Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний авіаційний університет проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі

Київ

УДК 378.147:81′243 (034.2)
Проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 16 березня 2012р.)/Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. авіац. ун-т.-К.:Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2012. – 289 с.
Містить матеріали доповідей щорічної науково-практичної конференції з проблем гуманітарної освіти у вищих навчальних закладах галузевого спрямування за науково-практичним напрямом «Іноземна філологія».
Редакційна колегія:
А. Гудманян – директор Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету, доктор філологічних наук, професор (голова);

Т. Вакуленко – завідувач кафедри іноземної філології Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету, кандидат філологічних наук, доцент (заступник голови);

М. Желуденко – доцент кафедри іноземної філології Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету, кандидат педагогічних наук (коректор);

А. Сабітова – викладач кафедри іноземної філології Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету, (відповідальний секретар).

© Національний авіаційний

університет, 2012

Професійна самореалізація викладача іноземних мов ВТНЗ є видом соціально-рольової, сприяє самовизначенню людини у сфері діяльності і виражає реалізацію людиною потреби набути або вдосконалити необхідні фахові знання, уміння, навички. Власне процес професійної самореалізації викладача ми вважаємо певним способом життєдіяльності людини, який виражає процес набуття нею необхідних фахових знань, умінь, навичок та якостей в міру виникнення потреби у них, що триває протягом усього періоду професійної діяльності. Він, по-перше, нерозривно пов’язаний з прагненням самої людини до систематичного, регулярного набуття, оновлення і поповнення відповідних знань, умінь, навичок, у яких відчувається потреба через зміни дійсності або зміну сприйняття і усвідомлення її; по-друге, спрямований на оптимізацію навчально-виховного процесу з предмету у ВТНЗ: у процесі фахової самореалізації викладач, маючи відповідну мотивацію, постійно «навчається» діяти правильно, тобто оптимально досягати мети професійної діяльності.

З метою формування практичних комунікативних умінь та навичок зміст практичних занять має спонукати до дискусії студента зі студентами та викладачем, а їхня структура – характеризуватися узгодженістю з темою і обумовлюватися відповідними змістовими частинами, що є основою плану її вивчення. До структури повинні входити основні теоретичні поняття і моделі, результати експериментальних досліджень, зміст підготовки до практичних аудиторних занять і теоретичне обґрунтування завдань та контрольних питань для самостійної (позааудиторної) роботи студентів.

За допомогою практичних занять викладач формує у студента установку на самостійну пізнавальну роботу над матеріалом базових підручників, посібників, методичних розробок, першоджерел при підготовці до занять.

2. Професійна спрямованість навчального матеріалу полягає у побудові таких відносин між викладачем і студентами та між самими студентами, які формують почуття гордості за свою професію, зорієнтованість на зміст професійної підготовки через мотивацію підготовки до трудового життя, розвиток прагнення до засвоєння та поповнення знань.

У структурі особистості професійна спрямованість повинна бути пов’язаною з професійними знаннями, професійними здібностями та професійною технологією практичної діяльності при виконанні трудових і соціальних функцій за спеціальністю.

3. Методичний рівень практичних занять характеризується тією системою методів, які викладач використовує для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, для забезпечення послідовності, наступності і логічності навчального матеріалу.

4. Стиль практичного заняття проявляється через особисті якості викладача, відповідальне виконання змісту навчальної програми, зрозумілість і точність передачі знань студентам, доступність і узгодженість темпу викладання, рівень сприймання нових знань, а також уміння оптимально використовувати у процесі навчання доцільні технічні засоби та комп’ютерні технології, раціонально поєднувати усне і наочне викладання навчального матеріалу. На стиль заняття тут значною мірою впливають зміст і характер взаємодії викладача зі студентами: авторитарний, демократичний або ліберальний.

5. Педагогічна майстерність викладача включає гуманістичну спрямованість його особистості, професійні знання й уміння, педагогічні здібності та педагогічну техніку передачі інформації, а також цілеспрямований педагогічний вплив на цілісний розвиток особистості студентів. Зростання рівня професійно-педагогічної майстерності викладача зумовлюється станом формування і розвитку рівня соціальної зрілості його особистості.

