1. Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва
жүктеу/скачать 379 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 67.Характеристика періоду від стану спокою до періоду вегетації.
| 66.Дорожня мережа в саду.
Для транспортування плодів, добрив, проїзду сільськогосподарських машин у садах влаштовують міжквартальні, окружні дороги, а у великих масивах — і магістральні. Міжквартальні дороги шириною до 4 м розміщують біля садозахисних насаджень на розворотних смугах кварталу, які мають ширину 8—10 м. По кутах кварталів у захисних насадженнях залишають вільні смуги 8—10 м завширшки для переїзду з кварталу в квартал. Щоб полегшити вивезення врожаю, вирізаних гілок тощо, поперечні дороги в середині кварталу шириною 4—5 м створюють через 150—200 м. Окружні дороги 4—5 м завширшки розміщують біля першого внутрішнього ряду дерев зовнішніх садозахисних смуг. Відстань від штамбів плодових дерев до дороги має становити близько 5 м. Магістральні дороги 6 м завширшки створюють лише у великих садових масивах, здебільшого між торцевими сторонами прилеглих кварталів. З обох боків дороги садять по одному ряду дерев горіха волоського. На схилах роблять дороги навколо саду шириною 6 м, а по межах кварталів — міжквартальні дороги 5—6 м завширшки. На терасованих схилах міжквартальні горизонтальні дороги влаштовують на незайнятому деревами полотні тераси. На схилах, крім того, по межах кварталів роблять дороги зверху вниз під кутом не більшим за 8° до їх горизонталей, у поздовжньому напрямку кут підняття дороги не повинен перевищувати 80°. Міжквартальні дороги роблять з поперечним нахилом полотна в бік схилу під кутом 2—3°, щоб на ньому не затримувалась вода. Дороги на схилах утримують під задернінням. 67.Характеристика періоду від стану спокою до періоду вегетації. Спокій — це спадково закріплене пристосування плодових рослин до перенесення несприятливого періоду року. У стані спокою в надземній частині сповільнюються або припиняються ростові і формоутворювальні процеси. Але життєдіяльність рослин у цей період не припиняється — відбувається дихання, транспірація, біохімічні перетворення речовин, утворюються зачатки листків у вегетативних бруньках та елементи квіток у генеративних бруньках, тобто спокій є відносним. Розрізняють глибокий, або органічний, і вимушений спокій. Якщо рослини перебувають у глибокому спокої, то навіть сприятливі умови не спричинюють змін їх стану. У вегетативних бруньок і пагонів, що закінчили ріст, спокій настає у липні-серпні. Але, якщо пізніше будуть сприятливі умови, то спокій може перерватись, ріст відновиться і триватиме до листопада. Такий спокій називають попереднім. Попередній спокій передує глибокому, за яким настає вимушений спокій. Перехід від вегетації до спокою починається від масового опадання листя і триває до настання зими. Протягом цього періоду відбуваються процеси загартування надземної системи, внаслідок яких рослини набувають здатності переносити несприятливі умови зими. Для успішного загартування важливе значення має поступове зниження температури в осінній період. Перша фаза загартування відбувається при поступовому зниженні температури повітря до 0 °С, а друга, що триває не менш як 20 діб, — при температурах від 0 до мінус 5—10 °С. Протягом проходження цих фаз загартування в рослинах відбуваються складні фізіолого-біо- хімічні зміни — нагромадження цукрів, збезводнення клітин, відособлення протоплазми, утворення на її поверхні ліпідного шару, який ізолює плазму клітини від доступу води, перешкоджає утворенню кристалів льоду, що посилює морозостійкість. Глибокий спокій характеризується припиненням ділення меристемних клітин, подальшим збезводненням і відособленням протоплазми, утворенням на її поверхні ліпідів, відкладанням запасних малорозчинних речовин, різким зменшенням вмісту вільних амінокислот та нуклеїнових кислот. Вийти із стану глибокого спокою листопадні плодові культури можуть лише тоді, коли на них діяли низькі температури — не вище 5—7 °С — протягом 50—60 діб (яблуня, груша, слива та ін.) чи 14— 25 діб (яблуня сибірська, абрикос сибірський, вишня східна, слива уссурійська.. Молоді неплодоносні рослини входять у період спокою раніше і виходять з нього пізніше, ніж плодоносні, старіші. Період спокою може порушуватись високими температурами, обробкою масляними емульсіями. Високі температури восени можуть порушити спокій генеративних бруньок і спричинити цвітіння. Якщо для зняття глибокого спокою листопадні рослини не зазнавали дії понижених температур, у них порушуються процеси росту і розвитку. Вимушений спокій зумовлюється відсутністю зовнішніх умов для росту і розвитку рослин, зокрема низькою температурою. З настанням сприятливих умов у рослин в короткий термін відновлюються нормальні процеси росту і розвитку. жүктеу/скачать 379 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|