріжджових клітин знайдіть ті, що брунькуються. Вони мають на одному з полюсів невеликий горбик-бруньку, що містить ядро. Замалюйте кілька клітин, які брунькуються і не брунькуються. Позначте відповідними цифрами: клітину, що брунькується (1); що не брунькується (2); бруньку (3). 5.Нанесіть на предметне скло піпеткою краплю води й помістіть в неї кілька ниток міцелію мукора. Накрийте препарат накривним скельцем і розгляньте його спочатку при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа. Серед гіфів мукора знайдіть спорангії – круглі коробочки на довгій ніжці. Спорангії заповнені дрібними округлими спорами. Іноді видно спори, що висипались із них. Замалюйте спорангії мукора і позначте: спорангій (1); спори (2). Висновки______________________________________________________ Тести підсумкового контролю:
Лабораторна робота №8 Тема: СПОСТЕРЕЖЕННЯ І ПОРІВНЯННЯ НОРМАЛЬНОЇ І МУТАНТНОЇ ФОРМИ ДРОЗОФІЛ Мета: ознайомитись із нормальними та мутантними формами дрозофіл. Сформувати поняття мінливості організмів. Навчитися виявляти ознаки мінливості. Завдання для самопідготовки: вивчити матеріал за темою «Мутаційна мінливість». Дати правильну відповідь на тести вихідного контролю. Тести вихідного контролю: 1. Різноманітність властивостей і ознак організму називається _________ _______________________________________________________________ 2. Мутації виникають: а)під час схрещування; б)раптово в ДНК або хромосомах; в)під час кросинговеру. 3. Потомству передаються ознаки мінливості: а)модифікаційної; б)мутаційної. 4. Під час виникнення мутацій змінюється: а)фенотип; б)генотип. 5. Для якої мінливості характерні такі ознаки: виникають раптово, можуть бути домінантними або рецесивними, корисними або шкідливими, успадковуються, повторюються? ______________________________________ _______________________________________________________________ Інструктаж з техніки безпеки Зміст роботи: 1.На постійних мікропрепаратах «Дрозофіла-норма», «Дрозофіла-мутація» при малому збільшенні мікроскопа розглянути дику нормальну і мутантну форму дрозофіли. Звернути увагу на такі ознаки: забарвлення, розмір крила. 2. Порівняти дику й мутантну форми дрозофіл. Обладнання та матеріали: мікропрепарати «Дрозофіла-норма», «Дрозофіла-мутація, чорне тіло», «Дрозофіла-мутація, безкрила форма», мікроскоп. Хід роботи: 1.При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат «Дрозофіла-норма», зверніть увагу на такі фенотипні ознаки: забарвлення, розміри крил. 2. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат «Дрозофіла-мутація, чорне тіло», зверніть увагу на такі ознаки: забарвлення, розміри крил. 3. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат «Дрозофіла-мутація, безкрила форма», зверніть увагу на такі ознаки: забарвлення, розміри крил. 4. Порівняйте фенотипні ознаки нормальної форми дрозофіл із ознаками мутаційних форм. Висновки: ____________________________________________________ Тести підсумкового контролю: 1.Поясніть, як могли виникнути відмінності між особинами одного виду_____________________________________________________________ 2. У якому разі мутації проявляються фенотипно: а) у будь-якому; б)у гомозиготному організмі; в) у гетерозиготному організмі. 3. Роль мутацій в еволюційному процесі: а)збільшення мінливості, б)пристосування до навколишнього середовища; в) самоудосконалення організму. 4. Фенотип залежить від: а)генотипу; б)довкілля; г) ні від чого не залежить.
Лабораторна робота №9 Тема: ВИВЧЕННЯ МІНЛИВОСТІ У РОСЛИН. ПОБУДОВА ВАРІАЦІЙНОГО РЯДУ ТА ВАРІАЦІЙНОЇ КРИВОЇ Мета: сформувати поняття про модифікаційну мінливість. Навчитись оцінювати ступінь і характер мінливості. Ознайомитись зі статистичними закономірностями модифікаційної мінливості, навчитися будувати варіаційний ряд і графік мінливості даної ознаки. Завдання для самопідготовки: вивчити матеріал за темою «Модифікаційна мінливість». Дати правильну відповідь на тести вихідного контролю. Тести вихідного контролю: 1. Різноманітність організмів виникає без змін генотипу і не зберігається при статевому розмноженні за _________________ мінливості. 2. Варіаційним рядом називають а) сукупність величин, розташованих у спадному порядку; б)сукупність безсистемно розташованих величин; в) сукупність величин, розташованих у порядку зростання; г) сукупність величин, розташованих спочатку у порядку зростання, а потім – у спадному. 3. Варіативність ознаки – це: а) неоднаковий ступінь прояву ознаки у різних особин одного виду; б) зміна ознаки в процесі онтогенезу даного індивіда; в) різний ступінь прояву ознаки в різних видів; г) ступінь прояву різних ознак. 4. Норма реакції – це: а) межі модифікаційної мінливості даної ознаки у даного індивіда; б) ступінь експресивності гена; в) варіативність ознаки; г) діапазон мінливості ознаки в межах виду. Інструктаж з техніки безпеки Зміст роботи: Розгляньте кілька рослин одного виду або їхніх насінин, бульб, листків. Порівняйте їхні розміри або інші ознаки. Одержані дані занесіть до таблиці: по горизонталі спочатку розташуйте ряд чисел, які відображають послідовну зміну ознаки (наприклад, розміри насінин, кількість листкових пластинок у листків, кількість вічок у бульб тощо.), нижче – частоту зустрічальності кожної ознаки. Визначте, які ознаки трапляються частіше, які рідше. Побудуйте графік залежності між зміною ознаки і частотою її зустрічальності. Обладнання та матеріали: бульби картоплі, лінійки. Хід роботи: 1.Кожен студент має взяти для дослідження по 10 бульб картоплі. Порахуйте кількість вічок у кожній картоплині й одержані дані занесіть до таблиці. У верхній ряд впишіть цифри, що відповідають кількості вічок від найменшої до найбільшої. У нижній ряд запишіть частоту зустрічальності ознаки. Після цього зведіть дані, одержані всіма студентами, в одну таблицю. Визначте, які ознаки трапляються часто, а які рідко.
2.Організм успадковує: а) ознаку; б) норму реакції. 3.Чим пояснити той факт, що на полі, засіяному пшеницею, рослини з однаковим генотипом відрізняються одна від одної за висотою стебла, величиною колосів, зерен? 4.За гарного догляду від корів однієї породи надоюють до 4000 л молока на рік, за поганого – 2000 л. інша порода корів за гарного догляду дає 3000 л молока, за поганого – 1000 л. яка норма реакції корів кожної породи? Чи можна прогнозувати, які будуть надої від корів цих порід у наступних поколіннях? Поясніть чому. 5. Яке значення модифікаційної мінливості в процесі еволюції? 6. Які з перелічених захворювань людини є прикладом модифікаційної мінливості: а) цинга; б) альбінізм; в) ангіна; г) дальтонізм; д) рахіт? жүктеу/скачать 370.8 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|
разів швидше, ніж без ферментів. За кілька секунд чи навіть частки секунди в організмі відбувається складна послідовність реакцій, для проведення яких, навіть із застосуванням хімічних каталізаторів, потрібні дні, тижні або навіть місяці і роки. Це пояснюють тим, що для здійснення будь-якої хімічної реакції необхідний контакт між реагентами. Щоб відбулася хімічна реакція без участі ферментів потрібна висока концентрація реагуючих речовин у середовищі або підвищена температура. Але в організмах концентрація речовин часто дуже низька, а висока температура може бути небезпечною. Саме тому біохімічні реакції не можуть відбуватися без участі ферментів.
С) вода.