Міністерство освіти І науки україни



бет12/32
Дата02.07.2016
өлшемі7.65 Mb.
#172082
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   32

Література

  1. Архівознавство: Підручник для студентів іст. ф-тів вищ. навч. закладів України / За заг. ред. Я.С. Калакури та І.Б. Матяш. – К.: Видавн. Дім «КМ Академія», 2002. – 356 с.

  2. Основні правила роботи державних архівів України / за заг. ред. Л.О. Драгомірової і К.Є. Новохатського; Державний комітет архівів України, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. – К., 2004. – 334 с.

  3. Служби науково-технічної інформації державних архівних установ України: інформаційна, організаційна та науково-методична діяльність: метод. рекомендації / Держ. архів. служба України, УНДІАСД; уклад.: С.С. Артамонова, А.А. Майстренко, Л.П. Одинока, Р.В. Романовський. – К., 2012. – 34 с.

  4. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tsdavo.org.ua/.

  5. Центральний державний архів громадських об‘єднань України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cdago.gov.ua/.

УДК 651.5(043) Н. С. Захаревич



/м. Маріуполь/

Інформаційні продукти в контексті аналітичної діяльності архівних установ
Інформаційні продукти як результат інформаційної діяльності призначенні для задоволення потреб користувачів в ретроспективній інформації, що знаходиться в архівах, а отже визначення їх ролі в архівних установах є достатньо актуальним на сьогоднішній день. Мета нашого дослідження полягає у тому, щоб з’ясувати склад та методику створення інформаційних продуктів в архівних установ. Вони створюються у відповідності до потреб користувачів а також на основі відповідного законодавства. Такі інформаційні продукти як архівні довідники, покажчики саме допомагають споживачам орієнтуватись у структурі архівних фондів та відповідно знайти необхідне першоджерело.

Інформаційними продуктами також вважають огляди, покажчики, каталоги, архівні довідники, путівники, реферати, видання, рукописи, диски, фільми та багато інших. Але серед наведених інформаційних продуктів існують розбіжності, так наприклад реферати огляди, книги є інформаційними виданями, а інші продукти, такі як фільми, диск не проходять процедуру видання і саме тому їх не можна називати інформаційними виданями. Тому для узагальнення та визначення спільних рис існує узагальнююче поняття «інформаційний документ», яке є універсальним для кожного інформаційного продукту. Закон України «Про інформацію» визначає інформаційні продукти як матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб’єктів інформаційних відносин [3]. В Україні найбільш розповсюдженими вважаються інформаційні продукти у вигляді літературних творів, компакт-дисків і на електронних носіях інформації. Рідше можна зустріти інформаційні продукти, що відповідають вимогам світових стандартів, тобто оформлені в кольорові обкладинки, з описом, наступним супроводом та обов’язковою реєстрацією власника через Інтернет. Це пов’язано з тим, що ринок продуктів недостатньо розвинений, а населення країни задовольняє якість тієї продукції котру випускають на сьогоднішній день і, найголовніше, їх низька та доступна ціна.

Створення інформаційних продуктів не можливе без використання інформаційних ресурсів. Процес створення відбувається з використанням інформаційних технологій, інформаційних систем та засобів для їх забезпечення, таким чином інформаційні ресурси перетворюються на інформаційні продукти, а отримані інформаційні продукти надаються споживачеві в процесі надання інформаційних послуг. Для створення ІД використовують як загальнонаукові методи, так і інформаційно-прогностичні.

До сьогоднішнього дня не існує єдиної класифікації інформаційних документів, яка б дала змогу поділяла їх на види за певними ознаками. Але однією з найбільш популярних в Україні є класифікація Н. М. Кушнаренко. Вона виділяє такі види: аналітичний документ, оглядовий документ, реферат, реферативний документ, бібліографічний документ та оглядово-аналітичний документ [2].

Інформаційні продукти відповідно мають певні функції. Функція інформаційного документа є його суспільна роль, соціальне призначення, мета та завдання. Аналіз основних функцій документа дозволяє виділити найважливіші: соціально-комунікаційно-інформаційна, закріплення, збереження і передача інформації, культурна, пізнавальна та інші.

Інформаційні продукти використовують в усіх галузях наукової і людської діяльності: культурі, освіті, управлінні, економіці і т.д. та поширюються за допомогою послуг. Вони використовуються також і в архівних установах. Архіви є інформаційними системами, де застосовуються новітні інформаційні технології під час опрацювання, класифікації, зберігання і використання документів. Для подальшого збереження цілісності та доступності продуктів для користувачів архіви здійснюють комплектування, створення та вдосконаленню довідкового апарату, задовольняють потреби користувачів. Зберігаються інформаційні продукти в архівних установах на трьох видах носіїв: паперових, плівкових носіях а також в електронному вигляді [1].

Роль інформаційних продуктів в аналітичної діяльності архівних установ визначається тим, що вони допомагають користувачам в пошуку необхідної інформації і концентрують їх увагу на важливих джерелах.



Процес складання різних інформаційних продуктів в архівних установах здійснюється в декілька етапів. Отже, по-перше потрібно сформувати конкретний, точний інформаційний запит споживача чи певної групи споживачів, який відображає потребу у інформації. Для більш повного уявлення про інформаційну потребу, створюють пошуковий образ запиту (ПОЗ), який дає змогу поєднати: чітке словесне формулювання змісту інформаційної потреби, діапазон тематичних характеристик та формальних аспектів і звичайно глибину даного запиту. Далі необхідно здійснити пошук та виявлення інформації, відповідної запиту споживача. Наступним етапом є відбір документів, та їх попередня систематизація, а потім потрібно проаналізувати зміст знайдених документів, та відібрати ту інформацію, яка потрібна споживачеві та узагальнити відібрану інформацію. Останнім етапом є надання відповідно запиту необхідних інформаційних документів споживачу. Критеріями за якими можна вважати документ відповідним запиту користувача є інформативність документа, його новизна, повнота й обсяг релевантної інформації та актуальність теми запиту [4].

На практиці виникає багато непорозумінь через нечітке формулювання і виконання ПОЗ. Найпоширенішими є те, що споживач не достатньо чітко формулює пошуковий запит і в результаті не отримує необхідні документи, а ще те, що інформаційні посередники не вірно розуміють чіткий пошуковий запит споживача, і також надають не відповідну запиту інформацію.

А для того, щоб кожен відвідувач архіву краще зрозумів що саме знаходиться в архіві існують архівні довідники, ними можуть бути путівники за фондами, тематичні путівники, путівник по архіву, каталоги, огляди.

Отже, виявилось, що на сучасному етапі проблема створення та використання інформаційних продуктів в архівних установах залишається мало розробленою на рівні вітчизняної науки. Саме тому незважаючи на вже існуючі роботи, є необхідність в подальшому продовжувати наукові пошуки з цього питання. Багато аспектів теми не повністю досліджені, відсутня єдина концепція бачення системи інформаційних продуктів в архівних установах.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Калакура Я. С. Архівознавство: Підруч. для студ. іст. ф-тів вищ. навч. закл. / За заг. ред. Я. С. Калакури та І. Б. Матяш; Держ. ком. арх. України, Укр. НДІ арх. справи та документознавства. — 2-е вид., виправл. і доповн. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2002. — 356 с.

  2. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів: підручник /Н.М.Кушнаренко, Б. К. Удалова. — 4-те вид. , перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с.

  3. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657 – XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650. – Зміни внесено Законом України: Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13 січ. 2011 р. № 2938–VI //Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 313.

  4. Сілкова Г.В. Інформаційно-аналітичні дослідження як особливий аспект інформаційної діяльності / Г.В. Сілкова // Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку: міжвуз. зб. наук. пр.- Рівне,1997. - 188-193 с.

