Національний університет біоресурсів І природокористування україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ЗАХИСТУ РОСЛИН, БІОТЕХНОЛОГІЙ І ЕКОЛОГІІ

Кафедра ентомології ім. проф. М.П. Дядечка

ЗАТВЕРДЖУЮ Декан факультету захисту рослин біотехнологій і екології __________________М.М. Доля "___"_________________ 2015 р.

дисципліни "Сільськогосподарська ентомологія"

для підготовки фахівців напряму “Захист рослин” - 6.090105

в аграрних вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації

Курс	4
Семестр	7,8
Число тижнів	15
Число кредитів ECTS	4
Лекцій, год.	75
Лабораторно-практичних занять, год.	90
Самостійна робота, год	20
Самостійна робота під керівництвом НПП
Форма звітності	залік, екзамен

протокол № 12 від 25.04. 2015 р.

Завідувач кафедри,

к.с.-г. наук, доц. ___________ Л.П. Ющенко

Програму розглянуто та схвалено методичною комісією факультету захисту рослин, біотехнологій і екології

протокол № _____ від _____________________ 2015 р.

Голова методичної комісії ____________________ проф. М.М. Доля

1. 
   Місце і роль дисципліни в системі підготовки фахівців
   

2. 
   Завдання вивчення дисципліни
   

3. 
   Вимоги щодо знань і вмінь, набутих внаслідок вивчення дисципліни
   

Він повинен уміти визначити будь-яку фазу розвитку шкідника, (імаго, личинку, яйця), а також видову їх приналежність за допомогою визначника, фази розвитку шкідника, яка наносить пошкодження рослині. Уміти дати кваліфіковану оцінку проблемній ситуації, яка складається після проведення фітосанітарного обстеження і виявлення чисельності шкідливих груп на тій чи іншій сільськогосподарській культурі.

Він повинен уміти визначати біологічну та економічну ефективність різних заходів захисту.

4. 
   Перелік дисциплін з зазначенням розділів (тем), засвоєння яких необхідно для вивчення дисципліни
   

1. 
   Морфологія комах та інших безхребетних; тваринні організми, які шкодять сільськогосподарським культурам: комахи, кліщі, молюски, нематоди;
   
2. 
   Анатомія і фізіологія комах (органи руху, травлення, дихальна система, кровоносна система, нервова та інші системи, поведінка комах, використання реакцій організму комах для регуляції їх чисельності;
   
3. 
   Біологія комах (способи розмноження, розвиток і перетворення, типи личинок, лялечок, типи пошкоджень);
   
4. 
   Екологія комах (головні умови існування комах, умови зміни чисельності і причини масових з’явлень шкідників);
   
5. 
   Систематика і класифікація комах, з концентрацією уваги на ряди і родини, де є шкідники польових культур і багаторічних насаджень.
   
6. 
   Типи пошкоджень.
   

В дисципліні "Технологія і переробка сільськогосподарської продукції, звертається увага на розділ: "Зберігання зерна і продуктів його переробки", які пошкоджуються комахами при порушенні режиму зберігання.

5. 
   Перелік дисциплін із зазначенням розділів (тем), вивченню яких повинна передувати дисципліна
   

Сучасний стан і основне завдання захисту рослин від шкідників в Україні та в інших державах. Досягнення світової науки в справі захисту рослин від шкідників. Втрати від шкідників в нас в Україні і в світі за даними ФАО. - 2 год.

Використання різних методів і побудова комплексних /інтегрованих/ систем на підставі економічних порогів шкідливості та рівня ефективності ентомофагів, як основа регулювання чисельності шкідників і перехід до управління агробіоценозами.

Характеристика представників трьох рядів: прямокрилі, твердо­крилі, лускокрилі. З ряду прямокрилих вивчають: азіатську сарану, італійського пруса, капустянку звичайну; з твердокрилих - ковали­ків, чорнишів та пластинчатовусих. З ряду лускокрилі вивчають підгризаючих совок, листогризучих совок і вогнівок - стеблевого та лучного метеликів. Комплекс заходів з урахуванням рівнів ефективності ентомофагів і економічних порогів шкідливості на різних сільськогосподарських культурах.

Характеристика видового складу, поширення, шкідливість, біологія, заходи боротьби з урахуванням рівня ефективності енто­мофагів і порогів шкідливості. Вивчаються такі види комах:

Характеристика головних шкідників однорічних зернобобових культур - бульбочкові довгоносики (смугастий та щетинистий, конюшиновий), горохова зернівка, горохова плодожер­ка, горохова попелиця, бобова вогнівка, гороховий трипс. Загальна характеристика головних шкідників багаторічних бобових трав. Шкідники кореневої системи. Шкідники листя. Шкідники насін­ня (великий люцерновий довгоносик, люцернова совка, фітономус, тіхіус, товстоніжка, конюшиновий насіннєїд). Біоценотична система заходів захисту цих культур від шкідників.

Характеристика видового складу, поширення, шкідливість, біологія. Твердокрилі: звичайний буряковий, сірий довгоносики, південна та звичайна блішки, крихітка. Мінуючі шкідники: бурякова мінуюча муха, міль. Сисні шкідники: бурякова листова та коренева попелиці, цикади. Система захисту цукрового буряка від шкідників з урахуванням рівнів ефективності ентомофагів та порогів економічної шкідливості.

Шкідники льону та конопель: льонові блішки (синя, чорна, коричнева), льоновий трипс, шкідлива довгоніжка, льонова плодо­жерка, конопляна блішка, конопляна листокрутка.

Шкідники соняшнику: соняшниковий вусач, соняшникова вогнівка, шипоніска, геліхрізова попелиця.

Шкідники тютюну, махорки, хмелю: тютюновий трипс, оранже­рейна білокрилка, хмельова блішка. Система заходів боротьби з різними групами шкідників технічних культур, спрямована на регулювання їх чисельності з урахуванням рівнів ефективності ентомофагів та економічних порогів шкідливості.

Загальна характеристика видового складу (багатоїдні та спеціалізовані шкідники). Сисні шкідники - переносники вірусних хвороб картоплі (велика картопляна, крушинна, крушинникова, персикова попелиці), картопляна совка. Система захисту посівів картоплі з урахуванням рівнів ефективності ентомофагів і еконо­мічних порогів шкідливості.

Загальна характеристика видового складу, поширення, шкідливість. Сисні шкідники: попелиці, оранжерейна білокрилка, тютюновий трипс, огірковий комарик. Система захисту культур для одержання екологічно чистої продукції.

Шкідники хрестоцвітних овочевих.- 2 год. Загальна характеристика, поширення, шкідливість. Листогризучі шкідники з рядів твердо­крилі: хрестоцвіті блішки - синя, чорна, хвиляста, блідонога, широкосмуга, виямчаста; ріпаковий та хріновий /бабануха/ листо­їди, ріпаковий квіткоїд; лускокрилі - капустяний і ріпаковий білани, капустяна совка, міль, сисні шкідники /капустяна попелиця, клопи/, ріпаковий, гірчичний, капустяний, двокрилі /весняна та літні капустяні мухи/. Система заходів захисту хрестоцвітих овочевих культур від шкідників, спрямована на одержання екологічно чистої продукції.

Шкідники лілейних і зонтичних овочевих – 2 год.: цибулеві довгоно­сики, міль, муха дзюрчалка, зонтична міль, морквяна муха та листоблішка. Система заходів захисту рослин, спрямована на одер­жання екологічно чистої продукції з урахуванням рівня ефектив­ності ентомофагів.

Тема 10. Шкідники зерна та продуктів його переробки при зберіганні - 2 год.

Характеристика видового складу. Вплив пошкоджень зерна на насіннєві і продовольчі якості продукції. Фактори, які впливають на масове розмноження шкідників у сховищах і шляхи їх проникнення в нові складські приміщення. Твердокрилі: комірний та рисовий довгоносики, великий та малий мучні хрущаки, хлібний точильник, сурінамський борошноїд, мавританська козявка. Лускокрилі: комірна та зернова молі, борошняна, млинарська та південна вогнівки. Профілактичні та винищувальні заходи боротьби з шкідниками зерна та продуктів його переробки при зберіганні.

Видовий склад шкідників залежно від віку насаджень, сортового складу і способу розміщення плодових дерев у саду. Шляхи проникнення шкідників у плодові насадження з інших еколо­гічних стацій.

Основні групи: Сисні шкідники: яблунева і грушева листоблішки, попелиці - зелена яблунева, сливова, вишнева, червона кров'яна. Особливості розвитку та розселення попелиць. Щитівка яблу­нева комоподібна та устрицеподібна, акацієва ложнощитівка, гру­шевий клопик.

Гризучі шкідники: букарка, бруньковий довгоносик, листогри­зучі лускокрилі - білан жилкуватий, золотогуз, кільчастий і непарний шовкопряди, п'ядуни /зимовий та обдирало/, яблунева міль, листовійка розанова, смородинова, плодова, брунькова та інші, пильщики - вишневий і грушевий.

Шкідники генеративних органів: яблуневий квіткоїд, казарка. вишневий довгоносик, плодожерка яблунева, грушева, сливова, яблуневий пильщик, сливовий пильщик, вишнева муха.

Шкідники скелетних частин: короїди /зморшкуватий та плодовий/, червиця в’їдлива, червиця пахуча, яблунева склівка/. Комплексна система захисту плодових насаджень від шкідників, побудована на біоценотичному принципі. Отримання екологічно чистої продукції. Використання рівня ефективності ентомофагів та економічних порогів шкідливості.

Тема 12. Шкідники ягідних насаджень і виноградної лози - 2 год.

Загальна характеристика видового складу шкідників полуниць і малини. Найголовніші представники: полунично-малиновий довго­носик, малиновий жук, малинова брунькова міль, малинова галиця, малинова попелиця.

Шкідники смородини та аґрусу: попелиці /аґрусова, велика смородинова, смородинова брунькова міль, аґрусова вогнівка, аґру­совий п’ядун, смородинова златка та склівка, пильщики /блідоногий, жовтий аґрусовий та плодовий смородиновий/. Система заходів бо­ротьби, спрямована на одержання екологічно чистої продукції з використанням рівнів ефективності ентомофагів та економічних порогів шкідливості комах.

Загальна характеристика шкідників винограду. Вивчення спеціалізованих видів: скосарі /виноградний, кримський, турецький/; виноградна /гронова та двульотна листокрутки/. Система захисту, спрямована на одержання екологічно чистої продукції.

Тема 14. Шкідники полезахисних лісових насаджень - 1 год.

Загальна характеристика шкідників. Зміна складу шкідників залежно від віку і фізіологічного стану насаджень. Шкідники дуба та інших листяних порід: дубовий блошак, тополевий листо­їд, ясенева шпанка, дубова зелена листовійка, лунка срібляста, вербова хвилівка. Шкідники хвойних порід: соснові шовкопряд, совка та п’ядун, соснові пильщики (звичайний та рудий), підкорний клоп.

І. Багатоїдні шкідники - 8 год.

Визначення та вивчення багатоїдних шкідників за їхніми морфологічними ознаками і пошкодженнями рослин.

1. Визначення основних видів саранових /перелітна, італій­ська, мароканська/, кобилки голубокрила, зелений коник, капустянка звичайна.

2. Визначення головних видів твердокрилих: ковалики (посівний, смугастий, широкий, буроногий, блискучий); чорниші (піщаний, кукурудзяний, широкогрудий, степовий); пластинчатовусі - хрущі (травневий, мармуровий, червневий, волохатий). Визначення личинок коваликів до роду та личинок пластинчатовусих до виду.

3. Визначення дорослих багатоїдних лускокрилих, їх личинок та зразків пошкоджень. Совки (озима, оклична, іпсилон, гам­ма); вогнівки (лучний, стебловий метелики).

ΙΙ. Шкідники зернових, кормових злаків, рису, кукурудзи - 12 год.

І. Визначення та вивчення шкідників зернових злаків за їхніми морфологічними ознаками і зразків пошкоджень рослин: сисні шкід­ники - попелиці /звичайна злакова, черемухо-злакова/; пшеничний трипси; клопи: шкідли­ва черепашка, маврська та австрійська, гостроголова елія та клопи сліпняки - хлібний і мандрівник; цикади, як перенощики вірусних захворювань /смугаста, темна, шестикрапкова/.

3. Двокрилі: гессенська та шведська мухи, зеленоочка, пшенична, озима мухи.

4. Лускокрилі (зернова совка) і перетинчастокрилі (чорний та звичайний пильщики).

Шкідники проса - просяний комарик.

Шкідники рису - рисовий комарик, рисовий трипс.

Шкідники кукурудзи: див. багатоїдні /родина ковалики, рід.

чорниші/, совки, стебловий метелик та інші.

ΙΙΙ. Шкідники однорічних зернобобових культур та багаторічних бобових трав - 6 год.

І. Визначення та вивчення шкідників зернобобових культур за їхніми морфологічними ознаками і зразків пошкоджень рослин: бульбочкові довгоносики, зернівки, плодожерки, попелиця горохова, гороховий комарик, квасолева зернівка.

2. Визначення шкідників багаторічних бобових трав: люцерновий вусач, великий люцерновий довгоносик, листовий люцерновий довгоносик, люцернова совка, насіннєїд-жовтий тихіус, люцернова та конюшинова товстоніжки, конюшиновий насіннєїд, люцерновий клоп.

ΙУ. Шкідники цукрового буряка - 6 год.

Визначення та вивчення шкідників цукрового буряка за їхніми морфологічними ознаками і зразками пошкоджень рослин.

а/ шкідники сходів з родини довгоносиків /звичайний, чорний, сірий, південний сірий/; листоїдів /звичайний, східний, південний/, щитоніски /бурякова, лободова/, скритноїди /бурякова крихітка/.

б/ шкідники, які мінують листя: мінуюча муха, мінуюча міль.

в/ сисні шкідники: попелиці - листова та коренева, буряко­вий клоп, смугаста, темна та шестикрапкова цикадки.

У. Шкідники технічних культур - 4 год.

Визначення та вивчення шкідників технічних культур:

а/ шкідники льону та конопель /блішки - синя, чорна, корич­нева, льонова плодожерка, льоновий трипс, довгоніжка, конопляна блішка, конопляна листокрутка/.

б/ шкідники соняшника - соняшниковий вусач, соняшникова вогнівка, геліхризова попелиця, шипоніска;

в/ шкідники тютюну та махорки - тютюновий трипс, персикова попелиця, тютюнова совка;

г/ шкідники хмелю - хмельова попелиця.

УІ. Шкідники картоплі - 2 год.

Визначення та вивчення шкідників картоплі за їхніми ознака­ми та пошкодженнями рослин /сисні шкідники та картопляна совка/.

VΙΙ. Шкідники овочевих культур захищеного грунту - 2 год.

Визначення та вивчення шкідників за їхніми ознаками та пошкодженнями рослин /оранжерейна білокрилка, огірковий кома­рик, попелиці, тютюновий трипс/.

УШ. Шкідники овочевих культур відкритого грунту - 5 год.

Визначення та вивчення шкідників овочевих хрестоцвітих культур за їхніми морфологічними ознаками та пошкодженням рослин.

Шкідники з ряду твердокрилі - родина листоїди: синя, чорна, виїмчаста, блідонога, хвиляста та широкосмугаста хрестоцвітні блішки; ріпаковий та хріновий /бабануха/ листоїди; родина блищанки /ріпаковий квіткоїд/; родина довгоносики: /капустяний приховано-хобітник, барид капустяний та ріпаковий/.

Шкідники з ряду лускокрилі: родина білани /капустяний та ріпаковий; родина совки /капустяна совка/, родина виїмчастокрилі молі /капустяна міль/. Шкідники з ряду двокрилі - родина квіткові мухи /весняна та літня капустяні мухи/.

Сисні шкідники з ряду рівнокрилі хобітні: /капустяна попелиця/, з ряду напівтвердокрилі: /ріпаковий, гірчичний та капустяний клопи/.

Шкідники з ряду перетинчастокрилі, родина справжні пильщи­ки /ріпаковий пильщик/.

2. Визначення та вивчення шкідників лілейних та зонтичних овочевих за їхніми морфологічними ознаками та пошкодженням рослин.

а/ шкідники цибулі: цибулевий довгоносик, цибулевий листоїд, цибулева міль та цибулева муха і дзюрчалка;

б/ шкідники зонтичних: зонтична міль, морквяна муха, морквяна листоблішка, зонтична попелиця, блідий лучний метелик.

IX. Шкідники зерна та продуктів його переробки у сховищах - 4 год.

Ι. Визначення та вивчення твердокрилих шкідників /комірний та рисовий довгоносики, великий мучний, темний та блискучий хрущаки, малий мучний хрущак, мавританська козявка, сурінамський борошноїд, точильники/

2. Визначення та вивчення лускокрилих шкідників (молі - зернова та комірна, вогнівка південна, борошняна та млинова)

X. Шкідники плодових насаджень - 10 год.

І. Визначення та вивчення сисних шкідників (попелиці: яблунева, зелена, сливова обпилена, вишнева та червона кров'яна; щитівки: яблунева комоподібна, устрицеподібна, акацієва та сливова несправжні щитівки, грушевий клопик).

2. Визначення та вивчення листогризучих шкідників (білан жилкуватий, золотогуз, листокрутки, яблунева міль, бруньковий довгоносик, букарка)

3. Визначення та вивчення шкідників генеративних органів (яблуневий квіткоїд, яблунева плодожерка, сливова та грушева плодожерки, яблуневий пильщик, сливовий пильщик, вишнева муха)

4. Визначення та вивчення шкідників скелетних частин (плодовий та зморшкуватий заболонники, яблунева склівка, червиця в’їдлива, червиця пахуча).

XI. Шкідники ягідників та виноградної лози - 4 год.

І. Визначення шкідників ягідних насаджень:

а/ шкідники полуниці і малини: полунично-малиновий довгоноси., малиновий жук, малинова галиця, малинова попелиця;

б/ шкідники смородини та аґрусу: попелиці (аґрусова, велика смородинова), аґрусова вогнівка, аґрусовий п'ядун, кореневі дов­гоносики (сірий, малий чорний скосар, крапивний), смородинова склівка та златка, пильщики (блідоногий, жовтий аґрусовий та плодовий чорносмородиновий).

2. Визначення та вивчення шкідників виноградної лози: виноградні скосарі, виноградна, гронова та дволітня листокрутки.

ХП. Шкідники полезахисних лісових насаджень - 2 год.

І. Визначення та вивчення шкідників листових порід: дубова зелена листовійка, дубовий блошак, тополевий листоїд, ясенева шпанка, лунка срібляста, вербова хвилівка.

2. Визначення та вивчення шкідників хвойних порід: сосновий шовкопряд, совка та п'ядун, соснові пильщики (звичайний та рудий), підкорний клоп.

3. Визначення та вивчення інших шкідників (малий осиковий скрипун, пагонов"юни, зелена та дубова вузькотіла златки, деякі вусачі та інші вибіркові види залежно від поширення і масового з’явлення).

3. 
   Контрольні роботи
   

При вивченні курсу сільськогосподарської ентомології на лекціях, лабораторних заняттях і при самостійному опрацюванні літератури сту­дент одержує об’ємну і різноманітну інформацію, необхідну для засвоєння. Вирішення питання засвоєння цієї інформації можливе тільки шляхом систематичного контролю.

З курсу сільськогосподарської ентомології застосовується два типи контролю:

І. Безмашинний програмований контроль поточної успішності студентів за об’єктами /використовуються колекції комах, їх личинок, лялечок та пошкоджень/ або без натурних об’єктів, вка­завши його назву на карту.

2. Колоквіум.

Перший тип контролю за успішністю студентів проводиться занаступними темами:

І. Багатоїдні шкідники

2. Шкідники зернових злакових культур

3. Шкідники однорічних зернобобових культур

4. Шкідники багаторічних бобових трав

5. Шкідники цукрових буряків

6. Шкідники технічних культур

7. Шкідники овочевих культур

8. Шкідники зерна і продуктів його переробки при зберіганні

9. Шкідники плодових насаджень (сисні і листогризучі)

10. Шкідники плодових насаджень (шкідники генеративних органів і скелетних частин дерев)

Другий тип контролю (колоквіум) проводиться за такими групами тем:

І. Шкідники зернових, зернобобових, цукрового буряка.

2. Шкідники плодово-ягідних культур і виноградної лози.
КУРСОВА POБOTA

Курсова робота має метою, всебічне і глибоке вивчення окремих розділів курсу, пов’язаних з певними розрахунками при складанні технологічних карт і робочого плану по захисту сільськогосподарських культур від шкідників. У зміст курсової роботи входять: вступ, систематичне положення, морфологія, біологія і екологія видів, які розглядаються в даній роботі, огляд сучасних прийомів і методів боротьби з видами, обумовленими темою, та їх ефективність, методи обліку і прогнозування, система заходів щодо захисту культури, технологічна карта, робочий план, загальні висновки та використана література.

Тематика курсових робіт охоплює всі теми, які вивчаються в курсі сільськогосподарської ентомології. Наведемо назви деяких тем.

І. Прямокрилі - шкідники польових культур та система заходів захисту від них, спрямована на отримання екологічно чистої продукції.

2. Грунтомешкаючі твердокрилі з родини коваликів та чорнишів і природоохоронні заходи захисту від них кукурудзи.

3. Грунтомешкаючі твердокрилі в родини пластинчастовусі та система заходів захисту просапних культур з елементами раціонального засто­сування пестицидів.

4. Багатоїдні лускокрилі з родини совок і природоохоронні заходи захисту від них польових культур.

5. Вогнівки - багатоїдні шкідники польових культур і застосуван­ня заходів захисту сільськогосподарських культур.

6. Двокрилі - шкідники зернових злакових культур та заходи, спрямовані на обмеження їх чисельності.

7. Клопи з родини скутеллеріди, їх біологія та заходи, що обмежують їх чисельність.

8. Трипси (пшеничний та вівсяний) - сисні шкідники злакових куль­тур та заходи, що обмежують їх чисельність.

9. Особливості біології хлібної жужелиці і принципи побудови системи заходів захисту з застосуванням біоценотичних прийомів.

10. Хлібні жуки, їх біологічні особливості та заходи захисту зернових.

11. Бульбочкові довгоносики - шкідники сходів гороху, біологія та заходи, що обмежують їх чисельність.

12. Горохова та квасолева зернівки, біологія, та заходи захисту з урахуванням ентомофагів та економічних рівней шкідливості.

І3. Листогризучі шкідники люцерни, їх біологія та заходи, що обмежують їх чисельність.

14. Насіннєїди - шкідники люцерни, біологія та заходи, що обмежують їх чисельності.

15. Довгоносики - шкідники сходів цукрового буряка, їх біологія та заходи щодо обмежування їх чисельності.

16. Сисні шкідники насіннєвої люцерни, біологія та заходи щодо обмежування їх чисельності.

17. Мінуючі шкідники цукрового буряка, біологія і заходи щодо обмежування їх чисельності.

18. Сисні шкідники цукрового буряка, біологія і заходи щодо обмежування їх чисельності.

19. Шкідники льону, біологія та заходи щодо обмежування їх чисельності.

20 Шкідники коноплі, біологія та заходи щодо обмежування їх чисельності.

21 Шкідники сходів овочевих хрестоцвітих, біологія та заходи щодо обмежування їх чисельності.

22. Лускокрилі листогризучі шкідники капусти та заходи, що обме­жують їх чисельність.

23. Капустяні мухи, біологія та заходи, що обмежують їх чисельність.

24. Шкідники лілейних овочевих, біологія та заходи, що обме­жують їх чисельність.

25. Шкідники зонтичних овочевих, біологія та заходи, щодо обмежування їх чисельність

26. Сисні шкідники плодового саду, біологічні особливості та заходи, що обмежують їх чисельність.

27. Листогризучі шкідники /з родини листовійки/ плодових культур, їх біологічні особливості та заходи, що обмежують їх чисельність.

28. Білан жилкуватий, біологія та заходи щодо обмежують їх чисельності.

29. Яблунева плодожерка, біологічні особливості та заходи щодо обмежування її чисельності.

З0. Шкідники стовбурів, біологія та заходи щодо обмежування їх чисельності.

ЗІ. Сисні шкідники ягідних культур, біологія та заходи щодо обмежування їх чисельності.

2. Антонюк С.І., Лікар Я.О., Рубан М.Б. Сільськогосподарська ентомологія: Практикум._ К.: Вища школа, 1986. - 174 с.

3. Васильов В.П., Лившищ И.З. Вредители плодовых культур. - М.: Колос, 1984. - 339 с.

4. Вредители сельськохозяйственных культур и лесных насаждений: В 3 т. /Под ред. В.П. Васильева. - К.: Урожай, 1989. - Т. 3 - 408 с.

5. Довідник із захисту рослин // За ред. М.П.Лісового. - К. "Урожай". І999 - 744 с.

Каравянский Н.С. Защита кормовых культур от вредителей и болезней. - М. Колос, 1971. - 105 с.

