Міністерство освіти І науки україни



бет31/32
Дата02.07.2016
өлшемі7.65 Mb.
#172082
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32

ЛІТЕРАТУРА

1. Выгодская Г. Л., Лифанова Т. М. Лев Семенович Выготский. Жизнь. Деятельность. Штрихи к портрету / Т. М. Лифанова, Г. Л. Выготская. – М.: Смысл, 1996. – 424 с.

2. Выготский Л. С. Психология искусства / Л. С. Выготский. – М.: Искусство, 1986. – 573 с.

3. Л. С. Выготский: начало пути. Воспоминания С. Ф. Добкина о Льве Выготском / Публикация, редакция, предисловие и комментарии И. М. Фейнгенберга; Ранние статьи Л. С. Выготского. – Иерусалим: Иерусалимский издательский центр, 1996. – 108 с. (Сер. биографий «Евреи в мировой культуре». Вып. 27).

УДК 130.2Еко:316.774(043) Ю. С. Сабадаш

/м. Маріуполь/

ПОГЛЯД УМБЕРТО ЕКО НА СПЕЦИФІКУ ФУНКЦІОНУВАННЯ КАНАЛІВ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЇХ НЕОМІФОЛОГІзацію
Умберто Еко відомий італійський вчений, професор, завідувач кафедри семіотики Болонського університету та письменник зі світовим ім’ям («Ім’я рози», «Маятник Фуко» та ін.) високо цінуючи знання, вважає, що комп’ютер допомагає реалізувати багатовікову мрію гуманістів – зробити знання доступними кожному.

Сьогодні Умберто Еко уважно стежить й за симптомами інформаційної епохи. Комп’ютерна тематика постійно аналізується в його спеціальних дослідженнях, статтях, лекціях, інтерв’ю. Фахівці визнають, що і в цій сфері погляд Еко і на конкретні, і на глобальні проблеми зазвичай оригінальний і майже завжди несподіваний, адже для семіолога в цьому світі не існує нічого важливішого, окрім знаків та знакових комплексів (текстів), які мало кому доступні для прочитання, інтерпретації та зрозуміння. Візьмемо за приклад один епізод: в італійському інформаційному тижневику «Espresso» з’явився цікавий матеріал за підписом Умберто Еко. Текст був надрукований практично на вістрі розпалу так званої «війни платформ» – передусім ідеології IBM PC-compatible та Macintosh, яка довго й жваво обговорювалася в пресі. Досвідчене око філософа-семіолога зуміло розгледіти в цій «війні» щось більше, ніж просто прояви гострої конкурентної боротьби. Вже сам факт, що ця боротьба заінтригувала широкий загал, був цілком симптоматичним. А дослідження специфіки функціонування каналів комунікації в (пост-) сучасному суспільстві і тої неоміфології, що цими каналами транслюється, завжди було своєрідним «пробним каменем» для семіології культури.

В академічному сенсі семіологія має одне неухильне правило: знак читається (інтерпретується) тільки іншим знаком, текст читається тільки іншим текстом. У протистоянні, яке ми аналізуємо, безумовно, було що «читати» – хоча б вже те, як позиціонувалися обидві платформи на ринку та як це відбивалось у свідомості користувачів, причому як реальних, так і потенційних. Це і був за семіотичними канонами текст-об’єкт. Оригінальність методу У. Еко в його прочитанні полягала в тому, що як мета-текст він в своїх міркуваннях залучає типологічні особливості різних гілок західного християнства: католицизму і протестантизму. Підсумком цього дослідження стали спостереження і висновки, якими поділився Еко. МАС, стверджує він, – це католицька система, позаяк оснащена «розкішними іконками» і кожному обіцяє Царство небесне (або, принаймні, його аналог – «момент, коли ваш документ вийде на світ божий з принтера») через серію досить простих дій. Вона (система) носить яскраво виражений контрреформістський характер; дуже просякнута «духом наук» єзуїтів; життєрадісна, дружня, примирлива.

На відміну від Macintosh, ідеологію IBM PC-compatible (в її DOS–реалізації) У. Еко вважає аналогічною протестантській системі і навіть конкретно кальвіністською. Вона вимагає нелегких персональних рішень, припускаючи вільну інтерпретацію «Священного писання» і нав’язуючи користувачеві витончену герменевтику, а також стверджує, що спасіння приготовлене не для всіх. Аби система працювала, треба вміти самому інтерпретувати програму. Висловлюючись фігурально, користувач опиняється немов би один на один зі «своїм» Богом, замкненим в колі власної самотності.

Перехід від DOS–універсума до Windows Еко змальовує як прийняття схизми англіканства, як «пишні церемонії в соборі, але не виключається можливість негайно повернутись в DOS і ввести фундаментальні зміни, необхідні для прийняття несподіваних рішень» [1, с. 133]. Це, на його думку, безумовний крок в бік толерантності Macintosh. Проте Еко, вочевидь, не полюбляє Windows, ставлячи власну інтерпретацію в ще жорсткіший та несподіваніший контекст: «Врешті-решт, рукопокладати в отці почали тепер і жінок, і геїв» [1, с. 133].

З наведеного вище можна було б зробити висновок, що симпатії Еко цілковито на боці Macintosh. Однак не був би він семіотиком, якби не мав установки на «викриття» міфології сучасного суспільства, і робить він це адекватними символічними засобами. Само собою, говорить Умберто Еко, «католицизм і протестантство двох операційних систем не мають жодного відношення до культурної та релігійної позиції їхніх користувачів. Але хіба не машинна мова визначає від самого започаткування долю обох операційних систем чи, якщо хочете, середовищ?» [1, с. 133].

З моменту виходу цієї статті У. Еко багато чого змінилось – нові релізи Windows та Windows ХР безперечно зробили її католицтвом часів Тридентського собору, разом з МАСами; роль протестантства перейшла до рук Linux, але опозиція залишається в силі. Війна платформ або «культур» («нова тіньова релігійна війна» в термінології Еко) не стала менш жорстокою, і те, що світ вона змінює докорінним чином, – цілковита правда.

Література

1. Маршалл Л. Под Сетью / беседы У. Эко // Искусство и кино. – 1997. – № 9. – С. 133.

УДК 130.2Перетц(043) Н. В. Стахієва

/м. Маріуполь/

В. М. Перетц – фундатор українських культурологічних студій
Увага до історії української науки, творчого шляху та спадку вітчизняних учених збільшилася у 90-ті роки ХХ століття й стрімко зростає на сучасному етапі. Об’єктивне осмислення культурно-історичного процесу є неможливим без вивчення й аналізу внеску вчених, їх суспільно-політичних, історичних, наукових поглядів, що пов’язані з науковими здобутками світової культурології.

Особливої уваги, серед представників культурологічної спрямованості цієї епохи, заслуговує яскрава постать науковця й активного діяча, який зробив неабиякий прорив у розвитку українознавства та залишив безцінний науковий спадок майбутнім поколінням – Володимира Миколайовича Перетца. Він став творцем концепцій, предметом яких була ідея оригінальності та самоцінності української національної культури у контексті її взаємозв’язку з іншими культурами. Він став фундатором українських культурологічних студій.

У період кінця XIX – початку XX століття розпочався новий етап розвитку української культури. Основоположними надбаннями української культурної думки, що стверджувалася в умовах антинаціональних утисків, цього періоду стали:


  1. демократична та гуманістична спрямованість культурної думки, віра в історичне майбутнє українського народу;

  2. визначення основних засад народознавства як науки про історію української культури;

  3. критика українськими вченими як елітарних концепцій культури, які проголошували необхідність демократизації суспільного життя та аристократизацію духовних цінностей, так і марксистської теорії класової боротьби у розвитку культури, яка знайшла втілення в ідеології, коли абсолютизувалася роль народних мас у культурі [1, с. 36].

В. М. Перетц, підкреслюючи необхідність єднання культурної складової з життям і вимогами українського народу, акцентував увагу на безперспективності ізолювання культури, її направленість на зв’язок із загальнолюдськими цінностями. У змістовному наповненні культури він відстоював верховенство науки над ідеологічними вподобаннями. Вважаючи культуру суттєвим детермінантом боротьби народу за національне відродження, він активно виборював розвиток демократичного змісту української культури всупереч утопічним течіям, утверджував ідеї її взаємозв’язку з культурами інших народів. Так, незважаючи на складний для українства час, його заборони, утиски, переслідування, сформувався феномен культурної свідомості, стала виразнішою національна ідея, що увібрала у себе поєднання субкультур у єдиний загальнонаціональний культурний пласт. В. М. Перетц висунув своє бачення розвитку культури взагалі та української зокрема: «То була доба, коли прокидалось українство, коли формувалися виразні демократично-народні ідеали, коли ходили в народ не для того, щоб освічувати його, але й на те, щоб студіювати побут, звичаї, вірування, творчість… довелось не то що будити національну свідомість людового загалу, читаючи книжки, уряджуючи відчити й розмови, а й студіювати етнографію, історію язика, юридичних звичаїв, усної поезії українського народу» [2, с. 34]. У зв’язку з цим українська культура набувала загальнонаціональних рис, її структура ставала розвиненішою, окреслювався її професійний рівень.