УДК 930.253(477)(043) О. В. Кірова



/м. Маріуполь/

Використання архівної інформації як вид інформаційної діяльності архівних установ України
Державні архіви є основною ланкою системи архівних установ України. Ці спеціалізовані державні установи організовують формування Національного архівного фонду, забезпечують державний облік його документів, зберігають абсолютну більшість загального його обсягу, забезпечують надання архівної інформації користувачам. Вони разом з Державним комітетом архівів України здійснюють управління архівною справою і діловодством [6].

Інформаційну діяльність державних архівів визначають різні аспекти використання та розповсюдження архівної інформації. Зокрема, її використання як діяльність, пов’язана із задоволенням інформаційних потреб фізичних та юридичних осіб і держави, включає архівне описування; створення довідкового апарату архіву; користування його документами та використання архівної інформації [5].

Широке оприлюднення, ефективне використання документної інформації, і взагалі – актуалізація інформаційних ресурсів Національного архівного фонду України реалізуються через систему довідкового апарату до документів державних архівів, тобто комплексу взаємопов’язаних, створених на єдиних методологічних і методичних засадах архівних довідників, зокрема електронних [6].

В архівних установах пошук документів та інформування про їхній склад і зміст забезпечують архівні довідники, створення котрих є важливою складовою діяльності архіву як запоруки активності використання архівної інформації. Сьогодні створення та удосконалення НДА у кожному архіві відбувається диференційовано. Це означає, що архівісти по-різному підходять до створення та удосконалення довідників до фондів різної інформативності. Робота зі створення науково-довідкового апарату до архівних документів являє вид наукової праці, спрямований на забезпечення організацій та осіб необхідною документною інформацією.



Зокрема, вчений О. Мітюков до науково-інформаційної діяльності державних архівів відносить такі види інформаційної діяльності: по-перше, науково-інформаційну діяльність державних архівів загалом, що включає інформування про зміст фондів та окремих документів, сприяння використанню їх шляхом передавання змісту у відповідях на тематичні запити, видачі їх до читальних залів, експонування на документальних виставках, популяризації архівних джерел у пресі, кіно, по радіо і телебаченню; по-друге, створення і вдосконалення засобів пошуку інформації за матеріалами державних архівів, тобто створення системи науково-довідкового апарату про склад і зміст фондів, що допомагає архівістам і дослідникам у пошуках конкретної інформації [5].

Відповідно до видів інформаційної діяльності архівів можна розглянути діяльність архівів на прикладі Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України) та Центрального державного історичного архіву України м. Київ (ЦДІАК України). У ЦДНТА України кількість запитів в середньому за день яку може виконувати працівник архіву – 7. Сюди входить: приймання громадян з питань, що стосуються їх запитів, облік та реєстрація запитів, консультування користувачів про склад та зміст документів, видавання елементів довідкового апарату користувачам, підготовка відповідей про відсутність документів в архіві, підготовка відповідей з рекомендаціями про місцезнаходження документів [7]. У ЦДНТА України подано широкий обсяг інформації стосовно здійснення запитів користувачами в архівній установі, а також має значення наявність детальної інформації про фонди та науково-довідковий апарат.

Отже, можна сказати, що організація використання архівної інформації є інтеграційним фактором основних напрямів роботи архівних установ, вона зближує архіви усіх типів і рівнів, підносить їх роль у всіх сферах суспільного життя. В сучасних умовах незмірно зростає суспільна потреба в документній інформації, неухильно збільшується кількість її споживачів, урізноманітнюються форми і засоби поширення архівної інформації, удосконалюються її технічні можливості.

Непересічне значення для діяльності архіву як сучасної соціально-комунікаційної структури має наявність (майже на всіх веб-сайтах державних архівів) інформації про фонди та науково-довідковий апарат (вторинна архівна інформація). Саме ці дані дозволяють споживачам соціально значущої ретроспективної документної інформації орієнтуватися в загальних можливостях архіву по задоволенню тих чи інших потреб і запитів.

Документальні виставки також відіграють дуже важливу роль у житті людини, інформуючи населення про важливі події країни. Вони присвячені видатним українським діячам та значущим подіям в історії України. Мета виставок – надати громадянам та користувачам можливість в отриманні інформації з документів архіву з різних питань або тем, дати наочне уявлення про діяльність архівістів [4].

Наприклад, у читальному залі та на сайті ЦДІАК України було відкрито багато документальних виставок за різними темами. Тематику виставок пов’язують з громадсько-політичним життям країни, присвячують історичним датам, ювілеям видатних державних, громадських діячів, іншим подіям, які цікавлять громадськість. Більшість з них присвячено річниці від дня народження видатних вчених, письменників та діячів історії таких як Г. Граб’янка, Г. Сковорода, П. Могила, Т. Шевченко та інші, а також таким значним подіям в історії України, як День Незалежності України та День конституції України [6].

Організація документальних виставок надає можливість значній кількості відвідувачів наочно ознайомитися з унікальними документами Національного архівного фонду України. Для експонування відбирають найцінніші та найцікавіші документи (писані, друковані, ілюстративні, фотографії, карти), які потім подають у зручній для сприймання пересічним глядачам формі. Інформацію щодо організації та проведення виставок архівними установами можна знайти на офіційному веб-порталі Державної архівної служби України [6].

Для докладнішого ознайомлення з інформаційною діяльністю архівів у нагоді стають веб-сайти архівних установ. Веб-сайти дають виняткову можливість архівним установам розширювати свою діяльність, охоплюючи більшу кількість користувачів, а також презентувати себе та свої здобутки, створюючи позитивний імідж [1]. Перевагою веб-сайтів є те, що архіви можуть не лише краще забезпечувати інформаційні потреби користувачів, а й представляти на розгляд широкому загалу свої інформаційно-аналітичні продукти, знайомити з послугами, які вони надають, та інформувати про свою діяльність. Веб-сайти надають доступ до інформації віддаленим користувачам і є зручними у користуванні. Користувачі в будь-який час можуть ознайомитись з необхідною інформацією того чи іншого архіву. Це в сукупності презентує архів інтернет-аудиторії як потужний інформаційний центр [2].

Підводячи підсумки, можна сказати, що у ЦДІАК України на високому рівні представлена експозиційна робота у вигляді документальних виставок, яка має важливе значення для повноцінної репрезентації інформаційних ресурсів НАФ. Також на веб-сайті архіву здійснюється постійне оновлення інформації на головній сторінці та в рубриках. Користувачам пропонується відвідати тематичні виставки, конференції, надається інформація про нові надходження тощо.

Сучасне архівознавство, крім звичайної та найпоширенішої класифікації потреб за предметно-тематичною ознакою, додатково використовує і такі: хронологічний, або історичний принцип; географічний; ієрархічний; галузевий; адресний; матеріальний. Зазначені критерії класифікації потреб в архівній інформації можуть допомогти архівістам визначити, які саме державні архіви, фонди, колекції, окремі документи користуються найбільшим попитом у споживачів, а які або невідомі, або ще не на часі. Це допомагає архівістам не тільки враховувати наявні запити, але й втручатися в процес регулювання потреб у архівній інформації, краще організовувати користування тими або іншими документами НАФ, вдосконалювати облік довідкового апарату до них тощо [3].

Інформаційна діяльність архівних установ широко представлена у взаємодії із засобами масової комунікації. Результатом діяльності є публікаційний матеріал на сторінках газет, журналів. Інформаційне забезпечення суспільства – одна з функцій архівної установи. Вона допомагає реалізовувати право громадян на отримання архівної інформації, у пізнанні історичного минулого, впливає на суспільну свідомість.

Таким чином, важливою сучасною проблемою функціонування держави є інформаційне забезпечення, якісне та вчасне виконання якого залежить від рівня розвитку архівної справи та документотворення на місцях. Архівна справа – галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові, політико-правові, культурологічні та техніко-економічні аспекти організації зберігання архівних документів і використання інформації, що міститься в них. Архівні фонди окремих регіонів є важливою складовою Національного архівного фонду України (НАФ), історико-культурним надбанням нашої держави.

Організація використання архівної інформації є інтеграційним фактором усіх інших напрямів роботи архівних установ, зближуючи архіви усіх типів і рівнів, підвищуючи їх роль в усіх сферах суспільного життя. Крім того, розгляд проблем інформаційної діяльності архівів є актуальним та потребує подальшого дослідження цієї теми. Тому необхідно сприяти підвищенню ефективності інформаційної діяльності державних архівів, які мають велику значущість як інформаційна установа, що відіграє вагому роль у суспільному інформаційному просторі.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Артемов Ю. Роль і місце веб–порталу в діяльності наукової літератури / Ю. Артемов // Бібліотечний форум України. – 2006. – № 2. – С. 19–21.

  2. Грогуль О. Аналіз веб–сайтів обласних бібліотек / О. Грогуль // Вісник Львівського ун-ту. – 2012. – № 7. – С. 172–181.

  3. Калакура Я. С. Архівознавство / Я. С. Калакура, І. Б. Матяш. – К. : Академія, 2009. – 356 с.

  4. Карпенко О. В. Інформаційно-аналітична діяльність галузевих бібліотек України на прикладі науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського / О. В. Карпенко // Вісник Книжкової палати. — 2012. — № 2. — С. 20—24.

  5. Меньківська Н. С. Інформаційна діяльність державних архівів: сутність та визначення / Н.С. Меньківська // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2009. – № 3. – С. 51–55.

  6. Офіційний веб–портал Державної архівної служби України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.archives.gov.ua

  7. Офіційний веб–сайт Центрального державного науково-технічного архіву України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.archive.gov.ua

УДК 025.5(043) В. О. Лісогор



/м. Маріуполь/

ДОКУМЕНТНО-ИНФОРМАЦИОННЫЕ РЕСУРСЫ БИБЛИОТЕКИ:

РЕАЛИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ
Сегодня современная библиотека представляет собой не только хранилище печатных документов, но и крупные автоматизированные информационные центры.

Выполняя функции информационного центра, библиотека им. В.Г. Короленко создает благоприятные условия для доступа к информационным ресурсам на основании автоматизации собственных технологических процессов, применения компьютерных и телекоммуникационных технологий.

С целью решения проблемы свободного доступа населения города к информации ведется работа по наполнению электронных баз данных, которые рассчитаны на пользователей библиотеки.

Наиболее востребованы БД:



  1. «Электронный каталог» - содержит описание книг с 1999 года, ретрокаталог, аналитические описания статей из периодических изданий, с широким спектром параметров поиска и доступа удаленному пользователю;

  2. «Сводный каталог периодических изданий города»» – содержит сведения о периодических изданиях, выписываемых городскими библиотеками. База дает возможность определить наличие того или иного периодического издания в каждой из библиотек города. База данных ведется корпоративно с 4-мя библиотеками-участниками каталога ИРБИС, доступна также и для удаленных пользователей;

  3. «Краеведение» - содержит около 10 000 тыс. документов (текстовые и графические файлы, карты, фото и видео-документы). Отображает жизнь города во всех его аспектах (происхождение названия города и его история, литературоведение Мариуполя, достопримечательности, выдающиеся личности, культурное наследие, топонимика, просвещение и др.);

  4. «Электронные книги местных авторов» - содержит около 60 книг писателей и поэтов города Приазовья, разных по жанрам и тематике;

  5. CD «Краеведческие просторы Мариуполя» - отображает историческое прошлое и современную жизнь города, рассказывает о выдающихся земляках, памятных местах и др. CD тематически структурирован, действует система гиперссылок;

  6. Адресно-фактографическая БД - содержит адреса и телефоны организаций и предприятий города;

  7. «Образовательные ресурсы» - готовые реферативные работы для студентов и школьников, накопленные в течение многих лет и систематизированные по тематике, рубрикам, языкам. и др.

Веб-сайт. Современную библиотеку невозможно представить без современного веб-сайта. На сегодняшний день этот ресурс представляет собой не только визитную карточку библиотеки, но и помогает взаимодействовать с уже имеющимися и потенциальными читателями, вести с ними диалог, ориентироваться на их интересы и требования. С помощью веб-сайта библиотека им. В.Г. Короленко предлагает широкий спектр информационных услуг:

  • Электронная доставка документов. Пользователи сайта могут получить любой нормативный документ Украины (закон, постановление, приказ) или электронную копию статьи из газеты или журнала. Для этого нужно только зарегистрироваться на библиотечном сайте и заполнить форму заявки. Пользование этой службой абсолютно бесплатно;

  • Виртуальная справочная служба. Библиотекари ответят на вопросы, касающиеся истории, экономики, образования, культуры г. Мариуполя, уточнят наличие издания в фонде и есть ли оно в наличие на данный момент, помогут зарезервировать выбранное издание;

  • Информационно-правовая служба. На сайте библиотеки существует постоянно обновляемый раздел с подборками юридических документов различной тематики;

  • Электронный каталог (дает возможность узнать, есть ли выбранное издание в фонде библиотеки или подобрать литературу по ключевым словам);

  • Электронная библиотека полнотекстовых изданий местных авторов, обширное собрание материалов по истории и современности Мариуполя, его памятных местах и знаменитых земляках, литературе родного края и краеведческой деятельности библиотеки;

  • «Мобильная галерея» – проект, который дает возможность талантливым жителям города проявить себя и показать другим свои творческие успехи и достижения. В рамках Мобильной галереи можно бесплатно продемонстрировать свое мастерство, а также увидеть интересные работы других аматоров.

Е-управление. Еще недавно библиотека, создавая электронные каталоги книг, организуя свободный доступ к ресурсам и сервисам Интернет, не представляла себе, что эта деятельность станет составной частью электронного управления. Слова «библиотека» и «е-управление» не применялись вместе. Но время быстро летит, ставит новые цели и задачи перед библиотекой, и поэтому предоставление гражданам доступа к услугам «е-управления» непосредственно через библиотеку стало актуальной темой.

Библиотека им. В.Г. Короленко принимает самое активное участие в развитии «е-управления» на местном уровне и предоставляет доступ к:



  • к информации органов государственной власти и местного самоуправления;

  • к социально значимой информации (пенсионное обеспечение, социальные льготы, поиск работы и т.п.);

  • к электронным административным (государственным) услугам;

  • к услугам электронного сервиса;

  • к нормативно-правовым актам государственного и местного уровня.

Проводит обучение:

  • компьютерной грамотности;

  • поиску информации в интернете;

  • навыкам работы с публичной информацией;

  • инструментам и сервисам е-правительства.

Интерактивное общение граждан с органами власти:

  • обращения;

  • консультации специалистов;

  • участие в законотворческом процессе.

Помощь пользователям в регистрации:

  • для прохождения ЗНО;

  • для дистанционного обучения;

  • для общения на почтовых серверах и в социальных сетях;

  • для аудиовизуальной связи по скайп.

Инновационные услуги и доступ к информационным ресурсам делают библиотеку сегодня более востребованной и значимой в современном обществе. Поэтому мы стремимся усовершенствовать и разнообразить спектр услуг для более качественного и оперативного предоставления информации свои пользователям.

УДК 651.4:004:378.1 (043) В. В. Літовченко



/м. Маріуполь/


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   32




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет