Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні: — К., 2001.
Бабій М. Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. — К., 1994.
Берман Г. Дж. Вера и закон: примирение права и религии. — М., 1999.
Покозий В. В. Административно-правовой статус религиозных обьединений. — М., 2000.
Релігійна свобода і права людини; Правничі аспекти: У 2-х т. — Львів, 2001.
Религия и права человека. — М., 1996.
Савельев В. Н. Свобода совести: История и теория. — М., 1991.
Свобода совести, вероисповедания и религиозных организаций. — К., 1996.
Фромм Э. Бегство от свободы. — М., 1990.
Шабанов А. А. Духовная борьба. — М., 1997.
Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. — М., 1992.
Яшин П. П. Релігія, держава і право. — Харків, 1998.
Словник
з релігієзнавства
А
Абат (сирійськ. abba — батько) — настоятель монастиря в католицькій церкві.
Абсолют (лат. absolutus — безумовний, повний, необмежений, досконалий) — нічим і ніким не зумовлена, самосутня, самодіяльна, вічна і нескінченна, повністю вільна і досконала духовна сутність, яка є джерелом і першоосновою світу. Християнство рисами абсолюту наділяє Бога.
Авеста — священна книга зороастризму.
Автокефалія (гр. autos — сам і kephale — голова)— повне самоврядування церкви, її незалежність від інших єдиновірних церков.
Агіографія (гр. hagios — святий і grapho — пишу) — різновид церковної літератури; життєписи (житія) святих.
Агностицизм (гр. agnostos — незнаний) — філософське вчення, що заперечує можливість достовірного пізнання сутності дійсності, істини, абсолютизуючи відносний характер людського пізнання.
Адам (староєвр., досл. — земля) — за Біблією, перша людина, створена Богом із пороху земного за його образом і подобою на шостий день творіння.
Адвентизм (лат. adventus — пришестя) — течія пізнього протестантизму, яка виникла в 30-х роках XIX ст. у США шляхом відокремлення від баптизму. Його засновник — Вільям Міллер (1782—1849).
Достарыңызбен бөлісу: |