Розвиток різних галузей національно-культурної сфери сприяв рухливості та динаміці поширенню наукового гуманітарного знання. Активно розвивались українське джерелознавство, археографія, теорія та історія української літератури й фольклористики тощо. Однак спеціального комплексного дослідження, присвяченого українській культурі, не було. Незважаючи на суттєві зрушення науково-гуманітарної сфери, значний пласт українського культурно-історичного матеріалу залишався ще не вивченим. У цілому українська культурологічна наука формувалась як історія культури. Українська культурологія знаходилася у стані виявлення, комплексного дослідження й теоретичного узагальнення національного культурного надбання. Умови існуючої дійсності зумовлювали розвиток вітчизняної культурології лише у межах культурно-історичної школи. Відсутність єдиної національної держави спричиняло проблему формування української культурологічної школи. Отже, виходячи з цього, у радянській та українській науковій середі визначення української культури, її особливостей та закономірностей розвитку формувалось у залежності від методологічних підходів, принципів та методів дослідження. Очевидною ставала необхідність наповнення наукового вакууму фактологічним та джерельним матеріалом. Першочерговим завданням ставало усвідомлення особливостей української ментальності, що відображалась через різноманітність творів мистецтва, розвиток історичної, літературної, релігійно-філософської думки, естетичні вподобання та науково-культурні досягнення. Означений напрям став основоположним на ранньому етапі дослідження української культури, у розвитку якого неабиякого значення відіграла діяльність наукової школи під керівництвом академіка В. М. Перетца. Завдяки своїй невтомній праці, він сформував та виховав когорту талановитих науковців, здобутки яких склали наукове підґрунтя для розвитку різних галузей української культурологічної науки та загалом збагатили скарбницю національної культури.

Учений поєднав плідну науково-дослідницьку та викладацьку роботу. Він проводив курси з історії та теорії літератури, церковнослов’янської мови, історії давньоруської мови з діалектологією, слов’янської палеографії, історії українського письменства. Водночас із курсом давньої російської літератури ХІ–ХІІІ ст., він вперше почав викладати історію українського письменства. Так, семінаристи вивчали питання методології та історії науки, історіографії літератури, історії літератури Київської Русі, нової і новітньої літератури, поетики та теорії літератури, народної словесності, міфології, церковного й народного мистецтва, текстології, археографії, палеографії та інше. У курсі семінарію вперше вивчались життя та діяльність видатних українських діячів науки і культури: І. П. Котляревського, В. Б. Антоновича, О. Я. Кониського, Ф. М. Колесси, О. О. Потебні, П. Г. Житецького, Лесі Українки, Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка.

В. М. Перетц прагнув наповнити змістовну сутність культури автентичним, точним і перевіреним фактологічним та джерельним матеріалом. Тому учасники семінарію займалися дослідницькою, збирацькою діяльністю, формуванням бібліотечних і музейних колекцій, проведенням археографічних та етнографічних експедицій, описом рукописів та стародруків. Вони відвідували архіви, музеї та бібліотеки, здійснювали пошук й обробку маловідомих матеріалів українського походження. Найбільше значення для української культури мають екскурсії, що були проведені на українських територіях: Полтави, Катеринослава, Житомира, Ніжина, Києва.

Специфіка методології дослідження національної культурної спадщини, полягала в тому, що вона включала методи як історико-джерелознавчого, так і історико-книгознавчого аналізу пам’яток [3, с.47]. Особлива роль В. М. Перетца полягає у тому, що він першим узагальнив камеральну практику опису рукописів, запровадив уніфікований археографічний та історико-книгознавчий опис рукописних книг і стародруків, описав пам’ятки давньоруської писемності й друку [3, с.48]. В. М. Перетц навчав учнів дуже уважно аналізувати культурні джерела; професійно досліджувати контекст, подробиці, унікальні риси твору; визначати художній стиль, таким чином демонструючи справжню наукову культуру. Студенти оволодівали методами роботи з рукописними книгами та стародруками, проводили мовно-текстологічні дослідження видатних пам’яток рукописно-книжкової культури.

