Система роботи з обдарованими учнями в ДНЗ

В училищі запроваджено інформаційні технології навчання:

• 
  використання спеціалізованих електронних підручників на уроках теоретичного та виробничого навчання;
  
• 
  вивчення інформаційних технологій в кабінеті, обладнаному мультимедійними засобами та інтерактивною дошкою;
  
• 
  використання у навчально-виховному процесі власних програмних засобів навчального призначення з професій: „Кухар”, „Кондитер”, „Офіціант”.
  
• 
  здійснюється систематичний електронний аналіз рівня успішності учнів, складаються діаграми по групах та предметах за окремими професіями.
  

Досвід ДНЗ „Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі” щодо організації навчальної та позаурочної діяльності з обдарованими учнями є оптимальним та цілісним. Він охоплює послідовно всі складові системи навчально-виховного та виробничого процесів: навчальну, виховну, виробничу, соціальну, психологічну, оптимально поєднує інноваційні технології, творчість викладачів та майстрів, індивідуальну творчу особистість учнів, можливість учнів в освітньому просторі розвинути та практично реалізувати в майбутньому власні здібності.

Тільки творчий педагог у змозі підготувати творчого обдарованого учня. Саме тому велику увагу в закладі приділяють професійному росту педагогів, творчому використанню сучасних освітніх інновацій, орієнтованих на особистісний розвиток і творчу самореалізацію учнів, закладання основ розвитку та співпрацю з учнями.

Найефективнішим засобом досягнення цієї мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку обдарованих учнів.

В ДНЗ „Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі” апробовано спосіб інтеграції окремих елементів сучасних інноваційних технологій навчання, зокрема:

Інтерактивні технології, ідея яких полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань, використання пізнавальних, рольових ігор.

Технологія особистісно-зорієнтованого навчання полягає у створенні оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин. Реалізація особистісно-орієнтованого навчання потребує зміни в педагогіці: від навчання до учіння, як індивідуальної діяльності учня, її корекції і педагогічної підтримки.

Інформаційні технології навчання надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації - електронних носіїв. Створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навичок, реалізації нових форм та методів навчання.

Використовуючи інноваційні технології в навчально-виховному процесі, змінюємо і форму уроків. В училищі успішно проводяться нестандартні уроки: урок-семінар, урок-дослідження, урок-прес-конференція, урок-гра, урок-симпозіум, урок-подорож, урок-панорама, урок-калейдоскоп, урок-інтерактивна лекція. На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня.

Робота викладачів та майстрів виробничого навчання у ДНЗ „Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі” з обдарованими учнями має комплексний характер як у навчальній діяльності на уроках теоретичного та виробничого навчання, так і в позаурочній роботі. Це сприяє розвитку інтересу учнів до предметів, виробничого навчання, спонукає їх до вдосконалення здібностей, надає їм можливість підготуватися до різноманітних конкурсів і олімпіад, самореалізуватися в тій галузі пізнання, якій вони надають перевагу.

Методичною службою училища створено та рекомендовано викладачам і майстрам виробничого навчання до використання методичну папку по організації роботи з обдарованими учнями. Структуру папки подано в таблиці 1.2.

На уроках теоретичного та виробничого навчання педагогічні працівники спостерігають за здійсненням розвитку мислення учнів, що допомагає у виявленні саме обдарованих учнів (подано в таблиці 1.3., схемі 1.2.).

1. Загальні відомості про урок (тема, мета, завдання, роль, місце в системі тощо). 

2. Виявлення рівня розвитку мислення на уроці. 

№ з/п	Рівні мислення	Що робить викладач	Що робить учень
1.	Активне мислення	Ставить проблему, формує, розв'язує її	Намагається зрозуміти, запам'ятати матеріал
2.	Самостійне мислення	Ставить проблему, може формулювати її та пропонує учням самостійно розв'язувати	Сам відкриває незнайоме, пропонує оригінальні способи розв'язання
3.	Творче мислення	Загальна організація коригування, контроль, вміле керівництво. Зауваження: кожний наступний рівень включає попередній	Формує проблему, самостійно розв'язує, опрацьовує навчальний матеріал за підручником, конспектом
4.	Репродуктивне мислення	Пояснює, закріплює	Запам'ятовує, репродукує

Схема 1.2.

