1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання
жүктеу/скачать 1.43 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Християнство
ЛітератураАндросов В. П. Буддизм Нагарджуны: Религиозно-философские трактаты. — М., 2000. Будда: История о перерождениях. — М., 1991. Будон Р. История буддизма. — СПб., 1999. Бхагавад-Гіта як вона є. — 1990. Васильєв П. История религий Востока. — М., 1999. Дандарон Б. Мысли буддиста. — СПб., 1997. Кочетов А. Буддизм. — М.. 1986. Малерб М. Религии человечества. — М. — СПб., 1997. Пименов А. В. Возвращение к дхарме. — М., 1998. Рудой В. И. Классическая буддийская философия. — СПб., 1999. Сінь Тін. Буддизм — для досконалості цього життя. — К., 1999. Сущность дээн: Искусство быть свободным. — СПб., 2000. Эррикер К. Буддизм. — М., 1999. ХристиянствоХристиянство, що зародилося в середині І ст. н. е. в східних провінціях Римської імперії, є сьогодні найпоширенішою релігією світу. Її вплив зумовлений двома чинниками. Перший із них — кількість послідовників. Вона охоплює приблизно мільярд мешканців планети. До того ж не тільки віруючі християни, а й чимало невіруючих відпочивають у неділю, що присвячена воскресінню Ісуса Христа; стають хрещеними батьками дітей своїх друзів; за християнським звичаєм хоронять покійників; поділяють значну частину (якщо не більшість) християнських моральних принципів, зокрема десять заповідей Мойсея, тощо. Тож число тих, хто реально перебуває під впливом цієї релігії, значно більше. Незважаючи на те що християнство, сягаючи своїми онтологічними витоками культури Давнього Сходу, здебільшого асоціюється з культурою Заходу, воно існує на всіх континентах в найрізноманітнішому культурному середовищі. Другим чинником, що забезпечив і забезпечує впливовість християнству, є найаргументованіше релігійне віровчення. Християнство століттями активно і доволі ефективно залучало до свого кола науку, філософію, мистецтво тощо. Християнський світогляд розвивали такі геніальні мислителі, як богослови і філософи Тертулліан (приблизно 160—220), Августин Аврелій, отці церкви Афанасій Великий (приблизно 295—373), Іоан Златоуст (приблизно 350—407), філософ і теолог Тома Аквінський (1225—1274), ідеологи Реформації Мартін Лютер (1483—1546) та Жан Кальвін (1509—1564), український церковний діяч, богослов і філософ Петро Могила (приблизно 1596—1647), французький філософ Блез Паскаль та багато інших. Вони зробили ідеологічно непорушними навіть такі положення, які, на перший погляд, довести раціонально неможливо, наприклад вчення про єдиного за своєю суттю і потрійного в іпостасях Бога (Свята Трійця), про непорочне зачаття Ісуса Христа тощо. жүктеу/скачать 1.43 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|