Issn 0235-3490. Археологія, 2011, №2
жүктеу/скачать 224.44 Kb. Pdf көрінісі
|
| на яма оваловидної форми довжиною 2,2 м, ширина
0,9 м, видовжена з півночі на південь. Поховання, як це можна приблизно встановити по бровці розми- ву, залягало на глибині 1,6 м. Поховання випростане, орієнтоване головою на південь. В головах його ле- жав невеликий окатаний камінь, з боку біля кисті правої руки лежала купка кісток тварини, ближ- че до руки — ніж (насправді кинджал — Г.К.). З лівого боку — меч. Меч рівний, довгий, з потов- щенням до краю. Лезо — двосхиле. Довжина меча — 0,83 м, довжина леза — 0,74 м, ширина — 5,0 см, товщина — 2,4 см» (Шапошникова, Бодянський, Щепинський 1957, арк. 34—35). З якихось причин О.В. Бодянський не включив до звіту деякі суттєві подробиці, які згодом потрапили на сторінки його публікації. У ній, зокрема, повідомляється, що меч мав дерев’яне руків’я й перебував у залізних піхвах, нижня частина яких була оправлена шкірою. «Як видно на зламі меча, він зроблений з вели- кого й тонкого розклепаного листа заліза, згор- нутого в рулон і прокованого, від чого лезо ста- ло особливо міцним і не гнулося», — зазначав О.В. Бодянський. Меч лежав руків’ям до чере- па, а на його вістрі знаходилася купка стріл (27 наконечників скіфських типів). Поряд із ме- чем був наконечник списа завдовжки 40,0 см, виготовлений, за словами О.В. Бодянського, тим само способом, що й меч. На грудях ске- лета лежали уламки фібули та намистина з ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 98 вічками, біля черепа знаходився глек (Бодян- ский 1962, с. 273). Наприкінці своєї статті О.В. Бодянський повідомляв, що в с. Велика Хортиця на ве- ликому скіфському курганному некрополі під час земляних робіт було зруйноване ще одне поховання з уламком латенського меча й скіфськими наконечниками (Бодянский 1962, с. 276). На жаль, жодних подробиць щодо цієї пам’ятки автору відшукати не вдалося. Оскільки латенський меч із Вищетарасівки був і досі залишається єдиним предметом цього типу, виявленим на території степової Скіфії, він майже одразу привернув увагу дослідників латенської культури. Першим до нього звернувся В.І. Бідзіля, який працював з латенськими матеріалами Закарпаття. У його роботі місце знахідки поховання з мечем по- милково вказане як с. Скельки Василівського р-ну Запорізької обл. Користуючись систе- мою хронології Я. Філіпа, що нині вважається застарілою, В.І. Бідзіля датував меч і фібулу з Вищетарасівки «самим кінцем латенського періоду» (Бідзіля 1971, с. 156). На чому базував- ся висновок дослідника щодо датування фібули сказати важко, адже опубліковані О.В. Бодянсь- ким фрагменти такі невиразні, що визначити за ними її тип неможливо. Оскільки наконечники скіфських стріл з поховання датуються часом не пізніше V—IV ст. до н. е., В.І. Бідзіля дійшов ви- сновку, що насправді О.В. Бодянський натра- пив на два різночасові поховання, які сприй- няв за єдиний комплекс. Достовірно латен- ськими В.І. Бідзіля визнав лише меч та фібулу (Бідзіля 1971, с. 156). Практично одночасно з В.І. Бідзілею до ма- теріалів поховання з Вищетарасівки звернувся З. Возняк. Польський дослідник звернув ува- гу на тупе закінчення залізних піхов, а також, «імовірно, заокруглене вістря» і на цій підставі також датував меч з Вищетарасівки ранньою фазою пізньолатенського часу, хоча надійної аналогії йому відшукати не вдалося. На жаль, польського дослідника ввела в оману ілюстра- ція, яка була вміщена у доступній йому публі- кації О.В. Бодянського. Малюнок меча, що згодом відтворюватиметься в роботах багатьох авторів, які зверталися до вивчення пам’ятки, насправді являє собою реконструкцію і не досить точну. На ній нижня частина піхов має нехарактерну для латенських мечів май- же прямокутну бутероль (рис. 1, А). Водно- час на фотографії меча, яка вміщена лише в неопублікованому звіті експедиції (рис. 2, 3), видно, що нижня частина піхов меча збереглася погано (ця особливість притаманна більшості знахідок латенських піхов: Rapin 1999, p. 33—34, fig. 66), а сам клинок звужується донизу, тобто на відміну від пізньолатенських мечів має вістря. Тож, схоже, ця частина реконструкції пам’ятки не відповідає дійсності. З. Возняк некритично сприйняв також інформацію О.В. Бодянсько- го про наявність в одному комплексі з мечем наконечників скіфських стріл і головним чи- ном на цій підставі зробив висновок про те, що меч з Вищетарасівки становить виразно чужоземний елемент у скіфському похованні (Woźniak 1974, s. 153). Уточнити датування меча з Вищетарасівки вдалося В.Г. Єременку. На відміну від З. Воз- няка, у визначенні дати пам’ятки він відштов- хнувся від складного оформлення руків’я ме- ча та відсутності кульки на наверші. Ці особ- жүктеу/скачать 224.44 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|