Саме обдаровані учні – це перші помічники викладачів та майстрів на уроці. Вони з радістю готують реферати і цікаві повідомлення, постійно переглядають телепередачі, Інтернет, читають додаткову літературу і пресу, беруть активну участь у підготовці і проведенні семінарських занять, конференцій тощо.

1. 
   Анкетування, тестування з метою виявлення обдарованості.
   
2. 
   Графік індивідуальних консультацій з предмета.
   
3. 
   Створення учнівського портфоліо.
   
4. 
   Графік консультацій з підготовки до контрольних робіт.
   
5. 
   Підготовка до участі в конкурсах, олімпіадах.
   
6. 
   Участь в конкурсах, олімпіадах.
   

• 
  ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань) – пропонується певний набір прийомів мислення, кінцевою метою яких є свідоме досягнення стану „осяяння”, підказок, інтуїції тощо. Використання алгоритму розв’язання проблемних виробничих ситуацій у ході навчального процесу виробляє в учнів такий стиль мислення, в основі якого є гнучкість, оригінальність, чутливість до протиріч, вміння свідомо моделювати ситуацію найкоротшим шляхом.
  
• 
  Ейдетика – технологія формування ейдетичного мислення, в основі якого запам’ятовування інформації через образи, асоціації й відчуття. В учнів розвивається уява та фантазія, гнучкість мислення, здатність створювати об’ємні й яскраві образи. Відбувається стимулювання роботи правої півкулі головного мозку, що забезпечує розвиток здатності створювати варіативність у розв’язанні творчої задачі, що є основою для активізації креативного мислення та використання його у вирішенні навчальних та життєвих задач.
  
• 
  Принцип відкритих перспектив: будь-який учень, навіть найслабший, може сьогодні спробувати вивчити тільки один урок, добре написати конспект і відразу одержати свою першу позитивну оцінку, а потім другу, третю… Спочатку ці оцінки майже нічого не важать (крім того, що учень старається, але хіба цього мало?), однак поступово приходять і справжні знання, а разом з ними, і інтерес до предмета. Наприклад, можна застосувати випереджувальні завдання: самостійно скласти схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці учні презентують свою роботу. Оцінюється не тільки правильність, а й оригінальність подачі.
  
• 
  Повідомлення про будь які внески.
  
• 
  Акцентувати увагу на цінності активності учня в усних відповідях і дискусіях, пам’ятаючи, що вони вносять власний внесок у колективну роботу.
  
• 
  Похвала, висловлена з очевидним ентузіазмом. Ми можемо „аплодувати” досягненням як навчальним, так і деяким іншим, що мають певне відношення до навчання. „Оплески” повинні бути без порівнянь з іншими, без очікувань на майбутнє.
  
• 
  Проблемні запитання. При вивченні різних тем з предмета підбираються проблемні запитання, на які учень у підручнику готової відповіді не знайде. При цьому для вірної відповіді учню потрібно ще застосувати знання з вивчених раніше розділів. Ще в запитання закладається якась проблемна ситуація, розв’язати яку потрібно неординарним способом.
  
• 
  Побудова гіпотез. Учні висувають власні гіпотези щодо вирішення поставленого завдання. Роблять свої припущення, що можуть стати темою дослідження.
  
• 
  Інтерактивне навчання: „запитання-відповідь”. Для цього група поділяється на декілька підгруп. Кожна група одержує завдання прочитати текст з підручника і скласти запитання до нього. Коли учень замислюється над постановкою запитання, то в його уяві має бути варіант відповіді, це розвиває логічне мислення. Або кожна група отримує завдання і після виконання звітує перед групою. Разом робимо висновки, узагальнення, які записуємо в зошит. Така методика роботи допомагає формулювати певні судження, висловлювати свої думки, знаходити правильні висновки.
  

Для виконання домашніх завдань слід підбирати творчі, диференційовані завдання і причому завдання, які б зацікавили учня, надихнули його на пошук. Це може бути написання вірша, казки, твору-роздуму, виготовлення аплікації моделі, малюнка, складання кросворда, ребуса. За допомогою таких домашніх завдань в учнів розвивається уява, образне мислення. Така самостійна робота може перетворитися на творчий процес, якщо перед учнями поставити проблему і вказати можливі шляхи її вирішення.

Роботу з обдарованими учнями проводять не лише на уроках, а й в позаурочній діяльності. Причому, в позаурочній діяльності для цього більше часу і можливостей. Значну роль у формуванні інтересу до предметів відіграють проведення позаурочних заходів: конкурсів, турнірів, тренінгів, ігор в рамках предметних тижнів та тижнів за професіями. Вони допомагають викладачам та майстрам виробничого навчання побачити свій актив обдарованих учнів (тих учнів, у яких певний інтерес уже сформувався), а також привернути увагу до предмета інших учнів. Для обдарованих учнів ігрові і конкурсні компоненти – це прекрасна можливість помірятися своїми інтелектуальними силами, показати свої здібності, не тільки беручи участь у самих заходах, але й в їхньому створенні й проведенні.

Результативністю роботи з обдарованими учнями в ДНЗ „Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі” є підвищення інтересу до вивчення предметів, збільшення кількості учнів – призерів та переможців, тенденція до зростання успішності, підвищення проценту якості знань.

1. Навчання на більш високому рівні з використанням інноваційних технологій (використання ЕЗНП, додаткової інформації, проблемних пошукових завдань).

2. Упровадження інтерактивних методів навчання (проблемно-дослідницьких, проектних, модульних), що розвивають в учнів творче й дослідницьке мислення.

3. Індивідуальна й диференційована робота. Створення умов для творчої самореалізації особистості. Налаштування учнів на досягнення успіху.

4. Вироблення навичок самостійної роботи учнів на уроці та в позаурочній роботі (використання нестандартних завдань).

5. Принцип ролі дидактичних наглядних посібників, використання мультимедіа. Залучення обдарованих учнів до їх розробки.

6. Створення в навчальних кабінетах картотеки матеріалів підвищеного рівня складності. 

7. Застосування нестандартних прийомів проведення лабораторно-практичних робіт. Допомога кожному учневі ставити перед собою посильні завдання, які б відповідали його інтересам і носили дослідницький характер.

8. Застосування пізнавальних, ділових, дидактичних ігор, які викликають інтерес, спонукають до власної думки, творчого мислення.

Розвиток навичок креативного мислення через спілкування в контексті оновлення змісту математичної освіти та технологій навчання

Наталія Петровська,

викладач математики

Клеванського професійного ліцею
„Дуже важливе вміння вчителя правильно визначити ті „вузли” знання, від міцності яких залежить розвиток мислення, розумових здібностей, уміння користуватись знаннями”

В.О.Сухомлинський
В даний час існує гостра соціальна потреба у творчості і творчих індивідах. Розвиток у учня творчого мислення одна з найважливіших задач у сьогоднішній школі. Прагнення реалізувати себе, виявити свої можливості – це той направляючий початок, що виявляється у всіх формах людського життя – прагнення до розвитку, розширення, удосконалення, зрілості, тенденція до вираження і прояву всіх здібностей організму і „я”.

Вирішальне значення для систематичної освіти має формуючий аспект предмета математики, її широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості. Йдеться насамперед про розвиток логічного мислення, просторових уявлень та уяви, алгоритмічної та інформаційної культури, пам'яті, уваги, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між окремими фактами, обґрунтовувати твердження, математизувати реальні ситуації. Загальновизнана роль математики у формуванні позитивних якостей особистості, рис характеру, вольової сфери учня, (розумової активності, пізнавальної самостійності, саморегуляції), розвитку продуктивного та творчого мислення.

Що ж таке творчість?

Творчість - це створення духовних і матеріальних цінностей, високої значущості, це діяльність в яку людина вкладає немов би частинку своєї душі і чим більше вкладає, тим багатшою вона стає. Процес творчості характерний тим, що творець самою своєю працею і її наслідком справляє величезний вплив на тих хто поряд із ним.

Творчі здібності особистості – це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності й які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності. Можна представити структурну модель творчих можливостей учнів у навчально-творчій діяльності керувати процесом формування і розвитку творчих здібностей учнів потрібно знати актуальні і потенціальні їхні рівні. Можна робити висновок, перш за все, за їхніми досягненнями в процесі навчання, в позакласній роботі, але важливо своєчасно виявити творчий потенціал, який є лише можливістю творчих успіхів.

Тому для виявлення творчого потенціалу важливо звернути увагу не лише на успіхи в навчанні та на позакласні захоплення учнів але й звернути увагу на інтелектуальні здібності. Оскільки в школі можна спостерігати за розвитком розумових здібностей на протязі багатьох років, то в ліцеї на це часу обмаль. Саме сучасний науково-технічний прогрес потребує особливого стилю мислення, який характеризується точністю, визначеністю, обґрунтованістю, тобто тими якостями, які властиві й математичній діяльності.

Сучасний науково-технічний прогрес потребує особливого стилю мислення, який характеризується точністю, визначеністю, обґрунтованістю, тобто тими якостями, які властиві й математичній діяльності.

На мою думку потрібно звернути увагу на саме на креативне мислення. Креативність – це творчість і водночас праця. При застосуванні креативного мислення на уроках математики в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно мислити, розвивається увага, прагнення до знань. Учні не помічають, що навчаються: пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, розвивають уяву, фантазію.

Тому застосування на уроці креативного мислення робить процес навчання цікавішим, створює в учнів бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Різноманітні креативні дії, за допомогою яких розв'язується те чи те розумове завдання, підтримують і підсилюють інтерес учнів до математики. Креативність – це могутній незамінний важіль розумового розвитку дитини.

Легких шляхів у науці немає. Креативне мислення на уроці не самоціль, а засіб навчання й виховання. Його не можна плутати з розвагою, розглядати як заняття, від якого маємо втіху заради втіхи. Креативне мислення – це вид перетворювальної творчої діяльності, тісно пов'язаний з іншими видами навчальної роботи.

Уже в самому терміні „креативність” від англійського create - творити, створювати – відображено її педагогічну спрямованість, багатогранність її застосування. А тому найістотнішими для вчителя математики є, на мій погляд, такі питання:

• 
  визначення креативного мислення у системі інших видів діяльності на уроці математики;
  
• 
  доцільність використання його на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;
  
• 
  розроблення методики застосування креативного мислення з урахуванням мети уроку та рівня підготовленості учнів;
  
• 
  вимоги до змісту креативного мислення у світлі ідей розвивального навчання;
  

Креативність – явище багатогранне, її можна розглядати як особливу форму існування всіх без винятку сторін життєдіяльності колективу. Креативне мислення — це особлива сфера людської активності, в якій особистість не має жодної іншої мети, крім як мати втіху.

Питання креативного мислення виникло в Північній Америці після війни. На Україні воно не розвивалось. Причини – радянська схема виховання.

Перший поширив цю думку на Україні канадський українець, професор Тарас Закидальський ( м. Харків 1995 р. Семінар « Трансформація гуманітарної освіти в Україні»)

СІЛА - штат Нью Джерсі, університет - Монт Клер - займається питаннями креативного мислення.

Креативність - здатність генерувати нові оригінальні ідеї. Знаходити не традиційні, нешаблонні способи вирішення проблемних завдань.

• 
  Швидкість думки - кількість ідей, що виникають за одиницю часу.
  
• 
  Гнучкість думки - здатність переходити з однієї ідеї на іншу.
  
• 
  Оргинінальність - здатність знаходити ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих.
  
• 
  Допитливість.
  
• 
  Чутливість до навколишніх проблем і ситуації.
  
• 
  Здібність до розробки свої гіпотези.
  

Опрацювавши певну тему (час (учні його мають мати, щоб опрацювати тему, доповідь (домашнє завдання – упереджувальність))) в учнів виникають певні ідеї (очікування ідеї) з якими вини діляться з іншими, обговорюють ( спілкування ) - в результаті формується певна позиція. Ми повинні самі цінувати думку учнів і навчити це робити їх, адже кожна думка має право на життя, навіть та, що здається абсурдною на перший погляд.

Розвиваючи креативне мислення учнів перевага надається таким формам взаємодії, які забезпечують високий рівень активності кожного учня, максимальне включення його досвіду. Сучасними педагогами розроблена ціла низка методів розвитку креативного мислення.

На початковому етапі вивчення математики я проводжу серію занять, на яких навчаю учнів: працювати з підручником, допоміжною літературою та додатковою, знайомлю з математичними моделями, навчаю різним прийомам рішення задач, конспектування, складання тезисів, графіків, таблиць, схем, працювати з моделями, бачити проблеми та шукати шляхи їх рішення. Так, для визначення рівня індивідуальних досягнень та встановлення кількісних і якісних індивідуальних психологічних відмінностей можна використати тести і відкрити шлях діагностування і корекції особливостей. У ролі критерію у таких тестах виступають конкретні знання, вміння та навички.

Тести на обізнаність дають змогу перевірити як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння. Учень з кількох відповідей має вибрати правильну.

Застосовую також метод «Павутинка» - при підведені підсумків уроку.

Наприклад. Геометрія. Тема: «Правильні многогранники».

Завдання: Опишіть кожний тип правильних многогранників, використовуючи схему:

І учень	ІІ учень	ІІІ учень	ІV учень
Назва многогранника	Число
	граней	вершин	ребер

І учень	ІІ учень	ІІІ учень	ІV учень
Назва многогранника	Число
	граней	вершин	ребер
Правильний тетраедр	4	4	6
V учень	VІ учень	VІІ учень	VІІІ учень
Правильний гексаедр (куб)	6	8	12
ІХ учень	Х учень	ХІ учень	ХІІ учень
Правильний октаедр	6	8	12

У чні сидячи хаотично, перекидають клубок питань один одному, тримаючи нитку в руці. Та дитина, що отримала клубок має дати чергову відповідь.
Створюється своєрідна павутина, що символізує єдину групу.

Особливістю творчого мислення учня є те, що дитина некритично відноситься до свого продукту творчості. Дитячий задум не спрямовується ніякими ідеями, критеріями, вимогами, а тому він суб'єктивний.

Розвиток творчого мислення невіддільно від формування виконавських умінь і навичок. Чим різнобічніші і досконаліші уміння і навички учнів, тим багатша їхня фантазія, реальніші їхні задуми, тим більш складні математичні завдання виконують діти.

Це є і виготовлення моделей різноманітних геометричних фігур, написання математичних казок, віршів, створення кросвордів, малювання малюнків для заданої теми, і т.д.

Хто в своєму житті ще з шкільної парти не мріяв стати вчителем, саме таку можливість я і надаю своїм учням. Рольова гра, коли учень перебуває у ролі вчителя дає дуже високий результат.

На мою думку потрібно звернути увагу саме на креативне мислення. Креативність – це творчість і водночас праця. При застосуванні креативного мислення на уроках математики в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно мислити, розвивається увага, прагнення до знань. Учні не помічають, що навчаються: пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, розвивають уяву, фантазію. Саме наприкінці уроку я застосовую метод „Рефлексії”, я

кий допомагає мені, за допомогою відповідей учнів, перевірити знання, вміння та навички.

Креативне мислення спрямоване на зміну існуючих моделей (певним чином розташованої структурованої інформації), тобто перебудову її ланок, зборку за іншим типом. Тому важливо налаштувати себе на скасування абсолютизації устояної моделі, навіть якщо вона приносить чималу користь. Необхідно прагнути до пошуку альтернативного рішення, не зупиняючись, як може здаватись, на вже досягнутому правильному рішенні.

Форми роботи можуть бути різноманітними – це й індивідуальна робота з малюванням і записи в зошиті, і фронтальна робота, а також виконання завдань на комп’ютері. Тому я в своєму досвіді систематично застосовую метод „Проектів” , адже саме цей метод містить в собі: об’єкт дослідження – процес творчого мислення, предмет дослідження – внутрішній діалог як механізм креативності мислення, мету дослідження - з’ясувати залежність креативності мислення від рівня розвитку його діалогічності.

Ще один напрямок реалізації творчої потреби учня в умовах навчання – це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими.

Важливість гри у тому, що вона надає учню можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.

Завдання з розвиваючого навчання, які я використовую у своїй роботі на уроках математики:

- хвилинки-цікавинки;

- математичні ребуси;

- математичні загадки;

- геометричні головоломки;

- математичні ігри;

- числові головоломки;

- та інші.

Розвиток креативного мислення неможливий без оволодіння і застосування таким тонким і точним інтелектуальним інструментарієм, яким є прийоми розумової діяльності:

• 
  виділення основного, аналіз та синтез,
  
• 
  порівняння та абстрагування,
  
• 
  узагальнення,
  
• 
  систематизація і кваліфікація,
  
• 
  конкретизація,
  
• 
  визначення та пояснення понять,
  
• 
  доказ та спростовування тверджень
  

Навчитись виділяти основне (усвідомлення інформації як частини цілого). Виділити основне можна завдяки аналізу (розчленуванню цілого на складові частини) та синтезу (взаємозв’язку його частин)

Операція зіставлення полягає у визначенні подібних ознак якогось об’єкта, операція протиставлення різних ознак.

Відокремлюють якісь ознаки досліджуваних явищ, речовин, матеріалів і узагальнюють правила, поняття, закони, тощо.

Узагальнення полягає у:

• 
  виявленні загальних істотних властивостей, особливостей явищ, та предметів,
  
• 
  встановленні між ними причинно-наслідкових зв’язків,
  
• 
  формуванні на їх основі висновків: загальних положень, тверджень, закономірностей, тенденцій, що подається у вигляді доказів, пояснень провідних ідей.
  

Здатність виділити ознаку класифікації забезпечує успішність формування узагальнення і систематизації, достатньо ефективно розвиває мислення.

Поділяє систему, що розглядається, на частини з метою впорядкувати її і зробити придатною для огляду та розуміння

Уточнюється найбільш істотне в узагальненні, формується визначення поняття, закону, правила, тощо.

Визначення або дефініція – це уточнення знань, понять на підставі відмежування вибраного предмета від усіх інших.

Пояснення – це твердження істинності понять при використанні очевидного або аксіоматичного шляхом усних та письмових виступів

Технологія креативного мислення передбачає формування цих розумових прийомів через використання різних форм роботи.

• 
  Дійові, творчі ігри та моделювання, розв’язування кросвордів.
  
• 
  Семінари, диспути.
  
• 
  Тести-роздуми, критеріально-орієнтовані тести та інше.
  
• 
  Робота з підручником.
  
• 
  Розв’язування розрахункових задач.
  
• 
  Задачі-малюнки.
  
• 
  Самостійна робота (з підручником, дидактичним матеріалом).
  
• 
  Дослідницька робота.
  
• 
  Експериментальна робота (індивідуальна, групова).
  
• 
  Розумовий експеримент.
  
• 
  Рішення проблемних ситуацій.
  

• 
  проводити навчання на високому рівні складності;
  
• 
  посилити роль гіпотетичного мислення, що сприяє здібності передбачати, висловлювати свої думки, ідеї та захищати їх;
  
• 
  систематично створювати ситуації вибору для учнів і давати можливість здійснювати цей вибір;
  
• 
  підвищити роль діалогічної форми навчання, як особливої взаємодії повноцінного розуміння, що зумовлює поєднання зовнішнього і внутрішнього діалогу.
  

На мою думку основними умовами розвитку творчого мислення є :

• 
  відповідна побудова навчального процесу з орієнтації на теоретичне мислення;
  
• 
  використання методів проблемного навчання, забезпечення необхідної емоційно-доброзичливої атмосфери і активних способів розвитку самостійності учнів, їхньої фантазії, уяви;
  
• 
  опора на зону найближчого розвитку дитини, диференційований підхід у навчанні.
  

Основним завданням сучасної освіти є розвиток особистості учнів, а не тільки передача знань. Гуманізація навчання передбачає ціннісне відношення до особистісних проявів учнів. Знання стали не метою, а способом розвитку особистості.

