МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені І.І. МЕЧНИКОВА
Філософський факультет
Кафедра культурології
Савченко В.В.
Робоча програма і методичні вказівки
до курсу
«Історія образотворчого мистецтва»
для студентів культурологічного відділення
філософського факультету
(згідно з вимогами кредитно-модульної системи)
Одеський національний
університет
імені І.І. Мечникова
2010
УДК 72/76(093)(075.8)
ББК 85.103я73
Р 584
Робоча програма і методичні вказівки до курсу “Історія образотворчого мистецтва” для студентів-культурологів філософського факультету ОНУ.
Автор:
В.В. Савченко,
кандидат філософських наук,
старший викладач кафедри культурології
Рецензенти:
М.М. Вєрніков,
доктор філософських наук, професор
Н.Р. Кубриш,
кандидат мистецтвознавства, доцент
Рекомендовано до друку Вченою радою
філософського факультету ОНУ
імені І.І. Мечникова.
Протокол № 2 від 15.10.09 р.
© Савченко В.В., 2010
© Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2010
ВСТУП
Навчальна дисципліна „Історія образотворчого мистецтва” є однією з базових у підготовці фахівців за спеціальністю “культурологія”. Спираючись на знання студентів з таких дисциплін, як “Історія філософії”, “Історія української культури”, “Історія зарубіжної культури”, цей навчальний курс розкриває особливості світосприйняття людини у різні часи на прикладах творів образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва та архітектури різних епох, стилів, напрямків. Водночас курс готує основу щодо подальшого поглибленого вивчення таких дисциплін, як «Естетика», «Історія кіно», «Історія дизайну», «Культура ХХ століття», «Філософія культури».
Метою викладання теоретичного курсу „Історія образотворчого мистецтва” є вивчення однієї з базових навчальних дисциплін в освіті студентів-культурологів, яка спрямована на формування їхньої загальної художньої культури і розвитку професійної ерудиції. Знайомство з основними теоретичними поняттями мистецтвознавства, особливостями історичних етапів світової образотворчості, декоративно-ужиткового мистецтва та архітектури, пам’ятками світової культури допоможе студентам оволодіти належним рівнем методичної готовності до професійної діяльності, виховати високий рівень художньо-естетичного смаку, креативний підхід у поєднанні традицій та новацій у професійній діяльності.
Завдання вивчення дисципліни:
-
засвоєння історії образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва та архітектури від первісного до Новітнього часу;
-
розуміння специфіки візуально-просторових мистецтв у системі художньої діяльності людства;
-
формування широкого гуманістичного світогляду.
Студент повинен знати:
-
основні теоретичні поняття мистецтвознавства та естетики, що стосуються специфіки візуально-просторових мистецтв;
-
основні історичні етапи розвитку образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва та архітектури;
-
основні стилі, напрямки та течії у розвитку образотворчого мистецтва;
-
основні пам’ятки образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва і архітектури та імена їхніх авторів.
Студент повинен вміти:
-
розуміти специфіку художнього образу;
-
пояснювати закономірності розвитку та трансформацій образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва та архітектури;
-
аналізувати конкретні твори та тенденції розвитку мистецтва минулого і сучасності.
Наприкінці програми наведено список творів образотворчого мистецтва, рекомендованих для ознайомлення (відповідно до періодів і стилів, які виокремлюються в історії образотворчого мистецтва), літератури (основної і додаткової щодо вивчення курсу) та вимоги до модулю.
Згідно з навчальним планом предмет «Історія образотворчого мистецтва» вивчається упродовж третього, четвертого і п’ятого семестру денної форми навчання. Курс розраховано на 92 години аудиторних (лекційних) занять.
2. СТРУКТУРА КУРСУ І ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ
|
|
Кількість годин
|
№
| Назви модулів і тем |
Лекції
|
Семі-нари
|
Заліковий кредит 1. Модуль 1.
|
1.
|
Введення до історичного вивчення мистецтва. Види і жанри мистецтва.
|
2
|
|
2.
|
Первісне мистецтво.
|
2
|
|
3.
|
Мистецтво Стародавнього Єгипту.
|
6
|
|
4.
|
Егейське мистецтво. Крит і Мікени.
|
2
|
|
5.
|
Мистецтво Стародавньої Греції. Гомерівський період. Архаїка. Період класики. Чорнофігурний та червонофігурний вазопис. Особливості просторового рішення.
Ордер в архітектурі Стародавньої Греції. Архітектура Афінського Акрополю. Канон у скульптурі.
Елліністичне мистецтво.
|
6
|
|
6.
|
Мистецтво Стародавнього Риму.
Архітектура: Пантеон, Колізей, арки, колони.
Скульптура. Живопис.
Портрет у мистецтві Стародавнього Риму.
|
4
|
|
7.
|
Мистецтво Візантії. Типи храмів. Символіка. Система розпису храму. Особливості техніки мозаїки, фрески. Іконопис.
|
2
|
|
8.
|
Мозаїки Св. Софії Київської. Система та символіка. Синтез мистецтв. Основні іконографічні мотиви іконопису.
|
2
|
|
9.
|
Мистецтво Давньої Русі. Іконостас. Символіка. Творчість Алімпія, Андрія Рубльова, Феофана Грека, Діонісія, Симона Ушакова.
|
2
|
|
10.
|
Мистецтво Європи Середніх віків. Романське мистецтво.
|
2
|
|
11.
|
Готика. Архітектура. Скульптура. Вітраж.
|
2
|
|
Заліковий кредит 2. Модуль 2.
|
12.
|
Мистецтво Ренесансу: Треченто.
|
2
|
|
13.
|
Мистецтво Ренесансу: Кватроченто.
|
2
|
|
14.
|
Мистецтво Високого Відродження: Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело. Відродження у Венеції: Тіціан.
|
4
|
|
15.
|
Скульптура Ренесансу: Мікеланджело, Донателло, Вероккіо.
|
2
|
|
16.
|
Мистецтво маньєризму.
|
2
|
|
17.
|
Мистецтво Північного Відродження. Нідерланди.
|
2
|
|
18.
|
Мистецтво Північного Відродження. Німеччина. Франція.
|
2
|
|
19.
|
Бароко. Архітектура. Скульптура. Л. Берніні, Ф. Борроміні.
|
4
|
|
20.
|
Бароко. Живопис. Караваджо, П.П. Рубенс, А. ван Дейк.
|
4
|
|
21.
|
Класицизм. Архітектура. Живопис. ХVII ст. Франція.
|
2
|
|
22.
|
Італійське мистецтво ХVIII ст.: Ф. Ґварді, Д.Б. Тьєполо.
Французьке мистецтво ХVIII ст.: А. Ватто, Ж.О. Фрагонар,
Ж.-Б. Ґрьоз, Ж.Б.С. Шарден, Ж.-А. Ґудон.
Англійське мистецтво ХVIII ст.: У. Хоґарт, Т. Ґейнсборо, Д. Рейнолдс.
Французький класицизм останньої чверті ХVIII ст. – першої третини ХIХ ст.: Ж.Л. Давід, Ж.-Л.Д. Енґр.
|
4
|
|
Заліковий кредит 3. Модуль 3.
|
23.
|
Романтизм 20-30-х рр.. ХIХ ст.: Т. Жеріко, Е. Делакруа.
|
2
|
|
24.
|
Реалізм ХIХ ст.: Ж.-Ф. Міллє, О. Дом`є, Ґ. Курбе. Барбізонці. К.К. Коро.
|
2
|
|
25.
|
Імпресіонізм: К. Моне, Е. Мане, Е. Деґа, О. Ренуар, К. Піссарро, А. Сіслей.
|
2
|
|
26.
|
Постімпресіонізм: П. Сезанн, В. Ван Ґоґ, П. Ґоґен.
|
2
|
|
27.
|
Фовізм: А. Матісс, А. Марке. Кубізм: П. Пікассо, Ж. Брак.
Футуризм Італії: У. Боччоне, К. Карра, Д. Балла, Д. Северіні.
Дадаїзм, сюрреалізм: Ф. Пікабіа, М. Дюшан, С. Далі.
|
4
|
|
28.
|
Передвижництво. Пейзажний живопис передвижників: О. Саврасов, І. Шишкін, А. Куїнджі, В. Полєнов, І. Левітан, К. Костанді. Історичний живопис В. Сурікова. Творчість І. Рєпіна.
|
2
|
|
29.
|
Стиль модерн. Архітектура. Живопис. Графіка. Декоративно-ужиткове мистецтво. Синтез мистецтв.
Символізм.
|
2
|
|
30.
|
Ретроспективізм об’єднання «Мир искусства». Творчість В. Сєрова, М. Врубєля, В. Васнєцова, О. Мурашка. Візантивізм М. Бойчука. Риси модерну в живописі Ф. Кричевського.
|
4
|
|
31.
|
Неопримітивізм: М. Шаґал. Аналітичний живопис: П. Філонов. Абстракціонізм: В. Кандинський. Супрематизм: К. Малевич. Футуризм: Д. Бурлюк, О. Богомазов. Неопримітивізм та промінізм: М. Ларіонов і Н. Гончарова. Контррельєфи О. Архипенка.
|
6
|
|
32.
|
Одеса як художній центр, її історія (“Південноросійські” та “незалежні”, Товариство ім. К.К. Костанді).
|
2
|
|
33.
|
Одеса як художній центр, її сучасність. Розмаїття напрямів і течій в Одеській школі малярства. Графіка, скульптура, новітні форми візуального мистецтва Одеси.
|
2
|
|
-
Програма курсу і ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ 1 (3 семестр)
МОДУЛЬ І
Змістовний модуль 1.
Тема: Введення до історичного вивчення мистецтва. Види і жанри мистецтва. Первісне мистецтво. Основні етапи розвитку. Мистецтво Стародавнього Єгипту.
-
Морфологія мистецтва. Поняття синтезу мистецтв.
-
Первісне мистецтво різних періодів.
-
Мистецтво Стародавнього Єгипту. Особливості архітектури. Піраміди, сфінкси. Храми (Луксор, Карнак).
-
Особливості живопису та скульптури Стародавнього Єгипту. Зображення людини в образотворчому мистецтві Єгипту.
-
Мистецтво періоду правління Ехнатона. (Амарнський період).
Змістовний модуль 2.
Тема: Мистецтво Стародавньої Греції та Риму.
-
Крито-мікенське мистецтво. Архітектура Кноського палацу. Пластика. Живопис. Декоративно-ужиткове мистецтво.
-
Грецька архаїка. Скульптура (кори та куроси).
-
Грецька класика. Архітектура. Ордер в архітектурі. Скульптура періодів ранньої, зрілої та пізньої класики.
-
Чорнофігурний та червонофігурний вазопис.
-
Портрет в мистецтві Стародавнього Риму.
-
Мистецтво Стародавнього Риму ІІ ст. н.е. Колона Траяна. Пантеон.
Змістовний модуль 3.
Тема: Мистецтво Візантії та Київської Русі. Мистецтво Європи середніх віків.
-
Мистецтво Візантії. Собор Св. Софії у Константинополі. Особливості архітектури. Мозаїки, фрески. Іконопис.
-
Собор Св. Софії у Києві. Архітектура. Символіка.
-
Мозаїки Св. Софії Київської. Система та символіка. Синтез мистецтв.
-
Мова давньої ікони. Особливості просторового, часового та кольорового рішення. Іконостас. Структура та символіка.
-
Романська архітектура. Синтез мистецтв. Особливості конструкції храму. Символіка.
-
Готична архітектура. Особливості конструкції храму. Вітражі. Готична скульптура.
ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ 2 (4 семестр)
МОДУЛЬ ІІ
Змістовний модуль 4.
Тема: Мистецтво Ренесансу в Італії. Маньєризм.
-
Проторенесанс. Треченто (XIV ст.): Джотто.
-
Раннє Відродження. Кватроченто (XV ст.): Мазаччо, Ботічеллі, Донателло, П`єтро делла Франческо, Мантенья, Джорджоне.
-
Високий Ренесанс. Чинквеченто (XVI ст.): Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонаротті.
-
Мистецтво маньєризму. Архітектура. Живопис.
Змістовний модуль 5.
Тема: Північне Відродження.
-
Мистецтво Нідерландів: брати Ван Эйк, Р. Ван дер Вейден, І. Босх. Творчість П. Брейґеля.
-
Мистецтво Німеччини: А. Дюрер, М. Ґрюневальд, Л. Кранах, Г. Гольбейн, Бальдунґ Ґрін.
Змістовний модуль 6.
Тема: Мистецтво Європи XVII - XVIII століть. Бароко та класицизм.
-
Бароко. Особливості архітектури і скульптури. Л. Берніні, Ф.Борроміні.
-
Бароко. Живопис. Караваджо, П.П. Рубенс, А. ван Дейк. Декоративно-ужиткове мистецтво.
-
Класицизм. Особливості архітектури і садово-паркового мистецтва. Франція. К.Перро. Ж. Ардуен-Мансар, А.Ленотр (Версаль).
