1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання
жүктеу/скачать 1.43 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Словник з релігієзнавства А Абат
- Авеста
- Агіографія
ЛітератураАктуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні: — К., 2001. Бабій М. Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. — К., 1994. Берман Г. Дж. Вера и закон: примирение права и религии. — М., 1999. Покозий В. В. Административно-правовой статус религиозных обьединений. — М., 2000. Релігійна свобода і права людини; Правничі аспекти: У 2-х т. — Львів, 2001. Религия и права человека. — М., 1996. Савельев В. Н. Свобода совести: История и теория. — М., 1991. Свобода совести, вероисповедания и религиозных организаций. — К., 1996. Фромм Э. Бегство от свободы. — М., 1990. Шабанов А. А. Духовная борьба. — М., 1997. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. — М., 1992. Яшин П. П. Релігія, держава і право. — Харків, 1998. Словник з релігієзнавства А Абат (сирійськ. abba — батько) — настоятель монастиря в католицькій церкві. Абсолют (лат. absolutus — безумовний, повний, необмежений, досконалий) — нічим і ніким не зумовлена, самосутня, самодіяльна, вічна і нескінченна, повністю вільна і досконала духовна сутність, яка є джерелом і першоосновою світу. Християнство рисами абсолюту наділяє Бога. Авеста — священна книга зороастризму. Автокефалія (гр. autos — сам і kephale — голова)— повне самоврядування церкви, її незалежність від інших єдиновірних церков. Агіографія (гр. hagios — святий і grapho — пишу) — різновид церковної літератури; життєписи (житія) святих. Агностицизм (гр. agnostos — незнаний) — філософське вчення, що заперечує можливість достовірного пізнання сутності дійсності, істини, абсолютизуючи відносний характер людського пізнання. Адам (староєвр., досл. — земля) — за Біблією, перша людина, створена Богом із пороху земного за його образом і подобою на шостий день творіння. Адвентизм (лат. adventus — пришестя) — течія пізнього протестантизму, яка виникла в 30-х роках XIX ст. у США шляхом відокремлення від баптизму. Його засновник — Вільям Міллер (1782—1849). жүктеу/скачать 1.43 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|