В той же час спостерігається зниження зацікавленості учнів до вивчення природничих наук, що не може не турбувати викладачів, оскільки саме ці науки формують наукове сприйняття оточуючого світу та сприяють формуванню особистості.

Однією з причин означеної проблеми є те, що наочні посібники, які збереглися в кабінетах біології застаріли, а значення наочності під час викладання біології загальновизнана. Наочність – один з основних принципів дидактики. Необхідність конкретно-чуттєвої опори була обґрунтована ще Я. Каменським та розвинута К.Д. Ушинським, який підкреслював значення наочності для розвитку спостережливості, уваги, мови та мислення учнів.

Другою причиною є стрімка інформатизація суспільства. Можна впевнено говорити про те, що інформатизація охопила всі сфери діяльності людства, в тому числі освіту. Сучасні діти все менше звертаються за інформацією до книг, а намагаються її отримати з комп’ютера.

Розв’язати ці проблеми в значній мірі дозволяє використання інформаційних технологій.

Тому метою ставлю донести до учнів великий потік інформації, акцентувати їх увагу на важливих об’єктах за рахунок фрагментарної подачі матеріалу. При цьому використовується всі переваги ІКТ, які полягають у взаємозв’язку декількох компонентів: тексту, малюнка, анімації, звукового супроводу та ін; а завданнями:

• 
  за допомогою комп'ютера змоделювати складні біологічні процеси та закономірності;
  
• 
  провести контроль знань учнів;
  
• 
  пояснити і закріпити новий матеріал;
  
• 
  підвищити якість навчання з предмета.
  

- уроки, на яких комп’ютер використовується в демонстраційному режимі: один комп’ютер, проектор, екран;

- уроки, на яких комп’ютер використовується в індивідуальному режимі: урок в комп’ютерному навчальному кабінеті без виходу в Інтернет;

- уроки, на яких комп’ютер використовується в індивідуальному режимі: урок в комп’ютерному кабінеті з виходом в Інтернет.

В своїй практиці найчастіше використовую уроки першого типу, оскільки два останніх пов’язані зі значними труднощами, які залежать не тільки від викладача: обмежена кількість робочих місць в комп’ютерному кабінеті, накладки в розкладі занять тощо.

Продовж останніх п’яти років активно формую власний комп’ютерний банк даних для кожної паралелі. „Методична” папка біологічного курсу містить:

- навчальну програму;

- критерії оцінки знань та вмінь учнів;

- календарно-тематичне планування;

- плани-конспекти уроків;

- презентації до окремих уроків;

- ілюстративний матеріал;

- картки із завданнями різної складності для організації самостійної індивідуальної та групової роботи;

- тестові завдання;

- тексти контрольних робіт;

- інструкції щодо виконання лабораторних та практичних робіт.

Найбільш ефективною формою представлення навчального матеріалу на уроках є демонстрація мультимедійні презентації. Метою якої є формування в учнів системи мислеобразів, скорочення часу на пояснення, попередження фізичної та психологічної втоми.

Мультимедіа (muti – багато, media – способи, можливості) – це представлення об’єктів та процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою фото, відео, графіки, анімації, звуку, тобто з використанням всіх відомих на сьогодні форм.

Презентація дає можливість викладачу проявити творчість, індивідуальність, попередити формальний підхід до проведення уроку. Вона дозволяє представити навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічній послідовності. Під час використання презентацій задіяні різні канали сприйняття учнів.

Крім зазначених переваг, використання презентацій на уроці дає можливість:

- використати повноекранне відео, яке несе великий обсяг інформації (1,2 Гб за 1-2 хвилини), та й всі ми знаємо, що краще один раз побачити, ніж сто раз почути;

- використати значну кількість таблиць, малюнків, діаграм, портретів вчених, фотографій, карт, схем;

- активізувати сприйняття учнів за рахунок звукових та зорових демонстрацій;

- виділити головний зміст;

- під час пояснення не витрачається час на запис на дошці;

- під час пояснення викладач не повертається до дошки, таким чином не втрачається контакт з групою;

- учням легше відповідати, коли вони спираються на відображений на екрані план відповіді.

В практичній діяльності я широко використовую презентації створені у форматі Microsoft PowerPoint власноручно або за допомогою учнів.