Застосовуючи універсалізм як загальнонауковий метод, В. М. Перетц розглядав національну культуру у контексті історичного простору, вивчав її як інтегроване явище, що не існує у вигляді сукупності різних культурних форм, а формується внаслідок багатьох чинників. Використання системного підходу у дослідженні культурних явищ дало академіку можливість розглянути національну культуру як культурно-історичний тип.

Теоретичні засади запропонованих В. М. Перетцем методів були викладені у його праці «Із лекції з історії російської літератури. Історія вивчення. Методи. джерела» [4], що стала результатом ретельної джерелознавчої діяльності. Монографія просякнута ідеєю комплексності історико-літературознавчих досліджень оповідних пам’яток давньої літератури, використанням різноманітних методик у дослідженні рукописної і книжкової пам’ятки як факту історії культури [3, с. 48]. Також основи методології В. М. Перетца були втілені у багатьох наукових працях його учнів, що містили детальний мовно-текстологічний аналіз рукописних та книжкових пам’яток давньоруської культури.

Учений доклав великі зусилля для розуміння тенденцій розвитку національної культури. Його умовивід про вплив української культури на формування російської (з XVII ст.) став ключовим моментом в оцінці національної культури та вивченні її розвитку. В. М. Перетц висунув гіпотезу перехрещування культурних впливів через передавання культурних надбань, створених українським народом, на східнослов´янські території. Грунтуючись на цьому положенні, він пояснив особливості самобутної культури, причини її життєздатності та високої культурності етносу. Стоячи на позиціях плюралізму, вчений обгрунтовував рівноправність окремих локальних культур, які у сукупності проявляються через їхню різноманітність. Вперше в українській культурологічній науці він торкнувся питання щодо ідентифікації національної культури, виходячи із особливостей ментальності та самоцінності власної національно-культурної унікальності в її корінні.



Таким чином, враховуючи викладене, можна стверджувати, що на рубежі ХІХ–ХХ століття відбувався розвиток національно-культурної думки, процес формування української культурологічної науки й важливою віхою на цьому шляху стало створення семінарію під керівництвом професора В. М. Перетца. За період його успішного функціонування було накопичено та опрацьовано величезний документальний матеріал з історії української літератури, мови, мистецтва, поезії та козацтва, що відбивав первинні відомості життя українського народу. Вийшло друком чимало дослідницьких праць, пронизаних українським патріотизмом, присвячених історії української культури, мови, літератури, історії українського театру й драматургії, старовинної української лірики. Наполягаючи на позицію відкритості культур, вчений обґрунтував тезу про культурні взаємовпливи як вагомий чинник культурного різноманіття та розвитку будь-якої нації, тим самим визначивши місце для української культури у європейському культурному просторі. Світова культура значно поповнилася не лише фактичним та джерельним матеріалом але й інтелектуальним надбанням видатних дослідників кінця ХІХ – початку ХХ століття.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбула. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 с.

  2. Матвєєва Л. В. Доля видатного славіста-українознавця Володимира Перетца / Л. В. Матвєєва // Східний світ. – 2007. – № 2. – С. 32–44.

  3. Міщук С. Археографічно-бібліографічна школа В. М. Перетца в Україні (19071914) / С. Міщук // Історіогр. дослідж. в Україні. – 2008. – Вип. 18. – С. 47–58.

  4. Перетц В. Н. Из лекций по методологии истории русской литературы. История изучения. Методы. Источники. Корректурное издание на правах рукописи. – К. : Типография 2-й артели, 1914. – 496 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ


Алфьоров А. Д.


cтудент II курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Альохіна Н. А.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Андріянова Н. А.

студентка IІ курсу заочної форми навчання спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Аніщук М. Ю.

студентка IVкурсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Атоян А. В.

кандидат філософських наук, старший викладач кафедри філософії культури та культурології СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ

Афанасьєв Ю. Л.

доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Інституту мистецтв Київського університету ім. Б. Гринченка, м. Київ

Бабенко А. І.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Батичко Г. І.

кандидат наук з мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Батичко Д. I.

магістрант фінансового менеджменту Політехнічного інституту Порту, м. Порту (Португалія)

Баюш О. О.

аспірант Харківської державної академії культури, м.Харків

Білик Л. О.

