Українська інженерно-педагогічна академія на правах рукопису Філенко Ігор Олександрович

3.5. Особливості формування ФС операторів різних професійних . груп 162

3.6. Психологічне забезпечення формування професійно важливих .

якостей студентів енергетичних спеціальностей 172

РЕКОМЕНДАЦІЇ 179

ВИСНОВКИ 181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184

ДОДАТКИ 212


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
БАТШ – біологічно активні точки шкіри

ГІ – гіпофіз

ДВ – дванадцятипала кишка

ДС – дегенерація судинної системи

ІУ – показник інтенсивності уваги

КЛ – клапани серця

КО – коронарні судини

ЛА – лабільність нервової системи

ЛЕ – легені

НА – надниркові залози

ПА – обсяг короткочасної пам'яті

ПВПЯ – професійно важливі психологічні якості

ПВЯ – професійно важливі якості

ПЗ – підшлункова залоза

ПК – персональний комп'ютер

ПФС – психофізіологічний стан

САН – тест «Самопочуття - активність – настрій»

СВА – сумарне відхилення від аутогенной норми

СГ – судини головного мозку

СЛМ – система «людина-машина»

СМ – серцевий м'яз

ТЕС – теплоелектростанція

ТоВЧ – точність відтворення інтервалів часу

ТрВЧ – тривалість відтворення інтервалів часу

УІПА – Українська інженерно-педагогічна академія

ФС – функціональний стан

ЦНС – центральна нервова система

ЧСС – частота серцевих скорочень

ШГР – шкірно-гальванічний рефлекс

ШСІ – швидкість сприйняття інформації

ЩИ – щитовидна залоза

ЕД – ефективність діяльності

ЕКГ – електрокардіограма

ЕШП – електрошкіряна провідність

ЕШО – електрошкірний опір

ЕЕГ – електроенцефалограма

Аналіз взаємодії людини і техніки показує, що підвищення надійності й ефективності функціонування ергатичних систем можливе при адекватному визначенні психофізіологічних і психологічних характеристик людини, а також особливостей динаміки ФС, що формуються у процесі діяльності (А.І. Губинський [60], Б.Ф. Ломов [149], В.Л. Маріщук [162-165], Ф.Д. Горбов, В.І. Лебедєв [57], А.Б. Леонова [144], К.А. Іванов-Муромський [102], О.О. Навакатікян [175-177], Г.М. Зараковський, В.В. Павлов [92], В.В. Кальніш [109-110], А.М. Карпухіна [114-116], М.В. Фролов [245], М.В. Макаренко [157], С.А. Багрецов, С.К. Колганов, В.М. Львов [20], В.А. Бодров [30-34], Ю.Є. Лях [153,154], М.С. Корольчук [127], В.А. Друзь [76], О.В. Тімченко [226,227], В.М. Самсонкін [210] та інші). Це обумовлює важливість проблеми створення нових методів і засобів діагностики та прогнозування ФС операторів у діяльності.

У психології праці, інженерній психології та ергономіці проблема ФС людини-оператора є центральною, оскільки обумовлює рішення комплексу найрізноманітніших практичних задач, що включають [219]:

1. 
   розробку оптимальних режимів праці та відпочинку;
   
2. 
   нормування праці;
   
3. 
   профілактику та лікування профзахворювань;
   
4. 
   оптимізацію трудового процесу і його умов;
   
5. 
   підвищення професійної надійності оператора.
   

Однак незважаючи на розроблений понятійний апарат, що класифікує ФС людини у процесі діяльності, і наявність численних експериментальних досліджень у цій галузі, багато питань, які стосуються вивчення проблем формування і розвитку ФС, залишаються невирішеними. Практичне рішення цих проблем у даний час утруднено наявністю обмежень по використанню існуючих методів контролю, а також недостатнім рівнем методичної розробки питань оперативної оцінки ФС оператора, що були б сумісні з ідеями інженерно - психологічного проектування діяльності людини-оператора та дозволяли б будувати як теоретичні, так і експериментальні моделі дослідження діяльності операторів різних систем керування. До числа невирішених і перспективних у даний час задач методологічного плану можна віднести наступні [15]:

1. 
   ФС оператора мають рівневу специфіку та нелінійно зв'язани з дією ряду психологічних та фізіологічних факторів, які впливають один на одного. Незважаючи на досить ясне розуміння ролі цього взаємозв'язку у формуванні ФС, у даний час відсутні підходи до їхнього спільного використання в конкретних методиках діагностики ФС.
   
2. 
   Розглядаючи ФС оператора як системну відповідь його організму на дію факторів зовнішнього середовища, необхідно враховувати в оцінці ФС специфічні умови діяльності, що визначають ступінь напруженості функціонування регуляторних систем організму та ступінь впливу на ФС операторів психологічних факторів. Разом з тим оцінка ФС при комплексному впливі факторів, характерному для операторської діяльності, у даний час представляє нерозв'язну проблему, як у математичному, так і в методологічному плані.
   
3. 
   Аналіз ФС оператора здійснюється в умовах високої невизначеності, як у відношенні деяких параметрів, так і у визначенні характеру їхньої взаємодії, що робить у ряді випадків неможливим синтез показників ФС методами чіткої математики. Рішення цієї проблеми вимагає перегляду методологічних основ оцінки ФС із використанням математичного апарата теорії розмитих множин.
   
4. 
   Розроблені в даний час методи оцінки ФС спрямовані в основному на діагностику тільки крайніх праксичних станів оператора (монотонії, високої психоемоційної напруги, стресу), що недостатньо для рішення задач адаптивної взаємодії людини та техніки. Необхідний підхід до оцінки ФС, що забезпечує контроль ФС по всій шкалі рівнів пильнування оператора з обліком його психоемоційної напруженості.
   
5. 
   В даний час рішення задачі прогнозування ФС оператора у математичному та методологічному планах з обліком перерахованих вище факторів відсутнє. Складність її реалізації визначається: стохастичністю процесу зміни ФС, нечіткістю параметрів зовнішнього середовища, а також відсутністю відповідних методів виміру ФС людини-оператора.
   
6. 
   В умовах реальної операторської діяльності, яка супроводжується впливом на працівника складного комплексу факторів, обумовлених особливостями праці та робітничого середовища, багато лабораторних методик аналізу і прогнозу ФС виявляються мало інформативними і не мають високої прогностичності, або досить складні і громіздкі для практичної реалізації.
   

У зв'язку з цим актуальною задачею є розробка і побудова діагностичного комплексу, що забезпечує інтегральну оцінку тп об'єктивне прогнозування динаміки зміни ФС операторів в процесі діяльності на основі вибіркових вимірів їх фізіологічних і психологічних параметрів, що й обумовило відповідний вибір напрямку дисертаційної роботи – “Психодіагностика функціональних станів операторів динамічних і енергетичних автоматизованих систем”.

• 
  необхідністю дослідження інформативності розробленого комплексу методик для діагностики ФС операторів різних професійних груп;
  
• 
  необхідністю виявлення специфічних і загальних закономірностей прояву ФС для цих груп операторів;
  
• 
  виявленням специфічних показників, що визначають надійність, успішність і «ціну діяльності» для конкретних видів операторської діяльності.
  

Виходячи з представлених вище мети та гіпотези, були сформульовані наступні задачі дослідження:

1. 
   Здійснити теоретичний аналіз підходів до оцінки ФС операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем у процесі конкретних видів діяльності.
   
2. 
   Провести порівняльний аналіз існуючих методик діагностики і прогнозування ФС оператора.
   
3. 
   Розробити комплекс діагностичних методик та обґрунтувати його можливості для системної оцінки ФС операторів з точки зору підвищення надійності операторської діяльності.
   
4. 
   Виявити специфічні та загальні особливості формування ФС операторів різних професійних груп (машиністів метрополітену та операторів блочних щитів ТЕС).
   
5. 
   Визначити на підставі отриманих в експерименті даних критерії якісного й кількісного визначення ФС у конкретних умовах професійної діяльності.
   
6. 
   Розробити практичні рекомендації по використанню комплексу діагностичних методик для оцінки ФС операторів у процесі вирішення професійних завдань.
   

Дослідження проводилися у період 2001-2003 р. на Харківському метрополітені, ТЕЦ-3 (м. Харків) і в Українській інженерно-педагогічній академії.

Набуло подальшого розвитку визначення специфіки зміни ФС машиністів метрополітену й операторів блокових щитів ТЕС у процесі професійної діяльності.

Розвинено застосування математичних моделей, що дозволяють прогнозувати успішність, надійність і “ціну” діяльності операторів на підставі реєстрації їхніх психологічних і психофізіологічних показників.

Розширено уявлення про кількісні та якісні критерії, що характеризують різні ФС (втому, нервово-емоційну напруженість, стрес), які виникають у випробуваних у процесі діяльності, на основі оцінки сукупності їх психологічних і фізіологічних показників.

Показано залежність ефективності й надійності діяльності операторів від рівня розвитку ПВПЯ і функціонального стану фізіологічних підсистем їхнього організму.

Розкрито особливості функціональних психосоматичних взаємозв'язків між ПВПЯ і функціональними підсистемами організму оператора, структура і сила яких динамічно змінюються у процесі трудової діяльності й визначаються вихідним функціональним станом, а також ефективністю виконуваної діяльності.

Установлено вплив цільових, інформаційно-когнітивних та операційно-дійових компонентів професійної діяльності на специфіку формування ФС операторів різних професійних груп.

Розроблено комплекс комп'ютерних програм для аналізу ФС операторів на підставі вимірів їх психологічних і психофізіологічних показників, які, на відміну від існуючих, дозволяють: отримувати діагностичні портрети ФС випробуваних операторів за даними виміру ЕП і температури в БАТШ; розраховувати кореляційні показники досліджуваних параметрів; здійснювати оцінку рівня успішності професійної діяльності машиністів метрополітену та операторів блокових щитів ТЕС.

Розроблено практичні рекомендації для здійснення професійного добору машиністів метрополітену та операторів блокових щитів ТЕС на основі виміру комплексу психологічних та психофізіологічних показників, до якого було включено параметри: швидкості сприйняття інформації, тривалості й точності відтворення хвилинного інтервалу часу, обсягу короткочасної пам'яті, показників функціонального стану легень, серцевого м'яза, коронарних судин, гіпофізу та щитовидної залози за даними вимірів ЕП БАТК.

Запропоновано практичні рекомендації щодо використання комплексу діагностичних методик контролю поточного ФС операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем із метою підвищення надійності та ефективності їхньої діяльності.

Результати роботи були впроваджені на Харківському метрополітені (“Акт про результати впровадження методики оцінки функціонального стану людини-оператора” у державному підприємстві Харківський метрополітен від 08.10.2002), а також використані при створенні блоку термодіагностики програмно-апаратного рефлексодіагностичного комплексу «Еледія», розробленого НТНЦ «Монада» (“Акт упровадження результатів досліджень здобувача Філенко І.О. по розробці блоку термодіагностики для знімання інформації з людини-оператора” у НТНЦ “Монада” від 20.06.2004).

Результати досліджень упроваджені по наступним напрямках:

1. 
   Блок термодіагностики для визначення ФС людини, розроблений у процесі дисертаційних досліджень, впроваджений в автоматизований рефлексодіагностичний комплекс «Еледія» та використовується в реальній роботі.
   
2. 
   Запропоновані методичні вказівки для оцінки ФС людини- оператора за даними температурних вимірів БАТШ реалізовані в практику роботи комплексу «Еледія».
   
3. 
   Розроблена методика термодіагностики, заснована на вимірах температурних параметрів БАТШ, застосовується для оцінки ФС операторів персональних комп'ютерів.
   

1. 
   Комплекс діагностичних методик оцінки ФС людини-оператора.
   
2. 
   Комп'ютерна програма - «Rioda», що дозволяє оперативно одержувати діагностичні портрети ФС випробуваних за даними вимірів ЕШП і температури в БАТШ.