Джерела з історії V -хv ст

1. Загальна характеристика, класифікація та методи дослідження середньовічних джерел.

2. Різновиди писемних джерел з історії раннього середньовіччя, їх загальна

характеристика.

3. Зміни в історичній науці епохи пізньої античності.

4. Аврелій Агустин. Значення його творів для розвитку середньовічної історії.

1. Історичні пращ раннього середньовіччя. Прокопій Кесарійський, Іордан,

Григорій Турський.

2. Джерела з історії раннього середньовіччя:

3. а) варварські правди та їх значення, „Салічна правда’’

б) „Землеробський закон";

в) Королівські капітулярії;

г) описи помість;

д) грамоти залежності селян;

є) Ейнгард „Життя Карла Великого".

1. 
   Августин. Исповедь // Одиссей. -М., 1989.- с. 144-582
   
2. 
   Августин Святий. Сповідь. -К., 1999.
   
3. 
   Лев Диакон. История. -М., 1988.
   
4. 
   Йордан. О происхождении и деякий готов. – М., 1960.
   
5. 
   Прокопий Кесарийский. Война с готами. - М., 1950.
   
6. 
   Прокопий Кесарийский. Тайная история. - М., 1991.
   
7. 
   Григорий Турский. История франков. -М., 1987.
   
8. 
   Эйнгард. Жизнь Карла Великого // Прометей. - М., 1977 – т.11.
   
9. 
   История средних веков. Хрестоматия / Сост. В.Е. Степанова,
   А.Я.Шевеленко. В 2-х частях. Изд 3-е – М., 1988, 4т. - с. 24-25.
   

ЛІТЕРАТУРА

1. Барг М. А. Эпохи и идеи. Становление историзма. - М., 1987. - с. 25-106.

2. 
   Вайнштейн О.Л. Западно-европейская средневековая историография. -
   М.-Л., 1964.
   
3. 
   Голенищев-Кутузов И.Н. Средневековая латинская литература Италии. - М., 1972.
   

4. 
   Гунтова Е.В. Историография истории средних веков. Учебное пособие. -
   Л., 1955.
   
5. 
   Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. - Львів,
   1999.-Розділ 2.
   

6. 
   Косминский Е.А. Историография средних веков
   
7. 
   Люблинская А.Д. Источниковедение истории средних веков. Учебное пособие. - Л., 1955.
   
8. 
   Проблеми источниковедения западноевропейского средневековья / Под
   ред. В.И.Рутенбурга. - Л., 1979.
   
9. 
   Сиротенко В.Т. Источниковедение по истории средневековья. - Пермь,
   1974.
   

Особливості розвитку історичних знань Візантії.

Історичні знання доби середньовіччя в Західній Європі.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Розглядаючи питання теми, студенти насамперед з'ясовують, що собою становить історичне джерело, різновиди джерел та особливість їх використання Джерело історичне - носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і суспільних відносин і відбиває той чи інший бік людської діяльності. У силу специфіки історичної науки джерело виступає незамінним носієм відомостей про минулу діяльність людей. Історичні джерела відображають або втілюють людську діяльність, а вона має суспільний характер і здійснюється у формі суспільних відносин. У процесі цих відносин, як їхній продукт, і створюються джерела.

Історія середньовіччя відображена чисельних джерелах, переважно письмових. Іноді єдиним джерелом є археологічні пам'ятки, що насамперед надають значний матеріал при дослідженні розвитку виробничих сил. Крім цього в письмових джерелах та пам'ятках образотворчого мистецтва (живопис, скульптура) є важливі дані, що відносяться до історії сільського господарства, ремесла, будівництва, засобів транспорту і т.п. Архітектурні пам'ятки, побутові речі, монети і т.п. цікаві з точки зору історії матеріальної культури та грошового обігу.

Письмові джерела середньовіччя розпадаються на кілька видів:

а) документальні матеріали (акти, документи господарського характеру, адміністративні, військові, фінансові і т.п., документи державної влади);

б) юридичні пам'ятки („правди", тобто записи звичаєвого права германського та інших народів, кодекси громадянського, кримінального та церковного права, окремі закони та укази, міські хартії, судові протоколи, юридичні трактати);

в) оповідні джерела (аннали, тобто літописи, хроніки, біографії, житія святих, переписка неофіційного характеру, публіцистика);

г) літературні твори, фольклор і т.п.

Як правило, документальні та юридичні джерела дають значний матеріал з історії господарства, соціальних та правотворчих відносин в епоху середньовіччя. Оповідні джерела мають переважно дані для політичної історії. Проте деякі давні, малочислені, тому особливо цінні документи (наприклад, королівські грамоти V – VII ст.). Крім свого основного змісту, що характеризують відносини, які пов'язані з власністю на землю, мають також важливі відомості з історії права, а іноді і факти політичної історії. З іншого боку, в давніх анналах та хроніках, присвячених майже в цілому історії політичній, містяться деякі дані з історії соціально-економічних відносин. З усіх типів джерел документальний матеріал найбільш безпосередньо фіксує різні сторони життя і тому найбільш достовірний.

В оповідних джерелах в більшій мірі, ніж в документах чи в правових пам'ятках, події відображені крізь призму свідомості їх авторів. Тому всім джерелам цього типу притаманна суб'єктивність сприйняття яка переходить часом в свідоме замовчування тих чи інших фактів або навіть перекручування їх при висвітленні. Особливо яскраво проявляється класова свідомість середньовічних хроністів, коли вони розповідають про народні повстання, до яких, як правило, відносяться войовничо. Тому оповідні джерела потребують особливо детальної перевірки, навіть по відношенню до фактів, які вони повідомляють.

Джерела раннього середньовіччя дійшли до нас далеко не повністю і тому кожне з них надзвичайно важливе. Вони з давніх часів привертали увагу істориків та багаторазово видавались. Джерела ж епохи зрілого середньовіччя в цілому вивчені менш; майже всі хроніки Х-ХV ст. видані, але документальний матеріал досліджений не повністю і опублікований лише частково.

Що ж стосується безпосередньо джерел з історії V-ХІ ст., слід з’ясувати, що більшість правових пам’яток називаються „правдами” (аналог з „Руською правдою”). Не законодавчі акти королівської влади, а записи вже існуючих правових норм, що поступово формувались в процесі розвитку суспільства (так зване звичаєве право).Ціль „правд": встановити точні форми судової процедури та детально перерахувати штрафи за різні вчинки (проступки).

Анналами в середньовіччя називались в Західній Європі літописи (наприклад „Королівські аннали” при дворі Карла Великого).

Капітулярії - інструкції по управлінню великими помістями. Джерелами з політичної та частково соціальної історії раннього середньовіччя були „історії" окремих народів („Історія франків” Григорія Турського, „Історія лангобардського народу” Павла Дьякона та інші). Цінні відомості з політичної історії становлять біографії правителів. Особливу популярність отримала „Життя Карла Великого” Ейнгарда
Тема: Історіографія середніх віків.

1. Зміст терміну «середньовічна історіографія».

2. Безперервність історіографічної традиції.

3. Предмет розповіді.

4. Історія і теологія.

5. Схоластична історія Петра Коместора.

6. Завоювання історією автономії, перетворення на університетську дисципліну.

Література

1. 
   Осокин Н.А. История средних веков. М., 2005.
   
2. 
   Ванштейн О.Л. Западноевропейская средневековая историография. М., Л., 1964.
   
3. 
   Косминский Е.А. Историография средних веков. М., 1963.
   
4. 
   Курбатов Г.Л. История Византии (историография). Л., 1975.
   
5. 
   Ле Гофф Ж. Интеллектуалы в Средние века. Пер. с фр. СПб., 2003. 158 с.
   
6. 
   Ле Гофф Ж. Средневековье: время церкви и время купца // Ле Гофф Ж. Другое средневековье. Пер. с фр. Екатеринбург, 2000. С. 36-48.
   

Розглядаючи питання теми, студенти насамперед з’ясовують, що середньовічна історіографія як прояв суспільного життя має поступовий рух, хоча й не завжди правильний. Духовне життя не вмерло з падінням Західної Європи. Вона заповідала так званим середнім вікам свій державний лад, літературну мову та своє право. Релігійного змісту надали германські народи. Середньовічна історіографія поділяється на декілька періодів. Для першого періоду характерне наслідування античної історіографії. Проте у літописах зазначалась не історія окремої країни, а історія однієї особи, міста, церкви, монастиря. Отож для другого періоду характерна приватна хроніка з елементами національної мови. На останок в історіографії замість аскетичних церковних ідеалів торжествує поклоніння античному життю. Релігійний авторитет католицизму підірвано, дякуючи неблагочестивій поведінці пап, що й обумовило атеїзм. Тому з поняттям про діячів Відродження як правило поєднується протест проти християнства. Цей протест зростає; центр руху зосереджується у Флоренції. Саме тут діячі Відродження у ХV ст. прославились енциклопедичним характером своїх праць, зокрема Л.Бруні, П.Браччіоліні, М.Фічіно та інші.

Знайдіть пояснення сенсу історії у вченнях християнських теологів доби Середньовіччя. Бог як пан людської історії. Розгляньте праці християнських авторів (Св. Августин, Клементій Александрійський, Оріген Александрійський, св. (Псевдо-) Діонісій Ареопагіт, св. Тома Аквінський,) про історію. Прослідкуйте вплив християнської есхатологічної традиції витлумачення історії як Бого-людського процесу на політичну історіографію доби середньовіччя: Прокопій Кесарійський, Жан де Жуанвілль, Філіпп де Коммін.

Тема: Формування передумов феодальних відносин (І ст. до н.е. - V ст..)

Заняття 1

1. Господарство і побут стародавніх германців за даними Цезаря і Тацита.

2. Характер господарства та занять стародавніх германців.

Заняття 2

1. Соціально-економічна структура германського суспільства.

2. Соціально-політичний лад та його еволюція у давніх германців.

3. Германські вторгнення.

1. 
   Древние германцы. Сборник документов. - М., 1987.
   
2. 
   Корсунський А.Р. Возникновение феодальних отношение в Западной Европе. - М, 1968-79. - Вып.1-3.
   
3. 
   История средних веков. Хрестоматия // Составители: В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. Изд. 3-е. В 2-хчастях. –ч.1. -М., 1988 .- с. 13-25.
   
4. 
   Практикум по истории средних веков. - М., 1981. - Вьш.1. - с. 6-32.
   
5. 
   Цезар. Записки про галльську війну // Практикум з історії середніх віків. - М., 1981.
   
6. 
   Публій Корнелій Тацит. Германія // Практикум з історії середніх віків. - М., 1981.
   

1. 
   Буджанова В.П. Готы в эпоху Великого переселення народов. - М., 1990.
   
2. 
   История крестьянства в Европе. В 3-х томах. Эпоха феодализма. - М., 1985.
   
3. 
   История Древнего мира / Под ред. И.М.Дьяконова В 3-х книгах. Изд. 3-е -Кн.З. -М., 1989. - Лекция 19.
   
4. 
   Неусыхин А.И. Проблемы западноевропейского феодализма. Сборник научных трудов. -М., 1974. С. 218-225, 377-412.
   
5. 
   Колесницкий Н.Ф. Этнические общности и политическое образование у
   германцев І-V вв. // Средние века. - М., 1985.
   
6. 
   Корсунский А.Р. Образование раннефеодальных государств в Западной Европе. - М., 1963.
   
7. 
   Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств (до сер. V в.). - М., 1984.
   
8. 
   Ткаченко А.А. История хозяйства и быта. Учебное пособие. - Запорожье. ЗГУ, 1992. - т.1., гл.2,3,5.
   

З даної теми студенти повинні ознайомитися з джерелам, що характеризують господарський устрій, суспільні відносини і систему управління германських племен з середини І ст. до н.е. до кінця І ст. н.е. За цей час в житті германців відбулись значні зміни, пов'язані з початком розкладу родового ладу. Удосконалилась система землеробства і характер обробітку землі, змінилися й органи родового ладу. Вивчення письмових пам'яток, насамперед „Записок про галльську війну" Цезаря і книги Тацита „Германія” дозволяють прослідкувати ці зміни, поміркувати над ними.

Відзначимо, що стародавні письменники недостатньо знайомі з ладом германського суспільства, зокрема з системою колективної власності і спільною обробітки землі, прагнуть відобразити варварів більш дикими та войовничими, чим це було насправді. Тому необхідно враховувати ці недоліки.

Відомі свідчення Цезаря про те, що германці „не особливо ретельно займаються землеробством і харчуються, головним чином, молоком, сиром та м'ясом”. Однак Тацит повідомляє, що „землі відповідно до числа землеробів займаються всіма разом по порядку черги ... ріллю міняють кожного року, і, все ж таки, лишається (зайва) земля”.

Отже, завдання полягає в тому, щоб встановити, яким ступеням розвитку землеробства відповідають ці дані. Опираючись на письмові джерела, можемо зробити висновок, що уклад життя германців, описаний Цезарем, є напівкочовий, а система землеробства епохи Тацита - перелогова. Та, ознайомившись з висновками археологів, висвітлення проблеми набуває іншого характеру. Тепер необхідно з'ясувати: а) чи можна твердити, основуючись на свідченнях Цезаря, що германці займалися переважно скотарством, а не землеробством; б) чи можна розповсюджувати відомості Цезаря про агрикультуру свевів і навіть свідчення Тацита про землеробство германських племен на всю Германію. Інакше кажучи - чи не досягли окремі племена (групи племен) більш високих ступенів в розвитку землеробства? Вивчення археологічних матеріалів та інших відомостей (свідчення в письмових пам'ятках про використання добрив племенем убіїв) дозволяють відповісти на це питання.

На заняттях доведеться вирішити іншу проблему - визначити стадію розвитку родового ладу у германців. У Тацита знайдеться чимало даних про родові групи, про материнське право та кровну помсту, що допоможе намалювати картину існування родових зв'язків у германців того часу. Важливо встановити, як саме здійснюється розпад родової общини.

Відомо, що родова община, у якій існує колективне використання землі та спільне виробництво, поступилася місцем общині землеробській, де при збереженні колективної власності на землю виробництво ведеться індивідуально, великими родинами (родовими общинами) на ділянках, що давались їм в користування. Таким чином, при вивченні даної проблеми необхідно визначити, настільки індивідуалізувалося виробництво у германців до часу Тацита.

Розклад родового ладу не обмежувався трансформацією общини, але й ще знаходив своє відбиття і у виникненні майнової та соціальної нерівності. Простежити її виникнення - наступне завдання при роботі над даною темою. Необхідно звернути увагу на існування вже сформованих верств рабів, на розвиток тих процесів, які в майбутньому приведуть до формування пануючого класу й до втрати звичайними германцями рівноправності та свободи. Що це за процеси? Процеси, що пов’язані з новим розподілом землі, з експлуатацією невільних, зі зміною характеру війн.

Вирішити певні питання, що виникли, можна, з'ясувавши, що собою становить військова демократія. Підвищена зацікавленість римських письменників воїнськими здібностями своїх ворогів зробила відомості про військову справу у германців особливо численними. Важливо встановити, як змінилися роль і характер війни, чи втратився в епоху Тацита той самий спосіб управління, який був характерний для родового ладу.
Тема: Велика феодальна вотчина на кінець VІІ – ІХ ст..

1. Характер господарства.

2. Організація управління.

3. Категорії і становище залежного селянства.

1. Серви і особисто вільні селяни.

2. Становище феодальної ієрархії.

3. Політичний лад і форми держави в період раннього середньовіччя. 4

1. Виникнення Французького королівства.

2. Соціально-економічний розвиток Франції.

3. Політичний розвиток Італії.

4. Формування феодальних відносин.

5. Зростання міст.

1. Східно-Франкське королівство.

2. Соціальні відносини.

3. Об’єднання східно-франкських земель саксонськими герцогами.

4. Італійські походи та римська коронація Оттона І.

5. «Римська імперія» Оттонів. «Оттонівське відродження».

1. Англосаксонські королівства в Британії та особливості процесу феодалізації.

2. Еволюція держави у англосаксів.

3. Датське панування в Англії.

1. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы./Под ред. М.В.Корецкого.-М.,1961.

1. 
   Гуревич А.Я. Походы викингов. - М., 1966.
   
2. 
   История Европы. - М., 1992.
   
3. 
   Кан А.С. История Скандинавских стран. - М., 1971.
   
4. 
   Колесницкий Н.Ф. Феодальное государство (V-ХV вв.). - М., 1967.
   
5. 
   Колесницкий Н.Ф. Священная Римская империя: притязания и действительность.-М., 1977.
   
6. 
   Корсунський А.Р. Образование раннефеодального государства в Западной Европе. - М., 1963.
   
7. 
   Крип'якевич І. Всесвітня історія. Кн.2 - К., 1995.
   
8. 
   Ж. Ле Гофф. Цивилизация средневекового Запада. - М., 1992.
   
9. 
   Неусыхин А.И. Проблеми европейского феодализма. Избранные труды. - М, 1974.
   

11.Штокмар В.В. История Англии в средние века. - Л., 1974.

В європейську історію середньовічна держава ввійшла як політична організація, з притаманними їй специфічними рисами: поєднання політичної влади та земельної власності; патрімоніальність влади; перевага ідеї монархії над іншими формами влади; нероздільність гілок влади; нелогічність та нечіткість ієрархії апарату правління. Звичайно, кожна з цих рис мала велике значення для реалізації публічної влади та при цьому необхідно з'ясувати внутрішню динаміку середньовічної держави, що пов'язана ще з однією рисою, такою як, протистояння публічної та приватної влади. Ранні держави, що створювалась після розпаду Римської імперії, під час великого переселення народів отримали назву варварських королівств. Період їх існування V-VІ ст.: Англо-саксонське королівство в Британії, Франкське, Вандальське, Остготське, Лангобардське та інші королівства. Ці об'єднання мали як правило, перехідний характер від військової демократії до держави. Насамперед необхідно виділити такі характерні риси: це - багатоетнічні королівства, назва в яких залежала від етнічної приналежності правлячої знаті; в цих утвореннях не існувало чітких кордонів; більшість їх проіснувала не довго (виключення Франкське); в державах були поєднанні риси військової демократії та елементи державності, прийняті від римської спадщини.

1. Утворення Візантійської імперії.

2. Візантійське село ІV – VІ ст.

3. Міста, ремесла та торгівля.

4. Організація християнської церкви.

5. Царювання Юстиніана І: особливості зовнішньої та внутрішньої політики.

1. 
   Агафий. О царствовании Юстиниана / Пер., статья и примеч. М.В.Левченко. М., Л., 1953.
   
2. 
   Византийские очерки. М., 1996.
   
3. 
   Дигесты Юстиниана. М., 1984.
   
4. 
   Диль Ш. Основные проблемы византийской истории. М., 1987.
   
5. 
   Удальцова З.В. Италия и Византия в VI веке. М., 1959.
   

Розглядаючи тему Візантія в VІ–ХІ ст., продовжується вивчення процесу становлення феодального ладу. З'ясовуються особливості історичного розвитку Візантії, які визначили характерні риси феодалізму, що склався тут. На матеріалі історії Візантії простежуються процеси виникнення великого землеволодіння, посилення могутності великих феодалів, поява залежного селянства, його повинності. На практичних заняттях, студенти насамперед з'ясовують роль держави в процесі феодалізації, їх внутрішню та зовнішню політику; з'ясовують ідеї, якими керувався в своїй політиці Юстиніан. Найвизначнішою подією царювання Юстиніана була кодифікація римського права. Студентам перш за все необхідно звернути увагу на склад та роботу спеціальної комісії вчених юристів, з яких частин складався „Збірник цивільного права" та його значення. Розглядаючи Візантію в епоху Македонської династії (867-1056), потрібно прослідкувати зміни, що відбулись в державі. Слід використати „Книгу епарха", розглянути аграрне законодавство, закони про військові ділянки, роль державного апарату та церкви в цей період; зовнішню та внутрішню політику імператорів.

1. Особливості політичного розвитку Англії до початку ХІIIст.

2. Політична боротьба в Англії наприкінці XII на початку ХІIIст.:

а) причини незадоволення королівською владою з боку феодалів, церкви,

городян, селянства;

б) формування баронської опозиції та вироблення вимог до короля;

в) повстання баронів та ставлення до нього інших верств населення;

г) прийняття „Великої хартії вольностей" (1215р.)

3. Аналіз змісту Хартії.

а) відображення інтересів різних соціальних груп;

б) Хартія про політичний устрій Англії та права різних прошарків населення.

4. Значення Хартії для подальшої історії Англії.

1. Причини війни. Передумови.

2. Хід воєнних дій між Англією і Францією.

3. Вплив Столітньої війни на розвиток міжнародних відносин у Західній Європі.

1. Політична боротьба в містах Ломбардії та Середньої Італії.

2. Південна Італія в ХІ-ХШ ст.

3. Становище селянства в ХII-ХІVст. Сільські комуни.

4. Народні рухи в Італії в ХІV-ХV ст.
Народні рухи епохи класичного середньовіччя.

1. Типологізація народних рухів.

2. Причини, форми, вимоги повстанців та наслідки антифеодальних рухів. Ідеологія повстанців.

3. Національно-визвольні рухи епохи середньовіччя.

4. Найзначніші народні рухи середньовіччя (по країнах).

Тема: Виникнення і розвиток середньовічних міст.

Заняття 1.

1. Передумови виникнення міст в епоху середніх віків.

2. Середньовічні цехи:

а) причини виникнення, характер середньовічного ремесла;

б) структура та організація виробництва;

в) внутрішня ієрархія цехової організації.

1. Комунальний рух:

а) причини, мета, рушійні сили, етапи;

б) наслідки;

в) типи міського самоврядування, функції органів міського самоврядування.

2. Особливості середньовічних міст по країнах: Англія, Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Скандинавія.

Джерела

1. 
   Средневековое городское право ХІІ-ХІІІ вв.- Саратов, 1989.
   
2. 
   Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы./Под ред. М.В.Корецкого.-М.,1961.
   
3. 
   Хрестоматия по истории средних веков./Под ред. С.Д.Сказкина.-М., 1961 - Т.1.
   
4. 
   Практикум з історії середніх віків.- М., 1967.- с. 107-132.
   

Город в средневековой цивилизации Западной Европы.

Т.1. Феномен средневекового урбанизма;
Т.2. Жизнь города и деятельность горожан;
Т.З. Человек внутри городских стен. Формы общественных связей;

Т.4. Город, общество, государство. - М.: Наука, 1999-2000;

Котельникова Л.А. Феодализм и город в Италии в VIII-ХV вв.- М.,1987.

3. Левицкий Я.А. Город и феодализм в Англии.-М.,1987.

4. 
   Левицкий Я.А. Некоторые проблеми западноевропейского города в период развитого феодализма.//Вопросы истории.-1969.- № 9.
   
5. 
   Рутенбург В.И. Итальянский город от раннего средневековья до Возрождения. - Л.,1987.
   
6. 
   Стам С.М. Складывание социальной структури средневекового города (ХІІ-ХІІІ вв.).//Средние века.- М.,1971.-Вып.34.
   
7. 
   Стоклицкая-Терешкович В.В. Основные проблеми истории средневекового города.- М.,1960.
   
8. 
   Хачатурян Н.А. Город в системе феодальной формации. /Вопросы истории.- 1983.-№ 1.
   
9. 
   Ястребицкая А.Л. Западноевропейский город в средние века.//Вопросы истории.-1978.
   

1. 
   Побут городян.
   
2. 
   Розвиток сільського ремесла в середні віки.
   
3. 
   Характеристика купецтва як стану феодального суспільства.
   
4. 
   Статути середньовічних цехів як пам'ятка феодального права.
   

Відокремлення ремесла від сільського господарства та виникнення міста стало новим станом в розвитку феодального суспільства. Місто - основний носій товарного виробництва - у ранній період свого існування як правіло було залежним від сусідніх феодалів.

Місто розвивалось у цей, другий, період середньовіччя в умовах натурального господарства, яке все ще зберігало своє панування (хоча товарне виробництво і почало його підривати) у рамках феодалізму. Ремісники, що складали більшість населення середньовічного міста, працювали на ринок або на замовлення, приміщення були їх особистою власністю. Дрібне товарне виробництво важливо розглянути в першу чергу. Цехові статути (устави) дають змогу визначити чи було воно простим або розширеним, тобто чи відбувалося відтворення в майстерні ремісника на тій же основні чи обсяг виробництва з року в рік підвищувався. Також слід з'ясувати, що собою являла майстерня ремісника, хто в ній працював, якою була організація праці, що було для дрібного майстра головною метою виробництва.

Майже з самого початку існування міста - з ХІ-ХІІ ст. - ремісники об'єднувались в окремі організації - цехи. Останні були в ХII-ХV ст. пануючою формою організації ремесла й відігравали дуже важливу роль у розвитку виробництва та в історії міста взагалі. Насамперед слід розібратись в складному комплексі причин, що привели до створення цехів, а також виділити з них головну: чому в умовах того часу неможливим було ізольоване самостійне існування дрібних ремісників, чому майстри були змушені добиватися усунення конкуренції як сільських і міських позацехових ремісників, так і конкуренції в середині цеху - між його членами.

Статути цехів дають змогу розглянути становище учнів (особливо багато говориться про них у статутах сукнарів) і підмайстрів, а ще докладніше - регламентацію усіх сторін процесу виробництва та збуту продукції. Зібравши відомості, що характеризують регламентацію об'єму та технології виробництва, якості сировини та готових виробів, їх збуту, тощо, необхідно відповісти на питання: чим пояснюють такі обмеження, чим пояснюється тенденція вирівняти становище усіх майстрів. Необхідно відзначити, які з обмежень носили спочатку прогресивний характер, захищали інтереси ремісників, сприяли створенню необхідних умов для їх праці, накопиченню технічних навиків та покращення якості товарів.

Важливо звернути увагу на те, що вимоги цехових уставів, метою яких було збереження економічної рівності в середині цеху в період переродження цехового устрою, вже не запроваджувалися в життя в дійсності.

Джерела показують, як посилюється диференціація між різними цехами (наприклад, такі багаті цехи як золотих справ майстри, та цехи, члени яких займались професіями, які вважались ганебними, - цирульників). Можна простежити зародження в окремих цехах найбільш розвинених німецьких міст того періоду перших зародків капіталістичних відносин - розсіяної мануфактури.

Неважко знайти в документах численні свідоцтва стійкої боротьби підмайстрів з майстрами, яка була наслідком розкладу цеху та зміни становища підмайстрів.

На закінчення слід дати загальну оцінку тій ролі, яку відіграло середньовічне місто та оцінку тій ролі, яку відіграли цехи як в перший, так і останній періоди свого існування, відмітити чому вони стали гальмувати подальше зростання продуктивних сил, які були взаємовідносини між цеховим устроєм та капіталістичним ладом, що зароджувався

Тема: Хрестові походи.

Заняття 1.

1. Передумови хрестових походів, причини. Участь різних прошарків

населення та їх цілі.

2. Хронологія хрестоносного руху.

3. Перший хрестовий похід. Його результати.

Заняття 2.

1. Держави хрестоносців на Сході. Духовно-рицарські ордени та їх роль.

2. Четвертий хрестовий похід.

3. Занепад хрестоносного руху. Результати та наслідки хрестових походів для Західної Європи та країн Сходу.

1. Духовний світ середньовічної людини.

2. Система освіти в середньовіччі. Середньовічні університети.

3. Схоластика: зміст та етапи розвитку.

4. Основні види середньовічної світської літератури.
Заняття 2. Раннє «Відродження» та гуманізм в Італії.

1. Поняття „Відродження". Історичні передумови формування гуманістичної ідеології.

2. Ранній італійський гуманізм. Основні представники.

3. Гуманістична концепція Л.Б. Альберті.

4. Італійське мистецтво раннього Відродження.
Тема: Диктатура Тайра: Японія на шляху до військово-самурайської держави.

1. Японська державність у першій половині ХІІ ст. Криза суспільно-політичної системи цивільно-бюрократичного типу.

2. Походження клану Тайра. Встановлення диктатури.

3. Організація та принципи державного управління.

4. Соціально-економічна й політична еволюція Японії за диктатури Кійоморі.

5. Криза і крах диктатури Тайра. Підсумки та уроки тайрівської диктатури.

1. Господарське життя. Причини економічної стагнації.

2. Політичний устрій та соціальна структура суспільства.

3. Етика та сімейні стосунки. Ментальність населення.

4. Релігійне життя. Мусульмано-індуські відносини.

5. Правовий устрій держави.

Розкрити сутність таких понять, як «цивілізація», «формація».

Скласти схему структури цивілізаційного простору середньовічної доби.

Визначити специфіку середньовічної європейської цивілізації.

Історичне місце західноєвропейського феодалізму та цивілізаційні особливості регіону.

Ознайомитись із розділом № 13 книги Павленка Ю. «Історія світової цивілізації» та схематично представити формування Західнохристиянського та Східнохристиянського світів.

Із книги Н.А.Осокина «История средних веков» (М., 2005) законспектувати 562-668 сторінки.

Скласти схему управління Франкською державою за часів Хлодвіга.

Політична організація феодальних світів.

Англосаксонський суспільний лад та його зміни.

Господарство та соціальний лад.

Араби в IV - XI ст..

Західна Європа на кінець раннього середньовіччя:

а) Північна Європа в IX–XI ст.;

б) Італія в VIII–X ст.;

в) Іспанія у VIII– середині XI ст..

Скласти тестові завдання з даної теми.

Схарактеризуйте діяльність Оттона І.

Країни Піренейського півострова в XI - XV ст..

Скандинавські країни в XII - XV ст..

Візантія в XII - XV ст..

Південні слов’яни в кінці XII - XV ст..

Чехія та Польща в XI - XV ст..

Визначте спільні та відмінні риси у виникненні західнослов’янських держав – Польщі та Чехії. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

Угорщина в X – XV ст..

Валахія та Молдавія до кінця XV ст..

Прослідкувати роль екологічного (природно-географічного чинника) у господарській діяльності людини.

Охарактеризувати три потужні міграційні хвилі: ВПН, проникнення в Європу вікінгів, арабів, слов’ян, угрів, монголо-татарське нашестя.

Суспільство.

Схарактеризувати суспільно-політичну концепцію «трьох станів»; правові норми середньовічного суспільства.

Визначте причини втрати селянами земель і особистої свободи.

Господарський розвиток. Повсякденне життя.

Гірничо-металургійний промисел. Ковальство як одне із найпрестижніших ремесел. Розвиток торгівлі.

Церковно-релігійне життя.

Написати сценарій судового процесу інквізиції, змоделювавши систему аргументації стосовно захисту світоглядних принципів Ренесансу та основні докази щодо їх заперечення з точки зору устоїв традиційного суспільства та християнської церкви.

Культура. Ментальність населення.

Проаналізувати історичні передумови Відродження, роль цього явища у цивілізаційному розвитку європейського суспільства.

Селянська війна ІХ ст. в Китаї.

Причини селянської війни. Початок, характеристика селянських вождів. Хід війни. Соціальна програма повсталих. Розгром повстанської армії. Характер та результати селянської війни в Китаї.

Індія в добу середньовіччя.

Суспільно-політичний устрій та особливості соціальної стратифікації. Етика та сімейні стосунки. Ментальність населення.

1. 
   Поняття «середні віки» та еволюція його змісту в історичній науці.
   
2. 
   Періодизація історії середніх віків та її проблема в історіографії.
   
3. 
   Місце середньовіччя в світовій історії.
   
4. 
   Вклад середньовіччя в розвиток європейської цивілізації.
   
5. 
   Середньовіччя – новий етап розвитку аграрної цивілізації.
   
6. 
   Виникнення та еволюція поняття «феодалізм» в історіографії.
   
7. 
   Соціально-економічні риси феодального суспільства в Європі.
   
8. 
   Основні риси політичного життя середньовіччя.
   
9. 
   Особливості правової системи середньовіччя .
   
10. 
    Етапи та особливості розвитку середньовічної держави.
    
11. 
    Історичне місце західноєвропейського феодалізму та цивілізаційні особливості регіону.
    
12. 
    Західний та східний типи цивілізацій в добу середньовіччя.
    
13. 
    Східна цивілізація та феодальний лад як типи людського суспільства.
    
14. 
    Соціально-економічна основа середньовічних цивілізацій Сходу.
    
15. 
    Політична основа цивілізацій Сходу в добу середньовіччя.
    
16. 
    Традиційні цивілізації середньовічного Сходу: особливості, географічні межі, ціннісні орієнтири.
    
17. 
    Загальна характеристика, класифікація та методи дослідження середньовічних джерел.
    
18. 
    Різновиди писемних джерел історії раннього середньовіччя та їх загальна характеристика.
    
19. 
    Аврелій Августин. Значення його творів для розвитку середньовічної історії.
    
20. 
    Історичні праці раннього середньовіччя. Прокопій Кесарійський, Йордан, Григорій Турський.
    
21. 
    Варварські правди та їх значення.
    
22. 
    «Салічна правда» як історичне джерело.
    
23. 
    Господарство та суспільний лад франків за «Салічною правдою».
    
24. 
    Характеристика «Землеробського закону» як історичного джерела. Візантійська община за «Землеробським законом».
    
25. 
    Криза пізньої Римської імперії: прояви та причини.
    
26. 
    Варварський світ. Передумови та початок Великого переселення.
    
27. 
    Рух племен та виникнення варварських королівств.
    
28. 
    Перший етап ВПН та його особливості.
    
29. 
    Другий етап ВПН, характерні риси.
    
30. 
    Третій етап ВПН та його сутність.
    
31. 
    Наслідки ВПН для історії Європи.
    
32. 
    Проблеми перехідної епохи до середньовіччя в історіографії.
    
33. 
    Концепція синтезу в переході до середньовіччя в історіографії ХХ ст.
    
34. 
    Сучасна історіографія про формування середньовічної європейської цивілізації та феодалізму. Особливості процесу синтезу на території Європи.
    
35. 
    Стародавні германці та їх характеристика за даними Цезаря й Тацита.
    
36. 
    Історія Візантії в історіографії.
    
37. 
    Особливості розвитку Східної Римської імперії та їх значення для подальшої долі імперії.
    
38. 
    Ранньовізантійський період та його характеристика в працях істориків.
    
39. 
    Епоха Юстиніана. Зовнішня та внутрішня політика.
    
40. 
    Сутність реформ, законодавства Юстиніана.
    
41. 
    Криза VІІ ст. та її наслідки для Візантії.
    
42. 
    Політика Ісаврійської династії. Значення іконоборства.
    
43. 
    Візантійське суспільство та держава в епоху Македонської династії.
    
44. 
    Церква у Візантії у другій половині ІХ-ХІ ст.
    
45. 
    Зовнішня політика Візантії у другій половині ІХ-ХІ ст.
    
46. 
    Соціально-економічний розвиток арабів у VІ – VІІ ст.
    
47. 
    Виникнення ісламу, його сутність.
    
48. 
    Утворення арабо-мусульманської держави.
    
49. 
    Дамаський халіфат: соціально-економічні відносини та політичні процеси.
    
50. 
    Багдадський халіфат: розвиток феодальних відносин, державний устрій, соціальні заворушення.
    
51. 
    Виникнення Франкського королівства. Варварський та галло-римський світ.
    
52. 
    Основні напрямки розвитку Франкського королівства в епоху Меровінгів.
    
53. 
    Суспільно-політичні перетворення у Франкській державі VІІІ ст. Реформи Карла Мартелл та Пипіна Короткого.
    
54. 
    Карл Великий та Франкська імперія: значення для Європи та Франції.
    
55. 
    «Феодальна революція»: зміст, причини, напрямки та наслідки.
    
56. 
    Прихід до влади Капетингів. Феодальна роздробленість на території Франції та її особливості.
    
57. 
    «Епоха вікінгів» та її наслідки для Європи та Скандинавії.
    
58. 
    Формування ранніх держав в Північній Європі.
    
59. 
    Англосаксонські королівства в епоху Гептархії.
    
60. 
    Експансія вікінгів в ІХ – першій половині Х ст. Заселення Ісландії, відкриття Америки.
    
61. 
    Загальний характер походів вікінгів в п. п. Х- п. п. ХІ ст. Своєрідність генезису феодалізму в Скандинавських країнах.
    
62. 
    Суспільно-політичний лад скандинавів у раннє середньовіччя.
    
63. 
    Англійські королівства в Британії та особливості процесу феодалізації.
    
64. 
    Еволюція держави в англосаксів. Відновлення та кінець датських нападів.
    
65. 
    Мусульманське завоювання Іспанії.
    
66. 
    Виникнення іспано-християнських держав та початок Реконкісти.
    
67. 
    Соціально-економічний та політичний лад Астуро-Леонського королівства. Каталонія. Наварра та Арагон.
    
68. 
    Основні риси феодального ладу Західної Європи на кінець ХІ ст.: утвердження феодального ладу, феодальна ієрархія, побут та повсякденне життя феодалів та селян.
    
69. 
    Виникнення Французького королівства. Соціально-економічний розвиток.
    
70. 
    Італія VІІІ – Х ст.: політичний розвиток, формування феодальних відносин, зростання міст.
    
71. 
    Виникнення єдиної Німецької держави та особливості її розвитку.
    
72. 
    Оттон І та церковна політика.
    
73. 
    «Священна Римська імперія». Боротьба пап та імператорів за інвеституру.
    
74. 
    Каролінгська культура. «Оттонівське відродження».
    
75. 
    Державотворчі процеси в Центральній Європі в ІХ-ХІ ст.
    
76. 
    Культура ранньої Візантії.
    
77. 
    Церква в раннє середньовіччя. Оформлення християнської догматики. Таїнства. Вселенські собори.
    
78. 
    Християнізація германських та кельтських племен у ІV – V ст. Церква у варварських королівствах.
    
79. 
    Раннє чернецтво. Поширення уставу св. Бенедикта.
    
80. 
    Становлення доктрини папства. Союз Каролінгів з ним.
    
81. 
    Папство у другій половині ІХ – середині ХІ ст.
    
82. 
    Церква на кінець ІХ - початок ХІ ст.
    
83. 
    Середньовіччя та сучасність.
    
84. 
    Особливості середньовічного мистецтва V –Х ст.
    

1. Переломний характер XI ст. в історії Західної Європи.

2. Діалектика розвитку продуктивних сил на селі і ремісницької техніки на початку

класичного середньовіччя.

3. Виділення ремесел в самостійну професію, місце в цьому процесі залізоробного та суконного ремесел.

4. Середньовічні цехи: причини виникнення, структура та організація виробництва.

5. Місце цехів в історії середньовічної Європи.

6.Роль цехів у розвитку продуктивних сил в Європі у ранній та пізній період їх

існування.

7. Передумови виникнення міст в епоху середніх віків. Теорії походження.

8. Вплив міст на соціально-економічні відносини в селі.

9. Особливості середньовічних міст по країнах Західної Європи.

10. Демографічні процеси в Західній Європі в XI–XV ст., внутрішня колонізація та її наслідки.

11. Міжнародна торгівля на початку класичного середньовіччя, два основні райони

європейської торгівлі.

12. Міжміська та міжнародна торгівля в XII–XV ст.

13. Зародження банків, їх місце в розвитку торгівлі.

14. Комунальний рух та його наслідки. Міське самоврядування в Західній Європі.

15. Перетворення комунального руху з прогресивного в регресивне сусп.-політ. явище.

16. Передумови хрестових походів, їх сутність і час.

17. Цілі та учасники хрестових походів.

18. Перший хрестовий похід, його результати.

19. Держави хрестоносців на Сході.

20. Четвертий хрестовий похід. Латинська імперія.

21. Результати та наслідки хрестових походів.

22. Роль хрестових походів у переході французького селянства на грошові платежі.

23. Передумови формування централізованої держави у Франції. Перші королі.

24. Складання союзу королівської влади і міст Франції в епоху класичного

середньовіччя, його історичне значення.

25. Територіальне об’єднання Франції. Пилип II Август та боротьба з Плантагенетами.

Адміністративна реформа Пилипа II.

26. Консолідація французького королівства. Реформи Людовіка IX.

27. Пилип IV Красивий і католицька церква. Скликання Генеральних штатів у 1302 р., їх місце в історії середньовічної Франції.

28. Причини Столітньої війни. Передумови та привід до неї. Етапи.

29. Хід воєнних дій між Англією та Францією в роки Столітньої війни.

30. Вплив Столітньої війни на розвиток міжнародних відносин у Західній Європі.

31. Жакерія, її місце в історії Франції класичного середньовіччя.

32. Жанна д’Арк: реальність чи легенда?

33. Політична централізація французького суспільства у другій половині XV ст.

34. Людовік XI та початок формування абсолютизму.

35. Вільгельм Завойовник, його місце в історії середньовічної Англії.

36. Основні напрямки розвитку англійського суспільства у XII ст. його реформи.

37. Генріх II Плантагенет і англійська церква.

38. Виникнення англійського парламенту, його історичне значення.

39. Причини та зміст соціально-політичної боротьби в Англії в XIII ст. Велика хартія вольностей.

40. Повстання Уота Тайлера: причини, хід, історичне значення.

41. Війна Білої та Червоної Троянд та її наслідки.

42. Особливості соціально-економічних процесів в Англії XIV–XV ст.

43. Особливості соціально-економічного розвитку Німеччини на початку класичного середньовіччя.

44. Політика Гогенштауфенів (1138-1254 рр.) – спроба централізації Німеччини.

45. Німеччина Гогенштауфенів та Італія: зовнішньополітичний аспект відносин.

46. Фрідріх I Барбаросса (1152-1190 рр.) та його місце в історії Німеччини.

47. Німецька колонізація західних слов’ян та її наслідки.

48. Габсбурги та їх роль у Німеччині та Європі. Сутність “шлюбної дипломатії”.

49. Передумови децентралізації Німеччини XIII–XV ст.: зміни в становищі імперської влади. “Золота булла” Карла IV Люксембурзького.

50. Соціально-економічний розвиток німецьких земель (сер. XIV – XV ст.). Утворення союзів міст.

51. “Реформація імператора Сигізмунда” (1438 – 1439 рр. ) та її місце в історії

Німеччини класичного середньовіччя.

52. Ранній капіталізм в містах Північної та Середньої Італії. Проблеми раннього

капіталізму в історіографії.

53.Формування системи міст-держав в XII-XV ст. Причини децентралізації Італії.

54. Італія XIII–XV ст.: особливості економічного розвитку різних її регіонів.

55. Повстання “ Чомпі” та його місце в історії Італії.

56. Династія Медичі, її місце в історії Італії.

57. Становище італійського селянства в XIII–XV ст., його особливості в порівнянні з іншими країнами Європи. Повстання Дольчино 1303 р.

58. Роль папства в історії Італії.

59. Загальні риси та особливості селянських повстань XIV ст.

60. Зовнішня політика Візантійської імперії за часів правління Комнінів.

61. Візантійська імперія в XIII–XV ст.: загострення соціальних відносин. Повстання

зілотів 1342-1349 рр.

62. Боротьба Візантії проти турків наприкінці XIV в XV ст. Падіння Константинополя.

63. Клюнійський рух та його наслідки.

64. Теократична політика Григорія VII.

65. Соціально-політичні передумови возвеличення папства у XII–XIII ст.

66. Папство в XIII ст.

67. Католицька церква в XIV–XV ст. Місце в ній “Великого розколу”.

68. Народно-єретичні рухи XI–XIII ст. та боротьба з ними.

69. Духовно-рицарські ордена: виникнення, діяльність.

70. Розвиток та основи середньовічної науки.

71. Середньовічні школи та виникнення середньовічних університетів.

72. Уславлені схоласти. Диспути в середньовічних університетах.

73. Поява та розвиток лицарської культури. Героїчний епос Германії та Франції.

74. Початок книгодрукування в Західній Європі.

75. Розвиток міської культури в Західній Європі: література, архітектура та

живопис.

76. Характеристика (сутність) понять “гуманізм” та “Відродження”. Періодизація

епохи Відродження.

77. Гуманістична література XIV–XV ст. Творчість Данте, Петрарки, Боккаччо.

78. Громадянський гуманізм в Італії.

79. Італійське мистецтво XIV–XV ст., його видатні діячі.

80. Політичні теорії та соціально-політична думка в Італії та країнах Західної Європи (XV ст.)

81. Роль міжнародних відносин в Західній Європі в XI–XV ст.

82. Роль слов’янських держав в міжнародних відносинах в XII–XV ст.

83. Державно-правовий устрій (XI–XV ст.)

84. Військова система європейських держав періоду класичного середньовіччя.

85. Особливості соц.-економ. розвитку країн Піренейського півострова в XI–XIII ст.

86. Політичні процеси: Леоно-Кастільське та Арагоно-Каталонське королівства,

виникнення об’єднаного Іспанського королівства.

87. Соціально-економічна еволюція Скандинавських країн.

88. Політичне протистояння Данії та Норвегії.

89. Скандинавські країни та Ганзейський союз.

90. Епоха уній в Північній Європі: причини, значення. Кальмарська унія.

1. 
   Основна література
   

2. 
   Балух В.О., Возний І.П., Коцур В. П. Історичні портрети античності та середньовіччя: Підручник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007.
   
3. 
   Город в средневековой цивилизации Западной Европы. Т.1.
   
4. 
   Гуревич А.Я. Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе.-
   

5. 
   Дейвіс Н. Історія Європи. - К.: Основи, 2000.
   
6. 
   История средних веков./Под ред. З.В.Удальцовой.- М.,1991.-Т. 1-2.
   
7. 
   История средних веков./Под ред. С.П.Карпова. - М.: Из-во МГУ, 1998. – Т.1.
   
8. 
   История Европы.- М., 1992.-Т.2.
   
9. 
   История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма.- М.,1985.-Т.1-2.
   
10. 
    История Византии.- М.,1967.-Т. 1-3.
    
11. 
    История Италии.- М.,1971.- Т.1.
    
12. 
    Истории Франции.- М.,1972.- Т.1.
    
13. 
    История крестовых походов. / Пер. с англ. Е.Дорман. - М., 1998.
    
14. 
    Кан А.С. История Скандинавских стран. - М.,1971.
    
15. 
    Колесницкий Н.Ф. Феодальное государство. (V-ХV вв.).- М.,1967.
    
16. 
    Корсунский А.Р.Образование раннефеодального государства в
    

17. 
    Курбатов Г.Л. История Византии (от античности к феодализму).- М.,1984.
    
18. 
    Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада.- М., 1992.
    
19. 
    Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма. Избранные
    

20. 
    Сказкин С.Д. Избранные труды по истории.- М.,1973.
    
21. 
    Средневековая Европа глазами современников и историков./ Книга для чтения в пяти частях. - М., 1994.
    
22. 
    Феномен средневекового урбанизма; Т.2. Жизнь города и деятельность
    

23. 
    Формы общественных связей. - М.: Наука, 2000; Т. 4. Город, общество, государство - М: Наука, 2000.
    
24. 
    Штокмар В.В. История Англии в средние века.- Л., 1974.
    

25. 
    Альтамира-и-Кревеа Р. История Испания.- М.,1951. Т.1.
    
26. 
    Барбер М. Процесс тамплиеров. - М., 1998.
    
27. 
    Барг М.А. Шекспир и история.- М., 1979.
    
28. 
    Басовская Н.И. Столетная война 1337-1453 гг. - М., 1985.
    
29. 
    Бессмертный Ю.Л. "Феодальная революция Х-Х1 вв. // Вопросы истории. - 1984.-№1.
    
30. 
    Бессмертный Ю.Л. Жизнь и смерть в средние века.
    
31. 
    Блок М. Характерные черты французской аграрной истории. - М., 1957.
    
32. 
    Блок М. Феодальное общество. // Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.
    
33. 
    Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. ХV-ХVШ ст. В 3-х. томах. - К.: Основи, 1995-1998.
    
34. 
    Бродель Ф. Что такое Франция? В 2-х томах: Т.1. Пространство и история; Т.2. Люди и вещи. - М., 1994-1995.
    
35. 
    Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм ХV-ХVІІІ вв. В 3-х томах. - М., 1986-1992.
    
36. 
    Буданова В.П. Готы в эпоху Великого переселения народов.- М.,1990.
    
37. 
    Бэкон Ф. История правления короля Генриха VІІ. - М., 1990.
    
38. 
    Богословие в культуре средневековья. - К., 1992.
    
39. 
    Вебер М. Избранное. Образ общества. - М., 1994.
    
40. 
    Волинка Г.І. Філософія стародавності і середньовіччя в освітньому контексті: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2005.
    
41. 
    Григулевич И.Р. Инквизиция. - М., 1985.
    
42. 
    Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. - Л., 1990.
    
43. 
    Гуревич А.Я. Походы викингов.- М.,1966.
    
44. 
    Гутнова Е.В. Возникновение английского парламента. - М., 1960.
    
45. 
    Диль Ш. Византийские портреты.- М.,1994.
    
46. 
    Добиаш-Рождественская О.А. Культура западно-европейского средневековья.- М., 1987.
    
47. 
    Донини А. У истоков христианства. - М., 1989.
    
48. 
    Европа в средние века: экономика, политика, культура. - М., 1972.
    
49. 
    Эпоха хрестовых походов / Ред. Э.Лавис, А.Рамбо, пер. с фр. Гершензон. – М., СПб.: Полигон, 2005.
    
50. 
    Кардини Ф. Истоки средневекового рыцарства.- М.,1987.
    
51. 
    Классы и сословия средневекового общества. - М., 1988.
    
52. 
    Колесницкий Н.Ф. "Священная Римская империя": притязания и действительность.- М., 1977.
    
53. 
    Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение варварских королевств.- М., 1984.
    
54. 
    Котельникова Л.А. Феодализм и город в Италии в VІІІ-ХV вв.- М., 1987.
    
55. 
    Культура Византии. В 3-х тт. - М., 1984-1991.
    
56. 
    Курбатов Г.Л. Ранневизантийские портреты.- М.,1994.
    
57. 
    Історія західно-європейського Середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М.О. Рудь: Навчальній посібник – К.: Либідь, 2005.
    
58. 
    Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе.- Л., 1985.
    
59. 
    Левицкий Я.А. Город и феодализм в Англии.- М., 1987.
    
60. 
    Лінч Дж. Середньовічна церква. - К., 1994.
    
61. 
    Литаврин Г.Г. Как жили византийцы. - М.,1978.
    
62. 
    Майер В.Е. Город и деревня в Германии ХІV-ХVІ вв. - Л., 1979.
    
63. 
    Макиавелли Н. История Флоренции.- М., 1987.
    
64. 
    Мельникова Е.А. Меч и лира. - М.,1987.
    
65. 
    Мортон А.Л. История Англии. - М., 1950.
    
66. 
    Одиссей. Человек в истории. Исследования по социальной истории и истории культуры. - М., 1989-1995.
    
67. 
    Опыт тысячелетия. Средние века и эпоха Возрождения: Быт, нравы, идеалы. - М., 1996.
    
68. 
    Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Исследование по истории морали. - М., 1987.
    
69. 
    Перну Р.-М, Клэн В. Жанна д'Арк. - М., 1992.
    
70. 
    Подоляк Н.Г. Ганза: мир торговли и политики в ХІІ-ХVІІ столетиях. - К., 1998.
    
71. 
    Пти-Дютайн Ш. Феодальная монархия во Франции и в Англии Х-ХІІІ веков. -М, 1938.
    
72. 
    Райцес В.И. Жанна д'Арк: факты, легенды, гипотезы. - Л., 1982.
    
73. 
    Репина Л.П. Сословие горожан и феодальное государство в Англии. - М., 1979.
    
74. 
    Рутенбург В.И. Очерк из истории раннего капитализма в Италии. – М., 1999.
    
75. 
    Флорентийские компании XIV века. - М., Л., 1951.
    
76. 
    Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій. Навчальний посібник - К., 1997.
    
77. 
    Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Тематична хрестоматія. – К., 2000.
    
78. 
    Рутенбург В.И. Народные движения в городах Италии. XIV- начало XV века. -М.,Л., 1958.
    
79. 
    Рутенбург В.И. Италия и Европа накануне нового времени. - Л., 1974.
    
80. 
    Рутенбург В.И. Итальянский город от раннего средневековья до Возрождения.- М.,1987.
    
81. 
    Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. - М., 1976.
    
82. 
    Сапрыкин Ю.М. От Чосера до Шекспира. - М., 1985.
    
83. 
    Сапрыкин Ю.М. Социально-политические взгляды английского крестьянства ХІV-ХVІІ вв. - М., 1972.
    
84. 
    Сванидзе А.А. Средневековый город и рынок в Швеции. ХІІІ-ХV вв.- М., 1980.
    
85. 
    Себайн Г.Джордж, Торсон Л.Томас. Історія політичної думки. - К., 1997.
    
86. 
    Середньовічна Європа: погляд з кінця XX ст.: Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Чернівці, 2000.
    
87. 
    Сиротенко В.Т. История международных отношений в Западной Европе конец IV-VI вв.- Пермь, 1974.
    
88. 
    Сказкин С.Д. Избранные труды по истории.- М.,1973.
    
89. 
    Сказкин С.Д. Из истории социально-политической и духовной жизни Западной Европы в средние века.- М., 1981.
    
90. 
    Стоклицкая-Терешкович В.В. Основные проблемы средневекового города X-XV вв. -М., 1960.
    
91. 
    Удальцова З.В. Италия и Византия в VI веке. - М., 1959.
    
92. 
    Удальцова З.В. Византийская культура. - М.,1988.
    
93. 
    Уотт У.М. Мусульманская Испания.- М.,1976.
    
94. 
    Успенский Ф.И. История Византийской империи. - М., 1997. -Т.1-2.
    
95. 
    Февр Л. Бои за историю. - М., 1991.
    
96. 
    Хачатурян Н.А. Возникновение Генеральных Штатов во Франции. - М., 1976.
    
97. 
    Хачатурян Н.А. Сословная монархия во Франции ХІІІ - ХV вв. - М., 1989.
    
98. 
    Хёйзинга Й. Осень средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в ХІV-ХV веках во Франции и Нидерландах. М., 1988.
    
99. 
    Черняк Е.Б. Судебная петля. Секретная история политических процессов на Западе.- М., 1991.
    
100. 
     Черняк Е.Б. Тайны Франции. Заговоры, интриги, мистификации. -М., 1996.
     
101. 
     Штокмар В.В. История Англии в средние века.- Л., 1974.
     
102. 
     Ястребицкая А.Л. Европейский город (средние века - раннее Новое время)//Введение в современную урбанистику. - М., 1993.