студентка V курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» ДонНУ, м. Донецьк

Біличенко Г. І.

студентка IІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Блохін В. М.

магістр історичних наук, викладач Білоруської державної сільськогосподарчої академії, м. Горки (Білорусь)

Василенко В. Ю.

студентка ІV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» ДонНУ, м. Донецьк

Васильєва М. С.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Величанський В. О.

студент ІV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» ДонНУ, м. Донецьк

Вискребенцева О. С.

студентка ОКР «Спеціаліст» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Вінтонів Х. М.

здобувач УНДІАСД, асистент кафедри соціальних комунікацій та права Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ

Войцеховська А.


студентка Вищої офіцерської школи сухопутних військ ім. генерала Тадеуша Косцюшки, м. Вроцлав (Польща)

Волкова В. В. 

студентка IІІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» СНУ ім. В. Даля.

Гебальська-Берекетс А.


магістр медіаосвіти та журналістики інститута освіти, ЗМІ та журналістики Варшавського університету ім. кардинала Стефана Вишинського, м.Варшава (Польща)


Гімадієва Г. І.

студентка IІІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Гладковська А. О.

студентка IІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Глок А. В.

студентка ІІІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Головко О. В.

кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних та гуманітарних дисциплін ХДУХТ, м. Харків

Головня Т. С.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Голоцван О. О.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ

Голубцова О. В.

викладач кафедри педагогіки, психології та соціології закладу освіти «Білоруська державна сільськогосподарська академія», аспірантка УО «МДУ їм. А. А. Кулешова», м. Горки (Білорусь)

Гончарова І. Ю.

студентка ІІІ курсу спеціальності «Фінанси та кредит» ХДУХТ, м. Харків

Грінберг Л. Ф.

кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності КНУКіМ, м. Київ

Губіна Т. М.

кандидат педагогічних наук, доцент ФГБОУ ВПО «Єлецький державний университет ім. І.О.Бунина», м. Єлець (Росія)

Гуменчук А. В.

кандидат історичних наук, декан факультету дистанційної освіти КНУКіМ, м. Київ

Дабло Л. Г.

аспірант кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Давва В. В.


аспірант кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Давидова Л. М.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Демків Ю. М.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Добіна Т. Г.

старший викладач Маріупольського навчально-наукового центру Донецького державного університету управління, аспірант МДУ, м. Маріуполь

Дроздова О. В.

кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності в економічних системах ПУЕіТ, м. Полтава

Дьячкова М. А.

студентка IІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Дякіна В. О.

аспірант ФГБОУ ВПО «Єлецький державний университет ім. І.О.Бунина», м. Єлець (Росія)

Єжижанська Т. С.

старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», м. Луцьк

Євтушенко Ю. Є.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ

Захаревич Н. С.

студентка IІІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь



Захаренко Т. О.

старший викладач кафедри педагогіки, психології і соціології Білоруської державної сільськогосподарчої академії, м. Горки (Білорусь)

Івчик В. В.

старший викладач кафедри філософії і політології Білоруської державної сільськогосподарчої академії, м. Горки (Білорусь)

Іванченко І. І.

студентка ОКР «Спеціаліст» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Ісупова Х. М.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ

Кабанчук Ю. В.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Казека С. С.

студент IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Караберова З. М.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Карманчиков О. І.

кандидат педагогічних наук, професор РАП, доцент кафедри загальноінженерних дисциплін УДУ, м. Іжевск (Росія)

Карпенко О. І.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Кірова О. В.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Ковальчук Т. В.

кандидат історичних наук, доцент кафедри природничо-наукових та гуманітарних дисциплін Азовського морського інституту ОНМА, м. Маріуполь

Кондаурова Х. С.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Кондратова М. В.

старший викладач кафедри філософії і політології Білоруської державної сільськогосподарчої академії, м. Горки (Білорусь)

Кочина Ю. М.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Кошелюк О. В.

кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

Кудлай В. О.

кандидат наук із соціальних комунікацій, асистент кафедри культурології та інформаційної діяльністі МДУ, м. Маріуполь

Кузенкова К. І.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Кулько К. І.

старший викладач кафедри педагогіки, психології і соціології Білоруської державної сільськогосподарчої академії, м. Горки (Білорусь)

Куракіна I. В.

студентка V курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» ДонНУ, м. Донецьк

Кустов І. І.

студент IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Лісогор В. О.

