Міністерство освіти І науки україни



бет23/32
Дата02.07.2016
өлшемі7.65 Mb.
#172082
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   32
До складу бібліотеки входять: відділ обслуговування (абонемент навчальної літератури, наукової та художньої літератури, сектор читальних залів на кожному факультеті, сектор культурно-просвітницької роботи), відділ комплектування та наукової обробки документів, Інформаційно-бібліографічний відділ, відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення та відділ зберігання фондів. У кожному читальному залі наукової бібліотеки присутні:

  • автоматизовані робочі місця для читачів з вільним доступом до мережі Інтернет і локальної мережі університету,

  • вільний доступ Wi-Fi,

  • електронний каталог і картотека, які містять більше, ніж 81 тис. записів книг, статей, методичних вказівок та авторефератів дисертацій.

Інші структурні відділи університету використовують спеціалізовані програмні продукти, які є обмеженими для застосування. Вони адаптовані до вимог конкретного підрозділу. Наприклад, у відділі кадрів функціонує програма «Парус Персонал» та «Система Лига: Закон элит». Бухгалтерія використовує програми «M.E.Doc» та «Парус» (модуль «Бухгалтерія» та модуль «Заробітна плата»). Фаховою програмою приймальної комісії є «ST-

Таблиця 1

«Перелік сайтів факультетів та кафедр МДУ»

Сайт МДУ

http://mdu.in.ua/

Сайт наукової бібліотеки МДУ

http://libr-margu.narod.ru/

Сайт історичного факультету

http://istfak.org.ua/

Сайт економіко-правового факультету

http://epf-mdu.com.ua/

Сайт філологічного фак ультету

http://filfak.in.ua/

Сайт грецької філології

http://fgf-mgu.at.ua/

Сайт кафедри культурології та інформаційної діяльності

http://mdgu-kid.at.ua/

Сайт кафедри руської філології та переводу

http://rusfil-mggu.at.ua/

Сайт кафедри соціальних комунікацій

http://kafedra.filfak.in.ua/

Сайт кафедри міжнародньої економіки

http://www.mek-mdu.com.ua/

Сайт кафедри математичних методів

http://kmm-mgu.com.ua/

Абітурієнт», яка призначена для автоматизації обліку і контролю вступників в університет та була введена у 2006 році. Приймальна комісія також має справу із ЄДБО (Єдина державна електронна база з питань освіти). Навчальний відділ також застосовує з 2010 року таку спеціалізовану програму як Education, яка прийшла на заміну DP 2000.

«Разом із тим, поряд з технологічним аспектом інформатизації ВНЗ, здійснення програми неможливе без розвиненої системи надання інформаційних послуг, які ними надаються. Важливу роль у цьому процесі відіграють інформаційні сайти ВНЗ. Саме вони повинні стати не лише джерелами інформації про діяльність закладу, а й засобом комунікації та інтеграції в інформаційний простір» [1, с.5]. Тому МДУ має не тільки свій інформаційний сайт, але й сайт кожного факультету та багатьох кафедр (Таблиця 1).



Таким чином, інформатизація освіти – це створення і використання інформаційних технологій для підвищення ефективності видів діяльності, що здійснюються в системі освіти. Вона  є частиною процесу формування інформаційної інфраструктури України, реалізованої на основі концепції відкритих систем. Основним завданням інформатизації освіти стає вплив на виконувані види діяльності таким чином, щоб досягати поставлених цілей із меншими затратами ресурсів (часових, матеріальних, фінансових тощо).

Література

  1. Мілаш О. О. Інформатизація вищих навчальних закладів як пріоритет державної освітньої політики України [Електронний ресурс] / О. Мілаш. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2010-1/doc/2/07.pdf. – Загол. з екрану.

  2. Про концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від 04 лютого  1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №27. – ст.182

  3. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 04 лютого  1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №28. – ст.181.

  4. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/other/36322/. – Загол. з екрану.

УДК 37.034: 377.5(043) Ю. О. Руденко



/м.Суми/

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ СТУДЕНТІВ У ВНЗ
Якщо аналізувати ознаки інформаційного суспільства, то стає очевидним, що його ера настала. Дійсно, сучасний світ характеризується тотальним впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, а центр тяжіння виробництва перемістився з області матеріального виробництва на область створення інформаційних продуктів. Сьогодні цикл оновлення соціальних технологій скорочується стрімкими темпами, науковці прогнозують в найближчому майбутньому їх повне оновлення протягом 6-8 років.

Інформаційне суспільство часто називають «суспільством знань» або «суспільством, яке вчиться». Дійсно, за умов інформатизації формується новий тип людей – тип споживачів інформації. Слід визнати, що для повноцінного існування в сучасному інформаційно-насиченому співтоваристві людині необхідно постійно оновлювати свої знання, освоювати новий вигляд діяльності, вчитися.

Оскільки інформаційне суспільство здійснює свою діяльність переважно з використанням інформаційних і комунікаційних технологій, то одним із завдань, що стоять перед освітою, стоїть завдання готувати професіоналів, здатних цю діяльність вести. Проте йдеться не лише про вчення навичкам комп'ютерної письменності і знанням інформатики. Мова йде про глобальні зміни у підході до освітнього процесу.

В умовах перенасиченості інформацією, інформаційного шуму і маніпуляції суспільною свідомістю, необхідно навчити молоде покоління умінню самостійно мислити, ідентифікувати і позиціювати свої життєві орієнтири. Такі завдання здатні вирішити педагогічні технології, у тому числі і проблемне вчення, що передбачають активне залучення студентів до самостійної творчої діяльності.

Сьогодні існує необхідність вирішувати складну задачу змінити суспільне мислення, а саме - формувати інформаційний світогляд у майбутніх спеціалістів. Вступаючи в інформаційну епоху XXI століття, людина поставлена перед жорстокою необхідністю – навчитися обробляти зростаючі об'єми інформації, оскільки від цього багато в чому залежить не лише його соціальний статус, але і відчуття внутрішнього комфорту.

Освіта повинна стати не чим іншим, як сферою виробництва грамотних, освічених фахівців, що уміють гнучко адаптуватися до змінних умов існування в інформаційному середовищі. Сформований в межах навчального закладу інформаційний світогляд значно полегшить адаптацію молодого спеціаліста до реалій соціального та професійного життя.

У наукових працях зарубіжних і українських учених трактування «інформаційного світогляду» звучить як «володіння методами аналізу ситуацій, які виникають на сучасному світі, виходячи з власного розуміння можливостей інформаційного поля, власних знань і вистав» . «Інформаційний світогляд – усвідомлення особою відповідальності за побудову гармонійного інформаційного співтовариства». Авторами підкреслюється, що цей аспект має на увазі створення у суб'єкта такої цілісної картини світу, яка відповідає за повноцінне сприйняття інформаційно-насиченого довкілля, що змінюється, і його ролі в ній.

Таким чином, формування життєвих цілей, ціннісних орієнтацій, понять про роль і відповідальність індивідуума перед соціумом в століття інтенсивного інформаційного розвитку передбачає активну розумову і наглядову діяльність індивідуума, а, означає, ефективні і методи, стимулюючі дані види діяльності.

Інформаційний світогляд формується на підставі самостійного пізнання індивідуумом світу, розуміння і порівняння його цінностей з іншими і формуванні власної позиції. Його характерні особливості, такі як діалогичность, асоціативність, порівняння не можуть сформуватися під впливом моделюючого типа світогляду, при якому розуміння світу нав'язується традиційними методами пояснень.

Інформаційний світогляд доцільно формувати ще в стінах навчального закладу, створюючи в них такі умови, які найбільш близькі до реальностей сучасності. Тому методи проблемного вчення, активно досліджуються вченими, і їм відводиться провідна роль при організації повчального і виховного процесів у вищих учбових закладах.

Необхідно відзначити, що формування інформаційного світогляду у вищих навчальних закладах не повинне обмежуватися лекційними, семінарськими і практичними заняттями. Використання технології проблемного вчення можна вважати вдалим, якщо розумовий процес, що виник під час вчення, продовжується і за межами учбового закладу, студент самостійно намагається знайти істину, підтверджену декількома джерелами.

Освіта є тим інститутом, який несе найбільшу відповідальність за процес виховання особи. Сучасна освіта розвивається в тих же умовах інформаційного суспільства, що і весь світ і, будучи частиною цього суспільства, повинно використовувати в своєму арсеналі методи вчення і виховання, характерні для цього витка розвитку.

УДК 378.14.001.7(477)(043) О. А. Сивак

/м. Маріуполь/

УПРОВАДЖЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК НАПРЯМ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Пріоритетним напрямком реформування системи вищої освіти України ї чинником її інтеграції в європейський і світовий освітній простір на сучасному етапі виступає організація освітнього процесу на засадах особистісної орієнтації з упровадженням компетентнісного підходу, що націлено на підготовку висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, здатних до плідної праці у швидко змінюваних умовах. Така організація професійного навчання має особливого значення для підготовки фахівців з документознавства та інформаційної діяльності, оскільки сферою їх майбутньої професійної діяльності є надання широкого спектру інформаційно-комунікаційних послуг, якість яких значною мірою визначає ступінь інформаційного розвитку суспільства.

Визначальну роль у забезпеченні актуального й перспективного професійного зростання майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності відіграє навчання інформатичних дисциплін, формування та розвиток у студентів інформатичних компетентностей, які передбачають інтелектуальні вміння управління інформаційним процесом на основі оперування даними і виступають джерелом системного набуття студентами професійних компетентностей.

Узагальнення результатів контент-аналізу вітчизняних і зарубіжних науково-педагогічних праць останнього часу, що стосуються предмету нашого дослідження, на нашу думку, дозволяє виокремити такі складові професійної компетентності випускників вишів розглядуваного напряму підготовки:


  • науково-технічна (підтверджені знання, навички і вміння, досвід у галузі документознавства; знання процесу супроводу документа на всіх стадіях його життєвого циклу; вміння проводити експертизу якості документу; дотримання правил конфіденційного діловодства);

  • інформаціно-управлінська (підтверджена здатність виконувати інформаційно-управлінські функції, інформаційно-аналітичну діяльність, організовувати інформаційний процес та оцінювати його якість);

  • інформаційно-комунікаційно-технологічна (підтверджена здатність особистості використовувати інформаційні технології для гарантованого донесення та опанування інформації з метою задоволення власних індивідуальних потреб і суспільних вимог).

Ці якості, як предметно-спеціалізовані, професійні характеристики фахівця знаходяться у постійній взаємодії з його особистісними якостями, що зумовлює умови їх розвитку як цілісної системи, що, у свою чергу, дозволяє сформулювати в узагальненому вигляді психолого-педагогічні передумови проектування компетентнісно орієнтованого змісту навчання інформатичних дисциплін майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності:

- побудова процесу навчання інформатичних дисциплін на засадах особистісної орієнтації з упровадженням компетентнісного підходу та з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку тих, хто навчається, в умовах інформаційного освітнього середовища;

- забезпечення єдності мотиваційного, змістового і процесуального компонентів навчання, розвиток зацікавленого ставлення студентів до майбутньої професії, формування знань про зміст професійної діяльності та вмінь застосовувати набуті знання для розв’язування професійних задач у відповідності до основних складових професійної компетентності майбутніх фахівців на основі реалізації комплексного, системного підходу з наданням переваг проблемним, дослідницьким методам навчання.

При цьому основними методичними вимогами до організації компетентнісно орієнтованого навчання інформатичних дисциплін майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності виступають:



    • націленість на формування науково-технічної, інформаційно-управлінської, інформаційно-комунікаційно-технологічної компетентностей у всіх складових навчального процесу шляхом встановлення міцних міждисциплінарних зв’язків, навчання способів перенесення набутих теоретичних знань у простір їх безпосереднього використання з максимальним наближенням до реальної професійної сфери та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій і систем електронного документообігу;

    • дотримання принципів складання та використання завдань компетентнісного характеру з визначенням їх призначення та місця у навчальному процесі (у змісті аудиторних занять, навчальної і виробничої практик, в організації самостійної пошуково-дослідницької роботи студентів).

УДК 004.738.5:659(043) А. М. Скоблякова



/м. Маріуполь/

ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ОСВІТНІХ САЙТІВ
На сьогоднішньому етапі розвитку інформаційних технологій, мережа Інтернет є невід’ємною частиною поширення інформації. Все більше офіційних установ мають свої електронні ресурси, не є виключенням й заклади освіти всіх рівнів, від дитячих садків до ВНЗ. З кожним роком зростає попит на інформацію науково-педагогічного та методичного характеру. Тому актуальним є питання розробки веб-сторінок освітніх закладів.

Сайт - це іменований набір інформаційних і програмних блоків, організованих і розміщених в мережі Інтернет з наперед визначеною метою і призначених для активного сприйняття цільовою аудиторією 1.

Веб-сторінка (інтернет-сторінка, web-сторінка, сторінка www, web-page) - це логічна одиниця інтернету, що однозначно визначається адресою (URL). Таким чином сайт - це набір з декількох десятків, сотень і навіть тисяч веб-сторінок, пов'язаних між собою єдиною темою, загальним оформленням і посиланнями, інформаційна одиниця, що представляє компанію або окремо взяту людину і доступна з будь-якого куточка світу 2.

За кордоном, протягом останніх десятиліть вивчається сприйняття людиною інформації при перегляді веб-сторінок. Результати вказують на те, що людина сприймає інформацію з екрану інакше ніж з паперового аркушу 3.

Тому й подача інформації має бути іншою. Жорстких правил графічного та кольорового оформлення сайту не існує, однак є загальні рекомендації:


  • привабливість дизайну для основної групи користувачів;

  • унікальність оформлення;

  • гнучкість дизайну.

На оформлення веб-сторінок, також впливає й функціональне призначення сайту, виділяють декілька основних видів:

  • сайт-візитка (містить загальні дані про власника сайту або компанію);

  • представницький сайт (сайт-візитка з розширеною функціональністю);

  • корпоративний сайт (представляє повну інформацію про компанії);

  • каталог продукції (інтернет-каталог з детальним описом товарів або послуг);

  • інтернет-магазин (сайт з каталогом продукції, яку можна придбати через інтернет);

  • промо-сайт (сайт про певну торгову марку або продукт) 4.

Однак, в чистому вигляді сайтів певного призначення майже не існує. Найчастіше декілька основних видів поєднуються, формуючи сайт змішаного типу. Це дозволяє забезпечити більшу інформативність та зручність користування. Зручність веб-сторінки для відвідувачів складається з кількох складових елементів: єдність дизайну, приємне кольорове оформлення, зручність розташування кнопок та інтуїтивна зрозумілість структури сайту.

Всі розділи сайту повинні мати єдиний дизайн, або загальну концепцію дизайну. Кольорове оформлення має враховувати аудиторію сайту, значення кольорів, та їх вплив на емоційний стан користувача. Крім того колір офіційної веб-сторінки, в тому числі й освітнього закладу, має відповідати фірмовому стилю (кольорам логотипу чи гербу навчального закладу).

На законодавчому рівні кольорове оформлення не регламентується, однак існує загальноприйняте розділення:

Сайти новин переважно оформлені у простих суворих кольорах, в більшості чорний, білий, сірий. На розважальних сайтах переважають яскраві колірні рішення і більш складні схеми оформлення. Соціальні мережі мають просте оформлення, найчастіше не більше 2-3 кольорів, так як вони повинні бути в першу чергу простими та зручними для відвідувачів. Форуми, так само як і соціальні мережі, мають простий дизайн, колірні рішення для створення дизайну для форуму беруться виходячи з його тематики. Інтернет-магазини зазвичай зроблені в кольоровому варіанті, в якому використовується іноді більше 3-х кольорів. Такий сайт може мати барвисті елементи, але вони повинні суворо відповідати товару, який в ньому продається 5.

Інтерфейс веб-сторінки ВНЗ розрахований на досвідчених користувачів тому, як і сайти новин, чи бізнес-сайти, має стримане оформлення та строгу кольорову гаму.

Кольорове оформлення сайту, як зазначалося раніше, впливає на емоційний стан, тому при виборі основного кольору слід враховувати асоціації, які він викликає у користувачів. Тому підбирати колір для веб-сторінки потрібно з урахуванням її призначення, цільової аудиторії та враження, яке сайт має справити на користувачів. Знання особливостей емоційне сприйняття кольорів допоможе найкраще пристосувати веб-сторінку до поставлених завдань.

Стиль та оформлення шрифтів, використаних на веб-сторінці також впливає на те, як буде сприйматися інформація і чи захоче користувач її читати. Від занадто дрібного шрифту відвідувачам доведеться напружувати очі, від надмірно великого шрифту втрачається увага і читач постійно шукає необхідний текст 6.

Таким чином текст має бути зручного для сприйняття розміру – найпоширеніший це 10-12 пт, та обов’язково розбитий на кілька абзаців і пунктів. Важливо також враховувати й тип шрифту, особливо такі деталі як вага, зарубки, кернінг (інтервал між літерами), висоту виступів і лінії вирівнювання. Дизайнер повинен обдумано вибирати шрифт для сайту і знати, який саме тип шрифту застосувати під розроблюваний сайт. Доцільно використовувати типові шрифти, що відразу встановлені на комп’ютерах, такі як: Arial, Georgia, Comic Sans MS, Times New Roman, Verdana, Tahoma та інші. Якщо потрібен нестандартний напис, краще використовувати зображення в форматі gif чи jpg. Бо нестандартні шрифти можуть не працювати на комп’ютерах пересічних відвідувачів веб-сторінки 6.

Для визначення загальної концепції оформлення та наповнення освітніх сайтів порівняємо веб-ресурси школи та ліцею. Для порівняння будемо використовувати сайти Маріупольського міського ліцею 7 та Маріупольської загальноосвітньої школи № 53 8.

Обидва веб-ресурси створені з використанням безкоштовного конструктору сайтів uCoz. Цільовою аудиторією є учні та їх батьки. Оскільки веб-ресурс є офіційним представництвом освітнього закладу в мережі Інтернет, він повинен бути оформлений належним чином. Порівнюючи дизайн сайтів (Рис.1, Рис.2), слід відмітити, що розташування діючих елементів сайту є майже однаковим, в лівому верхньому куті – меню, нижче додаткові елементи (календар, пошуковий рядок, соціологічне опитування, статистика).






Рис.1 Сайт школи № 53 Рис. 2 Сайт Маріупольського міського ліцею
Графічне оформлення є протилежним. Сайт школи № 53 виконано в світлих тонах – білий, світло-рожевий та жовтий, текст виділено чорним та помаранчевим кольорами. При довгому читанні світлий фон є незручним, бо доводиться напружувати очі, щоб прочитати дрібний текст. Сайт ліцею виконано в темних тонах. М’який темно-сірий фон та білий текст зручні та приємні при читанні.

Аналізуючи функціональну складову (Рис.3) можна зробити висновок, що сайт ліцею за своєю суттю є сайтом-візиткою, він містить загальні дані про освітній заклад, та певні оголошення для учнів, сайт ЗШ № 53 містить більше інформації, тому його можна віднести до представницьких сайтів.





Рис.3 Інформативність сайтів
Таким чином оформлення веб-сторінки складається з декількох основних елементів, що відповідають за зовнішнє та внутрішнє наповнення. Дотримання визначених вимог допоможе оптимізувати роботу сайту, та забезпечити належний рівень сприйняття інформації, що дозволить сайту виконувати покладені на нього функції та бути цікавим для користувачів.

Література

  1. Студия веб-дизайна Электронный ресурс. – Режим доступа: http://softsoul.com/content/nid/129/index.html

  2. Зачем нужен сайт? Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.euroweb.ru/pages/184/

  3. В.В. Мартынов, А.М.Кузнецов Требования к графическому дизайну и юзабилити образовательных порталов Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.ict.edu.ru/ft/001676/Martinov.pdf

  4. Типы и виды сайтов Электронный ресурс. – Режим доступа: http://sait-sozdat.ru/vidy-sait/

  5. Подбор цветового решения для веб-сайта/ Блог веб-дизайнераЭлектронный ресурс. – Режим доступа: http://www.mistli.ru/podbor-cvetovogo-resheniya-dlya-veb-sayta

  6. Каким должен быть шрифт для сайта? / Блог веб-дизайнера Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.mistli.ru/kakim-dolzhen-bit-shrift-dlya-sayta

  7. Маріупольський міський ліцей Электронный ресурс. – Режим доступа: http://mcl.ucoz.ua/

  8. Маріупольска загальноосвітня школа № 53 Электронный ресурс. – Режим доступа: http://school53mar.ucoz.ru/photo

УДК 004:378.1(043) А. Є. Тищенко



/м. Маріуполь/


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   32




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет