ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ
ІНСТРУКЦІЯ
з передачі українською мовою
географічних назв і термінів Франції
Київ - 2001
УДК 528 (06)
ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Франції.
Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.
Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів Франції в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.
Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.
Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.
Уклала А.М.Клепікова. Редактор В.З.Пономаренко.
Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.
Вводиться в дію з 01.01.2002 р.
© Мінекоресурсів України, 2001
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою географічних назв Франції, а також назв французького походження в інших країнах (Бельгія, Канада, колишні французькі володіння тощо).
Внаслідок складності французької орфографії та значної різниці у звукових системах української та французької мов, передати французькі назви українською мовою часом дуже важко, і тому у багатьох випадках передача має умовний, приблизний характер.
Часом однакові літери або буквосполучення у французьких словах читаються неоднаково, тому встановити тверді правила читання та передачі українською мовою багатьох французьких назв є неможливим. Внаслідок цього у сумнівних випадках треба користуватися спеціальними довідниками, які вказують вимову географічних назв.
1.2. Французькі географічні назви передаються українською мовою згідно з літературною вимовою француької мови без урахування діалектних особливостей. Місцева (провансальська та бретонська) вимова відображається тільки у написанні місцевих назв. Назви на о. Корсика, які наводяться у французьких посібниках в італійській формі, передаються в італійській вимові за правилами інструкції про передачу українською мовою італійських географічних назв. Географічні назви Ельзасу передаються у французькій вимові.
1.3. З відхиленням від правил цієї інструкції наводяться назви низки об’єктів, які закріпилися в українській літературі та картографії у традиційній формі (див. п.4.1).
1.4. В інструкції подані орієнтовні списки основних номенклатурних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Франції (додаток 1), і основних скорочень, що трапляються на картах Франції (додаток 2).
1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання французьких географічних назв мають бути великомасштабні карти і атласи останніх років видання французькою мовою.
1.6. Окрім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв французькою мовою повинні використовуватися переписи, довідники населених пунктів, довідники адміністративно-територіального поділу, інші видання подібного плану.
2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ
2.1. Французький алфавіт складається з 26 основних знаків: Aa, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Qq, Rr, Ss, Tt, Uu, Vv, Ww, Xx, Yy, Zz.
2.2. Окрім основних знаків французького алфавіту, вживаються додаткові орфографічні знаки:
а) діакритичні знаки (акценти) ´, `, ˆ, які ставлять над голосними (é, è, à, â, ê) для позначення відтінків вимови або для розрізнення слів;
б) знак трема ˙˙ (ï) – показник роздільності вимови (часом особливої вимови) голосної у сполученні з іншою голосною;
в) знак ¸ (седій) у сполученні з літерою с /ç/ – показник її вимови перед а, о, u як с, а не к;
г) апостроф, який зберігається при передачі, – відображення автентичного написання службових слів, що мають одну літеру.
2.3. Довгі та короткі, відкриті та закриті голосні звуки у транскрипції не відображуються. Так звані німі голосні та приголосні звуки, як правило, не передаються. Про передачу подвоєних приголосних див. п.2.6.4.
2.4. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень французької мови:
№
з/п
| Фран-цузька літера або букво-сполу-чення | Передача українсь-
кою мовою
| Позиція у слові | Приклади | Примітки |
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
1.
|
а
а
|
а
я
| не у сполученні з іншими
голосними
після gn та ill
|
Arcy – Арсі
Epinal – Епіналь Flavignac – Флавіньяк
Aurillac – Орійяк
|
|
1
|
2
|
3
|
4
| 5 |
6
|
2.
|
â, à
|
а
|
| Gâtinais – Ґатіне
Cauchy-à-la-Tour – Коші-а-ла-Тур |
|
3.
|
ае
|
а
|
| Caen – Кан |
|
4.
|
аі, ау
|
е
|
| Aiguillon – Еґюйон
Montaigu – Монтеґю
Flayosc – Флеоск
Auray – Оре |
|
5.
|
au, eau
|
о
|
| Aude – Од
Meaux – Мо |
|
6.
|
an
|
ан
|
| Lagoubran – Лаґубран
La Maison Blanche – Ла-Мезон-Бланш | носова голосна |
7.
|
аm
аm
|
ан
ам
|
перед р, b, m, які чуються у вимові, та в кінці слова
| Orchamps – Оршан
Amfreville – Анфревіль Chambord – Шамбор
Champlitte – Шампліт
Ham – Ам | носова голосна -“- |
8.
|
ain
|
ен
|
| Saint Martin – Сен-Мартен |
носова голосна
|
9.
|
aon
|
аон
ан
|
| Raon l’Etape – Раон-л’Етап Thaon – Тан |
-“- місцева вимова
|
10.
|
b*
|
б
|
| Béarn – Беарн Erbray – Ербре |
|
11.
|
с
с
|
к
с
|
перед а, о, u та перед приголосними
перед е, і, у
| Cambrai – Камбре Coudraу – Кудре Cucuron – Кюкюрон Clère – Клер Arcy – Арсі Cézac – Сезак |
Про передачу с, cq у кінці слова див. пп. 2.6.1, 2.6.2
|
12.
|
ç
|
с
|
перед а, о, u
| Buzançais – Бюзансе
Besançon – Безансон |
|
13.
|
ch
ch
ch
|
ш
ш
к
|
перед голосними та німим е на початку та в середині слова наприкінці слова
-“-
| La Cheze – Ла-Шез
Tachoir – Ташуар
La Manche – Ла-Манш Auch – Ош St. Roch – Сен-Рок |
у назвах південної
Франції
-“-
|
14.
|
d
|
д
|
| Chandai – Шанде |
|
15.
|
e
e
|
e
є
|
на початку слова, у середині слова, після приголосних і голосних, крім а та і
після і, іll
| Epinal – Епіналь Bedous – Беду Gouesnou – Ґуену Brienon – Брієнон Guillestre – Ґюйєстр |
Про передачу е випадного у середині та у кінці слова див. пп. 2.4.1, 2.4.2
|
16.
|
é, è
é, è
|
е
є
|
у всіх позиціях, крім позицій після і та пт після і та gn
| Éréaс – Ереак Francoulés – Франкулес Bièvre – Б’євр Freigné – Френьє |
|
17.
|
ê
|
е
|
| Forêt d ’Ecouves – Форе-д-Екув |
|
18.
|
еі, еу
|
є
|
після gn
| Gugney-aux-Aulx – Ґюньє-оз-О |
|
|
еі, еу
|
е
|
у всіх інших позиціях
| Seiche – Сеш Aveyron – Аверон Eygurande – Еґюранд Eix – Екс |
|
1
|
2
|
3
|
4
| 5 |
6
|
19.
|
еu, oeu
еu, oeu
|
є
е
|
після і
у всіх інших позиціях
| Lagnieu – Ланьє Eure – Ер Oetrange – Етранж Creuse – Крез Joeuf – Жеф |
|
20.
|
еn
еn
еn
|
ан
ен
єн
|
на початку та в середині слова
у кінці слова
після і
| Engadine – Анґадін Trentels – Трантель Pleyben – Плабен Querrien – Кер’єн Plussulien – Плюсюльєн |
носова голосна
-“-
-“-
|
21.
|
еm
еm
|
ан
ам, ем
|
перед p, b, m, які чуються у вимові, та у кінці слова
| Еmfreville – Анфревіль Empurany – Ампюрані Tremblay – Трамбле Yquem – Ікем |
-“-
-“-
|
22.
|
ein
|
ен
|
| Peintre – Пентр |
носова голосна
|
23.
|
eim
|
ен
|
| Montagne de Reims – гора Рeнс |
носова голосна
|
24.
|
enc
|
енк
|
у кінці слова
| Mézenc – Мезенк |
носова голосна
|
25.
|
ens
|
енс
|
у кінці слова,
але
| Pezens – Пезенс Argens – Аржанс |
у більшості випадків
|
26.
|
f
|
ф
|
| Fau – Фо Joeuf – Жеф |
|
27.
|
g*
g
gh
|
ґ
ж
ґ
|
перед а, о, u та приголосними
у сполученні gu перед голосними u випадає,
але
перед голосними е, і, у
| Gartempe – Ґартамп Glos – Ґло Bourgogne – Бурґонь Draguignan – Драґіньян Guines – Ґін Longuyon – Лонґюйон Gisors – Жізор Gurgy – Ґюржі Saint-Germain – Сен-Жермен Le Burghet – Ле-Бюрґе Blaringhem – Бларінґем |
як правило
місцева вимова
|
28.
|
gn
|
нь
|
наступні а, е, і, о, оu, y передаються відповідно через я, є, ї, йо, ю, ї
| Champagne – Шампань Cognac – Коньяк Rigné – Ріньє Lagnicourt – Ланьїкур Avignon – Авіньйон Lognou – Лонью Balagny-sur-Thérain – Баланьї-сюр-Терен |
|
29.
|
h
|
-
|
не передається
| Ham – Ам Cahors – Каор Thauron – Торон |
|
30.
|
і
|
і
|
не у сполученні з іншими голосними
| Ifs – Іф Polisot – Полісо | Про передачу напівголосної і у буквосполученнях ai, ay, ain, aim, ei, ein, eim див. пункти, що стосуються перших літер сполучень |
1
|
2
|
3
|
4
| 5 | 6 |
31.
|
j
|
ж
|
| Jarze – Жарзе |
|
32.
|
k*
|
к
|
| Kerlouan – Керлуан |
|
33.
|
l
l
l
|
л
ль
-
|
перед голосними
перед приголосними та у кінці слова
не передається перед d та n
| Lalande – Лаланд Til Châtel – Тіль-Шатель Malbе – Мальбо Chaulnes – Шон Sauldre – Содр |
Про передачу l у кінці слова див. пп. 2.6.1, 2.6.2
|
34.
|
lh
lh
|
й
л
|
після і
після а, аu, o, ou
| Milhaud – Мійо Paulhaguet – Полаґе Graulht – Ґроле |
у назвах Південної Франції
|
35.
|
m
|
м
|
| Malandry – Маландрі Fixem – Фіксем |
|
36.
|
n
|
н
|
| Pluduno – Плюдюно |
|
37.
|
o
|
о
| не у сполученні з іншими голосними | Ozon – Озон Plélo – Плело |
|
38.
|
ô
|
o
|
| Môle – Моль |
|
39.
|
oë
|
ya
ye
oe
|
| Coëffeteau – Куафто Moët – Мует Ploërmel – Плоермель |
згідно з вимовою
|
40.
|
oi, oy
|
ya
|
| Pontoise – Понтуаз Troyes – Труа |
|
41.
|
ou
|
y
|
| Oudan – Удан Bouan – Буан |
|
42.
|
on
|
он
|
| Renaison – Ренезон Seboncourt – Себонкур |
носова голосна
|
43.
|
om
om
|
он
ом
|
перед р, b, m, якщо вони чуються у вимові
|
Vic le Comte – Вік-ле-Конт Combres – Комбр
Dommartin – Доммартен |
-“-
|
44.
|
оin
|
уен
|
| *Floing – Флуен |
носова голосна
|
45.
|
p*
|
п
|
| Pabu – Пабю |
|
46.
|
ph
|
ф
|
| Phalsbourg – Фальсбур |
|
47.
|
q*
|
к
|
у сполученні qu голосна
u не вимовляється і не транскрибується
| La Quarte – Ла-Карт Quimper – Кемпер |
|
48.
|
r
|
р
|
| Chaource – Шаурс | Про передачу кінцевого r див. пп. 2.6.1, 2.6.2 |
49.
|
s*
s
s
|
с
3
-
|
на початку слова та перед приголосними поміж двома голосними
та після l
не передається перед l, m і часто перед n
| Serre – Сер Asté – Асте Vesoul – Везуль Belsunce – Бельзенс Fisme – Фім Isle – Іль Fresnay – Френе |
|
50.
|
sc
sc
|
с
ск
|
перед е, і, у
перед а, о, u
| Sceaux – Со Scillé – Сійє Scye – Сі La Scarpe – Ла-Скарп Scolette – Сколет |
|
51.
|
sch
|
ш
|
| Schorbach – Шорбак
|
|
1
|
2
|
3
|
4
| 5 |
6
|
52.
|
t*
t
t
|
т
т
с
|
на початку слова, перед
закінченнями -ier, -iers,
-iere
перед і, після якої стоїть голосна, якщо перед t не стоїть s або х
| Latour – Латур Tiercé – Тьєрсе Noirmoutier – Нуармутьє Poitiers – Пуатьє La Mulatiere – Ла-Мюлатьєр Gentioux – Жансью St. Sebastien – Сен-Себастьєн |
|
53.
|
th
|
т
|
| Thionville – Тьонвіль |
|
54.
|
u
|
ю
|
| Uzes – Юзес Suarce – Сюарс Pui – Пюї Tuchan – Тюшан |
Про передачу и в сполучення gu та qu див. пп. 27 та 47
|
55.
|
un
|
ен
|
| Unverre – Енвер |
носова голосна
|
56.
|
um
|
ем
|
перед b, р, т
| Lumbres – Лембр |
носова голосна
|
57.
|
v*
|
в
|
| Vauban – Вобан |
|
58.*
|
w
w
|
в
уе
|
| Wirwignes – Вірвінь Wessant – Уесан |
у фламандських назвах
|
59.
|
x*
x
x
|
кс
ґз
с
|
на початку слова та у середині
на початку слова, часто у
середині слова між голосними
| Xures – Ксюр Buxerulles – Бюксерюль Xaronval – Ґзаронваль Xertigny – Сертіньї Auxerre – Осер |
як правило
відповідно до вимови у довіднику відповідно до вимови у довіднику
|
60.
|
ех
ех
ех
|
еґз
ек
екс
| на початку слова перед
голосними
на початку слова перед s
або с
на початку слова перед іншими приголосними та h
| Exilles – Еґзіль Exeideuil – Ексідей Exhilly – Ексійї |
У всіх випадках правильну вимову можна встановити за допомогою довідника
|
61.
|
y
y
|
і
ї
|
після ill, gn
| Ypres – Іпр Donzy – Донзі
Pоuilly – Пуйї Potigny – Потіньї |
Про передачу на-півголосної у див. п. 2.5.2
Про передачу сполучень ау, еу, оу див. пп. 4, 18, 41
|
Достарыңызбен бөлісу: |