Анекдоти про студентів, коротко з гумором про студентське життя Якщо ви студент, то

Майже 2 мільярди людей на планеті зазнають нестачі харчових продуктів, тобто фактично голодують. Для багатьох регіонів потрібні нові види сільськогосподарських продуктів, констатують науковці. Й активно займаються генетичною модифікацією різних рослин для того, щоб примусити їх рости в нехарактерних умовах, а також звести до мінімуму втрати врожаю.

Радикальним вирішенням проблеми всесвітнього голоду може стати штучно вирощене м'ясо. На перший погляд, яловичина, отримана без участі корів, здається абсурдом. Однак, деякі вчені дотримуються іншої думки. Так, аспірант університету Меріленда Джейсон Метіні переконаний, що м'ясо можна вирощувати у пробірці, використовуючи клітини тварин. "Однієї клітини теоретично вистачить, щоб виробляти все м'ясо, яке споживається на планеті, - говорить він. - Для одержання рибного філе і курячої грудинки риби і кури не знадобляться".

Метіні пропонує вирощувати клітинні культури на особливих мембранах, здатних розтягуватися під впливом температурних коливань. Щоправда, крім м'язових тканин необхідно вирощувати й інші м'ясні компоненти, наприклад жир. Як це зробити, неясно. Метіні, як і деякі інші вчені, переконаний, що м'ясо може виявитися дуже корисним для здоров'я. Адже при виробництві можна буде запрограмувати його склад, наприклад, знизити рівень холестерину і підвищити вміст корисних речовин.

15 тисяч років тому людина вперше почала використовувати в їжі зерна диких злаків. Спершу вони їли ці зерна сирими, потім почали розтирати їх між камінням і додавати воду. Найперший хліб був рідким борошнисто-зерновим, як каша. Щось схоже і сьогодні їдять деякі племена Азії та Африки. Великий стрибок у використанні зерна відбувся через оволодіння людиною вогнем. Він став підсмажувати зерна перед тим, як змішувати їх із водою. І каша стала більш смачною, ніж раніше.

Наступний етап: випікання на гарячому камінні, багатті або між кам'яними дисками прісних коржів із густої зернової каші. Виходить, у наших предків підгорілі тверді коржі не дуже-то були схожі на хліб, але саме це стало початком хлібопечення.

Стародавні єгиптяни зробили епохальне відкриття - розпушення тіста бродінням (робота хлібопекарських дріжджів та молочнокислих бактерій). Великий російський учений К. А. Тімірязєв назвав хліб зі збродженого тіста найбільшим винаходом людського розуму, одним із тих емпіричних відкриттів, що пізнішим науковим пошукам випадає лише підтверджувати і пояснювати.

Функція дріжджів - виробництво цукристих речовин, що містяться в борошні, вуглекислого газу і спирту. Навколо кожної дріжджової клітини виникає газова оболонка, яка при випічці перетвориться на пору. Завдяки великій кількості таких пор хліб і набуває своїх незвичайних якостей - пишності і м'якості.

Смак випеченого хліба залежить від наявності органічних кислот. Ці кислоти утворюються у процесі бродіння молочнокислих бактерій. Під дією високої температури біологічні прискорювачі - ферменти перетворюють білки і вуглеводи, з яких складається борошно, надаючи тим самим хлібу неповторний смак і аромат.

Важливо для випікання смачного хліба отримання зерна відмінної якості і дрібної муки. Єгиптяни зробили ще одне велике відкриття - винахід мірошницьких жорен.

Досвід випічки хліба у єгиптян перейняли стародавні греки. Знать Стародавньої Греції вважала хліб самостійною стравою. Його їли окремо від м'яса. Гомер порівнював пшеницю з мозком людини, маючи на увазі її значення в житті людей. Він говорив, що чим багатший господар будинку, тим частіше пригощають у його будинку білим хлібом.

Але повернемося знову до пекарів Стародавньої Греції. Вони, як і майстри Стародавнього Єгипту, вміли випікати багато сортів хліба, використовуючи при цьому в основному пшеничне борошно. Частину хлібних виробів греки випікали з ячмінного борошна.

Хліб недорогих сортів готували з борошна грубого помолу, з великою кількістю висівок. Такий хліб служив основною їжею для простого народу. Булочники Стародавньої Греції торгували і здобними хлібними виробами, до складу яких входили мед, жир, молоко. Але такі «солодкі хлібці» коштували дорожче звичайного хліба і відносилися до ласощів.

Цікаво відзначити, що у суворих спартанців хліб вважався найбільшою розкішшю, і його ставили на стіл лише в найбільш урочистих випадках.

У Стародавній Греції у черствого хліба була особлива роль. Вважалося, що він лікує захворювання шлунка. Деякі лікарі вважали, що достатньо лише лизнути скоринку черствого хліба і болі припиняться.

Розглядати хліб як цілющий засіб проти різних хвороб було властиво багатьом народам. Між іншим, дуже поширеним серед англійських солдатів у період колоніальних воєн було переконання в тому, що нежить можна вилікувати, нюхаючи свіжовипечений буханець хліба.

Вважається, що саме зі Стародавньої Греції прийшло до нас і саме слово «хліб». Грецькі пекарі застосовували для виробництва цього продукту горщики спеціальної форми, званої «клібонос». Від цього сталося готичне слово «хлайфс», яке потім перейшло в мову германців, слов'ян. У старонімецькій мові є слово «хлайб», яке схоже на російський «хлєб», український «хліб» і на естонський «лейб».

У Римі до наших днів зберігся 13-метровий пам'ятник, якому 2 тис. років, присвячений Марку Вергілію Еврісаку, пекарю, який заснував у Римі кілька великих пекарень, які забезпечують хлібом майже все місто. Монумент прикрашають сцени всіх етапів приготування хліба від помолу борошна до випічки. Жорна млинів рухалися завдяки силі рабів і коней; раби замішували тісто у пекарні, формували його на шматки і випікали хліб у великих печах. Інші раби важили готовий хліб, складали його у кошики.

У середні віки млини і пекарні були при кожному замку та монастирі, де працювали спеціально навчені люди. Пізніше вони стали створювати свої ремісничі цехи у містах. У ремісничих спілок пекарів були свої герби, прапори, статути і правила навчання. Перед тим, як отримати звання майстра хлібопечення, необхідно було скласти іспит, і тільки після нього людина отримувала право виробляти хліб.

Над входом у пекарні та хлібні крамниці пекарі вивішували свій улюблений символ - крендель із позолоченого металу або дерева. Ця традиція збереглася і до наших днів, особливо в історичних частинах міст.

Цікавий факт: у Європі існувало правило, згідно з яким соціальний статус людини визначала свіжість вживаного нею хліба. Для королівської сім’ї - свіжий хліб, для вищого світу - хліб учорашній, для дрібномаєтного дворянства - хлібні вироби дводенної давності, для ченців і школярів - хліб, спечений три дні тому, найстаріший хліб їли селяни та дрібні ремісники. І в той же час в Азії черствий хліб вважався більш цінним, ніж свіжовипечений.

Французький король Генріх IV, визнаючи особливу, виняткову роль хліба в житті народу, до всіх своїх титулів додавав ще один: «король хліба», говорячи при цьому, що той, хто править хлібом нації, є більш великим правителем, ніж той, хто править тільки душами своїх підданих.
За матеріалами: http://o-xlebe.com/map.php
Хімічні технології
Учені створили плащ-невидимку

Учені врешті-решт змогли створити плащ-невидимку. Структура матеріалу являє собою каркас із полімерних блоків розміром у 100-200 мікрон і дозволяє зробити невидимим об’єкт товщиною ледь менше півтора мікрони, що лежить на пласкій поверхні. Секрет плаща-невидимки полягає в матеріалі, будова якого наділяє його негативним коефіцієнтом переломлення електромагнітних хвиль.

Реалізація цього принципу стала можливою з появою в останні роки нового типу матеріалів - композитних матеріалів, властивості яких визначаються не стільки їхнім складом, скільки геометрією внутрішньої будови. Такі матеріали, що одержали назву метаматеріалів, дозволили одержати властивості, що не зустрічаються у природі, зокрема негативну діелектричну й магнітну проникності середовища.

Нагадаємо, що негативним переломленням світла до сьогодення володів тільки газоподібний цезій, даний матеріал дозволяв відправляти сигнали в минуле. Тобто, промінь світла, спрямований у згусток газу, відбивався на якийсь час раніше, ніж був запущений.