Київ Видавництво художньої літератури
жүктеу/скачать 2.87 Mb.
|
| 208
Згадала стара, як молодою була. Ліпша старого рада, як молодого робота. Молода була — дурна була, стара стала — дурніша стала. Нам не чепуриться, аби старий не покину»! На старого черга, на молодого притча. Не лай старого — сам старим будеш. Ненадовго старий жениться. Не питай старого, а питай бувалого. Не поможе рута яра, як стара машкара. От не було на молодиці, та сталось на стариці. Пізно старого кота учить гопки. