Проект
|
|
|
|
ЗАКОН УКРАЇНИ
"Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112"
|
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ 1
|
|
|
загальні положення
|
|
|
|
|
Стаття 1. Відносини, що регулюються Законом України "Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112"
Закон України "Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112" визначає організаційно-правові і економічні основи функціонування системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 (далі – Система 112), повноваження органів виконавчої влади, служб екстреної допомоги населенню, права і обов’язки працівників цих оперативно-диспетчерських служб, працівників центру з прийняття повідомлень та осіб, що звернулися по допомогу.
Стаття 2. Правова основа функціонування Системи 112
Правовою основою функціонування Системи 112 є Конституція України, закони України "Про правові засади цивільного захисту", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про пожежну безпеку", "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".
Стаття 3. Основні принципи діяльності Системи 112
Основними принципами функціонування системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 є:
комплексний підхід до надання екстреної допомоги населенню у надзвичайних ситуаціях;
відповідальність, у межах повноважень, органів виконавчої влади, підрозділів, які призначені для екстреної допомоги населенню, та працівників їх оперативно-диспетчерських служб, центрів з прийняття повідомлень Системи 112 та їх чергових працівників - за недотримання вимог цього закону та інших нормативно-правових актів з питань допомоги населенню у надзвичайних ситуаціях;
цілодобове чергування підрозділів, які призначені для екстреної допомоги населенню та їх оперативно-диспетчерських служб, центрів з прийняття повідомлень Системи 112;
доступність екстреної допомоги населенню у надзвичайних ситуаціях.
Стаття 4. Суб’єкти забезпечення Системи 112
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до компетенції яких віднесені функції надання екстреної допомоги населенню у надзвичайних ситуаціях;
місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
аварійно-рятувальні та пожежно-рятувальні підрозділи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, які призначені для екстреної допомоги населенню;
служби системи екстреної допомоги населенню інших центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких віднесені функції надання екстреної допомоги населенню у надзвичайних ситуаціях;
регіональні та комунальні аварійно-рятувальні служби;
державна служба медицини катастроф.
Стаття 5. Основні завдання Системи 112
Основними завданнями Системи 112 є:
прийом та оброблення повідомлень, зокрема: про виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж, інших небезпечних подій та необхідності рятування людей, що постраждали від них; про порушення громадського порядку; про скоєння злочинів; про необхідність отримання швидкої медичної допомоги; про аварії у мережах електро-, водо-, газопостачання, водовідведення, електрозв‘язку тощо;
оперативне інформування рятувальних та пожежних підрозділів, правоохоронних, медичних, аварійних та інших служб екстреної допомоги з метою їх залучення до відповідного реагування та надання невідкладної допомоги;
здійснення інформаційно-координаційних заходів щодо взаємодії служб екстреної допомоги під час їх спільних дій, що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації та небезпечної події.
РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ЕКСТРЕНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ
ЗА ЄДИНИМ ТЕЛЕФОННИМ НОМЕРОМ 112
Стаття 6. Мета Системи 112
Метою створення та функціонування у державі системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112, є отримання населенням екстреної допомоги у разі загрози їх життю і здоров’ю, виникнення надзвичайних ситуацій, протиправних дій та інших небезпечних подій і повідомлення про них відповідних служб.
Стаття 7. Організаційна структура Системи 112
Система 112 це сукупність програмно-апаратних комплексів та телекомунікаційних мереж, призначених для прийому та оброблення звернень громадян у разі загрози їх життю та/або здоров‘ю, виникнення надзвичайних ситуацій, протиправних дій та інших небезпечних подій, а також для оперативного інформування рятувальних, аварійних, медичних, правоохоронних служб щодо їх залучення до відповідного реагування.
Система 112 є територіально-розподіленою інформаційною функціональною підсистемою єдиної державної системи цивільного захисту і призначена для забезпечення проходження повідомлень та інформації про небезпечні події від особи, що звертається за допомогою, до керівника відповідного чергового підрозділу, що залучається для надання екстреної допомоги.
Систему 112 складають:
підрозділи забезпечення функціонування системи екстреної допомоги населенню;
центри з прийняття повідомлень юридичних та фізичних осіб;
оперативно-диспетчерські служби рятувальних та пожежних підрозділів, правоохоронних органів, швидкої медичної допомоги, аварійних підрозділів житлово-експлуатаційних організацій, організацій газо-, електро-, водопостачання та водовідведення, електрозв‘язку тощо, які призначені для екстреної допомоги населенню.
Складові Системи 112 об'єднуються в єдину інформаційно-телекомунікаційну систему.
Порядок функціонування Системи 112 визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок взаємодії центрів з прийняття повідомлень Системи 112 та оперативно-диспетчерських служб формувань та відповідних служб екстреної допомоги населенню встановлюється Регламентом проходження інформації у Системі 112, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8. Підрозділи забезпечення функціонування Системи 112
Для забезпечення діяльності Системи 112 у системі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту створюється підрозділ забезпечення функціонування Системи 112.
Функції щодо забезпечення діяльності Системи 112 на регіональному рівні покладаються на територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Основними завданнями підрозділів забезпечення функціонування Системи 112 є:
здійснення взаємодії та координація дій органів виконавчої влади і організацій, які забезпечують надання екстреної допомоги населенню, та центрів з прийняття повідомлень;
контроль за функціонуванням територіальних центрів з прийняття повідомлень;
організація та здійснення технічного та програмного супроводу апаратно-технічних комплексів Системи 112, їх модернізації;
забезпечення захисту інформації Системи 112;
забезпечення збереження архівів звернень юридичних та фізичних осіб, організація та здійснення звітності про надання екстреної допомоги населенню;
надання інформації за запитом правоохоронних та судових органів, а також громадян України, які зверталися за допомогою до Служби 112;
організація навчання працівників, які забезпечують функціонування Системи 112.
Структура, чисельність і порядок діяльності підрозділу забезпечення функціонування Системи 112 визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Стаття 9. Організаційні основи функціонування Системи 112
Екстрена допомога населенню під час загрози або виникненні надзвичайних ситуацій або надзвичайних подій, протиправних дій, у разі необхідності надання швидкої медичної допомоги, під час інших небезпечних подій здійснюється безоплатно, якщо інше не передбачено законодавством.
Телефонні дзвінки на номер 112 Системи екстреної допомоги населенню здійснюються безоплатно.
Центри з прийняття повідомлень та оперативно-диспетчерські служби здійснюють цілодобове чергування відповідних працівників і забезпечують постійну цілодобову готовність до прийому повідомлень, інформаційну підтримку та взаємодію служб екстреної допомоги населенню під час ліквідації надзвичайної ситуації або надзвичайної події, наданні іншої екстреної допомоги населенню.
У Системі 112 єдиний телефонний номер 112 для здійснення повідомлень може використовуватися паралельно з іншими індивідуальними номерами відповідних служб екстреної допомоги населенню.
Оператори мобільного зв’язку забезпечують передачу до центру з прийняття повідомлень інформації про місце знаходження (географічні координати) абонента мобільного зв’язку, що передав повідомлення.
Проходження отриманого повідомлення (інформації) від особи, що звернулась з повідомленням, до відповідного чергового підрозділу, що залучається до надання екстреної допомоги, визначається Регламентом проходження інформації в Системі 112.
Стаття 10. Центри з прийняття повідомлень
Центри з прийняття повідомлень є головними елементами організаційної структури Системи 112.
Центри з прийняття повідомлень юридичних та фізичних осіб про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є підрозділами його територіальних органів управління.
Основним завданнями центрів з прийняття повідомлень є:
прийом повідомлень від юридичних та фізичних осіб про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, надзвичайних подій, протиправних дій, про необхідність надання швидкої медичної допомоги та про інші небезпечні події;
визначення, за характером небезпечної події, переліку конкретних служб екстреної допомоги, які повинні бути задіяні для надання екстреної допомоги або ліквідації небезпечної події, та передача отриманої інформації до їх оперативно-диспетчерських служб;
супровід виконання робіт з ліквідації небезпечної події або надання допомоги постраждалим;
здійснення взаємодії служб екстреної допомоги населенню під час виконання робіт з ліквідації небезпечної події або надання допомоги постраждалим;
здійснення обліку та архівірування повідомлень, надання звітної інформації до відповідних підрозділів забезпечення функціонування Системи 112.
Структура, чисельність і порядок функціонування центрів з прийняття повідомлень визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Стаття 11. Оперативно-диспетчерські служби підрозділів екстреної допомоги населенню
Надання допомоги у надзвичайних ситуаціях, залежно від їх характеру, покладається на рятувальні та пожежні підрозділи, підрозділи правоохоронних органів, швидкої медичної допомоги, Державної служби медицини катастроф, аварійні підрозділи житлово-експлуатаційних організацій, організацій газо-, електро-, водопостачання та водовідведення, електрозв’язку тощо, які призначені для екстреної допомоги населенню, і функціонують у системі відповідних центральних органів виконавчої влади, в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного значення, у складі комунальних аварійно-рятувальних служб міст та інших відповідних організаціях.
Для оперативного інформування підрозділів, які призначені для екстреної допомоги населенню, у складі аварійно-рятувальних, пожежно-рятувальних формувань, відповідних правоохоронних, медичних, аварійних та інших служб відповідних центральних органів виконавчої влади, в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного значення, у комунальних аварійно-рятувальних службах міст та інших відповідних організаціях функціонують оперативно-диспетчерські служби.
Основними завданнями оперативно-диспетчерських служб є:
прийому інформації від відповідного центру з прийняття повідомлень;
доведення інформації до чергового підрозділу з екстреної допомоги населенню;
здійснення інформаційно-координаційних заходів щодо виконання робіт з надання допомоги;
інформування центру з прийняття повідомлень про надання допомоги.
Порядок функціонування підрозділів, які призначені для екстреної допомоги населенню, та оперативно-диспетчерських служб визначається відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, до сфери управління яких вони віднесені.
Стаття 12. Повноваження органів виконавчої влади із забезпечення функціонування Системи 112
До повноважень Кабінету Міністрів України належить:
забезпечення створення Системи 112;
визначення порядку функціонування Системи 112;
встановлення регламенту проходження інформації у Системі 112;
здійснення державного нагляду за функціонуванням Системи 112;
забезпечення фінансування створення та діяльності Системи 112.
До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту належить:
створення та забезпечення функціонування Системи 112;
створення підрозділу забезпечення функціонування Системи 112 та центрів з прийняття повідомлень в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, як підрозділів територіальних органів управління, забезпечення їх функціонування;
визначення структури, чисельності і порядку діяльності підрозділу забезпечення функціонування Системи 112 та центрів з прийняття повідомлень;
забезпечення функціонування Системи 112 на територіальному рівні;
забезпечення взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади стосовно питань функціонування Системи 112;
забезпечення функціонування оперативно-диспетчерських служб, які підпорядковані аварійно-рятувальним та пожежно-рятувальним формуванням, Державним аварійно-рятувальним службам;
забезпечення захисту інформації Системи 112;
забезпечення надання інформації, за запитом, правоохоронних та судових органів, а також громадян України, які зверталися за допомогою до Системи 112;
забезпечення збереження архівів повідомлень (звернень, інформації) юридичних та фізичних осіб;
організація та забезпечення здійснення звітності про надання екстреної допомоги населенню;
забезпечення фінансування та здійснення технічного і програмного супроводу апаратно-технічних комплексів Системи 112;
проведення навчання працівників, які забезпечують функціонування Системи 112;
здійснення інших повноважень з питань забезпечення функціонування Системи 112.
До повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших державних організацій, які забезпечують функціонування Системи 112, належить:
забезпечення, відповідно до повноважень і компетенції, функціонування Системи 112;
забезпечення функціонування оперативно-диспетчерських служб аварійно-рятувальних формувань, служб надання екстреної допомоги населенню, які віднесені до їх сфери управління;
встановлення порядку функціонування підрозділів, які призначені для екстреної допомоги населенню, та оперативно-диспетчерських служб;
забезпечення взаємодії зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту щодо функціонування Системи 112;
забезпечення підготовки та надання до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту звітності про надання екстреної допомоги населенню, яке звернулось за такою допомогою до Системи 112;
здійснення інших повноважень з питань забезпечення функціонування Системи 112.
Стаття 13. Права і обов’язки осіб, що звернулись за допомогою
Особи, що звернулись за допомогою мають право:
на поважне ставлення з боку працівників центру з прийняття повідомлень та рятувальників і пожежних служб екстреної допомоги населенню;
на збереження, у разі необхідності, конфіденційності факту звернення за допомогою;
на звернення зі скаргою безпосередньо до керівника або іншої посадової особи Системи 112, у разі порушення його прав.
Особи, що звернулись за допомогою зобов’язані:
під час звернення до Системи 112 бути ввічливими до працівників центру з прийняття повідомлень;
надавати всю необхідну інформацію на запит працівників центру з прийняття повідомлень.
При порушенні правил виклику відповідних служб екстреної допомоги населенню (неправдиві, необгрунтовані виклики) винні можуть бути притягнуті до відповідальності відповідно до законодавства та відшкодуванню вартості виклику.
Стаття 14. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення Системи 112
Фінансування Системи 112 здійснюється за рахунок Державного та місцевих бюджетів.
Матеріально-технічне забезпечення Системи 112 здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної республіки Крим, органами місцевого самоврядування, організаціями, до сфери управління яких відносяться підрозділи, центри, служби, що входять до складу Системи 112.
Стаття 15. Відповідальність за порушення цього Закону
Посадові особи, громадяни України винні у невиконанні або несумлінному виконанні законодавства з питань надання допомоги населенню у надзвичайних ситуаціях несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність, відповідно до законів України.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.
2. Частину першу статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15 доповнити новою частиною такого змісту:
"Повідомлення про вчинені або підготовлені злочини зобов’язаний також приймати оператор центру з прийняття термінових викликів (повідомлень) за єдиним телефонним номером 112 з подальшим їх перенаправленням до оперативно-чергової служби МВС".
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
3. Статтю 1 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 39, ст. 488) доповнити новим абзацом такого змісту:
"система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 (далі – Система 112) – сукупність програмно-апаратних комплексів та телекомунікаційних мереж призначена для прийому та обробки звернень громадян до служб екстреної допомоги у випадках загрози їх життю та здоров’ю, виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характеру, протиправних дій та інших небезпечних подій, а також для оперативного інформування рятувальних, аварійних, медичних, правоохоронних служб з метою їх залучення для відповідного реагування".
Статтю 5 доповнити новим абзацом такого змісту:
"забезпечення функціонування в Україні Системи 112".
Статтю 5 доповнити частиною другою такого змісту;
"Завдання, структуру побудови та порядок функціонування Системи 112 визначає Кабінет Міністрів України".
Пункт 1 статті 31 доповнити після слів "районах у містах" реченням "центри з прийняття повідомлень системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112".
4. У частині другій статті 34 Закону України "Про пожежну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 5, ст. 21) цифри "01" замінити словами "який визначається відповідним нормативним актом".
5. Статтю 31 Закону України "Про інформацію" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 48, ст. 650) після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Для забезпечення термінового реагування екстрених служб та автоматизованої обробки інформації у випадку виникнення надзвичайної ситуації, загрози життю людей та інших подій оператори центру з прийняття термінових викликів (повідомлень) за єдиним телефонним номером 112 мають право використовувати інформацію про абонента із баз даних операторів телекомунікацій, а саме: номер телефону абонента, прізвище, ім’я, по батькові, адресу абонента, для мобільного абонента його географічне місце знаходження".
У зв’язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою.
6. Статтю 34 Закону України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155) після пункту 1 доповнити новим пунктом такого змісту:
"2. Для автоматизованої обробки інформації у випадку звернення абонентів телекомунікаційних мереж загального користування до оператора центру з прийняття термінових викликів (повідомлень) за єдиним телефонним номером 112 оператори телекомунікацій зобов’язані, за наявністю, передавати оператору центру номер телефону абонента, прізвище, ім’я, по батькові, адресу абонента, для мобільного абонента його географічне місце знаходження".
У зв’язку з цим пункт 2 вважати пунктом 3.
7. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України, що випливають з цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
відповідно до своїх повноважень забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд та скасування своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
забезпечити перегляд та скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
Президент України
|
|
В. ЮЩЕНКО
|
м. Київ, “_____” ____________ 20___ року
№ _________
Достарыңызбен бөлісу: |