Слід звернути увагу, що зазначені показники 1) відображають якісну характеристику практичних занять з іноземної мови, які проводить викладач, 2) можуть бути оціненими як сторонніми особами, так і самим викладачем, виявляючи ступінь його творчості, 3) можуть коригуватися викладачем у ході неперервної освіти.

Тому для ефективної організації навчально-виховного процесу з іноземної мови за професійним спрямуванням у ВТНЗ вкрай необхідним є створення для викладача у процесі його професійної діяльності умов для самореалізації через систему неперервної освіти на основі відповідної мотивації. Незважаючи на певний масив наукових напрацювань, зараз проблема професійної самореалізації викладача іноземних мов ВТНЗ потребує ґрунтовного дослідження.

Александра Акмалдинова, Ольга Письменная

г. Киев
Общий обзор состояния системы образования в США
В настоящее время американским правительством в очередной раз ставится задача поднятия национальных стандартов образования. Политика в образовательной сфере со второй половины 20 века имеет свои исторические вехи развития. Так, в 1959 году президент Эйзенхауэр говорил о необходимости ориентации на национальные цели в сфере образования. В 1990-х годах Джордж Буш старший поддержал национальные стандарты. Билл Клинтон предложил рекомендательное государственное тестирование, но Конгресс не поддержал идею. Надежда появилась с принятием в 2002 году программы NCLB (No Child Left Behind – «Ни одного отстающего ученика»), утвержденной Дж.Бушем младшим и одобренной Конгрессом. Однако эта Государственная программа, по мнению обозревателей, не выполнила своих задач. В 2006 году оценивание знаний 15-летних учащихся в 30 развитых странах выявило, что американские подростки заняли лишь 21-е место в естественных науках и 25-е – по математике. NCLB дала большие полномочия федеральному правительству требовать от властей штатов четкого определения стандартов обучения и неукоснительного их выполнения учебными заведениями. Инструментом поощрения и порицания стали финансовые отчисления. Программа обещала достижение стандартов к 2014 году. Однако родители и критики считают эти сроки нереальными, т.к. многие штаты показывают по школам очень низкие результаты. К тому же, недовольство вызывает тот факт, что обучение сводится к механистической подготовке к тестам. Повышенное внимание к математике и чтению способствует вытеснению или сокращению других предметов учебного плана. Проблема остается и относительно преподавания арабского языка. Школы с такими учебными предметами, как арабский язык, история и культура Ближнего и Среднего Востока, неизбежно касаются религии Ислама, и это вызывает к ним пристальное внимание со стороны общественности. Противодействие со стороны родителей и студентов включает аргументы, что такие школы могут быть полигоном для подготовки террористов. Однако чиновники отдела образования повторяют, что, в случае ведения религиозной идеологической обработки, такие школы будут закрыты.

Возникла необходимость в новой идее, в разработке новых, соответствующих времени и потребностям экономики, стандартов. Новые стандарты ежегодной подготовки требуют разработки соответствующей системы тестов. До 2015 года все штаты будут обязаны принять новые, более строгие, стандарты и тесты по английскому и математике, запланированные к выполнению до 2020 года.

Критический подход применен к факту содействия государства созданию «чартерных» (общественных, независимых, финансируемых государством) школ. Обозреватели считают, что 83% таких школ демонстрируют либо такие же результаты, либо даже более низкие, чем привилегированные частные средние (public) школы. Были созданы благотворительные фонды для финансирования нужд таких школ. В местах, где живут и учатся дети семей иммигрантов, семей с низкими доходами, чартерные школы дают им надежду на получение качественного образования. Однако такой эксперимент проводился регионально – в Нью-Йорке, что не позволяет говорить о его масштабности, хотя доступ к информации был открыт для профессионалов и родителей в системе интернета. Намерение властей расширить сеть чартерных школ сопровождалось обещанием стимулировать успешные школы и закрывать не справившиеся с поставленными задачами. Для подготовки директоров и руководящего состава таких школ были созданы специальные курсы (“leadership academy”).

В обзорах состояния образования в регионах США отмечается, что во многих штатах школьная реформа проходит медленно и трудно, хотя родители учеников требуют изменений. В крупных городах система образования легче поддается федеральному контролю, вдали же от таких центров, как Нью-Йорк, например, к востоку от Миссисипи, школьное образование не поддается управлению. Нью-орлеанские государственные школы находятся в катастрофическом состоянии. В центральном и южном Лос-Анжелесе 13-14-летние подростки афро-американского и латино-американского происхождения заявляют о своих планах поступать в высшие учебные заведения класса Йельского или Стэнфордского университетов, крупнейших учебных и научно-исследовательских центров Америки, лучших в стране по многим показателям. Они просиживают над учебниками сутки напролет, часто по выходным, и эта усидчивость и напористость дает свои результаты: к моменту окончания школы они получают лучшие оценки тестирования, чем их сверстники. В Калифорнии, где живут и учатся дети иммигрантских семей, семей с низкими доходами, чартерные (независимые, общественные) школы дают им надежду на получение приличного образования. Руководство делало попытку ввести единую систему учёта на основе ваучеров, которая облегчала бы родителям оплату обучения их детей в частных школах. Однако ни один штат, где проводилось голосование по вопросу, не проголосовал за нее.

Однако и в центральных районах финансирование не всегда решает все сложные вопросы. Учителя, представители власти и эксперты признают, что система нуждается в коренном реформировании. Бюрократия в системе образования неоправданно увеличила количество городских школ, почти в два раза превышающих их необходимое число. Учителей практически невозможно уволить, оплата их труда производится в зависимости от трудового стажа. Такая система не оставляет места для стимулирования талантливой молодежи, как раз наоборот, привлекая в учительские ряды посредственность. Рейтинг результатов по окончании средней школы снижается, и то поколение, которое сейчас входит в трудовые резервы, в среднем менее образовано, чем поколение, выходящее на пенсию, что не может не повлиять на благосостояние нации. Поэтому любые действия, направленные на улучшение этого положения, находят тот или иной отклик. Так, развитие получают новые инициативы: о подъеме зарплат для тех, кто показывает лучшие результаты, оценивании работы учителя по результатам его учеников и др. Для смягчения психологического эффекта от нововведений работающим учителям будет предоставлено право выбора – либо оставаться в старой системе, либо следовать новым правилам. Те же, кто придет в школу после принятия закона, будут работать уже по новой системе.

Интересно, что обозреватели и эксперты системы образования в США считают, что в настоящее время молодые учителя, которые только начинают свою карьеру, лучше подготовлены, чем их предшественники десятилетие ранее. По-видимому, принятие более строгих требований к результатам подготовки выпускников колледжей заставило руководство повысить качество своей работы, и большее количество подготовленных специалистов были привлечены для работы в школе. Национальный Совет по Аккредитации педагогического образования (National Council for Accreditation of Teacher Education) США, полномочный орган по аккредитации учреждений сферы образования, отмечает, что на смену приходит новая формация учителей, которые, в соотвествии с традиционным оцениванием, по многим параметрам сильнее прошлого поколения учителей.

Такое изменение в подготовке будущих учителей в лучшую сторону состоялось в результате принятия следующих решений: предъявление строгих требований к федеральной отчетности с 1998 года, что обязывает администрацию штатов и педагогических колледжей отчитываться по итогам выполнения государственных тестов выпускниками учебных заведений; расширение системы государственного тестирования для получения лицензии на учительскую профессию в результате кампании 2002 года «Ни одного отстающего ученика»; установление такого стандарта качества, как показатель минимального среднего балла для зачета по специальности; возможность получения второго (педагогического) образования по альтернативным сертификационным программам (например, Troops to Teachers & Teach for America). Введение правил ограничения количества учеников в классах выявило нехватку учителей, что вызвало возрастание спроса на преподавательскую профессию. Новые программы позволили улучшить условия отбора, увеличив количество выпускников колледжей, желающих работать в системе образования, и привлекая в эту сферу деятельности наиболее талантливых из тех, кто решил поменять свою карьеру в пользу учительской.

Ставя задачу коренного пересмотра предыдущей политики в системе просвещения, план президента Барака Обамы по реформированию национальной системы образования включает такие пункты, как стирание разницы в уровне полученной подготовки учеников независимо от цвета их кожи, премирование учеников, преподавателей и директоров за хорошие результаты, изменение существующей системы оценки. Бытующая система строилась на принципе оценивания среза знаний, в то время как более показательной президент считает статистику возможного улучшения показателей текущего года по сравнению с прошедшим годом обучения. В плане президента сделан также вызов сильным учительским профсоюзам в том плане, что при закрытии не справляющихся со своими задачами школ произойдет и сокращение штатов, при этом для отрасли будут потеряны молодые энергичные люди, т.к. защита профсоюзов распространяется на подходящих к пенсионному возрасту учителей в большей мере, чем на молодых специалистов. Обозреватели полагают, что это противоречие не может быть решено на настоящем этапе реформирования.

Американские университеты также не свободны от проблем. Большое беспокойство вызывает увеличивающийся разрыв между научно-исследовательской работой и преподаванием, особенно на старших курсах. Обозреватели утверждают, что, если взаимодействие между ними будет неэффективным ввиду возрастания сложности научных исследований, это катастрофически отразится на университетской научно-исследовательской базе. Определенные области научного интереса, такие, как климатические изменения, исследования стволовых клеток, изучение Ближневосточных проблем часто попадают под политическое давление. Дисциплины гуманитарного цикла почти не получают федерального финансирования, а социальные науки финансируются ничтожно мало. Возрастающая зависимость науки от финансирования мешает решению внутренних задач университетов.

Тем не менее, в последние годы во многих странах мира наблюдается рост популярности университетского образования. Прогноз на 2012 год говорит о росте энтузиазма относительно получения высшего образования несмотря на ожидающийся рост платы за обучение. США является мировым лидером в привлечении для учебы иностранцев. Университеты Америки преуспели в организации высшего образования за рубежом и имеют большой опыт работы в своих зарубежных филиалах – сейчас их более 76 в разных странах. Развивающиеся экономики в условиях глобализации и расширения границ контактов представляют для европейских и американских университетов возможности выживания.

Университеты Америки открывают свои двери для наиболее способных, талантливых детей разных стран, предоставляя им гранты и стипендии. При том, что вводные курсы по дисциплинам в американских университетах строятся с учетом ограниченных по объему знаний первокурсников, в дальнейшем занятия проходят по возрастающей, от простого к сложному, независимо от года обучения. Таким образом, наиболее подготовленные и старательные первокурсники полностью могут посещать занятия, которые проводятся обычно на старших курсах. В некоторых случаях, если их знания отвечают необходимому уровню, им позволяется присутствовать на занятиях аспирантов.

Опыт изучения особенностей решения проблем сферы образования стран мира является необходимым условием и обязательной составляющей процесса реорганизации национальной системы образования Украины.

Метою статті є провести аналіз ненормативних граматичних явищ у сучасні й англійській мові на матеріалі англомовних пісенних текстів.

Аналіз цілої низки пісенних текстів сучасних британських та американських співаків дозволяє виділити певні мовні категорії, в яких відбуваються ненормативні граматичні явища. Такою категорією є, перш за все, дієслово, а саме ті випадки, коли вживаються дієслівні форми gonna, gotta, wonna замість нормативних форм am/is/are going, have got to та want to; спостерігається відсутність узгодження дієслівних часових форм; використовується заперечення ain’t, що замінює собою такі дієслова, як am not/isn’t/aren’t; відбувається спрощення граматичної структури речення, втрата присудку, заміна займенників та модифікація форм артиклів.

Розглянемо деякі з цих явищ. Використання дієслівних форм gonna, gotta, wonna замість нормативних форм am/is/are going, have got to та want to у сучасній англійській мові є загальноприйнятим для носіїв мови. Це явище широко спостерігається у звичайному розмовному мовленні, а отже й у пісенних текстах, які, власне, і є прямим його відображенням. Такі замінники нормативних дієслівних форм знайшли своє відображення не тільки в американському варіанті англійської мови, який завжди мав тенденцію до усіляких видів спрощення, а й у британському варіанті англійської мови, чий доволі консервативний характер зазнає дедалі більших змін:

1. 
   Американські пісенні тексти: «But I know I wonna stay…]», «Just gonna stand there and watch me burn…», «You thought you were gonna throw it back in my face …», «Take a picture now if you wonna have us…», «You gotta be wiser, you gotta be hard …», «She’s gotta be over me now …».
   
2. 
   Британські пісенні тексти: «I’m ready for it all, I wonna let it pour …», «But I’ve heard one of you and I’m gonna make your head burn …», «We’re living on a set time, we gotta get out …».
   

Ще одним граматичним явищем, що набуло ненормативних ознак у сучасних англомовних пісенних текстах є відсутність узгодження дієслівних часових форм. Розглянемо приклади: «I heard that you’re settled down, that you found a girl and you’re married now…», «I remember when you told me I’m driving you crazy…».

Наведені приклади демонструють змішення теперішніх та минулих часових форм у межах одного речення, що суперечить правилу узгодження часів, яке існує у граматиці англійської мови. Таке явище є досить поширеним, однак, знову ж таки, не стало нормативним і не використовується в інших стилях мовлення.

Проведений аналіз сучасних англомовних пісенних текстів дає підстави стверджувати, що структура їх речень тяжіє до максимального спрощення граматичної структури. Слід зазначити, що в даних текстах часто можна спостерігати відсутність одного з головних членів речення. Найчастіше втрачається підмет, виражений займенником, або присудок, виражений дієсловами am, is, are. Таку тенденцію можна проілюструвати наступними прикладами стверджувальних і запитальних речень: «Why you mad?», «We driving by», «Everything you own in the box to the left.», «Wait, where you going?», «Dj what you, what you waiting for?». Слід зазначити, що таке спрощення граматичної структури не є необхідністю збереження ритму пісенного тексту. Це означає, що помилки робляться навмисно для того, щоб продемонструвати певну контекстуальну недбалість, невимушеність монологу.

Отже, аналіз представленого мовного матеріалу дозволяє зробити висновок, що характерним явищем для сучасних англомовних пісенних текстів є вживанням великої кількості ненормативних граматичних конструкцій. Однак, подібні явища є характерними лише для розмовного стилю мовлення, а також залежать від соціального статусу та діалекту мовців.

Лідія Андрусь

м. Київ
Упровадження методу «активного читання» на заняттях з французької мови під час роботи з автентичними текстами
Основною метою роботи з автентичними текстами є навчання учнів читати про себе з безперекладним розумінням, оскільки тільки такий вид читання дає можливість учням зосередитися на смисловій стороні тексту, навчити їх видобувати з тексту інформацію. Переклад може не сприяти, а заважати розумінню значення тексту, відволікати учнів на операцію по перекодуванню іншомовного тексту, тому, особливо на початковому етапі, слід підбирати такі нескладні статті, які б переконували учнів у тому, що можна зрозуміти прочитане без знання всіх слів, вдаючись до мовної здогадки, не фіксуючи увагу на невідомих словах, тобто без перекладу.

Наступні методичні вказівки студентам можуть стати у нагоді у ході роботи з автентичним текстом:

• 
  назву (вона, зазвичай, представляє центральну тему)
  
• 
  підзаголовок (він, зазвичай, уточнює назву і розкриває більш детально основну проблему тексту.
  

1. 
   Продивіться структуру тексту, його організацію, розподіл на параграфи. Таким чином ви зрозумієте, на що саме автор намагається звернути вашу увагу.
   
2. 
   Відмітьте слова в тексті, які виділяються – надруковані жирним шрифтом, великими літерами, цифри.
   
3. 
   Зверніть увагу на ілюстрації або схеми до тексту, які можуть подати додаткова інформацію до змісту.
   

Варто запевнити студента, що неможливим є той факт, щоб він нічого не знав. Потрібно згадати те, що читав, бачив, чув.

Після перших етапів учні мають зрозуміти загальну інформацію. Перш ніж продовжувати, уточніть що ви очікуєте від читання. Поставте самі питання до того, що прочитали.

Текст варто прочитати з метою віднайти необхідну інформацію. Варто прочитати текст до кінця, не зупиняючись на моментах, що є не зовсім зрозумілі.

Спираючись на розподіл тексту на параграфи, підзаголовки, розділіть текст на головні частини. Зазвичай, параграф співпадає з частиною. Параграф базується на певній ідеї, яка є однією з головних ідей тексту.

Ключові слова – це слова, які допомагають розуміти текст, ті, що містять у собі основний зміст тексту.

Такі слова організують ідеї тексту, позначають зв’язки між різними елементами тексту: car, aussi, cependant. Інколи це можуть бути цілі висловлення: en premier lieu, on peut en conclure que.. Завдяки таким словам ми можемо дізнатися, чи автор порівнює, доводить якусь думку, чи підсумовує.

Дані слова постають зазвичай на початку параграфу чи фрази.

Восьмий етап: згадайте.

Закрийте книгу або сховайте сторінку, що прочитали. Спробуйте відтворити зміст: сформулюйте спочатку українською мовою або перегляньте його в думках. Цей процес мисленнєвого перегляду є дуже важливим. Ви ніби намагаєтесь пристосувати цей текст під своє мислення, звідси – те, що є вже нашим, тобто результатом роботи нашого мозку, легше запам’ятати.

Якщо текст довгий, опрацьовуйте параграф за параграфом. Допуска-ється використання ключових слів, що ви занотували чи виписали.

Дев’ятий етап: перевірте.

Поверніться до документу щоб проконтролювати, додати необхідну, на вашу думку, інформацію.

Як приклад, далі додаються вправи до автентичного тексту психологічної тематики.

«Combien de fois sourions-nous par jour ? Impossible de le dire, tant cela dйpend des personnalitйs et des instants choisis. Mais sourions-nous toujours pour exprimer le plaisir ? «Le sourire provient d’une vibration qui associe la joie et la terreur, l’йmerveillement et l’effroi», йcrit Patrick Drevet dans son essai «Le Sourire». Complexe, il rйvиle ce que nous sommes. Pourtant, а l’inverse du rire, qui prйoccupe les chercheurs depuis une vingtaine d’annйes, peu d’йtudes ont йtй consacrйes а la plus subtile des expressions humaines.

Et quand remonte le premier ? A la naissance, il n’existe pas. Il apparaоt chez le bйbй entre son 30e et son 45e jour, au plus tard а 3 mois, pour exprimer un contentement а la vue d’une personne familiиre, а l’йcoute d’un son mйlodieux ou aprиs un repas. L’apprentissage par imitation va ensuite jouer son rфle et donner tous ses sens au sourire. Le psychologue Paul Ekman en a recensй dix-neuf diffйrents, dont ceux empreints de peur, de mйpris ou d’ironie: les rictus.

Sourire est d’abord un mйcanisme cйrйbral. Selon les scientifiques, tout commence par une excitation de la partie antйrieure de notre hypothalamus, glande situйe а la base du cerveau. Telle une onde, elle transmet un influx nerveux au systиme limbique, siиge des йmotions. Le tonus musculaire se relвche, les rйactions faciales de contentement apparaissent (une excitation de la partie postйrieure de l’hypothalamus entraоne des rйactions de mйcontentement).

Si quinze muscles sont nйcessaires pour rire, il en faut autant pour amorcer ce que le dictionnaire dйfinit trop simplement par «un lйger mouvement des yeux et des lиvres». Mais а chaque type de sourire ses muscles spйcifiques ! Ainsi, le sourire de politesse, simple plissement des lиvres, met en jeu la contraction du grand zygomatique, alors que le sourire de joie, large et йclatant, fait intervenir l’orbiculaire palpйbral, le muscle des paupiиres. Celui-ci ne s’active qu’involontairement lors de sensations agrйables: impossible de confondre un rictus contraint et un sourire de bonheur.

Sourires а dйcouvrir

Le sourire de bienvenue, celui qui nous accueille

Le sourire de bienvenue ou de politesse, а la fois proche et distanciй, met spontanйment а l’aise, mйme si l’on n’a aucun lien avec celui qui nous l’adresse.

Il n’entre pas directement dans notre sphйre intime, ne s’adresse pas а qui nous sommes, mais а ce qu’il y a d’universel en nous. “Un sourire sincйre touche en nous quelque chose d’essentiel: notre sensibilitй innйe а la bontй”, souligne le dalay-lama.

– дослідження назви, підзаголовків;

– перегляд документу, виділення основної ідеї тексту, його смислу;

– виділення основних ідей кожного параграфу тексту;

– встановлення логічних зв’язків між різними частинами тексту.

2. Робота з лексикою:

– знайдіть у тексті лексичні одиниці, які, на вашу думку, можуть бути корисні для збагачення тематичного лексичного вокабуляру;

– спробуйте відтворити лексичний ланцюг, що відноситься до певного слова – le sourire, тобто використайте це слово із дієсловом, прикметником, прислівником.