Київська митрополія — церковний округ, що до середини XV ст. об'єднував усі християнські громади, парафії, єпархії та здійснював канонічний контроль над духовним життям у Київській Русі, перебуваючи в юрисдикції Константинопольського патріарха.
Кияс — порівняння, або аналогія, з юридично подібними випадками; судження про не передбачені Кораном і Суною положення за аналогією з тими, які є.
Компенсаційно-терапевтична функція релігії — здатність релігії своїми специфічними засобами й властивостями («свободою у дусі», «братством у вірі», «рівністю у гріховності й стражданні», особистісним богоспілкуванням тощо) компенсувати обмеженість, безсилля, залежність людей від об'єктивних умов існування, розриви у соціальному житті та ціннісній орієнтації людей, наповнити новим сенсом їхнє життя.
Комунікативна функція релігії — здатність релігії впливати на процес спілкування віруючих, їх соціалізацію, передавання та засвоєння інформації та формувати між ними духовні зв'язки.
Комунікація (лат. communicatio — зв'язок, повідомлення) — передавання інформації від однієї людини до іншої; спілкування, що грунтується на взаєморозумінні.
Конклав (лат. соп clave — досл., замкнута кімната) — збори кардиналів, що скликаються відразу після смерті папи римського для обрання нового папи.
Конфесія (лат. confessio — визнання, сповідування) — релігійне об'єднання, що має своє віровчення, культ і організацію.
Конфірмація (лат. confirmatio — зміцнення) — таїнство миропомазання в католицькій церкві.
Конфуціанство — комплекс давньокитайських філософських, релігійних, етичних доктрин, сформованих Конфуцієм (551— 479 до н. е.). У їх основі — питання моральної природи людини, її життя в родині, державі, суспільстві.
Коран — священна книга мусульман. Вважається, що вона вічно зберігається в Аллаха, який передав її у вигляді одкровення пророка Мухаммеда.
Кордоцентризм (лат. cor, cordis — серце) — релігійно-філософська концепція богопізнання, в якій центральне місце відводиться серцю як органу пізнання Бога.
Достарыңызбен бөлісу: |