Використання презентацій практикую на будь-якому етапі вивчення теми.

Увагу приділяю мотивації навчальної діяльності: демонстрації об’єктів або явищ, які будуть вивчатися на уроці з метою створення проблемної ситуації, прийомам „Що це може значити?”, „Що далі?”, „Чому?”.

Вивчення нового матеріалу відбувається у вигляді: демонстрації наочного матеріалу під час розповіді викладача, роботи з таблицями, пояснення схемами в ході фронтальної бесіди, пошуку відповіді на запитання, складання опорного конспекту на основі текстового матеріалу, теоретичного обґрунтування процесу або явища, виконання лабораторної або практичної роботи за допомогою віртуальної лабораторії.

Закріплення знань – прийоми: „знайди зайве”, „розташуй у послідовності”, термінологічний диктант, навчальне тестування.

Велике значення має також досвід, який отримують учні під час роботи в групі та представлення результатів своєї діяльності на конференції. Виступи з використанням мультимедійної презентації розвиває їх мову, мислення, пам'ять, сприяють формуванню навичок конкретизувати, виділяти головне, встановлювати логічні взаємозв’язки.

Не можливо не сказати про використання можливостей Інтернету викладачем, який все більше проникає в освітній процес. Інтернет – це не тільки необмежений біологічний інформаційний ресурс, він має велике значення для моєї самоосвіти, використання ресурсів мережі під час підготовки до уроків. Зазначу, що не слід відмовлятися від англомовних сайтів, оскільки вони містять цікаві ілюстрації, які можна зберегти та використовувати під час створення мультимедійних презентацій.

А для того, щоб використання можливостей Інтернету учнями було корисним та ефективним обов’язково підкреслю причину та мету пошуку інформації в Інтернеті, це здійснюю наступними чином:

- по-перше, даю учням завдання знайти додаткову навчальну інформацію, зберегти її на електронних носіях для подальшого багаторазового використання іншими користувачами. Наприклад, під час вивчення теми „Селекція”, учні отримали завдання знайти відомості про сучасні методи селекції, успіхи вітчизняних селекціонерів по виведенню нових порід тварин та сортів рослин;

- по-друге, ставлю перед учнями завдання знайти нову інформацію, якої немає в підручнику, або яка не звучала на уроці, порівняти її з відомою інформацією, таким чином створити проблемну ситуацію, яка ініціює конструктивне спілкування на уроці. Так, вивчаючи тему „Генна та клітинна інженерія”, учні виконують завдання знайти відомості про останні розробки в галузі клонування та відношення різних вчених до цього питання. На уроці під час обговорення цього питання виникає дискусія в ході якої учні висловлюють свою думку та своє відношення до цієї проблеми.

Мною було розроблено систему уроків з використанням презентацій з тем: „Органи багатоклітинних організмів”; „Будова та функції ядра клітин еукаріот”; „Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень”; „Закони Г.Менделя, їх статистичний характер та цитологічні основи”.

Підсумовуючи вище сказане, слід підкреслити, що використання інформаційної мережі не повинно бути самоціллю. Весь сенс в тому, щоб зробити можливості мережі необхідними для розв’язання пізнавальних задач, перемістити навчальний акцент з накопичення інформації на формування вмінь учнів діяти в умовах, коли будь-яка інформація є легкодоступною. Щоб пошук інформації не займав багато часу на уроці, тому найчастіше варто використовувати можливості мережі під час індивідуальної роботи з учнями: підготовці їх до участі в конкурсах та олімпіадах.

Використання інформаційних технологій дозволяє провести урок на якісно новому рівні, значно посилити інтерес учнів до вивчення біології, розвивати їх логічне мислення, навички пошуку інформації, групової роботи, формувати ключові компетентності, а отже, покращити їх якість знань з предмета.

Звичайно використання ІКТ в навчальному процесі не замінить «живе» знайомство з природою, проте за ними майбутнє.


СКАРБНИЧКА ПЕДАГОГА
Методична розробка уроку спецтехнології
„Технологія облицювання стін МДФ панелями”
Тамара Марчук,

викладач ДПТНЗ „Соснівський професійний ліцей”