6. Сельскохозяйственная энтомологыя // А.А. Мигулин, Г.Е. Осмоловский, Б.М. Литвинов и др.; Под ред. А.А. Мигулина и Г.Е. Осмоловский, - М.: Колос, 1976. - 448 с.

7. Шкідники польових культур. Рубан М.Б., Антонюк C.I., Гончаренко О.I. та ін. - К.: "Урожай", 1996, - 228 с.

8. Шкідники багаторічних насаджень: Практикум //М.Б. Рубан, Я.М. Гадзало М.Д., Євтушенко та ін. // За ред. М.Б. Рубана. - К.: Урожай, 1999. - 272 с.

Ф-7.5-2.1.8-05

дисципліни "Сільськогосподарська ентомологія "

Ф-7.5-2.1.8-03

робочої навчальної програми дисципліна: «Сільськогосподарська ентомологія»

з іншими дисциплінами напрямку “Захист рослин” - 6.090105

Дисципліна та її розділи, що передують вивченню даної дисципліни	Прізвище, ініціали, вчена ступінь, та вчене звання викладала, що забезпечує попередню дисципліну	Підпис	Наступна дисципліна та її розділи, в яких використовуються матеріали даної дисципліни	Прізвище, ініціали, вчена ступінь та вчене звання викла­дача, що забезпечує наступну дисципліну	Підпис
Загальна ентомологія. Розділи: морфологія, екологія, систематика і класифікація	Доц. Плиска М.М.		Біологічний захист від шкідників, хво­роб, бур'янів. Роз­діли: Ентомофаги шкідників і мікробіологічні засоби за­хисту	Доц.. Стефановська Т.Р.
Хімічний захист рослин. Розділи: Класифікація пестицидів, виробнича і токсикологігіенічна характеристика	Проф. Доля М.М.		Основи прогнозу розвитку шкідників та хвороб	Доц. Рубан М.Б.
Землеробство. Розділи; Обробіток грунту, сівозміна, боротьба з бур'янами	Манько Ю.П.		Зберігання та переробка продуктів рослинництва. Розділи: Зберігання зерна і продуктів його переробки	Доц. Скалецька Л.Ф.
Рослинництво. Розділи Технологія вирощу­вання с.-г. культур	Cт викл. Кочура Є.П.		Імунітет рослин. Розділ: Стійкість рослин до шкідни­ків	Доц. Глим’язний В.А.

Голова Вченої ради факультету захисту рослин

Анотація

дисципліни „Сільськогосподарська ентомологія”

з напрямку “Захист рослин” - 6.090105

Дисципліна „Сільськогосподарська ентомологія” передбачає вивчення головних шкідників польових культур і плодово-ягідних насаджень, втрат врожаю, яких завдають вони в Україні і за кордоном, головні причини, що їх обумовлюють, економічне значення захисту рослин від пошкоджень.

Вивченню систем захисту рослин від шкідників з застосуванням регулюючих факторів передує вивчення видового складу морфологічних ознак, біологічних особливостей шкідників, з’явлення різних стадій розвитку: яєць, личинок, лялечок, місць зимівлі, періодів початку і масового з’явлення, строків нанесення пошкоджень.

Вивчає використання різних методів і комплексних (інтегрованих) систем з урахуванням економічних порогів шкідливості та рівнів ефективності ентомофагів – як основу регулювання чисельності шкідників і перехід до управління агробіоценозами.

Вивчення дисципліни „Сільськогосподарська ентомологія” збагачує майбутнього фахівця теоретичними знаннями і практичними навичками, спрямованими на одержання високих врожаїв екологічно чистої продукції.


Subject Description “Agricultural Entomology”

Speciality 6.090105– “Plant Protection”
The subject “Agricultural Entomolog” intends to study the main pests of agricultural crops and horticultural plantations, economical importance of plant protection from damages.

Studying the specifics of morphological and biological characteristics of pests, appearance of different development stages: eggs, grubs, chrysalises, wintering places, primary and mass periods of appearance, the time constraints of damages precedes the studying of plant protection system from pests with the usage of regulating factjrs.

The subjects studies different methods and complex systems taking into consideration economical barriers and levels of entomophags effectiveness – as the basis of regulating the number of pests and the transition toward the regulation of agricultural biocenosis.

The studying of “Agricultural Entomology” enriches future specialist with knowledge and practical skills, which are aimed to achieving record harvests of environmentally appropriate production.