1. Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва
Розміщення плодових порід у кварталах. Основні сорти та їх запилювачі
жүктеу/скачать 379 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 71.Особливості внесення добрив у садах Півдня України.
| 70.Розміщення плодових порід у кварталах. Основні сорти та їх запилювачі.
Сорти плодових культур здебільшого ентомофільні (запилюються за допомогою комах) і лише окремі (горіх грецький, обліпиха та ін.) є анемофільними. Для забезпечення перехресного запилення і запліднення квіток в кварталах (ділянках) висаджують 2—3 районованих цінних сорти однієї породи, які добре взаємо запилюються. Сортивзаємозапилювачі повинні відповідати таким вимогам: 1) мати щорічне одночасне цвітіння та однаковий строк достигання плодів; 2) утворювати багато пилку, здатного до проростання; 3) одночасно вступати у плодоношення при однаковій тривалості експлуатації насадження; 4) мати приблизно однакову імунність до хвороб і шкідників та подібну реакцію на заходи захисту, удобрення, зрошення тощо. Враховуючи ці вимоги, у кварталі розміщують сорти одного строку достигання однієї породи, чергуючи їх смугами до 50 м, що залежно від відстані між рядами складаються з 6— 10 рядів кожного сорту зерняткових і кісточкових порід (при ширині міжрядь 5 м — 10 рядів, 6 м — 8 рядів, 8 м — 6 рядів). Триплоїдні та диплоїдні інтерстерильні сорти яблуні висаджують смугами до ЗО м завширшки (4—6 рядів). Деякі диплоїдні сорти яблуні з високим коефіцієнтом зав'язування плодів при самозапиленні (Джонатан, Рубінове Дуки, Ренет Симиренка, Бойкен, Айдаред) можна висаджувати сортосмугами до 80 м завширшки кожного (10—16 рядів), а кількість сортів на ділянці можна зменшити до двох. 71.Особливості внесення добрив у садах Півдня України. Органічні й фосфорно-калійні мінеральні добрива вносять восени під перекопування. Азотні мінеральні добрива вносять навесні, оскільки вони добре розчиняються у воді та швидко вимиваються з ґрунту. Якщо ґрунт легкий, то азотні добрива вносять навесні й улітку у вигляді підживлювань. На важких ґрунтах третину азотних мінеральних добрив вносять під осіннє перекопування ґрунту, а решту — навесні й улітку. На чорноземних і каштанових ґрунтах, норма внесення азотних добрив має бути такою, щоб на 100 м2 саду припадало 1200-1500 г діючої речовини азоту; 450- 600 г діючої речовини калію; 600 г діючої речовини фосфору. Органічні добрива вносять один раз на два-три роки, якщо сад плодоносить. Норма внесення органічних добрив на багатих на поживні речовини ґрунтах становить 100-170 кг на 100 м2. У вегетаційний період у врожайні роки вносять підживлення під дерева. Для підживлювання добре використовувати рідкі органічні добрива — пташиний послід, гноївку, коров'як — і розчин мінеральних добрив. Підживлюють дерева після цвітіння, коли зав'язуються й наливаються плоди. Останні підживлювання проводять, зменшуючи норму азотних добрив, оскільки останні знижують опірність дерев до холоду. Збільшують кількість калійних добрив, які підвищують зимостійкість дерев. Мінеральні добрива найкраще використовувати у вигляді розчинів у концентрації 1:5 (на 1 кг добрив — 4-5 відер води). жүктеу/скачать 379 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|