1. Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва
Особливості зрошення садів на пд..України. Види зрошення
жүктеу/скачать 379 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 74. Прийоми обрізування плодівництві. Типи укорочування та проріджування
| 72.Особливості зрошення садів на пд..України. Види зрошення.
73.Мета обрізування. Біологічні особливості породи та їх реакція на обрізування. Обрізування крон плодоносних дерев — це сукупність хірургічних прийомів, спрямованих на зменшення довжини гілок або їх видалення. Обрізування є одним з найбільш швидкодіючих заходів, які наносять рослині значні подразнення. Основні завдання обрізування крон плодоносних дерев в інтенсивних садах: 1) забезпечити збереження форм і конструкцій крон, створених протягом періоду формування; 2) утримувати крони в установлених обсягах протягом усього періоду експлуатації; 3) поліпшувати світловий режим і активність фотосинтезу в усіх частинах крони; 4) регулювати активність ростових і формоутворювальних процесів; 5) забезпечувати оптимальну ритмічність плодоношення і високу якість плодів, сприяти підвищенню урожайності; 6) створювати сприятливі умови для проведення робіт з догляду за садом та збирання врожаю. Обрізуванням надземній системі плодоносних рослин наноситься багато ран і значні подразнення, порушуються корелятивні зв'язки між органами і частинами та структура організму в цілому. Установлено, що при укорочуванні гілок рослинам наносяться більші подразнення, ніж при вирізуванні такого ж їх розміру на кільце. При обрізуванні крон плодоносних дерев враховують такі біологічні особливості порід і сортів: 1) регенераційну здатність; 2) циклічність утворення і відмирання органів і частин крони; 3) полярність; 4) морфологічний паралелізм; 5) скоростиглість, збудженість бруньок, пагоноутворювальну і пагоновідновлювальну здатність; 6) корелятивні зв'язки між органами і частинами дерева; 7) активність і тривалість процесів росту протягом вегетації та у різні вікові періоди; 8) активність галуження; 9) реакцію на подразнення обрізуванням; 10) особливості плодоношення. 74. Прийоми обрізування плодівництві. Типи укорочування та проріджування. При обрізуванні крон плодоносних дерев застосовують укорочування і проріджування. Укорочування може бути слабким, помірним і сильним. При слабкому укорочуванні однорічних гілок зрізують 1 /4—1 /5 їх довжини, при помірному — 1/3, а при сильному вирізують верхню половину і більше (рис. 36). Зокрема, при укорочуванні на заміщення залишають лише пеньки з двома-трьома бруньками, а решту однорічного приросту вирізують. Сильне укорочування однорічних гілок застосовують з метою викликати пробудження усіх бруньок, у тому числі й сплячих, для формування нових обростаючих і плодоносних гілок, активізації росту новоутворених пагонів на залишеній після обрізування частині. Ця нижня частина сильно укорочених однорічних гілок, навіть слабких, має краще виповнену провідну систему (трахеїди і ситоподібні трубки), тому поліпшується постачання води і елементів живлення до новоутворених на ній галужень, активізується дія стимуляторів росту, що сприяє проростанню бруньок і посиленню ростових процесів. Сильне укорочування довгих однорічних приростів роблять в насадженнях порід і сортів з послабленим гілкуванням при формуванні нових обростаючих гілочок, а також для активізації ростових процесів у дерев з слабким ростом пагонів та в інших випадках. Укорочування багаторічних гілок також може бути слабким, помірним і сильним. При слабкому укорочуванні гілку зрізують на 2—4-річний від кінця приріст, при помірному — на 5—7-річний, при сильному — на 8—10-річний, а іноді і старшого віку приріст. Укорочування багаторічних гілок проводять з метою активізації росту і регулювання плодоношення, забезпечення підпорядкування гілок вищих порядків нижчим, зміни напряму росту гілок, при відновленні крон, пошкоджених морозами. При регулюванні ростових і формоутворювальних процесів багаторічні гілки укорочують на молоді плодоносні та інші бічні молоді розгалуження, а при зміні напряму росту роблять переведення (укорочування переве-денням) на бічну гілку, що росте в потрібному напрямі. Укорочування багаторічних гілок певною мірою забезпечує проріджування крони і поліпшує її освітлення. Проріджування — видалення гілок на кільце, наносить плодоносним деревам менш відчутні подразнення, ніж укорочування. Саме тому плодові дерева менше реагують на проріджування — лише біля ран можуть утворюватись жирові пагони. Але видалення зайвих, малопродуктивних старих гілок та пошкоджених хворобами і шкідниками поліпшує світловий і повітряний режими крони, сприяє оздоровленню насадження, оптимізації живлення і водозабезпечення залишених в кроні стеблових утворень, підвищенню ефективності обприскування пестицидами, продуктивності праці на збиранні врожаю. Залежно від кількості і маси видалених гілок проріджування також можна поділити на слабке, помірне і сильне. При слабкому проріджуванні маса вирізаних гілок не перевищує 3—5 % від загальної маси гілок крони, при помірному — б—10 %, при сильному — 11—15 %. При щорічному обрізуванні проріджування здебільшого слабке, а при періодичному воно здебільшого буває сильним, внаслідок утворення сильних зайвих гілок у верхній і внутрішніх частинах крони. жүктеу/скачать 379 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|