-
Класицизм. Загальна характеристика скульптури і живопису. Франція.
-
Фламандське мистецтво XVII ст.: П.П. Рубенс, Я. Йорданс. Портретна творчість А. ван Дейка.
-
Мистецтво Голландії XVII ст. Франс Гальс. Своєрідність натюрморту та пейзажу як жанрів живопису. Творчість Рембрандта: біблійна та міфологічна тематика. Творчість Вермеєра Дельфтського.
-
Французьке мистецтво XVII ст.: Н. Пуссен, К. Лоррен.
-
Мистецтво Італії XVIII ст.: Ф. Ґварді, Д.А. Каналєтто, Д.Б. Тьєполо.
-
Мистецтво Франції XVIII ст.: А. Ватто, Ж.О. Фрагонар, Ж.-Б. Ґрьоз, Ж.Б.С. Шарден, Ж.-А. Ґудон.
-
Англійське мистецтво XVIII ст.: У. Хоґарт, Т. Ґейнсборо, Д. Рейнолдс.
-
Французький класицизм останньої чверті XVIII – першої третини ХIХ ст.: Ж.Л. Давід, Ж.-Л.Д. Енґр.
ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ 3 (5 семестр)
МОДУЛЬ ІІІ
Змістовний модуль 7.
Тема: Мистецтво Європи ХIХ – початку ХХ століть.
-
Романтизм 20-30-х рр. ХIХ ст. Т. Жеріко. Е. Делакруа.
-
Реалізм ХIХ ст. Ж.Ф.Міллє. О. Дом`є. Ґ. Курбе. Барбізонці. К. Коро.
-
Імпресіонізм: К. Моне, Е. Мане, Е. Деґа, О. Ренуар, К. Піссарро, А. Сіслей.
-
Постімпресіонізм: П. Сезанн, В. Ван Ґог, П. Ґоґен.
-
Фовізм: А. Матісс, А. Марке. Кубізм: П. Пікассо, Ж. Брак.
-
Футуризм Італії: У. Боччоне, К. Карра, Д. Балла, Д. Северіні.
-
Дадаїзм, сюрреалізм: Ф. Пікабіа, М. Дюшан, С. Далі.
Змістовний модуль 8.
Тема: Мистецтво України та Росії кінця ХIХ – початку ХХ ст.
-
Пейзажний живопис передвижників (О. Саврасов, І. Шишкін, А. Куїнджі, В. Полєнов, І. Левітан, К. Костанді). Історичний живопис В. Сурікова. Творчість І. Рєпіна.
-
Стиль модерн. Архітектура. Живопис. Графіка. Декоративно-ужиткове мистецтво. Синтез мистецтв. Символізм.
-
Ретроспективізм об’єднання «Мир искусства». Творчість В. Сєрова, М. Врубєля, В. Васнєцова, О. Мурашка. Візантивізм М. Бойчука. Риси модерну в живописі Ф. Кричевського.
-
Неопримітивізм: М. Шаґал. Аналітичний живопис: П. Філонов. Абстракціонізм: В. Кандинський. Супрематизм: К. Малевич. Футуризм: Д. Бурлюк, О. Богомазов. Неопримітивізм та промінізм: М. Ларіонов і Н. Гончарова. Контррельєфи О. Архипенка.
-
Одеса як художній центр, її історія (“Південноросійські” та “незалежні”, Товариство ім. К.К. Костанді).
-
Одеса як художній центр, її сучасність. Розмаїття напрямів і течій в Одеській школі малярства. Графіка, скульптура, новітні форми візуального мистецтва Одеси.
3. ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:
3.1.Основна
-
Алпатов М.В. Искусство. Книга для чтения. Живопись, скульптура, графика, архитектура. – М., 1969.
-
Аполлон. Изобразительное и декоративное искусство. Архитектура: Терминологический словарь. / Под общ. ред. А.М. Кантора – М., 1997.
-
Бидерманн Г. Энциклопедия символов. – М., 1996.
-
Власов В.Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 тт. – М.: Азбука – классика, 2004-2009.
-
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. В 4 тт. – М., 1991 - 1993.
-
Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво. В 3 тт. – Львів, 2003-2005.
-
Малая история искусств. В 10 тт.– М.: Искусство, 1972-1991.
-
Популярная художественная энциклопедия. В 2 т./ Под ред. В.М. Полевого. – М., 1986.
-
Холл Д. Словарь сюжетов и символов в искусстве. – М., 1996.
-
Серия журналов-альбомов «Великие художники».
3.2. Додаткова
-
Андреев Л.Г. Импрессионизм. – М., 1980.
-
Асєєва Н.А. Українське мистецтво кінця ХІХ-початку ХХ століть і західноєвропейські художні центри. – К., 1989.
-
Багацький В.В., Кормич Л.І. Культурологія: історія і теорія світової культури ХХ століття. – К., 2007. – С. 83-91, 191-212.
-
Брунов И.И. Памятники Афинского Акрополя. Парфенон и Эрехтейон. – М.: Искусство, 1973.
-
Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1985.
-
Власов В.Г. Стили в искусстве. – СПб., 1998.
-
Всеобщая история искусств. В 6 тт. – Т.2. Искусство средних веков. В 2 кн./ Под ред. А.Г. Чегодаева. – М.: Искусство, 1960.
-
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Т. 1-4. – М., 1993.
-
Дмитриева Н.А., Акимова Л.И. Античное искусство. – М., 1988.
-
Дмитриева Н.А., Виноградова Н.А. Искусство Древнего мира. – М., 1986.
-
История искусства зарубежных стран. В 3 тт. / Под ред. М.В. Доброклонского. – М.: Академия художеств СССР, 1961-1964.
-
Кандинский В. О духовном в искусстве. – М., 1992.
-
Кларк К. Пейзаж в искусстве. – СПб., 2004.
-
Колпинский Ю.Д. Великое наследие античной Эллады. – М.: Изобразительное искусство, 1988.
-
Костеневич А.Г. Французское искусство ХІХ – начала ХХ века в Эрмитаже. – Ленинград: Искусство, 1984.
-
Крючкова В. Кубизм. Орфизм. Пуризм. – М., 2000.
-
Любимов Л. Искусство Древнего мира. – М., 1971.
-
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття. Навчальний посібник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002.
-
Мислер Н., Боулт Д. Филонов. Аналитическое искусство. – М.: Советский художник, 1990.
-
Модернизм. Анализ основных направлений. – М.: Искусство, 1980.
-
Полевой В.М. ХХ век. – М.: Советский художник, 1989.
-
Ревалд Д. История импрессионизма. – М., 1997.
-
Савченко В.В. Археологія кольору // Артанія. – 2007. – Книга 8. – С.70 – 73.
-
Савченко В.В. Дерево життя Клима Степанова // Артанія. – 2006. – Книга 7. – С.87 – 89.
-
Савченко В.В. Дотик нескінченності: Море у малярстві Юрія Єгорова // Образотворче мистецтво. – 2005. – № 2. – С.40 – 47.
-
Савченко В.В. Живопись Ю. Егорова: // Вступ. статья к каталогу «Юрий Егоров. Живопись».– Галерея современного искусства NT–Art. – Одесса. – 2008. – С.3 – 5.
-
Савченко В.В. Світло зсередини полотна // Артанія. – 2007. – Книга 9. – С.6 – 9.
-
Савченко В.В. Товариство ім. К.К. Костанді, або Ті, хто не вписався у “Велике Сьогодні” // Образотворче мистецтво. – 2009. – №1. – С. 14-15.
-
Савченко В.В. Експресія кольору у просторі // Артанія. – 2009. – Книга 16. – № 3. – С. 70 – 75.
-
Сарабьянов Д.В. История русского искусства конца ХІХ – начала ХХ века. – М.: Издательство Московского университета, 1993.
-
Сарабьянов Д.В. Казимир Малевич. – М.: Искусство, 1993.
-
Сарабьянов Д.В. Стиль модерн. – М.: Искусство, 1989.
-
Сауленко Л.Л. Вступ до культури ХХ століття. – Одеса, 2002.
-
Сезанн П. Переписка. Воспоминания современников. – М.: Искусство, 1972.
-
Тарасенко О.А. Мистерии модернизма. – Одесса, 2004.
-
Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст./ НАНУ. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. – К.: Наукова думка, 2000.
-
Уманцев Ф.С. Мистецтво давньої України. Історичний нарис. – К.: Либідь, 2002.
-
Флоренский П. Иконостас. – М., 1994.
-
Хилл Я.Б. Импрессионизм. Новые пути в искусстве. – М., 1995.
-
Якимович А.К. ХХ век. Искусство. Культура. Картина мира. – М.: Искусство, 2003.
-
ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ
-
Морфологія мистецтва. Види та жанри. Поняття синтезу мистецтв.
-
Первісне мистецтво різних періодів.
-
Мистецтво Стародавнього Єгипту. Особливості архітектури. Піраміди, сфінкси. Храми (Луксор, Карнак).
-
Особливості живопису та скульптури Стародавнього Єгипту. Зображення людини в образотворчому мистецтві Єгипту.
-
Мистецтво періоду правління Ехнатона. (Амарнський період).
-
Крито-мікенське мистецтво. Архітектура Кноського палацу. Пластика. Живопис. Декоративно-ужиткове мистецтво.
-
Грецька архаїка. Скульптура (кори та куроси).
-
Грецька класика. Архітектура. Ордер в архітектурі. Скульптура періодів ранньої, зрілої та пізньої класики.
-
Елліністичне мистецтво.
-
Чорнофігурний та червонофігурний вазопис.
-
Портрет в мистецтві Стародавнього Риму.
-
Мистецтво Стародавнього Риму ІІ ст. н.е. Колона Траяна. Пантеон.
-
Помпейські розписи.
-
Мистецтво Візантії. Собор Св. Софії у Константинополі. Особливості архітектури. Мозаїки, фрески. Іконопис.
-
Собор Св. Софії у Києві. Архітектура. Символіка.
-
Мозаїки Св. Софії Київської. Система та символіка. Синтез мистецтв.
-
Мова давньої ікони. Особливості просторового, часового та кольорового рішення. Іконостас. Структура та символіка.
-
Романська архітектура. Синтез мистецтв. Особливості конструкції храму. Символіка.
-
Готична архітектура. Особливості конструкції храму. Вітражі. Готична скульптура.
-
Проторенесанс. Треченто ( XIV ст.): Джотто.
-
Раннє Відродження. Кватроченто (XV ст.): Мазаччо, Ботічеллі, Донателло, П`єтро делла Франческо, Мантенья, Джорджоне.
-
Високий Ренесанс. Чинквеченто (XVI ст.): Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело.
-
Мистецтво маньєризму. Архітектура. Живопис.
-
Мистецтво Нідерландів: брати Ван Эйк, Р. Ван дер Вейден, І. Босх. Творчість П. Брейґеля.
-
Мистецтво Німеччини: А. Дюрер, М. Ґрюневальд, Л. Кранах, Г. Гольбейн, Бальдунґ Ґрін.
-
Бароко. Особливості архітектури і скульптури.
-
Бароко. Живопис. Декоративно-прикладне мистецтво.
-
Класицизм. Особливості архітектури і садово-паркового мистецтва. К.Перро. Ж. Ардуен-Мансар, А.Ленотр (Версаль).
-
Класицизм. Загальна характеристика скульптури і живопису.
-
Фламандське мистецтво XVII ст.: П.П. Рубенс, Я. Йорданс. Портретна творчість А. ван Дейка.
-
Мистецтво Голландії XVII ст. Ф. Гальс. Своєрідність натюрморту та пейзажу як жанрів живопису.
-
Творчість Рембрандта: біблійна та міфологічна тематика. Творчість Вермеєра Дельфтського.
-
Французьке мистецтво XVII ст.: Н. Пуссен, К. Лоррен.
-
Мистецтво Італії XVIII ст.: Ф. Ґварді, Д.А. Каналєтто, Д.Б. Тьєполо.
-
Мистецтво Франції XVIII ст.: А. Ватто, Ж.О. Фраґонар, Ж.-Б. Ґрьоз, Ж.Б.С. Шарден, Ж.-А. Ґудон.
-
Англійське мистецтво XVIII ст.: У. Хогарт, Т. Ґейнсборо, Д. Рейнолдс.
-
Французький класицизм останньої чверті XVIII – першої третини XIX ст.: Ж.Л. Давід, Ж.-Л. Д. Енґр.
-
Романтизм 20-30-х рр. XIX ст. Т. Жеріко. Е. Делакруа.
-
Реалізм XIX ст. Ж.Ф. Міллє, О. Дом`є, Ґ. Курбе. Барбізонці. К. Коро.
-
Імпресіонізм: К. Моне, Е. Мане, Е. Деґа, О. Ренуар, К. Піссарро, А. Сіслей.
-
Постімпресіонізм: П. Сезанн, В. Ван Ґоґ, П. Ґоґен.
-
Фовізм: А. Матісс, А. Марке. Кубізм: П. Пікассо, Ж. Брак.
-
Футуризм Італії: У. Боччоне, К. Карра, Д. Балла, Д. Северіні.
-
Пейзажний живопис передвижників (О. Саврасов, І. Шишкін, А. Куїнджі, В. Полєнов, І. Левітан, К. Костанді).
-
Історичний живопис В. Сурікова. Творчість І. Рєпіна.
-
Стиль модерн. Архітектура. Живопис. Графіка. Декоративно-ужиткове мистецтво. Синтез мистецтв.
-
Ретроспективізм об’єднання «Мир искусства».
-
Творчість В. Сєрова, М. Врубєля, В. Васнєцова, О. Мурашка.
-
Візантивізм М. Бойчука.
-
Риси модерну в живописі Ф. Кричевського.
-
Неопримітивізм: М. Шагал.
-
Аналітичний живопис: П. Філонов.
-
Абстракціонізм: В. Кандинський.
-
Супрематизм: К. Малевич.
-
Футуризм: Д. Бурлюк, О. Богомазов.
-
Неопримітивізм та промінізм: М. Ларіонов і Н. Гончарова.
-
Контррельєфи О. Архипенка.
-
Одеса як художній центр, її історія (“Південноросійські” та “незалежні”, Товариство ім. К. Костанді).
-
Одеса як художній центр, її сучасність. Розмаїття напрямів і течій в Одеській школі малярства. Графіка, скульптура, новітні форми візуального мистецтва Одеси.
5. РОЗПОДІЛ БАЛІВ в оцінюванні роботи СТУДЕНТів
Оцінювання знань та вмінь студентів відбувається за 100-бальною системою. Один заліковий кредит – 100 балів, які складаються з суми балів, що отримуються за окремі завдання (у вигляді контрольних питань) за темою кожного змістовного модуля. Таблиця нарахування балів додається.
Заліковий кредит 1 (3 семестр) | Заліковий кредит 2 (4 семестр) | Заліковий кредит 3 (5 семестр) |
Модуль І
| Модуль ІІ |
Модуль ІІІ
|
100 балів
|
100 балів
|
100 балів
|
Змістовний
Модуль 1
|
Змістовний
модуль 2
|
Змістовний модуль 3
|
Змістовний
модуль 4
|
Змістовний
модуль 5
|
Змістовний
модуль 6
|
Змістовний
модуль 7
|
Змістовний
модуль 8
|
Завдання 1.1
|
Завдання 1.2
|
Завдання 2.1
|
Завдання 2.2
|
Завдання 3.1
|
Завдання 3.2
|
Завдання 4.1
|
Завдання 4.2
|
Завдання 5.1
|
Завдання 5.2
|
Завдання 6.1
|
Завдання 6.2
|
Завдання 7.1
|
Завдання 7.2
|
Завдання 8.1
|
Завдання 8.2
|
15
|
15
|
15
|
15
|
20
|
20
|
15
|
15
|
15
|
15
|
20
|
20
|
25
|
25
|
25
|
25
|
Якщо студент набрав у сумі 60 балів і більше, він може отримати їх як залік. У разі бажання більш високої оцінки, студент має можливість перездати модуль. Перездача відбувається у вигляді усного заліку за всіма темами змістовних модулів залікового кредиту.
6. Методи навчання:
У процесі навчання курсу використовуються з’ясувально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, дослідницький методи з такими формами роботи, як лекція, співбесіда, доповідь, ілюстрування візуальним матеріалом, розв’язування творчих завдань, робота з літературою в бібліотеках та Інтернеті.
7. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
Під час викладання курсу застосовуються такі методи перевірки та оцінки знань, навичок та умінь студентів, як біжуче та індивідуальне опитування, письмова контрольна робота, оцінка за навчальний проект.
8. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
У процесі навчання курсу застосовуються опорний конспект лекцій, нормативні документи; ілюстративні матеріали, методичні розробки до курсу тощо.
9. Ресурси
(нормативна база, джерела Інтернет, адреси електронних бібліотек, матеріали на сайті факультету тощо)
http://lib.onu.edu.ua/ - бібліотека ОНУ імені І.І. Мечникова
http://www.onu.edu.ua/ru/index.html - сайт ОНУ імені І.І. Мечникова
http://www.ognb.odessa.ua/ - бібліотека ім. М. Горького
http://www.nbuv.gov.ua/ - бібліотека ім. В. Вернадського
http://lib-gw.univ.kiev.ua/ - бібліотека ім. М. Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка
http://www.filosof.com.ua/ - Інститут філософії ім. Г. Сковороди
http://www.inst-ukr.lviv.ua/ - Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича
http://www.gilan.uar.net/nasu/hiuass.html - Інститут української археографiї та джерелознавства ім. М.С. Грушевського
-
ВИДАТНІ ТВОРИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
-
Зображення бика. Печера Ляско.
-
Зображення бізона. Печера Альтаміра.
-
Зображення оленів. Рельєф з Лорте.
-
Жіноча статуетка з Віллендорфу.
-
Розпис печери Тассілі.
-
“Венери” Трипілля.
Піраміди фараонів Хеопса, Хефрена і Мікеріна у Гізі. -
Сфінкс фараона Хефрена в Гізі.
-
Сфінкс Аменемхета ІІІ.
-
Луксор. Колонада храму Амона.
-
Карнак. Колонада гіпостильної зали храму Амона.
-
Зодчий Хесира. Рельєф.
-
Цариця Кавіт за туалетом. Рельєф гробниці Кавіт.
-
Доїння корови. Рельєф гробниці Кавіт.
-
Статуетки жерця Аменхотепа і його дружини Ранаї.
-
Тутмес. Голова цариці Нефертіті.
-
Жінки-музики. Фрагмент розпису гробниці Нахт у Фівах.
-
Саркофаг Тутанхамона.
-
Колоси Рамзеса ІІ в Абу-Сімбелі.
-
Плакальники. Рельєф з Мемфісу.
-
Маска з Мікен.
-
Брама з левами у Мікенах.
-
Цар-жрець. Фреска з палацу у Кносі.
-
Антилопи. Фреска з острову Фера.
-
Посудина в образі голови бика з палацу у Кносі.
-
Амфора з Мікен. Стиль Камарес.
-
Жіноча голова з Мікен.
-
Курос.
-
Кора.
-
Діпілонська амфора.
-
Ексекій. Амфора з зображенням Аякса та Ахілла, які грають у кості.
-
Акрополь в Афінах. Реконструкція.
-
Іктін і Калікрат. Парфенон.
-
Ерехтейон. Портик кор.
-
Фідій та учні. Мойри. Скульптура східного фронтону Парфенону.
-
Фідій та учні. Посейдон, Аполлон і Артеміда. Рельєф Парфенону.
-
Ніка, що розв’язує сандалію. Рельєф балюстради храму Ніки Аптерос в Афінах.
-
Червоно-фігурний кратер.
-
Голова Аполлона.
-
Поліклет. Доріфор.
-
Пракситель. Ґермес.
-
Скопас. Менада.
-
Лісіпп. Голова Александра Македонського.
-
Камея Ґонзаґа.
-
Аґесандр. Афродіта Мілоська.
-
Ніка Самофракійська.
-
Боротьба Зевса з гігантами. Фрагмент фризу Перґамського вівтарю.
-
Голова гіганта. Фрагмент фризу Перґамського вівтарю.
-
Еринія. Фрагмент фризу Перґамського вівтарю.
-
Портрет Вітелія.
-
Портрет невідомого римлянина.
-
Портрет Філіпа Аравітянина.
-
Портрет сирійки.
-
Пантеон.
-
Колізей.
-
Портрет імператора Констянтина.
-
Володимирська Богоматір.
-
Преображення. Школа Феофана Грека.
-
Андрій Рубльов. Трійця.
-
Палаццо Веккіо у Флоренції.
-
Сімоне Мартіні. Благовіщення.
-
Джотто. Повернення Йохима до вівчарів. Фреска Капели дель Арена в Падуї.
-
Церква Сан Міньято у Флоренції.
-
Мазаччо. Чудо зі статиром. Фреска капели Бранкачі у церкві Санта Марія дель Карміне у Флоренції.
-
Філіппо Брунелескі. Капела Пацці у Флоренції.
-
Паоло Уччелло. Битва при Сан-Романо.
-
П`єтро делла Франческо. Поклоніння немовляті.
-
П`єтро делла Франческо. Мадонна Милосердя. Поліптих. Борго Сан Сеполькро. Палаццо Комунаре.
-
Лука Сіньйореллі. Фреска з циклу “Страшний суд” собору в Орв`єто.
-
Антоніо Полайоло. Св. Себастьян.
-
Андреа Мантенья. Померлий Христос.
-
Беноццо Гоццолі. Похід волхвів. Фреска палаццо Медічі-Рикарді у Флоренції.
-
Філіппо Ліппі. Поклоніння немовляті.
-
Франческо дель Коса. Благовіщення.
-
Алессо Бальдовінетті. Мадонна з немовлям.
-
Сандро Ботічеллі. Весна.
-
Сандро Ботічеллі. Народження Венери.
-
Леонардо да Вінчі. Портрет Мони Лізи (“Джоконда”).
-
Леонардо да Вінчі. Мадонна у гроті.
-
Леонардо да Вінчі. Таємна вечеря. Фреска трапезної монастиря Санта Марія делле Граціє у Мілані.
-
Л. да Вінчі. Етюд рук.
-
Рафаель. Мадонна Конестабіле.
-
Рафаель. Мадонна зі щиглятком.
-
Рафаель. Сікстинська мадонна.
-
Рафаель. Фрески Станци делла Сеньятура. Ватиканський палац.
-
Рафаель. Платон і Аристотель. Фрагмент фрески “Афінська школа”. Станци делла Сеньятура.
-
Мікеланджело. Давід.
-
Мікеланджело. Страшний суд. Фреска Сікстинської капели у Ватикані. Фрагмент.
-
Мікеланджело. Сотворіння Адама. Фреска плафону Сікстинської капели у Ватикані.
-
Мікеланджело. Закутий полонений. Статуя для гробниці папи Юлія ІІ у Римі.
-
Мікеланджело. Ніч. Алегорична фігура на гробниці Джуліано Медічі. Капела Медічі у церкві сан Лоренцо у Флоренції.
-
Мікеланджело. П`єта Ронданіні.
-
Парміджаніно. Мадонна з трояндою.
-
Собор Сан Марко у Венеції.
-
Палац дожів у Венеції.
-
Вікторе Карпаччо. Цикл “Життя св.Урсули”.
-
Джованні Белліні. Озерна мадонна.
-
Джованні Белліні. Мадонна.
-
Джорджоне. Спляча Венера.
-
Паоло Веронезе. Мадонна родини Куччина.
-
Паоло Веронезе. Шлюб у Канні.
-
Тіціан. Венера перед люстром.
-
Тіціан. Портрет папи Павла ІІІ з Алессандро і Оттавіо Фарнезе.
-
Тіціан. Марія Магдаліна, що кається.
-
Тіціан. Св. Себастьян.
-
Якопо Тінторетто. Битва архангела Михайла з сатаною.
-
Якопо Тінторетто. Викрадення тіла Св. Марка з Александрії.
-
Якопо Тінторетто. Тайна вечеря. м. Венеція, церква Сан Джорджо Маджоре.
-
Джузеппе Арчимбольді Весна.
-
Джузеппе Арчимбольді. Літо.
-
Альбрехт Дюрер. Автопортрет.
-
Альбрехт Дюрер. Адам і Єва.
-
Ієронім Босх. Корабель дурнів.
-
Пітер Брейґель Молодший. Зима. Катання на ковзанах.
-
Пітер Брейґель. Притча про сліпих.
-
Роґир ван дер Вейден. Жіночий портрет.
-
Лукас Кранах Старший. Єва.
-
Ян ван Ейк. Мадонна канцлера Ніколя Ролена.
-
Джованні Батіста Тьєполо. Тріумф Флори.
-
Дієґо Веласкес. Меніни (автопортрет з членами королівської родини).
-
Ян Вермеєр Делфтський. Дівчина біля відчиненого вікна, яка читає листа.
-
Рембрандт. Повернення блудного сина.
-
Рембрандт. Даная.
-
Франс Гальс. Циганка.
-
Франсіско де Ґойя-і-Лусьєнтес. Махи на балконі.
-
Франсіско де Ґойя-і-Лусьєнтес. Капріччос.
-
Томас Ґейнсборо. Блакитний хлопчик. Портрет Джонатана Батла.
-
Пітер Пауль Рубенс. Венера і Адоніс.
-
Франсуа Буше. Венера, яка заспокоює Амура.
-
Антуан Ватто. Жиль.
-
Жан-Батіст Ґрьоз. Глечик, який розбито.
-
Жан Оноре Фрагонар. Гойдалки.
-
Жан-Батіст Симеон Шарден. Скат.
-
Клод Лоррен. Прибуття Клеопатри в Тарс.
-
Нікола Пуссен. Царина Флори.
Крістофер Рен. Собор св. Павла. м. Лондон. -
Жак-Жермен Суффло. Пантеон. м. Париж.
-
Клод-Нікола Лєду. Дім садівника та дім директора джерел. м. Шо (Франція).
-
Дмитрій Левицький. Портрет імператриці Катерини ІІ.
-
Володимир Боровіковський. Портрет М.І. Лопухіної.
-
Василь Баженов. Пашков дім. м. Москва.
-
Іван Старов. Троїцький собор Олександро-Невської лаври. м. Санкт-Петербург.
-
Антоніо Ринальді. Князь-Володимирський собор. м. Санкт-Петербург.
-
Антоніо Ринальді. Вінченцо Бренна. Гатчинський палац. м. Гатчина.
-
Вінченцо Бренна. Павільйон Орла. м. Гатчина.
-
Чарльз Камерон. “Камеронова галерея”. м. Царське село.
-
Чарльз Камерон. Палац і парк. м. Павловськ.
-
Андрій Вороніхін. Казанський собор. м. С.-Петербург.
-
Адріан Захаров. Будівля Адміралтейства. м. С.-Петербург.
-
Жан Тома де Томон. Будівля Біржі на стрілці Васильєвського острова. м. С.-Петербург.
-
Франц Боффо. Будівля Міської думи. м. Одеса.
-
Франц Боффо. Колонада – частина ансамблю палацу князя М.С. Воронцова. м. Одеса.
-
Ф. Ґонсіоровський. Будівля Археологічного музею. м. Одеса.
-
Франц Боффо (?). Будівля Художнього музею. м. Одеса.
-
Жак Луї Давід. Смерть Марата.
-
Жак Луї Давід. Клятва Гораціїв.
-
Ж.-Л. Доменік Енгр. Весна.
-
Теодор Жеріко. Плот “Медузи”.
-
Теодор Жеріко. Скачки в Епсомі.
-
Ежен Делакруа. Свобода, що веде народ до барикад.
-
Ежен Делакруа. Барка Данте.
-
Ежен Делакруа. Алжирські жінки.
-
Ежен Делакруа. Арабські скакуни, що б’ються у конюшні.
-
Ґюстав Курбе. Похорон в Орнані.
-
Каспар Давід Фридрих. Ранковий серпанок у горах.
-
Філіп Отто Рунге. Автопортрет.
-
Йоган Генріх Фюслі. Нічний жах.
-
Ґюстав Курбе. Купальниці.
-
Ґюстав Курбе. Майстерня (“Реальна алегорія, що характеризує семирічний період мого художнього життя”).
-
Ґюстав Курбе. Скелі Етрета після грози.
-
Ґюстав Курбе. Хвиля.
-
Жан-Франсуа Міллє. Збиральниці колосків.
-
Жан-Франсуа Міллє. Анжелюс (“Вечірня молитва”).
-
Нарсіс Діаз де ла Пенья. Ліс Фонтенбло.
-
Констант Труайон. Воли, що йдуть в поле. Ранок.
-
Теодор Руссо. Дуби в Апремоні.
-
Шарль Франсуа Добіньї. Сена в Бізоні.
-
Фредерік Базіль. Ліс Фонтенбло.
-
Каміль Коро. Сільський концерт.
-
Каміль Коро. Спомин про Мортефонтен.
-
Клод Моне. Враження.
-
Клод Моне. Руанський собор (Портал у світлі сонця, що сходить. Гармонія у блакитному).
-
Клод Моне. Сад зі ставом у Живерні.
-
Едуар Мане. Сніданок на траві.
-
Едуар Мане. Олімпія.
-
Каміль Піссарро. Червоні дахи.
-
Анрі де Тулуз-Лотрек. В Мулен де ла Ґалетт.
-
Альфред Сіслей. Перший сніг у Лувісьєні.
-
Едгар-Жермен-Ілер Деґа. Танцювальний клас.
-
Вінсент Віллем Ван Ґоґ. Автопортрет.
-
Вінсент Віллем Ван Ґоґ. Червоні виноградники.
-
Поль Ґоґен. Nevermore (Ніколи більше).
-
Поль Сезанн. Гора св. Вікторії.
-
Жорж Сьора. Цирк.
-
Василь Суріков. Портрет генералісімуса О.В. Суворова.
-
Ісаак Левітан. Понад вічним спокоєм.
-
Валентин Сєров. Дівчина з персиками.
-
Михайло Врубєль. Демон.
-
Ґустав Клімт. Портрет Аделі Блох-Бауер.
-
Едвард Мук. Крик.
-
Пабло Пікассо. Ґерніка.
-
Пабло Пікассо. Родина комедіантів.
-
Хуан Ґріс. Натюрморт з гітарою, книгою та газетою.
-
Амедео Модільяні. Дама з віялом.
-
Умберто Боччоні. Під перголою в Неаполі.
-
Василь Кандинський. Розгойдування.
-
Констянтин Бранкузі. Птах у повітрі.
-
Кузьма Петров-Водкін. Купання червоного коня.
-
Павло Філонов. Формула весни.
-
Сальвадор Далі. Постійність пам’яті.
-
Тимофій Бойчук. Біля яблуні.
-
Кіріак Костанді. Бузок.
-
Юрій Єгоров. Ланжерон у серпні.
-
ПИТАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ
-
Первісне мистецтво різних періодів.
-
Мистецтво Стародавнього Єгипту. Піраміди, сфінкси.
-
Особливості архітектури Стародавнього Єгипту. Храми (Луксор, Карнак).
-
Особливості живопису та скульптури Стародавнього Єгипту. Зображення людини в образотворчому мистецтві Єгипту.
-
Мистецтво періоду правління Ехнатона. (Амарнський період).
-
Крито-мікенське мистецтво. Архітектура Кноського палацу. Пластика. Живопис. Декоративно-ужиткове мистецтво.
-
Грецька архаїка. Скульптура (кори та куроси).
-
Грецька класика. Архітектура. Ордер в архітектурі. Скульптура періодів ранньої, зрілої та пізньої класики.
-
Елліністичне мистецтво.
-
Чорнофігурний та червонофігурний вазопис.
-
Портрет в мистецтві Стародавнього Риму.
-
Мистецтво Стародавнього Риму ІІ ст. н.е. Колона Траяна. Пантеон.
-
Помпейські розписи.
-
Мистецтво Візантії. Собор Св. Софії у Константинополі. Особливості архітектури. Мозаїки, фрески. Іконопис.
-
Собор Св. Софії у Києві. Архітектура. Символіка.
-
Мозаїки Св. Софії Київської. Система та символіка. Синтез мистецтв.
-
Мова давньої ікони. Особливості просторового, часового та кольорового рішення.
-
Іконостас. Структура та символіка.
-
Романська архітектура. Синтез мистецтв. Особливості конструкції храму. Символіка.
-
Готична архітектура. Особливості конструкції храму. Вітражі. Готична скульптура.
-
Проторенесанс. Треченто ( XІV ст. ): Джотто.
-
Раннє Відродження. Кватроченто ( XV ст. ): Мазаччо, Ботічеллі, Донателло, П`єтро делла Франческо, Мантенья, Джорджоне.
-
Високий Ренесанс. Чинквеченто ( XVI ст. ): Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело.
-
Мистецтво маньєризму. Архітектура. Живопис.
-
Мистецтво Нідерландів: брати Ван Эйк, Р. Ван дер Вейден, І. Босх. Творчість П. Брейгеля.
-
Мистецтво Німеччини: А. Дюрер, М. Ґрюневальд, Л. Кранах, Г. Гольбейн, Бальдунґ Ґрін.
-
Бароко. Особливості архітектури. Скульптура. Живопис. Декоративно-ужиткове мистецтво.
-
Класицизм. Особливості архітектури: К. Рен, Ж.Ж. Суффло, К.Перро, В. Баженов, Ч. Камерон, А. Ринальді, А. Вороніхін, А. Захаров, Тома де Томон, Ф. Боффо.
-
Класицизм. Загальна характеристика скульптури і живопису.
-
Фламандське мистецтво XVIII ст.: П.-П. Рубенс, Я. Йорданс. Портретна творчість А. ван Дейка.
-
Мистецтво Голландії XVII ст. Ф. Гальс. Своєрідність натюрморту та пейзажу як жанрів живопису.
-
Творчість Рембрандта: біблійна та міфологічна тематика.
-
Творчість Вермеєра Дельфтського.
-
Французьке мистецтво XVII ст.: Н. Пуссен, К. Лоррен.
-
Мистецтво Італії XVIII ст.: Ф. Ґварді, Д.А. Каналєтто, Ж.Б. Тьєполо.
-
Мистецтво Франції XVIII ст.: А. Ватто, Ж.О. Фраґонар, Ж.Б. Шарден, Ж.-Б. Ґрьоз, Ж.А. Ґудон.
-
Англійське мистецтво XVIII ст.: У. Хогарт, Т. Ґейнсборо, Д. Рейнолдс.
-
Французький класицизм останньої чверті XVIII – першої третини ХІХ ст.: Ж.Л. Давід, Ж.Л.Д. Енґр.
-
Романтизм 20-30-х рр. ХІХ ст. Т. Жеріко. Е. Делакруа.
-
Реалізм ХІХ ст. Ж.Ф. Міллє, О. Дом`є, Ґ. Курбе. Барбізонці. К. Коро.
-
Імпресіонізм: К. Моне, Е. Мане, Е. Деґа, О. Ренуар, К. Піссарро, А. Сіслей.
-
Постімпресіонізм: П. Сезанн, В. Ван Ґоґ, П. Ґоґен.
-
Фовізм: А. Матісс, А. Марке.
-
Кубізм: П. Пікассо, Ж. Брак, Х. Ґріс.
-
Футуризм Італії: У. Боччоне, К. Карра, Д. Балла, Д. Северіні.
-
Пейзажний живопис передвижників (О. Саврасов, І. Шишкін, А. Куїнджі, В. Полєнов, І. Левітан, К. Костанді).
-
Історичний живопис В. Сурікова.
-
Творчість І. Рєпіна.
-
Стиль модерн. Архітектура. Живопис. Графіка. Декоративно-ужиткове мистецтво. Синтез мистецтв.
-
Символізм у західноєвропейському і вітчизняному мистецтві.
-
Ретроспективізм об’єднання «Мир искусства».
-
Творчість В. Сєрова, М. Врубєля, В. Васнєцова, О. Мурашка.
-
Риси модерну в живописі Ф. Кричевського.
-
Неопримітивізм: М. Шаґал.
-
Аналітичний живопис: П. Філонов.
-
Абстракціонізм: В. Кандинський.
-
Супрематизм: К. Малевич.
-
Футуризм: Д. Бурлюк, О. Богомазов.
-
Неопримітивізм та промінізм: М. Ларіонов і Н. Гончарова.
-
Контррельєфи О. Архипенка.
-
Товариство південноросійських художників (Одеса кінця ХІХ – початку ХХ ст.)
-
Виставки “незалежних” художників в Одесі на початку ХХ ст.
-
Товариство імені К.К. Костанді (1921-1929).
-
Одеса як сучасний художній центр. Розмаїття напрямів і течій в Одеській школі малярства.
-
Графіка і скульптура сучасної Одеси.
-
Новітні форми візуального мистецтва Одеси.
Зміст
1
|
Вступ………………………………………………………………..
|
3
|
2
|
Структура курсу і зміст дисципліни……………………………....
|
4
|
2.1
|
Структура залікового кредиту курсу……………………………..
|
4
|
2.2
|
Програма курсу і зміст дисципліни……………………………….
|
6
|
3
|
Література до курсу………………………………………………..
|
8
|
3.1
|
Основна……………………………………………………………..
|
8
|
3.2
|
Додаткова……………………………………………………………
|
9
|
4
|
Питання для повторення курсу……………………………………
|
10
|
5
|
Розподіл балів в оцінюванні роботи студентів…………………..
|
12
|
6
|
Методи навчання…………………………………………………..
|
13
|
7
|
Методи оцінювання………..………………………………………
|
13
|
8
|
Методичне забезпечення…………………………………………..
|
13
|
9
|
Ресурси………………………………………………………………
|
13
|
10
|
Видатні твори образотворчого мистецтва………………………..
|
13
|
11
|
Питання контрольних робіт для студентів заочного відділення..
|
19
|
Навчальне видання
Савченко Віра Володимирівна
Робоча програма і методичні вказівки до курсу
“Історія образотворчого мистецтва”
для студентів-культурологів філософського факультету
Видано в авторській редакції
Підп. до друку 20.05.2010. Формат 60х90/16.
Гарн. Таймс. Тираж 50 прим.
Редакційно-видавничий Центр
Одеського національного університету
імені І.І. Мечникова,
65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська, 12, Україна
Тел.: (048) 723 28 39
Достарыңызбен бөлісу: |