Бакатова І. О. Магістр 1 року навчання факультету міжнародних економічних відносин хнеу ім. С. Кузнеця ф бакатова І. О., 2014 ормування маркетингової стратегії промислових підприємств україни на основі диверсифікації збутових каналів

Магістр 1 року навчання

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Т
__________

Підвищення ролі аудиту діяльності підприємства диктується посиленням конкуренції в умовах ринку та господарського ризику, впливом зовнішнього ринку. Для того, щоб підприємства успішно функціонували, для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Дані, що є основою для прийняття управлінських рішень, подаються у фінансових звітах, форми за якими регламентовано чинним законодавством.

У сучасних умовах господарювання найбільш розповсюдженим та затребуваним видом аудиту є аудит саме фінансової звітності підприємства. Тому цей напрям аудиту потребує постійного вдосконалення, особливо в частині уточнення теоретичних аспектів, а також методики його здійснення. Це зумовлює своєчасність та актуальність теми дослідження.

Питанням аудиту фінансової звітності підприємства присвятили свої роботи провідні вчені та практики: Д. Янок, К. Редько, В. Савченко, С. Голов, Р. Додж, Д. Робертсон. Узагальнення опублікованих з досліджуваної проблематики робіт дає підстави стверджувати: питання аудиту фінансової звітності підприємства як у теоретичному, так і прикладному аспектах досліджені недостатньо. Все це обумовлює актуальність та своєчасність обраної теми дослідження.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності фінансової звітності та визначення порядку здійснення аудиту фінансової звітності підприємства.

Відповідно до визначеної мети було поставлено такі завдання: уточнення сутності фінансової звітності підприємства; на основі узагальнення робіт вчених та практиків визначено порядок здійс­нення аудиту фінансової звітності підприємства.

Так, фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [1].

Важливість аудиту фінансової звітності полягає в тому, що фінансова звітність містить у собі консолідовані дані, а саме містить інформацію за всіма ділянками обліку. Аналізуючи фінансову звітність, користувачі отримують інформацію про результати діяльності підприємства, його фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, рентабельність та інші важливі характеристики.

На першому етапі аудиту, керуючись нормативними актами, аудитору необхідно перевіряти правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності в цілому. Для цього він використовує НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Закон України "Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні" і т. д. [1 – 3].

На другому етапі аудитор перевіряє, яким чином відображаються в обліку необоротні активи підприємства, чи відповідає ведення обліку нормативним документам.

Наступним етапом є перевірка оцінки запасів, які необхідно відображати за фактичною собівартістю.

Далі перевіряється правильність ведення і відображення розрахунків із дебіторами і кредиторами, постачальниками і покупцями.

Також аудитору необхідно оцінити розрахунки з оплати праці, зі страхування, а також
з бюджетом.

Під час проведеня аудиту Звіту про фінансові результати необхідно перевірити суму фактичного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартості реалізованої продукції. На наступній стадії перевірки аудитор перевіряє доходи і видатки, а також правильність визначення чистого прибутку (збитку) [4].

Таким чином, аудитор перевіряє правильність обліку всіх активів, капіталу і зобов'язань підприємства, а також результатів діяльності за певний період.

Перевіряючи звітність, аудитору необхідно визначити повноту і взаємозв'язок між даними балансу та іншими формами фінансової звітності. Так, сума чистого прибутку у балансі повинна збігатися із сумою чистого прибутку з форми № 2 "Звіт про фінансові результати", рядок "Залишок коштів на кінець року" з форми № 3 "Звіт про рух грошових коштів" повинен дорівнювати значенню рядка 1165 балансу, також суми за рядком 4300 Звіту про власний капітал повинні бути відповідно однакові з сумами статей першого розділу пасиву балансу "Власний капітал".

Під час планування та проведення аудиту для зниження аудиторського ризику до прийнятно низького рівня аудитор повинен розглянути ризик суттєвих викривлень фінансової звітності, які
є результатом шахрайства. Якщо шахрайські дії мали місце, що видно з фінансової звітності, аудитор повинен про це сповістити керівництво підприємства, а також вищі інстанції [5].

Переконавшись у правильності, достовірності та взаємоузгодженості фінансової звітності, аудитору необхідно підтвердити правильність її складання, що перевіряється відповідно до чинного законодавства.

Отже, з наведеного слідує, що фінансова звітність під час аудиту підлягає таким видам перевірки:

перевірка за формою – перевірка правильності оформлення та заповнення всіх форм звітності, аудитор перевіряє, чи всі необхідні реквізити заповнені, поставлені підписи та печатки, а також звертає увагу на відсутність помарок, підчисток та виправлень;

аналітична перевірка показників звітності – виявлення суттєвих відхилень, вивчення яких
за допомогою глибинних та наскрізних тестів дозволяє встановити факти помилок та порушень, що призводять до перекручення звітності. Під час цієї перевірки визначаються ті ділянки звіту, де
аудиторський ризик є найбільшим, де існує можливість шахрайства чи наявність помилок в обліку
і звітності для даного підприємства є найімовірнішою. Залежно від цього виділяються ті операції
та активи, які необхідно перевірити більш ретельно [3];

перевірка по суті, яка передбачає проведення перевірки щодо достовірності показників звітності, тобто аудитор перевіряє правильність розрахунку показників та їх взаємоузгодженість у різних формах фінансової звітності між собою, а також із первинними документами та обліковими регістрами.

Під час проведення аудиту фінансової звітності аудитор може зіштовхнутися з такими проблемами:

відсутність чітких форм робочої документації, встановлених на законодавчому рівні;

необхідність знань усіх ділянок бухгалтерського обліку, адже інформація, що міститься в фінансовій звітності, є дуже обширною;

перевірка фінансової звітності займає багато часу та потребує уваги, точності та охайності;

великі обсяги роботи, невизначеність використовуваних методів перевірки та ін.

Але наведені проблеми можуть бути вирішені шляхом:

розробки форм робочої документації аудитором самостійно;

використання автоматизованих засобів та програмних продуктів;

постійного огляду нормативних документів, що стосуються фінансової звітності та бухгалтерського обліку;

можливої спільної роботи двох аудиторів над одним комплектом фінансової звітності тощо.

Після проведення всіх необхідних процедур аудитор може сформувати власну думку щодо достовірності наданої фінансової звітності.

Після проведення аудиту аудитор має можливість висловити думку про те, чи складена фінансова звітність за всіма суттєвими аспектами відповідно до встановлених принципів фінансової звітності [3].

Під час складання Звіту незалежного аудитора, крім висловлення власної думки, обов'язково робиться посилання на МСА 300 "Планування аудиту фінансової звітності" та МСА 700 "Формування та подання висновку щодо фінансової звітності" [3].

Отже, мета аудиторської перевірки фінансової звітності полягає в незалежній експертизі для встановлення її реальності та достовірності, своєчасності та єдності методичних звітних показників. Тільки виконуючи встановлену послідовність дій, аудитор зможе дати якісну оцінку фінансової звітності, що перевіряється, та надати рекомендації щодо усунення виявлених недоліків.

Таким чином, аудит фінансової звітності підприємства допомагає висвітлити недоліки роботи підприємства та допущені помилки, тому порядок його здійснення повинен бути ретельно спланованим, чітким та узгодженим.

Напрями подальших досліджень потребують подальшого вдосконалення розробки форм робочої документації у ході проведення аудиту фінансової звітності та вдосконалення методів, які застосовуються в аудиті.

____________

Магістр 2 року навчання

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
О
__________

Враховуючи факт, що витрати супроводжують будь-яку діяльність суб'єктів господарювання та безпосередньо впливають на її результат, можна стверджувати, що більшість експертних роз­слідувань пов'язані саме з дослідженням правильності формування витрат.

Окремі аспекти теорії та практики судово-економічних експертиз витрат діяльності підприємств розглядали такі науковці, як: Остап'юк Н. А., Панченко І. А., Понікаров В. Д., Пономаренко Н. І. та ін.

Серед багатьох напрацювань вчених не існує єдиної точки зору щодо визначення основних аспектів судово-економічної експертизи. Крім того, увага дослідників не акцентується на обґрунтуванні експертизи витрат діяльності підприємств, що й обумовлює актуальність теми дослідження.

Метою дослідження є обґрунтування особливостей судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що особливості судово-економічної

Судово-економічна експертиза витрат діяльності підприємства може вирішувати завдання щодо встановлення документальної обґрунтованості розміру нестачі активів, періоду і місця їх утворення; відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; формування собівартості; правдивості результатів фінансово-господарчої діяльності; реальності розрахунків із дебіторами і кредиторами; економічної доцільності отримання і використання кредитів і позик; установлення недоліків в організації бухгалтерського обліку контролю, які сприяли або могли сприяти заданню матеріальних збитків або перешкоджали її своєчасному виявленню [1]. Завдання, які вирішує судово-економічна експертиза витрат діяльності підприємства, можна згрупувати за певними критеріями (рис. 1).

Отже, завданням судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства в цілому
є встановлення та обґрунтування документально підтверджених фактів викривлення певних витрат.

Рис. 1. Критерії перевірки витрат діяльності підприємства

Рис. 2. Джерела інформації під час судово-економічної експертизи витрат

Таким чином, судово-економічна експертиза витрат діяльності підприємства спрямована на підтвердження чи спростування фактів викривлення (здебільшого заниження) сум витрат, що під­тверджуються документально. Автором встановлено, що особливості судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства полягають у завданнях, які вона вирішує, предметі, об'єкті, порядку проведення.

Напрямом подальшого дослідження є розробка послідовності проведення судово-економічної експертизи витрат діяльності підприємства.
Наук. керівн. Кожушко О. В.

____________

Магістр 2 року навчання

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
С
__________

Кризові явища в економіці України супроводжуються криміналізацією суспільства та високим рівнем економічної злочинності серед суб'єктів господарювання. Для виявлення протиправної економічної діяльності та її документального підтвердження необхідні спеціальні пізнання на межі галузей економіки і права, які охоплює судово-економічна експертиза.

Теорію та практику судово-економічних експертиз розглядали такі науковці, як: Остап'юк Н. А., Панченко І. А., Понікаров В. Д., Пономаренко Н. І., Рибкіна Т. М., Свідерський Д. Є., Скрипник М. І., Сторожук Н. В. та ін.

Однак серед вчених не існує єдиної точки зору щодо визначення основних теоретичних

У результаті проведеного дослідження встановлено, що сам термін "судово-економічна експертиза" був встановлений рішенням Президії науково-консультативної та методичної ради з проб­лем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від 30.01.2001 р.

Сутність судово-економічної експертизи розкривається через її визначення. Проведений аналіз підходів вчених до визначення судово-економічної експертизи дає можливість стверджувати про неоднорідність їх поглядів (рис. 1).

Рис. 1. Підходи науковців до визначення сутності судово-економічної експертизи

Тому доцільно взяти за основу визначення Понікарова В. Д., згідно з яким судово-економічна експертиза є процесуальною формою дослідження на основі спеціальних знань у різних сферах економіки, господарського аналізу, ревізії та контролю первинних облікових документів, бухгалтерських та податкових регістрів, фінансової звітності суб'єктів господарювання різних форм власності з метою вирішення широкого кола питань, що виникають у ході розслідування економічних злочинів та судового розгляду господарських суперечок [4, с. 329].

Дослідивши сутність судово-економічної експертизи, варто визначити її предмет та об'єкт для найбільш повного розкриття її змісту.

Щодо визначення предмета судово-економічної експертизи, варто зауважити, що серед науковців не існує єдиної точки зору до його тлумачення (рис. 2).

Документи, котрі у своїй сукупності містять інформацію, яка формує предмет дослідження виступають об'єктами судово-економічної експертизи [2], основні з яких розглянуто на рис. 3.

Рис. 3. Об'єкти судово-економічної експертизи

Слід зазначити, що перелік об'єктів судово-економічної експертизи, наведений на рис. 3, не є вичерпним та може включати інші документи, які мають безпосереднє відношення до справи. Так, Остап'юк Н. А. визначає такі класифікаційні ознаки об'єктів судово-економічної експертизи: суб'єкти складання; ступінь розкриття відомостей щодо предмета експертизи; форма наданих документів; час отримання [3, с. 72]. Тобто документи, надані експерту для перевірки, мають бути відповідними до справи, що розглядається за всіма критеріями (час, форма, виконавці).

Таким чином, судово-економічна експертиза, маючи основною метою допомогу суду (слідст­ву) під час вирішення питань, що потребують спеціальних знань у галузі економіки, бухгалтерського

Напрямом подальшого дослідження є проведення теоретичного аналізу механізму організації судово-економічної експертизи.

____________

Студент 4 курсу

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця