Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з ПУЕ
Зони
класу
|
Загальна характеристика середовища
у приміщеннях і зовнішніх установках
|
Приклади виробництв
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Пожежонебезпечні зони
|
|
|
П-I
|
розташовані у приміщеннях, в яких обертаються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 °С
|
Склади мінеральних мастил
|
|
|
П-II
|
розташовані у приміщеннях, в яких виділяються горючий пил або волокна з нижнім концентраційним граничним рівнем спалаху, перевищуючим 65 г/м3 до об’єму повітря.
|
Деревообробні,
прядильні цехи
|
|
|
П-IІа
|
розташовані у приміщеннях, в яких обертаються тверді горючі речовини
|
Склади паперу, меблів
|
|
|
П-ІІІ
|
розташовані поза приміщеннями, в яких обертаються горючі рідини з температурою спалаху 61 °С або тверді горючі речовини
|
Відкриті склади вугілля, деревини
|
|
Вибухонебезпечні зони
|
|
0
|
простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно, або протягом тривалого часу.
|
Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і, у меншій мірі, в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість).
|
|
|
1
|
2
|
3
|
|
|
1
|
простір, у якому вибухонебезпечне середовище, може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота – ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).
|
|
|
|
2
|
простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго.
|
|
|
|
20
|
простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто у кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини.
|
|
|
|
21
|
простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
|
|
|
|
22
|
простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися не часто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.
|
|
|
КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ЗА СТУПЕНЕМ ВОГНЕСТІЙКОСТІ
Потенційна пожежна небезпека будівель та споруд залежить як від кількості та властивостей матеріалів, що знаходиться усередині, так і від горючості та здатності чинити опір дії пожежі будівельних конструкцій, яка характеризується їх вогнестійкістю.
СТУПЕНЬ ВОГНЕСТІЙКОСТІ — це нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій.
ВОГНЕСТІЙКІСТЬ (ВОГНЕТРИВКІСТЬ) КОНСТРУКЦІЙ — здатність конструкції зберігати несучі та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі.
МЕЖА ВОГНЕСТІЙКОСТІ КОНСТРУКЦІЇ — показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості:
-
втрата несучої здатності;
-
втрата цілісності;
-
втрата теплоізолювальної здатності.
Втрата несучої здатності визначається заваленням конструкції або виникненням граничних деформацій.
Втрата цілісності — це вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується утворенням в конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум’я.
Втрата теплоізолювальної здатності — вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується підвищенням температури на поверхні, що не обігрівається, до встановлених граничних значень. Вона визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, що не обігрівається, в середньому більше ніж на 140 °С або в будь-якій точці цієї поверхні — більше ніж на 180 ° у порівнянні з температурою конструкцій до випробування.
Відповідно до чинних СНиП за вогнестійкістю всі будівлі та споруди підрозділяються на вісім ступенів.
Ступень вогнестійкості будівель
|
Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, год (над рискою),
і максимальні межі поширення вогню по них, см (під рискою)
|
стіни
|
колони
|
Площадки сходів, косоури, східці, балки і марші сходових кліток
|
Плити, настили (у тому числі з утеплювачем) та інші несучі конструкції перекриттів
|
Елементи покриттів
|
Несучі і сходових кліток
|
самонесучі
|
Зовнішні ненесучі (у тому числі з навісних панелей)
|
Внутрішні ненесучі (перегородки)
|
Плити, настили (у тому числі з утеплювачем) та прогони
|
Балки, ферми, арки, рами
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
I
|
2,5
0
|
1,25
0
|
0,5
0
|
0,5
0
|
2,5
0
|
1
0
|
1
0
|
0,5
0
|
0,5
0
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
II
|
2
0
|
1
0
|
0,25
0
|
0,25
0
|
2
0
|
1
0
|
0,75
0
|
0,25
0
|
0,25
0
|
III
|
2
0
|
1
0
|
0,25; 0,5
0 40
|
0,25
40
|
2
0
|
1
0
|
0,75
25
|
Н.. н
Н.. н
|
Н.. н
Н.. н
|
IIIа
|
1
0
|
0,5
0
|
0,25
40
|
0,25
40
|
0,25
0
|
1
0
|
0,25
0
|
0,25
25
|
0,25
0
|
IIIб
|
1
40
|
0,5
40
|
0,25; 0,5
0 40
|
0,25
40
|
1
40
|
0,75
0
|
0,75
25
|
0,25 ; 0,5
0 25(40)
|
0,75
25(40)
|
IV
|
0,5
40
|
0,25
40
|
0,25
40
|
0,25
40
|
0,5
40
|
0,25
25
|
0,25
25
|
Н.. н
Н.. н
|
Н.. н
Н.. н
|
IVа
|
0,5
40
|
0,25
40
|
0,25
н. н
|
0,25
40
|
0,25
0
|
0,25
0
|
0,25
0
|
0,25
н. н
|
0,25
0
|
V
|
Не нормуються
|
Ступінь
вогнестійкості
|
Конструктивні характеристики
|
I
|
Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону з використанням листових і плитних негорючих матеріалів
|
II
|
Теж саме. В покриттях будівель допускається використовувати незахищені сталеві конструкції
|
III
|
Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону з використанням листових і плитних негорючих матеріалів. Для перекриттів допускається використання дерев’яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитними матеріалами. До елементів покриттів не встановлюються вимоги щодо межі вогнестійкості та меж поширення вогню, при цьому елементи горищних покриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
|
IIIа
|
Будівлі переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу – зі сталевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем
|
IIIб
|
Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — з цільної або клеєної деревини, піддані вогнезахисній обробці, яка забезпечує потрібну межу поширення вогню. Огороджувальні конструкції — з панелей або поелементного складання, що зроблені з використанням деревини або матеріалів на її основі. Деревина й інші горючі матеріали огороджувальних конструкцій повинні бути піддані вогнезахисному обробленню або бути захищені від впливу вогню та високих температур таким чином, щоб забезпечити потрібну межу поширення вогню.
|
IV
|
Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з цільної або клеєної деревини та інших горючих та важкогорючих матеріалів, захищених від вогню та високих температур штукатуркою та іншими листовими та плитними матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення полум’я, при цьому елементи горищних перекриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
|
IVа
|
Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих незахищених конструкцій — зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючими утеплювачем.
|
V
|
Будівлі, до несучих та огороджувальних конструкцій яких не встановлюються вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню.
|
МЕЖА ПОШИРЕННЯ ВОГНЮ ПО БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЯХ — це розмір пошкодження зони зразка в площині конструкції від межі зони нагрівання перпендикулярно їй до найбільш віддаленої точки пошкодження (для вертикальних конструкцій — уверх, для горизонтальних — в кожний бік).
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
ПРИЗНАЧЕННЯ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СИСТЕМ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
СИСТЕМА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ — це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збиткам від неї.
Пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі та протипожежного захисту, а також організаційно-технічними заходами.
Системи пожежного захисту мають виконувати такі завдання:
-
виключати виникнення пожежі;
-
забезпечити безпеку людей у разі пожежі;
-
забезпечити пожежну безпеку матеріальних цінностей;
-
забезпечити пожежну безпеку людей і матеріальних цінностей одночасно.
Потрібний рівень пожежної безпеки за допомогою вказаних систем повинен бути не менше за 0,999999 відвернення впливу небезпечних факторів на рік із розрахунку на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей має бути не більше 10-6 впливу небезпечних факторів пожежі, що перевищують гранично допустимі значення на рік із розрахунку на кожну людину.
РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ являє собою кількісну оцінку запобігання збиткам при можливій пожежі.
ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ досягається попередженням утворювання горючого середовища та (або) попередженням утворення в горючому середовищі (або внесення до нього) джерел запалювання.
ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контроль джерел теплової енергії (запалювання)
|
|
Контроль взаємодії джерел запалювання з горючими речовинами та матеріалами
|
|
Контроль горючого середовища, речовин та матеріалів
|
|
Рис. 2 . Схематичне зображення системи запобігання пожежі
ПОПЕРЕДЖЕННЯ УТВОРЮВАННЯ ГОРЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА
Попередження утворення горючого середовища всередині технологічного устаткування при його нормальній роботі, а також у випадках виникнення позаштатних ситуацій забезпечується спеціальними технічними рішеннями.
Найбільш поширеним способом попередження утворювання (обмеження) горючого середовища є його МІНІМІЗАЦІЯ, найбільш радикальним способом — ЗАМІНА горючих речовин і матеріалів, що використовуються, на негорючі.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ УТВОРЮВАННЯ ДЖЕРЕЛ ЗАПАЛЮВАННЯ
ПОПЕРЕДЖЕННЯ УТВОРЕННЯ ГОРЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ АБО ЇХ КОМБІНАЦІЇ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Максимально можливе використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих
|
|
Максимально можливе за умови технології та будівництва обмеження маси та об’єму горючих речовин, матеріалів та найбільш безпечні способи їх розміщення
|
|
Ізоляція горючого середовища (використання ізольованих відсіків, камер, кабін тощо)
|
|
Підтримання безпечної концентрації середовища відповідно до норм і правил безпеки
|
|
Достатня концентрація флегматизатора в повітрі захищуваного середовища
|
|
Підтримання відповідних значень температур та тиску середовища, за яких поширення полум’я виключається
|
|
Максимальна механізація та автоматизація технологічних процесів, пов’язаних з обертанням та використанням горючих речовин
|
|
Установка та розміщення пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих площадках
|
|
Застосування пристроїв захисту устаткування з горючими речовинами від пошкоджень та аварій, встановлення пристроїв, що відключають, відсікають тощо
|
|
Мінімізація
|
|
Ізоляція
|
|
Концентрація
|
|
Параметри
|
|
Автоматизація
|
|
Розміщення
|
|
Захист
|
|
Рис. 3 . Схема забезпечення попередження утворення горючого середовища
Обмеження маси, об’єму горючих речовин та матеріалів; безпечні способи їх розміщення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шляхи досягнення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зменшення маси, об’єму горючих речовин та матеріалів, що знаходяться одночасно в приміщенні або на відкритих майданчиках
|
|
Улаштування аварійного зливання пожежонебезпечних рідин та аварійного викиду горючих газів з апаратів
|
|
Систематичне очищення території, на якій розташований об’єкт, приміщень, комунікацій, апаратури від горючих відходів, відкладення пилу, пуху тощо
|
|
Видалення пожежонебезпечних відходів виробництва
|
|
Заміна легкозаймистих та горючих рідин на пожежобезпечні технічні миючі засоби
|
|
Рис. 4 . Способи обмеження маси, об’єму горючих речовин та матеріалів
Усунення контакту з повітрям пірофорних речовин
|
|
Виконання вимог чинних стандартів, норм та правил пожежної безпеки
|
|
Використання машин, механізмів, устаткування, пристроїв, при експлуатації яких не утворюються джерела запалювання
|
|
Використання електроустаткування, що відповідає за своїм виконанням пожежонебезпечним та вибухонебезпечним зонам, групам та категоріям вибухонебезпечних сумішей
|
|
Використання швидкодійних засобів захисного відключення можливих джерел запалювання
|
|
Улаштування блискавкозахисту і захисного заземлення будівель, споруд та устаткування
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ
|
|
|
Попередження утворення в горючому середовищі джерел запалювання
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зменшення розміру горючого середовища, яке є визначальним, нижче гранично допустимого із горючості
|
|
Ліквідація умов для теплового, хімічного, мікробіологічного самозаймання речовин та матеріалів, що обертаються, виробів і конструкцій, виключення їх контакту з відкритим полум’ям
|
|
Використання інструменту, при роботі якого з легкозаймистими речовинами та горючими газами не виникає іскор
|
|
Виключення можливості появлення іскрового розряду в горючому середовищі з енергією, яка дорівнює або вище мінімальної енергії запалювання
|
|
Підтримання температури нагріву поверхні машин, устаткування, пристроїв, речовин і матеріалів, які можуть увійти в контакт з горючим середовищем, нижче гранично допустимої, що складає 80%, найменшої температури самозаймання пального
|
|
Використання технологічних процесів і устаткування, що задовольняє вимогам статичної іскробезпеки
|
|
Рис. 5 . Схема забезпечення попередження утворювання в горючому середовищі джерел запалювання
ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Використання засобів пожежогасіння та відповідних видів пожежної техніки
|
|
Використання автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння
|
|
Використання основних будівельних конструкцій та матеріалів з нормованими показниками пожежної небезпеки
|
|
Просочування горючих конструкцій об’єктів антипіренами та нанесення на їх поверхні вогнезахисних матеріалів
|
|
Використання пристроїв, які забезпечують обмеження розповсюдження пожежі
|
|
Організація за допомогою технічних засобів, включаючи автоматичні, своєчасного оповіщення та евакуації людей
|
|
Використання засобів колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних факторів пожежі
|
|
Використання засобів протидимного захисту
|
|
Рис. 6 . Схема забезпечення протипожежного захисту
ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ПРОТИПЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ
Оскільки повністю виключити імовірність виникнення пожежі неможливо, то необхідно використовувати стратегію обмеження її наслідків, яка досягається такими заходами:
-
забезпеченням потрібної вогнестійкості будівель та споруд;
-
забезпеченням своєчасної евакуації людей та відповідності чинним нормам шляхів евакуації;
-
створенням умов для ефективного гасіння пожежі;
-
обмеженням поширення пожежі;
-
своєчасною ліквідацією горіння.
Перераховані заходи реалізуються через систему забезпечення протипожежного захисту, що наведена на рис. ..
ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПЛЕКСУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ
ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
Всі протипожежні заходи можна розподілити на такі основні класи: КАПІТАЛЬНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ та РЕЖИМНІ.
Достарыңызбен бөлісу: |
