Євро-2012. Підготовка до чемпіонату
жүктеу/скачать 339.63 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Вибір країни-господаря чемпіонату
- Реакція: Польща та Україна
- Негативна реакція: Італія
- Негативна реакція: Угорщина
- Негативна реакція: Хорватія
- Підготовка до проведення
- Низькі темпи підготовки, візит Платіні
- Підтвердження статусу господаря
- Будівництво стадіонів у Польщі
- Рішення про список міст-господарів 13 травня 2009
| Міністерство Освіти і Науки України
КУТЕП
РЕФЕРАТ на тему:
Виконав: Студентка 1 курсу, МЕВ Грінік Олександра Олегівна Перевірила: Ткачук Олена Василівна Київ 2009 ПЛАН 1. Вступ …………………………………………………………………………1-2 2.Історія Євро………………………………………………………………….3-17 3.Вибір країни господаря чемпіонату………………………………………18-23 - Польща та Україна. - Негативна реакція країн-претендентів. - Підготовка до проведення. - Підтвердження статусу господаря. 4.Філософія футболу…………………………………………………………….24 5.Висновок……………………………………………………………………….25 6.Література……………………………………………………………………...27
Євро-2012 і підготовка до нього є предметом обговорення в політичних та урядових колах, у середовищі спортсменів та уболівальників. Ця тема також широко обговорюється в пресі. Очевидно, що проведення в країні ігор такого масштабу означає залучення в Україну значного числа приїжджих - спортсменів, фахівців і вболівальників, словом, туристів з різних країн світу. Це дійсно прекрасний шанс і унікальна можливість ознайомити гостей чемпіонату не тільки зі стадіонами і матчами, готелями та ресторанами, а й показати їм красу нашої природи, пам'ятники історії та архітектури, нарешті, просто дати можливість відчути тепло, гостинність і привітність українського народу. На мій погляд, саме ця сторона майбутнього чемпіонату є навіть більш важливою, ніж майбутні спортивні та фінансові результати. Це шанс відкрити Україну Європі і світу, зробити її вже в недалекому майбутньому привабливою туристської державою, значно збільшити турпотоки із зарубіжних країн. З огляду на нинішній стан туризму в Україні, для досягнення поставленої мети необхідно в короткі терміни вирішити досить складні проблеми. Сучасна туристська індустрія - дуже складна і багатогранна економічна система. Туризм не тільки прямо або побічно охоплює більшість галузей економіки, в тому числі промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, страхування, зв'язок, торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, сферу побутових послуг, культуру, мистецтво, а й стимулює їх розвиток . Туризм може й повинен стати одним з найефективніших засобів отримання прибутку, стимулювання ринкових відносин, активного впливу на зайнятість населення. Крім економічного, важливим є і політичний аспект впливу туризму, оскільки імідж країни на світовій арені залежить і від вражень туристів, що відвідали її. Значну роль туризм відіграє також у питаннях охорони здоров'я і духовної культури населення. У контексті підготовки до чемпіонату Європи, в ході підготовки різних турів та екскурсійних програм необхідно серйозну увагу приділити стану туристських ресурсів, перш за все, пам'яток природи, історії та архітектури, об'єктів екскурсійного показу. Ми повинні визнати, що в Україні сьогодні відсутня цілісна система їх раціонального використання, не визначені напрямки їх освоєння та розвитку, унікальні природні та історико-культурні ресурси часто використовуються неефективно та незаконною Безумовно, вирішення всіх зазначених проблем вимагає значного бюджетного фінансування. Поряд з цим, і на державному, і на регіональному рівні слід продовжувати роботу над залученням інвестицій у створення сучасної курортної і туристичної інфраструктури. При цьому закономірно, що й іноземні, і вітчизняні інвестори очікують від нас створення сприятливого клімату і реально діючого механізму сприяння інвестиціям. Тільки в цьому випадку можна розраховувати на швидке і якісне будівництво нових і реконструкцію діючих об'єктів рекреаційного призначення та інфраструктури. Може здатися, що для вирішення поставлених завдань у нас досить багато часу. Однак обсяг роботи, яку необхідно виконати для їх вирішення, не залишає нам часу на розгойдування. Тому дуже хочу вірити, що майбутній фінал футбольного чемпіонату Євро-2012 не тільки надихне наших уболівальників і спортсменів, але і змусить усіх зацікавлених осіб по-новому поглянути на проблеми курортно-туристичної галузі і дасть додатковий поштовх в її розвитку і наближення до європейських.
Історія ЄВРОПерший чемпіонат Європи відбувся в 1960 р. у Франції, де Анатолій Іллін забив перший історичний гол у кваліфікаційному турі на четвертій хвилині матчу СРСР – Угорщина (3-1), що проходив на стадіоні «Лужники» у Москві перед аудиторією більш ніж 100 тисяч глядачів. Вперше ідею проведення турніру подав Генеральний секретар Федерації футболу Франції Генрі Делані в 1927р. на конгресі Міжнародної футбольної федерації (ФІФА). Однак в той час цю ідею неможливо було втілити в життя. Вона була успішно реалізована лише в 1960 році, коли турнір отримав назву пам’яті автора проекту – Кубок європейських націй – або Кубок Генрі Делані. У тисяча 1968 році назву було замінено на відомий сьогодні чемпіонат Європи. До 1976 р. тільки 4 команди виходили у фінальний тур, на 1980 – 1992 рр. їх число зросло до 8, а з 1996р.- до 16. У 1980 році приймаюча сторона автоматично кваліфікувалася у ф
У 1960 р. УЄФА розповсюдила запрошення серед усіх європейських країн, проте отримала мало відповідей. Британців не приваблювала участь у європейських змаганнях. Чемпіон світу 1954р. команда Західної Німеччини, так само, як інша сила європейського футболу - Італія, проявила мало ентузіазму. В результаті, 17 збірних команд змагалися в кваліфікаційному турі. Ці матчі, так само, як і зустрічі 1/8 фіналу, були зіграні в країнах гравців. Формат Кубку було затверджено. Франко здає свою команду На жаль, політика взяла своє. Іспанію, якою керував генерал Франко, було усунено з турніру після того, як вона відмовилася грати з Радянським Союзом. Таким чином Радянський Союз потрапив до півфіналу без боротьби. 4 команди на фінальному турнірі В 1960р. на футбольних полях Франції у півфіналі під час змагань команд, що представляли Югославію, Чехословаччину та Радянській Союз, точилася сувора боротьба. У матчі за кваліфікацію на фінальний турнір Франція програла Югославії 4-5. У другому півфіналі Радянський Союз, до складу команди якого входили такі легендарні особистості, як Лев Яшин - голкіпер, Ігор Нетто - захисник, Валентин Іванов та Віктор Понєдєльнік, отримали впевнену перемогу над збірною командою Чехословаччини з рахунком 3-0. Матч-змагання за титул найкращої команди Старого континенту, що проходив на стадіоні „Парк де Принцес” в Парижі, був цікавим та хвилюючим. Югославський форвард Мілан Галік отримав червону картку, з чого скористався Радянський Союз, вигравши 2-1 після плей-оф, і став першим чемпіоном Європи в історії футболу. Третє місце посіла Чехословаччина, обігравши Францію 2:0. Найкращі бомбардири турніру Етте (Франція), Іванов (СРСР), Понєдєльнік (СРСР), Галіч (Югославія) та Єрковіч (Югославія). Усі вони перемогли голкіперів-суперників двічі. Результати Чемпіон Європи 1960: СРСР Віце-чемпіон: Югославія III місце: Чехословаччина IV місце: Франція Національна збірна Польщі не увійшла у кваліфікаційний тур, програвши Іспанії. Знаменним моментом чемпіонату був приїзд легендарного Альфредо ді Стефано до Варшави. 
1964 ІспаніяДругий розіграш Національного кубка привабило більше команд, ніж попередній. Цього разу до змагання долучилися національні збірні команди Англії та Італії. На жаль, Чемпіонат світу 1954р., Західна Німеччина не потрапила у змагання вдруге підряд. Також не стали учасниками національні збірні команди Шотландії, Фінляндії та Кіпру. 29 національних команд грали у кваліфікаційному турі. Знову політика В Іспанії, так само, як і на початку у Франції, не всі спірні питання вирішувалися гравцями. Греція вирішила вийти з гри після жеребкування, відповідно до якого вона повинна була грати з Албанією – країною, з якою перебувала у стані війни протягом 50 років. Гра продовжується До півфіналу грали, користуючись системою: матч-матч-відповідь вдома та на виїзді. Англійці вибули з перегонів зразу після початкових двох матчів із Францією. Італія – другий фаворит заходу – також вийшли з першого туру, зазнавши поразки від успішного переможця титулу європейських чемпіонів - Радянського Союзу. Основний турнір, зіграний на стадіоні Іспанії, був виграний 4 національними командами: Данією, Іспанією, Угорщиною та СРСР. Як передбачалось, Радянський Союз обіграв Данію з рахунком 3-0. Другий півфінал видався набагато напруженішим. На сам кінець, після плей-оф, іспанці позбулися угорців, здобувши перемогу з рахунком 2-1. Фінальний тур на стадіоні Мадриду „Сантьяго Бернабеу” між командами Іспанії та Радянського Союзу запам’ятався надовго. Варто пригадати, як 4 роки тому протягом попереднього чемпіонату генерал Франко наказав своїй національній збірній команді відмовитися від гри з Радянським Союзом, що призвело до вилучення Іспанії із змагань. Тоді більш ніж 120 тисяч глядачів, що зібралися на Мадридських трибунах, мали можливість спостерігати чудову гру. Майстер стратегії захисник Ліс Суарез приніс хазяям перемогу 2:1. Вирішальний гол був забитий іспанцями на 84 хвилині. У грі за третє місце Угорщина перемогла Данію з рахунком 3-1.
Національна збірна Польщі вибула з першого кваліфікаційного туру після двох поразок з Північною Ірландією. 
1968 ІталіяДві важливі зміни було запроваджено в організації італійського турніру. Перша: нову назву «Кубок європейських націй» було замінено на широко відому «Чемпіонат Європи». Друга: було запроваджено групові кваліфікаційні тури для 8 національних збірних. Кожна з 31 команди, що грали матч і матч-відповідь, належала до однієї з 8 груп. 2 найкращі команди з кожної групи виходили до 1/8 фіналу. В результаті переможці парних матчів поїхали до Італії. Щасливим переможцем кваліфікаційного туру стала британська команда чемпіонів Європи 1966 року, що здобула перемогу над іспанськими чемпіонами Європи чотирирічної давності; італійці, югослави та представники Радянського Союзу. Сенсацією групової кваліфікації була несподівана поразка команди Західної Німеччини, що грала цей чемпіонат вперше після хвилюючого нічийного результату з Албанією. В результаті в групі півфіналістів опинилися Югославія з Британією та Італія з Радянським Союзом. Орел або решка (пан або пропав) Переможцями першого матчу були югослави, що перемогли британських чемпіонів світу з рахунком 1-0. Їх фінальний суперник обирався всліпу. Матч Італія проти Радянського союзу, що продовжувався 120 хвилин, не зміг визначити фіналістів. Тож за порадою звернулися до монетки. Випробовування долі зіграло на користь італійців. Фінальний матч виявився однією із найсуперечливіших зустрічей в історії футболу. Більш слабкі югослави спромоглися лише раз подолати Діно Зоффа. Це трапилося на останній хвилині матчу, коли сумнівний гол, забитий італійцями, приніс їм бажану нічию. Анжело Доменгіні, не чекаючи фінального свистка швейцарського рефері Готфріда Дієнста, виконав вільний удар. М’яч опинився в сітці. Однак правильний удар югославів не було зараховано. Матч закінчився нічиєю. В результаті повторна зустріч була призначена через два дні. Цей матч закінчився з рахунком 2-0 на користь Італії, що здобула чемпіонський титул 68. Третьою командою, що здобула титул переможця старого континенту, стала національна збірна Британії після того, як перемогла Радянський Союз з рахунком 2-0. Найкращий бомбардир турніру Джаїч (Югославія), 2 голи. Р  езультати
Чемпіон Європи 1968: Італія Віце-чемпіон: Югославія III місце: Британія IV місце: Радянський Союз Поляки вибули з групових турів, посівши третє місце після французів і бельгійців. 1972 БельгіяНа цьому чемпіонаті доля звела дві футбольні сили: Британію та Західну Німеччину, що потрапили в одну кваліфікаційну групу. Неперевершений Герд Мюллер на переповненому тисячами глядачів стадіоні Уемблі приніс німцям перемогу 3-1.Після нічиєї 0-0 на матчі-відповіді німецька команда вийшла до бельгійського півфіналу. Там вона перемогла бельгійців, які на початку здивували всіх перемогою над італійцями з рахунком 2-1 під час зустрічі в Брюсселі. До чотирьох команд долучилися угорці, що перемогли румун і Радянський Союз, який, у свою чергу, здобув перемогу над Югославією. Радянські гравці, що також не були фаворитами, у півфіналі перемогли угорців з рахунком 1-0 та зустрілися із західнонімецькою командою у фінальному матчі. Це стало можливим після двох ударів Герда Мюллєра, який засмутив господарів чемпіонату, подарувавши німцям переможний рахунок 2-1. В результаті національні команди Німеччини та Радянського Союзу зустрілися в Брюсселі в фінальному матчі. Цього разу великий Герд Мюллер виявив свій хист сповна, забивши два голи. Інший успішний гравець, Уіммер, створив рахунок 3-0 і забезпечив четвертий титул європейського чемпіона для Західної Німеччини. Третє місце після не передбачуваної перемоги над угорцями 2-1, посіли бельгійці. Голи пенальті замінюють доленосну монетку Перед кваліфікаційними турами 72 чемпіонату УЄФА прийняли важливе рішення стосовно визначення гравців у системі плей-оф. З того часу у разі, якщо парні матчі у плей-оф не визначали переможців, рефері призначав серію пенальті. Це рішення було продиктоване абсурдною ситуацією 1968 року, коли монетка розсудила італійців як переможців півфіналу. залишаючи позаду команду Радянського Союзу. Вони міняли тренерів частіше. ніж одяг Цікаві зміни відбулися в тренувальній команді національної збірної Радянського Союзу. Під час кваліфікаційних турів команду тренував Валентин Ніколаєв, при підготовці до ігор чвертьфіналу з Югославією к  оманду тренував Микола Гуляєв, проте під час подорожі в Бельгію тренером був Олександр Пономарьов, якого потім критикували його попередники за поразку в фіналі.
Найкращий бомбардир турніру Герд Мюллєр (RFN) – 4 голи. Результати Чемпіон Європи 1972: ФРН Віце-чемпіон: Радянський Союз III місце: Бельгія IV місце: Угорщина Польська команда, переможена німцями, вибула з кваліфікаційного туру. 1976 Югославія Чемпіонат Європи в Югославії став останнім заходом, де у фінальному турі виступало чотири команди. Це був також останній турнір, коли приймаюча сторона брала участь у кваліфікаційному турі. Команди, що пройшли кваліфікацію. розділялися на 8 груп по 4 команди в кожній. Матчі розігрувалися між членами кожної групи, переможці виходили до чвертьфіналу. Сенсацією стала поразка Британії, що поступилася Чехословаччині у кваліфікаційних іграх. Як виявилося пізніше, це була не остання сенсація, пов’язана з цією командою. У чвертьфіналі чехи розгромили збірну Радянського Союзу, екс-чемпіонів Європи. І раптом у півфіналі після плей-оф вони завдали поразки Голландії, відомій своїми гравцями Крайфом та Ніскенсом, з рахунком 3-1. У другому півфіналі зустрілися збірні команди ФРН і Югославії. Всі сподівалися на повтор ситуації чемпіонату світу 1976 року, коли німці розгромили помаранчевих. Джон Крайф мріяв про матч-відповідь. Німці увійшли у фінал, перегравши югославів з рахунком 4-2 у пле-оф, незважаючи на поразку 0-2 після першого тайму. В німецькій команді тоді дебютував Дітер Мюллер. Фінальна гра п’ятого турніру європейської першості проходила між національною збірною Чехословаччини та Федеративною Республікою Німеччини. Після першого тайму чехословаки випереджали суперників з рахунком 2-1, і лише на 90 хвилині матчу Бернд Хользенбеін скористався помилкою Гіво Віктора і зрівняв рахунок, після чого замовили плей-оф. Це не змінило ситуації, і вперше за всю історію у фінальному матчі переможець визначався ударами пенальті. Рішучий гол забив Антонін Паненка, якому вдалося переграти Серпа Майера, одного з найкращих голкіперів семидесятих. Після обігравань суперника видатний Майер стрибнув, і м’яч повільно полетів до середини воріт. Рахунок 5-3 подарував Чехословаччині перший титул чемпіона Європи за всю історію. Голландія заспокоїла себе, здобувши перемогу з рахунком 3-2 після плей-оф у матчі за третє місце. Довше за 90 хвилин Відмінною ознакою югославського турніру була тривалість матчів, що складала більш ніж 90 хвилин. Н  айкращий бомбардир турніру
Дітер Мюллер (ФРН) - 4 голи Результати Чемпіон Європи 1976: Чехословаччина Екс-чемпіон: ФРН III місце: Голландія IV місце: Югославія Польща була близька до виходу з кваліфікації, проте програла Голландії за кількістю голів. 1980 ІталіяОрганізація Чемпіонату Європи, що проходив на Апеннінському півострові, вдруге зазнала змін. Після кваліфікаційних матчів замість 4 до фінального турніру увійшло 8 команд. Їх було розділено на дві групи по 4 в кожній. Переможці обох груп зустрілися в Римі для фінального поєдинку. Вперше господар турніру не брав участі у кваліфікаційному турі. Група смерті Перша з двох груп була названа «групою смерті». Вона складалася з чемпіонів світу – німців, чехословаків, чемпіонів Європи, голландців, що вигравали фінал Мундіалю двічі, та греків. Друга, слабша, складалася з гравців Італії, Бельгії, Іспанії та Британії. В результаті поєдинку бельгійці здобули сенсаційну путівку до самого фіналу. В «групі смерті» все вирішив пам’ятний матч між німцями та голландцями. Західна Німеччина продемонструвала свій найкращий футбол аж з Чемпіонату світу 74 року. Після 65 хвилин гри та трьох ударів Клауса Аллофса рахунок показував 3-0. Голландці відчайдушно намагалися виправити ситуацію, але в них вистачило сил і часу лише на два голи. Фінальна гра на стадіоні «Олімпіко» в Римі відзначилася двома голами Хорста Хрубеша (другий – на останніх хвилинах матчу), що надало німцям перевагу над бельгійцями у 2-1 і титул чемпіонів Європи. Перемогу в грі за третє місце, що проходила між Чехословаччиною та Італією, здобула збірна Чехословаччини з рахунком 9-8 після ударів пенальті (1-1).
Поляки в черговий раз програли голландцям і пройшли кваліфікацію. 1984 ФранціяФінальний турнір у Франції, так само як і той, що проходив 4 роки до цього в Італії, розігрувався між 8 командами. Проте цього разу з кожної групи дві команди продовжували боротьбу у наступних іграх. Франція отримала кваліфікацію автоматично як хазяїн чемпіонату. На подив, британці вибули з перегонів кваліфікаційного туру після поразки у грі з датчанами на стадіоні Уемблі. Одним з фаворитів була команда хазяїв, півфіналістів мундіалю 82 в Іспанії. І насправді, трикольорова команда, очолювана Мішелем Платіні – геніальним бомбардиром та тактиком в одній особі, нікому не програла, а Платіні самотужки забив сім голів. Глядачі також стали свідками сенсації Найбільшою сенсацією турніру було припинення перегонів чемпіонами Європи – Західними німцями, на етапі групової кваліфікації. Іспанці довели своїх суперників до відчаю, забивши один єдиний вирішальний гол на 90 хвилині матчу. Після цієї поразки німецькі глядачі розгромили стадіон «Парк де принцес». Геній із Франції Гра півфіналу національної збірної Португалії та Франції була представлена у вигляді фантастичного шоу. Після першого тайму трикольорові лідирували 1-0 завдяки голу, що забив у ворота суперників захисник Домерек. Коли команди помінялися місцями, стрімко нападаючі португальські гравці спромоглися зрівняти рахунок завдяки вдалому удару Джордао. У плей-оф той самий гравець здобув для своєї команди рахунок 2-1 і позицію лідерів. Цього дня дивовижний інстинкт Домерека на 114 хвилині матчу за декілька секунд до фінального свистка подарував нічийний результат французам, а неперевершений Платіні продемонстрував інше шоу, забив вирішальний гол, що визначив остаточний рахунок 3-2 на користь трикольорових. У другому півфіналі, після ударів пенальті, Іспанія перемогла Данію з рахунком 5-4. Однак, у фінальній грі іспанцям не вдалося дорівнятися до стрімкої та красивої гри, яку демонструвала французька команда, зазнавши поразки в Парижі у „Парк де принцес” з рахунком 0-2. Дивовижний гол, який Платіні забив з вільного удару, був його дев’ятим голом у турнірі. Він був непереможним у кваліфікації в тому числі прославився двома хет-тріками. Мішель Платіні у цьому турнірі перевершив усіх. Після цього турніру матч за третє місце не розігрувався.
Поляки зайняли третє місце у кваліфікаційному турі після Португалії та Радянського Союзу. 1988 ФРНУ кваліфікаційних іграх в основному турнірі брали участь 40 команд, які були розділені на 7 груп. Тільки переможець групи проходив у фінал. Західні німці автоматично опинялися в числі восьми найкращих європейських команд і були впевненими фаворитами до остаточного успіху. До складу команди, очолюваної Францом Бекенбауером, входили такі гравці: Клінсманн, Кохлер і Воллер. Серед інших сильних команд були італійці, очолювані Мальдіні, Манчіні та Віаллі, СРСР разом з Басаєвим і Протасовим і Англія з Лінкером. Вихід у чвертьфінал отримали Радянський Союз і Голландія так само як і ФРН та Італія. Британська національна збірна команда зайняла останнє місце в групі, програвши усім останнім учасникам, чим викликала сенсацію турніру.
В польській групі голландська збірна виявилась неперевершеною. Поляки зайняли скромне четверте місце, завдяки поганим результатам, включаючи ніччю з Кіпром 0-0 на своєму стадіоні. 1992 ШвеціяЧемпіонат старого континенту 1992 року приніс чимало сюрпризів і завершився сенсацією. Югославську команду, відповідно до санкцій УЄФА, в останній момент було замінено на датську команду. Начебто погано підготовлена, команда збиралася, відриваючи своїх гравців від домашніх справ (їхній тренер Річард Мюллер Нілсен дізнався про поїздку на кухні свого дому, яку він повільно фарбував, ремонтуючи будинок) – покращувала свій результат від матчу до матчу … Переможцями групової фази стали команди Швеції та Данії, які отримали несподівану перемогу над Францією та Британією (другий раз підряд британці зайняли останнє місце в групі, забивши всього один гол), а також Голландії та Німеччини. Конфронтація цих двох сил показала перевагу помаранчевої команди, яка перемогли з рахунком 3-1. У першому півфіналі німці позбулися хазяїв турніру – шведів. Незважаючи на провідну позицію німців з рахунком 2-1, що протрималася до 88 хвилини матчу, після свистка рефері рахунок становив 3-2. Датська сенсація Другий матч півфіналу приніс велику несподіванку. Датчани чинили жорсткий опір голландським фаворитам. Після 120 хвилини матчу, рахунок становив 2-2. Найкращими форвардами пенальті стали скандинави. Остаточний рахунок 5-4 подарував їм неочікувану перепустку до фіналу. У фінальній грі на Гьотерборзькому стадіоні уся Європа була шокована грою датчан, які вигравали у німців з рахунком 0-1, завдяки непереможному воротарю Петру Шмайхелю, а за 12 хвилин до кінця матчу скандинав Кім Вілфорт забив другий гол. Зміни на карті Європи Вперше національна команда об’єднаної Німеччини брала участь в турнірі. Це був також перший захід, в якому без прапора та гімну виступала команда Союзу Незалежних Держав, утворена після розпаду Радянського союзу. Чехословаччина виступала під трохи зміненою назвою: Чехо Словаччина. Це був останній виступ спільної команди чехів і словаків. Найкращий нападник турніру Кожен забив по 3 голи: Генрік Ларччонс (Швеція), Карлхаінз Рідл (Німеччина), Деніс Бергкамп (Голландія) та Томас Бролін (Швеція). Результати Чемпіон Європи 1992: Данія Віце-чемпіон: Німеччина III місце: Голландія/Швеція Поляки, незважаючи на яскраве шоу, не спромоглися перемогти британців та ірландців на іграх серії плей-оф. 1996 БританіяФінал Британського Євро став першим турніром, в якому грали 16 команд, розділені на 4 групи. Це був турнір високого класу з огляду як на спорт, так і на фінансовий прибуток. Останніми невдахами виявилися національні збірні Італії та Голландії. Перші вибули з перегонів групового кваліфікаційного туру, розбиті з рахунком 2-1 на користь чехів. Помаранчева команда зазнала ганебної поразки у групових матчах. Вона була розгромлена Британією з рахунком 1-4. Однак, їм все ж таки вдалося дістатися до чвертьфіналу, де вони, однак, зазнали поразки від французів і вибули з перегонів після серії пенальті. Також до півфіналу потрапили збірні Чехії, Британії та Німеччини. Найбільш захоплюючим виявився матч двох останніх команд. Після обов’язкового часу рахунок становив 1-1, і розпочалася серія плей-оф. Німці перевершили британців за серією пенальті і вийшли до фіналу. В іншому матчі чехи позбулися трикольорових суперників також завдяки серії пенальті.
Польська команда знову зазнала поразки. З польської кваліфікаційної групи у фінальний турнір вийшли французи та румуни. 2000 Бельгiя-ГолландiяОдинадцятий фінальний турнір Європи з футболу, також відомий як ЄВРО 2000, відбувся на стадіонах Голландії та Бельгії. Це був перший європейський турнір з футболу, що організовувався спільно двома країнами. І він пройшов буз зауважень. Чудова організація, дивовижні стадіони, заповнені розмальованими глядачами, і звичайно футбол високого класу. У фінальних іграх брало участь 14 національних збірних, відібраних разом хазяями, Бельгією та Голландією, після кваліфікаційного туру. Воля Господня звела німців і британців в одну групу. Ця група була однією з найсильніших, включаючи також збірні Португалії та Румунії. Британці були не в змозі побити німців починаючи з 1966 року. Однак, цього разу гол Алана Ширера дозволив їм відчути смак перемоги над своїми давніми суперниками. Це була єдина перемога британців у цьому турнірі. Ліс Фіго вивів незрівнянних португальських гравців до перемоги над британцями з рахунком 3-2. Такого самого рахунку досягли румуни, що грали в команді Кевіна Кеегана, який на 92 хвилині з удару пенальті забив вирішальний гол для його команди. В той самий час Португалія розгромила Німеччину з рахунком 3-0 (хет-трік Сержіо Кончейчао). Фаворити – національні збірні Британії та Німеччини (чемпіону Європи), не спромоглися вийти з групи. Також чеські гравці, які виграли віце-чемпіонат Європи 4 роки тому, цього разу не змогли завоювати вихід у чвертьфінал. Найсильнішими командами цієї групи були Франція і Голландія. Окрім цих команд та хазяїв турніру, у чвертьфінал вийшла команда-дебютант – Туреччина. Високо драматичний і дуже хвилюючий виявився матч, зіграний національними збірними Югославії та Іспанії. На вирішальному матчі за перше місце в групі, югослави лідирували з рахунком 3-2 аж до 92 хвилини. Важко повірити, але їм не вдалося утримати цю перевагу до фінального свистка. Голи Гаізкі Мендєта на 92 хвилині та Альфонсо Переза на 95 хвилині принесли 3 очки іспанській команді. Проте, успіх не посміхнулась їм у наступному матчі.
Другий матч півфіналу між Францією та Португалією закінчився в ніччю 1-1. Розпочалася серія плей-оф. Коли підходив кінець матчу суддя призначив спірне пенальті трикольоровим після того, як рука Абеля Ксавйера торкнулася м’яча. Усе переросло у зіткнення із суддею, і УЄФА призначили пенальті, яке реалізував Зідан. Ф  ранцузька команда вперше в історії
Фінальна гра, Італія – Франція, що відбулася в Роттердамі, також видалась драматичною. Італійці лідирували з рахунком 1-0 після того, як Марко Делвеччіо забив гол. В той час, як глядачі вже святкували свій успіх, на останніх секундах французи не втратили шансу завдати смертельного удару шокованим суперникам. Вілфорт виграв плей-оф. Нападник, Давід Трезегует отримав "золотого м’яча". Франція стала першою командою, яка після перемоги на Чемпіонаті світу (1998 р.) стала також чемпіоном Європи. Найкращий нападник турніру Патрік Кліверт (Голландія) та Саво Мілошевіч (Югославія) – кожен забив 5 голів. Результати Чемпіон Європи 2000р.: Франція Віце-чемпіон: Італія III місце: Португалія/Голландія Польща знову не спромоглася вийти у фінальні турнір Євро, після того, як вона зазнала поразки у кваліфікаційних матчах з Британією та Швецією. Вибір країни-господаря чемпіонатуНа початку було відібрано 5 заявок на проведення, представлені 7 країнами: Хорватія/Угорщина (спільна заявка), Греція, Італія, Польща/Україна(спільна заявка) та Туреччина. 8 листопада 2005 комітет УЄФА зменшив кількість заявок до 3-х шляхом голосування:
31 травня 2006 було завершено 2 фазу відбору поданням більш детальної інформації країнами учасниками. Переможця було оголошено 18 квітня 2007 у місті Кардіффі (Уельс). Право прийняти чемпіонат Європи з футболу 2012 року надано Україні і Польщі. Про це оголосив 18 квітня 2007 голова УЄФА Мішель Платіні на церемонії у місті Кардіффі. Як стало відомо, Україна і Польща одержали 8 голосів членів виконкому УЄФА, перемігши вже в першому турі голосування.
Те ж видання перелічує ті блага, що одержить Польща в зв'язку з прийдешньою першістю Європи: «20 тисяч робочих місць, нові дороги, що їх муситиме побудувати наша влада, готелі, сучасні аеропорти...» Католицьке видання Наш Дзеннік будує оптимістичні плани на майбутнє: «Із учорашнього дня ми знаємо, що в найближчому майбутньому Польща стане іншою країною. Ми зробимо гігантський крок уперед. Розвиватися буде не тільки спорт, але й економіка. Це історичний момент, особливо для України, що бовтається між Росією і Євросоюзом». «Україна і Польща: подих на двох, перемога на двох», — з таким центральним заголовком і з логотипом на двох мовах вийшов свіжий номер найпопулярнішої в Польщі газети — Gazeta Wyborcza. «Ще недавно наші київські знайомі жартуючи називали вищим досягненням України за 16-річну незалежність перемогу Руслани на пісенному конкурсі Євробачення три роки тому», — пише видання. «Якщо серйозно, то такою подією, напевно, була Помаранчева революція... Але в українців є й інші причини пишатися своєю країною. Це і поетеса Ліна Костенко, номінована на Нобелівську премію, і футболіст Андрій Шевченко і боксери брати Клички, і космічні досягнення, і смачна кухня, і найбільші літаки у світі — Ан-225. Ну і найкрасивіші дівчата на весь СРСР, як і раніше небезпідставно вважалося». «Є в сусідів приводи і для розчарувань: корупція, бюрократія, нечистоплотні політики, олігархи, — додає Gazeta Wyborcza. — Але в України є чудовий шанс. Шлях до Євросоюзу може прокласти Євро-2012. Сподіваємося, що українці вчинять відповідно до їхнього улюбленого прислів'я: "Українець довго запрягає, але швидко їде"».
«Я досить розчарований. Ми дуже багато працювали над своєю заявкою з особливим ентузіазмом», — сказав Марчелло Ліппі, тренер команди, що останньою вигравала Кубок світу. Негативна реакція: УгорщинаПрем'єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань, коментуючи прийняте рішення УЄФА надати право на проведення Євро-2012 Україні і Польщі, заявив, що, на його думку, на рішення УЄФА вплинули якісь «економічні фактори». «Я дуже розчарований. Я б не хотів несправедливо обвинувачувати чиновників УЄФА, але я думаю, що це, можливо, економічні фактори зіграли роль у виборі країн, котрі приймуть чемпіонат», заявив Дюрчань по телефону з Кардіффа в інтерв'ю угорському інформагентству MTI. Негативна реакція: ХорватіяПрезидент хорватської Футбольної Асоціації Владко Маркович потрапив під потужній тиск з боку уряду і громадськості, після провалу заявки на проведення Євро-2012. Місцеві ЗМІ охарактеризували те, що сталося в Кардіффі як плювок в обличчя країни. «Ми шоковані цим дуже дивним рішенням», — сказав Маркович репортерам у Загребі після перемоги заявки Польщі й України в тендері відносно Євро-2012. Маркович стверджує, що ще в понеділок їхні спільна з Угорщиною й італійська заявки були фаворитами на організацію чемпіонату. «У понеділок ми довідалися, що підкомітет УЄФА назвав фаворитами нашу й італійську заявки, у той час як Україна і Польща оцінювалися як аутсайдери тендера. Те, що трапилося після цього, ми не можемо ніяк зрозуміти», — повідомив хорватський чиновник. Підготовка до проведенняДомовленості щодо створення організаційного комітету з підготовки до Євро-2012 було досягнуто 19 квітня 2007 р. у ході зустрічі прем'єр-міністра України Віктора Януковича і прем'єр-міністра Польщі Ярослава Качинського у Варшаві. Цей оргкомітет створено у середині травня 2007 року і очолив його прем'єр-міністр України. У січні 2008 Януковича замінила Юлія Тимошенко. Верховна Рада України затвердила заходи щодо організації і проведення фінальної частини чемпіонату Європи-2012 з футболу в Україні. За прийняття в цілому відповідного законопроекту № 3176 проголосувало 256 депутатів при мінімально необхідних 226. За даними Мін'юсту, у 2007—2012 роках на підготовку і проведення фінальної частини турніру в Україні буде потрібно 1,42 млрд. гривень, у тому числі з державного бюджету — 1,22 млрд. гривень, з місцевих бюджетів — 0,2 млрд. гривень. Крім того, очікується, що витрати з позабюджетних джерел складуть 20 млрд гривень Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Донецьк і Львів, що приймають футбольні матчі чемпіонату Європи по футболу 2012 року, просять Кабінет міністрів України надати спеціальні економічні пільги для підготовки до прийому Євро-2012. Про це повідомив міський голова Дніпропетровська Іван Куличенко 10 серпня 2007 року. «П'ять міст, крім Києва, запропонували уряду створити зони спеціального економічного розвитку», — сказав він. Зони передбачають три складові: з 1 січня 2008 року в міських бюджетах повинні залишатися 100 % замість 10 % коштів екологічного фонду, які будуть направлятися на екологічні програми підприємств — основних забруднювачів навколишнього середовища; 100 % замість 70 % коштів від транспортного збору, що дозволить вдвічі збільшити обсяг ремонтних робіт й реконструкції доріг; залишати кошти, які зараз направляються з міських бюджетів у Державний на розвиток інших міст. У серпні 2007 року було створено Національне агентство з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, яке очолив Євген Червоненко. Агентство мало координувати виконання місцевою владою заходів щодо підготоки до Євро та висвітлювати інформацію про хід робіт. У листопаді 2008-го через реструктуризацію структур, причетних до підготовки, агентство було ліквідовано. Натомість керівництво держави повідомило про створення координаційного бюро у складі Секретаріату уряду[10].
Через кілька днів після завершення чемпіонату Європи 2008 на тлі спекуляцій, що Польща та Україна можуть втратити нагоду приймати Євро-2012 через їх неготовність та брак поступу, Платіні побував у Варшаві аби перевірити готовність Польщі провести чемпіонат, а вже 3 липня 2008 року відвідав Київ, щоб на власні очі побачити хід робіт щодо підготовки до турніру і обговорити реконструкцію Олімпійського стадіону. Президент УЄФА зустрівся з Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко і заявив, що остаточне рішення про готовність України та Польщі буде оголошено після засідання УЄФА у Бордо наприкінці вересня. Підтвердження статусу господаря26 вересня 2008 року після засідання виконавчого комітету УЄФА в Бордо, європейські футбольні функціонери заявивили, що право на проведення Євро залишилось в України та Польщі. Також УЄФА оприлюднила головні вимоги щодо підготовки — ключовими пунктами названо завершення ремонтних робіт у головних містах турніру: Варшаві та Києві. Київ виправдав довіру УЄФА, завершивши 15 жовтня 2008 демонтаж торговельного центру «Троїцький», чиє розташування у безпосередній близкості до стадіону було найбільш проблемним питанням на першому етапі підготовки столиці до турніру. Лідерами щодо будівництва арен є Дніпропетровськ і Донецьк: 14 вересня 2008 року відбулася церемонія відкриття сучасного стадіону «Дніпро» у Дніпропетровську, а у 2009 році буде введено у експлуатацію донецький стадіон «Донбас-Арена». Чи не найнижчі темпи підготовки серед основних українських кандидатів показував Львів, де було лише створено проект майбутньго стадіону та виділено й очищено місце для побудови об'єкту. Проте за півтора року будівельні роботи так і не було розпочато, а на початку жовтня 2008 р. австрійська компанія «AlpineBau» відмовилась виконувати замовлення львівської влади. Сторони не зійшлися у розмірі фінансування робіт — 85 млн. євро, запроновані міськвладою, не влаштували компанію, яка захотіла привезти до Львова власну техніку та австрійців-будівельників, що збільшило б кошторис. 23 жовтня 2008 року оприлюднено інформацію про переговори між керівництвом Львова та корпорацією ІСД (Індустріальний союз Донбасу), які завершились згодою корпорації на побудову львівської арени у терміни, встановлені УЄФА. Будівництво стадіонів у Польщі15 грудня 2008 року розпочалося будівництво Гданської арени. Відомо, що дах стадіону буде виконано у шести відтінках бурштину, а сам стадіон матиме 7 надземних та 1 підземний рівень, і разом з додатковими приміщеннями займатиме територію 34 га. Гданська арена, довжина якої складе 227 метрів, ширина — 194 м, а висота — 45 метрів, має бути споруджена до 2011 року і матиме місткість 44 тис. глядачів. Рішення про список міст-господарів 13 травня 2009На засіданні Виконавчого комітету УЄФА в Бухаресті 13 травня 2009 року було визначено 4 міста-господарі Євро в Польщі і 4 попередні міста-господарі в Україні:
Таким чином було остаточно відхилено заявки Кракова, Хожува, Дніпропетровська та Одеси. Список польських міст є остаточним, а українські міста (окрім Києва) ще можуть втратити статус господарів (Київ — статус господаря фіналу), якщо до 30 листопада 2009 року не виконають умов, що стосуються стадіонів, інфраструктури аеропортів, регіонального транспорту і розміщення гостей. Висновок Отже, футбол в Україні доволі добре розвивається. Тому нам випала честь проводити Чемпіонат Європи з футболу. На мою думку, це є досить важким завданням, адже наш розвиток не достатньо високий. Більш того, ми маємо в країні значні економічні проблеми. А нам ще треба встигнути побудувати стадіони, готелі, приветси до ладу транспорт, дороги та багато іншого. Наша влада робить все можливе для поліпшення процесу побудови, і звичайно ми будемо сподіватися на кращий результат. жүктеу/скачать 339.63 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|
інальний тур.
лаус Аллофс (ФРН) забив 3 голи
айкращий бомбардир турніру
ерший "золотий м’яч"
