Урок із всесвітньої історії у 8 класі

Автор: учитель історії Миколаївської ЗШ І-ІІІ ступенів

Чуєва Тетяна Анатоліївна

Тема. Московське царство за Івана ІV

Мета: ознайомити учнів зі змінами в житті Московського царства в період

завершення централізації країни; розглянути основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Івана ІV; удосконалювати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв`язки, працювати з історичною картою, характеризувати роль історичних діячів.

1. В. И. Буганов Бунтари и правдоискатели в Русской православной церкви М.: «Политиздат». – 1991. – 526с.

2. В. О. Ключевский Сочинения: в 9 т. –М.; «Мысль». -1988. –Т2.

3.Методичні рекомендації до викладання курсу «Всесвітня історія» 8 кл. //Історія в школах України, 2009. №3.

4. С. Перевезенцев Россия. Великая судьба. –М.: «Белый город». -2006. -706с

5.Творцы мировой истории. От Ренессанса до века Просвещения / Ф. Тремолье. –М.: «Арт – Родник» - 2003. -327с.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

V. Підсумок уроку.

Хід уроку
І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

• 
  перехід від феодалізму до капіталізму в передових країнах;
  
• 
  створення нового типу держави – абсолютної монархії;
  
• 
  реформування церкви і загострення релігійних протиріч;
  
• 
  зародження світової колоніальної системи, формування світового ринку.
  

(У Нідерландах, Англії та Франції капіталістичні відносини швидко розвивалися, проникаючи в міста та села. У Німеччині та Італії цей процес зустрічав завзятий опір феодалів. Міцні позиції займав феодальний лад і в Московській державі.)

Отож ми підійшли до теми нашого уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

(Оголошення теми, мети уроку та завдань які стоять перед учнями на даному занятті).

План

1. 
   Московська держава в І 1/3 XVІ століття.
   
2. 
   Правління Івана ІV Васильовича (1533-1584):
   

б) держава і церква;

в) реформи Вибраної ради;

г) зовнішня політика;

д) опричнина;

1. Перш ніж перейти до розгляду питання пов`язаного з безпосереднім правлінням Івана ІV з`ясуємо, що являла собою Московська держава в кінці XV – І 1/3XVІ ст.

Іван ІІІ Васильович (1462-1505)

Василь ІІІ Іванович (1505-1533).

• 
  скинули монголо-татарське іго;
  
• 
  подолали роздробленість країни;
  
• 
  розширили межі володінь (карта);
  
• 
  існування боярського землеволодіння ( вотчина);
  
• 
  посилення впливу дворян, які за службу отримували землю;
  
• 
  більшість населення становили селяни (панщина, оброк);
  
• 
  посилення процесів закріпачення як наслідок «революції цін»
  

великого князя.

В шлюбі з Соломонією Сабуровою князь Василій ІІІ не мав дітей. А ось одруження Оленою Глинською принесло довгожданих синів. Та, на жаль, наприкінці 1533 року Василь ІІІ помирає. Таким чином, Іван ІV вступив на престол у трьохрічному віці.

Питання до документу:

1. 
   Які риси характеру були притаманні юному правителю?
   
2. 
   Як змінилося життя Івана після смерті батьків?
   
3. 
   Чи можуть умови життя в дитинстві накласти відбиток на подальше життя?
   

1538-1547 – боротьба бояр за владу.

На думку істориків Іван ІV був народжений, щоб правити та життя весь час вносило свої корективи.

Документ. Карамзін про виховання Івана ІV

Зміни відбулися в 1547 році

• 
  одруження
  
• 
  вінчання на царство:
  

2) зрівнявся за положенням із західними правителями;

3) різко піднявся над усією російською знаттю.

Ну, а факт отримання корони з рук митрополита Макарія підтверджував особливе становище церкви в державі. Москва взагалі претендувала на роль нового світового духовного центру. (Пояснити учням вислів « Москва – третій Рим»).

З середини XVІ ст. починається епоха реформ.

Поступово навколо царя складається урядовий кружок (родичі царя, князі, дворяни, священики), який увійшов в історію під назвою Вибраної ради

Вибрана рада:

• 
  обговорювала плани державних реформ;
  
• 
  вирішувала питання зовнішньої політики;
  
• 
  впливала на формування центрального і місцевого управління.
  

(Учитель пояснює суть кожної реформи, а учні по ходу розповіді складають короткі тези).

• 
  скликання Земського собору.
  

• 
  укладення нового Судебника.
  

• 
  оформлення Приказів.
  

• 
  реформування місцевого управління.
  

• 
  військові реформи.
  

• 
  скликання Стоглавого собору.
  

Висновок: зміцнення Московської держави, посилення військової могутності, економічних і політичних позицій дворянства

Сам. робота з підручником та картою в групах.

Завдання: визначити основні напрямки зовнішньої політики Івана ІV, вказати які землі і коли були приєднані до Московського царства.

• 
  східний напрямок.
  
• 
  південний напрямок.
  
• 
  західний напрямок.
  

Висновок: Московське царство – багатонаціональна держава.

Значення терміну за словником Ожегова:

1)частина держави, яка знаходиться в безпосередньому управлінні царя.

2) спецвійська того часу.

3) за часів давньої Русі: земельний наділ вдові князя.

Причини введення

• 
  боротьба із залишками удільної старовини;
  
• 
  вади психіки Івана Грозного;
  
• 
  відмова від радників;
  

1.Московське царство поділялось на земщину і опричнину

2. 
   Створення опричного війська, з т. п. званих «худородних дворян»
   
3. 
   Обкладення земщини 100 тис. податком
   
4. 
   Існування опричної думи(Басманов)
   
5. 
   Опричний похід 1570 року в Новгород
   

Наслідки:

• 
  закріплення необмеженої влади царя;
  
• 
  загибель тисяч людей;
  
• 
  господарська і політична криза.
  

Причини скасування:

• 
  невдоволення опричниною;
  
• 
  невдачі в Лівонській війні;
  
• 
  зовнішня загроза (опричне військо не змогло зупинити татар,які спалили
  

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Охарактеризувати Івана Грозного як історичного діяча.(Версії учнів)

V. Підсумок уроку