11 Ляска В. Issn 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11-52

28
Ляска В.
ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11–52
помер
124
. Важко стверджувати про долю Бужеського князівства після смерті
Ярополка Ізяславича, позаяк його син Василько (бл. 1151–1182), зять
мазовецького князя Болеслава ІV Кучерявого
125
, згідно літопису в 1170 р. мав
осідок у Михайлові в Пороссі
126
, а пізніше – у Шумську та Дорогочині. Натомість,
за інформацією Василя Татіщева, якій дослідники схильні довіряти
127
, у 1169 р.
Бужеськом володів берестейський князь Володимир Андрійович
128
. Проблема
приналежності Бужеська після смерті Володимира Андрійовича 28 січня
1170 р.
129
наразі залишається відкритою. Думка Олександра Головка про
можливе відвоювання Бужеської волості Васильком Ярополковичем у 1170-х
роках
130
не знаходить свого підтвердження у джерелах.
Так чи інакше, у 1173 р. Бужеськ знову належав до галицьких володінь. Саме
тоді Володимир, син Ярослава Осмомисла, втікаючи зі своєю матір’ю від батька,
просив у князя Святослава Мстиславича Червен, взамін обіцяючи йому
Бужеськ
131
. Виглядає на те, що Бужеська волость відійшла до володінь Ярослава
Осмомисла між 1168–1173 рр.. Вочевидь, цей перехід відбувся мирним шляхом,
позаяк галицький князь у цей час проводив політику зближення з Волинню
132
.
На нашу думку, великий князь Мстислав Ізяславич передав Ярославу
Осмомислу Бужеськ навесні 1169 р., невдовзі після захоплення Києва військом
Андрія Боголюбського 8 березня 1169 р.
133
. Взамін цим територіальним
поступкам галицька дружина взяла участь у поході Мстислава Ізяславича на
Київ
134
, де сидів Гліб Юрійович, ставленик Андрія Боголюбського. Хоча, цілком
ймовірно, що Бужеська волость відійшла до Галицького князівства вже після
смерті Мстислава Ізяславича
135
. Літописна згадка 1212 р., яка стосується
нетривалого “вокняжіння” в Галичі Романової вдови, фіксує у Бужеську її
посадника – Гліба Потковича, вочевидь, з числа володимирських бояр
136
. Факт
124
ПСРЛ, т. 2: Ипатьевская л4топись, 539.
125
Леонтій Войтович, Княжа доба на Русі, 491.
126
ПСРЛ, т. 2: Ипатьевская л4топись, 550.
127
Олег Рапов, Княжеские владения на Руси в Х – первой половине ХІІІ века (Москва:
Московский государственный университет, 1977), 159.
128
Василий Татищев, История Российская (Москва: АСТ, 2003), 343.
129
ПСРЛ, т. 2: Ипатьевская л4топись, 546.
13 0
Олександр Головко, Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-
політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя (Київ:
Стилос, 2006), 186.
131
ПСРЛ, т. 2: Ипатьевская л4топись, 564.
132
Леонтій Войтович, Галицько-Волинські етюди, 175–176.
133
ПСРЛ, т. 2: Ипатьевская л4топись, 545.
134
Там само, 548.
135
Dariusz Dąbrowski, “Sytuacja polityczna na Wołyniu około 1170 roku,” Науковий вісник
Волинського національного університету імені Лесі Українки: Серія: Історичні науки 22
(2009): 77.
136
ПСРЛ, т. 2: Ипатьевская л4топись, 728; Михайло Грушевский, “Хронольогія подій
Галицько-Волинської літописи,” Записки Наукового товариства імені Шевченка: Праці

жүктеу/скачать 7.9 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: