Супровідні матеріали: тектонічна карта Дніпропетровської області, геологічна карта України, контурні карти, картографічні основи адміністративних районів

Супровідні матеріали: тектонічна карта Дніпропетровської області, геологічна карта України, контурні карти, картографічні основи адміністративних районів.

У тектонічному відношенні територія Дніпропетровської області близька до контакту трьох найбільших структур Східноєвропейської платформи – Українського кристалічного щита (УКЩ), Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), Причорноморської западини. У межах території області частково знаходяться одразу три блоки УКЩ – Придніпровський (Середньопридніпровський), Приазовський (Західноприазовський), Кіровоградський (Кіровоградсько-Кременчуцький), що розділяються потужними тектонічними розломами – Оріхово-Павлоградським та Криворізьким (Криворізько-Кременчуцьким). У межах Придніпровського блоку УКЩ на території Дніпропетровської області знаходяться чимало дрібних тектонічних утворень (рис. 2). Літологічний склад архейських та протерозойських порід окремих блоків УКЩ суттєво відмінний, тому для кожного з них геологами укладаються окремі стратиграфічні схеми, які корелюються між собою. У стратиграфії Придніпровського блоку УКЩ поширені породи аульської, конкської, білозерської серій. Криворізьку структурну зону складає криворізька серія, що поділяється на п’ять світ – новокриворізьку, скелеватську, саксаганську, гданцівську та глеєватську. В основу всіх назв геологічних верств – геостратонімів, що вживаються як у вітчизняній, так і у світовій науці, покладені назви географічних об’єктів території Дніпропетровщини.

Територія Дніпропетровщини багата на унікальні, рідкісні об’єкти геологічного середовища, в т.ч. й світового значення. До природно-заповідного фонду України належать лише 17 геологічних об’єктів, тоді як унікальні геологічні пам’ятки природи області нараховують понад 30 найменувань. Ці об’єкти потребують захисту та охорони.

Цифрові позначення:

Блоки Українського кристалічного щита: І – Придніпровський, ІІ – Приазовський (Західноприазовський), ІІІ – Кіровоградський (Кіровоградсько-Кременчуцький)

Тектонічні структури Придніпровського блоку УКЩ:

структурні зони (розломи): А – Оріхово-Павлоградська; Б – Криворізька (Криворізько-Кременчуцька); синклінальні та моноклінальні структури: 1 – Саксаганська; 2 – Славгородська; 3 – Чортомлицька; 4 – Софіївська; 5 – Верхівцевська; 6 – Сурська
Рис. 2. Картосхема тектонічних структур території Дніпропетровської області

2. Завдання та порядок їх виконання

1. 
   Побудувати тектонічну карту території Дніпропетровської області, на якій відобразити тектонічні структури території, їх геологічний вік, комплекси геологічних порід.
   
2. 
   Користуючись геологічною картою України [27], розробити та побудувати геологічну карту території адміністративного району згідно з власним варіантом у масштабі 1:200 000. До карти подати комплексну легенду.
   
3. 
   Простежити закономірності співвідношення тектонічних структур, геологічного часу та форм рельєфу на території області. Результати оформити у вигляді табл. 10.
   

Співвідношення тектонічних структур, форм геологічної й орографічної будови

території Дніпропетровської області

Тектонічні структури	Геологічна будова	Форми рельєфу

4. 
   Користуючись довідковими матеріалами [2, 7, 11, 13], нанести на тектонічну карту області та геологічну карту свого району геологічні пам’ятки природи. Запропонуйте власний туристичний маршрут «Геологічні скарби Придніпров’я» або «Геологічна спадщина рідного краю».
   

Супровідні матеріали: тектонічна карта Дніпропетровської області, карта корисних копалин України, контурні карти.

Дніпропетровська область є унікальною серед інших областей України за розмаїттям родовищ корисних копалин. В її надрах виявлено 302 родовища, по 274 з яких затверджені балансові запаси, і близько 950 рудопроявів (табл. 11); видобувається 39 видів мінеральної сировини. На території області розміщені більші частини басейнів корисних копалин – Криворізького залізорудного (Кривбас), Нікопольського марганцеворудного, Донецького кам’яновугільного (Західний Донбас), Дніпровського буровугільного, Дніпровсько-Донецького нафтогазоносного району, Придніпровська титаноносна провінція. В цілому із надр області видобувається більше 50% державного видобутку різних корисних копалин.

Родовища основних корисних копалин Дніпропетровщини

У межах області розвідано велику кількість родовищ неметалевих корисних копалин. Область володіє єдиними в Україні родовищами талько-магнезитів (Правденське), бокситів (Високопільске). Просянівське родовище первинних каолінів за запасами і якістю сировини вважається кращим у світі. В надрах області зосереджені значні поклади каменеоблицювальної сировини. У краї розвідано 15 родовищ мінеральних вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення у лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах.

Майбутнє області – у розвитку кольорової, золотовидобувної та золотопереробної галузей. Потенційні ресурси золота, молібдену, вольфраму в межах Сурської, Чортомлицької, Верхівцевської тектонічних структур, а також Кривбасу переконливо свідчать, що по завершенні геологорозвідувальних робіт область буде мати декілька крупних (за запасами) родовищ золота (Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка) і середніх родовищ молібдену і вольфраму. Перспективним є також виявлене родовище силікатних нікелевих руд (Сухохуторське).
2. Завдання та порядок їх виконання

1. 
   Побудувати карту корисних копалин території Дніпропетровської області. Розробити до карти класифікацію родовищ корисних копалин (за генетичним типом, віком, умовами залягання, розробленістю, промисловими галузями використання та іншими класифікаціями), нанести межі басейнів та районів залягання копалин.
   
2. 
   З’ясувати належність родовищ корисних копалин до тектонічних структур території області.
   
3. 
   Дати комплексний аналіз забезпеченості корисними копалинами території адміністративного району області за власним варіантом.
   

Практична робота 8