Функція релігії (лат. functio — виконання, звершення) — коло діяльності, призначення релігії щодо людини і суспільства в цілому.
Х
Хадж — один із основних обов'язків мусульманина, який полягає у відвідуванні Мекки (храму Кааби) або Медини (гробу Мухаммеда).
Хадис (араб. — повідомлення) — розповідь про діяння і висловлювання пророка Мухаммеда та його однодумців, що склали зміст Суни.
Халіф (араб, халіфа — спадкоємець, намісник) — духовний і світський глава теократичної мусульманської держави.
Харизма (гр. charisma — дар) — благодать, Божий дар, особлива сила, дарована апостолам Святим Духом у Єрусалимському храмі на П'ятдесятницю для подолання гріховності та спасіння.
Храм — сакральна споруда для відправлення культу (у християн — собор, церква, костел, кірха; в ісламі — мечеть; в іудаїзмі — синагога).
Хрест — предмет релігійного культу, який наділяється особливою магічною силою. Священний символ християн.
Християнство — найчисленніша світова релігія, що виникла у І ст. н. е. в східних провінціях Римської імперії.
Християнська любов — беззастережне прийняття того, кого любиш, і самовідданість щодо нього аж до самозречення.
Ц
Целібат (лат. callibatus, callibs — неодружений, самотній) — обов'язкова безшлюбність католицьких священиків і православних ченців.
Церква (гр. кyrіаке — Господній дім) — релігійна організація зі складними, централізованими та ієрархізованими стосунками між священиками і віруючими, що виробляє, зберігає, передає релігійну інформацію, організовує та координує релігійну діяльність і контролює поведінку віруючих.
Ч
Час — тривалість буття об'єктів, швидкість, ритм, темп їх розвитку.
Ш
Шак'ямуні — він же Будда, він же Сіддхартха Гаутама — реальна історична особа, засновник буддизму.
Шамбала — назва міфічної країни, символ центру, з якого Великі Душі (Махатли) здійснюють духовне керівництво людством.
Шаріат (араб, шаріа — правильний шлях до мети) — комплекс юридичних норм, принципів та вчинків мусульманина, дотримання яких вважається угодним Аллаху та таким, що приводить віруючих у рай.
Я
Язичництво — давні релігійні вірування, що існували у всіх народів до прийняття ними світових релігій.
Яхве (Ягве, Єгова) — верховний Бог в іудаїзмі.
Достарыңызбен бөлісу: |