1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання
Мара — в міфології багатьох народів світу демоністичне уособлення зла. Матфей
жүктеу/скачать 1.43 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Методи релігієзнавства
- Мислення
| Мара — в міфології багатьох народів світу демоністичне уособлення зла.
Матфей — в християнській традиції один із 12 апостолів, найближчий учень Ісуса Христа, автор першого канонічного Євангелія. Медитація (лат. meditatio — міркування) — розумові дії, за допомогою яких досягається стан заглибленості, повного відволікання від зовнішніх впливів шляхом концентрації уваги на головному об'єкті. Мекка — головне священне місто мусульман у Хиджазі (Саудівська Аравія), де народився, жив та починав свою проповідницьку діяльність засновник ісламу Мухаммед. Це особлива святиня, куди немусульманину вхід заборонено. Вона — харам («священна», «заборонена»). Меса (франц. messe, лат. missa, від mitto — посилаю) — богослужіння в католицькій церкві. Месіанізм — віра в майбутнє пришестя Месії, тобто Божого посланця, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на землі царство небесне. Методи релігієзнавства — шляхи (засоби) вирішення пізнавальних проблем у процесі вивчення релігій і вільнодумства. Мечеть (араб, масджид — місце поклоніння) — релігійно-культова споруда, храм у мусульман. Милосердя — одне з найголовніших релігійних благочесть, що розглядається (буддизмом, іудаїзмом, християнством, ісламом тощо) як Божа благодать, яка сприяє подоланню людської гріховності. Зводиться до співчуття, любові до ближнього, правдолюбства, реальної доброчинності щодо знедолених тощо. Миро (гр. myron — пахуче масло) — речовина, що використовується священнослужителями при здійсненні таїнства миропомазання, освяченні церкви тощо. Миропомазання — одне із семи таїнств християн, що символізує освячення і зміцнення духовних сил християнина на шляху до спасіння. Мислення — абстрактне, опосередковане, узагальнююче відтворення світу; ідеальний момент діяльності людини, спрямований на вироблення знань і керування ними. Митрополит (гр. metropolites — букв, людина з головного міста) — у церквах із патріаршою системою управління — другий після патріарха чин в церковній ієрархії. Міф (гр. mythos — розповідь, переказ, оповідка) — духовне відтворення дійсності у формі легенд, розповідей, персонажі й події яких визнаються об'єктивно наявними або такими, що існували в минулому. жүктеу/скачать 1.43 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|