головний бібліотекар відділу електронної інформації та автоматизації бібліотечних процесів Центральної бібліотеки ім. В. Г. Короленка, м. Маріуполь



Лисенко О. А.

старший викладач Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, аспірант ХДАК, м. Харків

Литинська Н. В.

здобувач, ОНУ ім. І. І. Мечникова, м. Одеса

Літовченко В. В.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Луцишин С. С.

студент ОКР «Спеціаліст» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Любченко Н. Г.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Малкіна Х. В.


студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Манякіна О. С.

к.і.н. старший викладач кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Марченко С. О.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Махавкіна Н. С.

студент ОКР «Спеціаліст» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Машошина Д. О.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Медус Г. О.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ

Моісеєнко І. Е.

студентка IІІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Мороз М. А.

магістр спеціальності « Міжнародний бізнес» Політехнічного університету м. Трір (Німеччина)

Наугольник Л. Б.

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри практичної психології факультету психології Навчально-наукового інституту права, психології та економіки Львівського державного університету внутрішніх справ, м. Львів



Ніколаєв Д. В.

здобувач Харківської державної академії культур, м. Харків

Нікольченко М. В.

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології МДУ, м. Маріуполь

Нікольченко Ю. М.

доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Огли В. Р.

студентка спеціальності «Соціологія та соціальна праця» ПДТУ, м. Маріуполь

Онищенко А. В.

студентка IІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Оніщенко І. Г.

доктор політичних наук, професор кафедри міжнародної економіки Національного університету харчових технологій

Остапенко А. В.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» ДНУ, м. Донецьк

Орєхова С. Є.

к.і.н. , доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Охоцька А. В.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Панков Є. А.

студент ОКР «Спеціаліст» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Петрова І. О.

кандидат історичних наук, доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Пономаренко М. Ю.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Пономарьова А. О.


студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Попов В. С.


студент І курсу спеціальності «Експлуатація судових енергетичних установ» АМІ ОНМА, м. Маріуполь

Потапенко К. В.


студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Прокоп П.


магістр, докторант інституту політології та європеїстики Щецинського університету, м. Щецин (Польща)

Проценко К. В.


асистент кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Пустовських Д. В.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Руденко Г. І.

студентка ОКР «Спеціаліст» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Руденко Ю. О.

викладач Сумського кооперативного технікуму, здобувач Сумського державного педагогічного університету ім. О. Макаренка, м. Суми

Рябуха Ю. В.

кандидат історичних наук, доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Сабадаш С. Ю.

аспірант кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Сабадаш Ю. С.

доктор культурології, професор кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Сагірь С. В.

студентка IV курсу спеціальності «Організація перевезень та управління на транспорті» ПДТУ, м. Маріуполь

Саражинська Ю. С.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Семенко Л. А.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Сивак О. А.

старший викладач кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Скоблякова А. М.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Скуратова В. І.

студентка IІІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Сліпухіна О. М.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ

Собік П.

магістр, докторант Вроцлавського університету, м. Рибнік (Польща)

Сокол І. І.

студент ІІ курсу спеціальності «Комп’ютерні науки» ПДТУ, м. Маріуполь

Соколова Х. І.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Сомсікова Я. Ю.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ

Спрінсян В. Г.

кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри документознавства та інформаційної діяльності ОНПУ, м. Одеса

Сухорукова Д. М.


студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Стахієва Н. В.

аспірант кафедри культурології та інформаційної діяльності МДУ, м. Маріуполь

Табенська В. Г.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Терпіловський П.

студент Вроцлавського університету, м. Вроцлав (Польща)

Тищенко А. Є.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Тімотіна Д. О.

студентка ІІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Трубіна Н. А.

студентка ОКР «Спеціаліст» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Феоктістова Х. О.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Циганюк М. А.

асистент кафедри соціальних комунікацій та права Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, м. Івано-Франківськ

Черніченко І. А.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Чорнокожа Ю. Г.

студентка IV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» ДНУ, м. Донецьк

Шейгус Т. В.

студентка ОКР «Спеціаліст» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Шейгус А. В.

студентка ОКР «Магістр» спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» МДУ, м. Маріуполь

Шендрик О. Є.

студент ІІ курсу спеціальності «Переклад», ПДТУ, м. Маріуполь

Янковський С. В.

кандидат філософських наук, докторант Житомирського державного університету імені Івана Франка, м. Житомир


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет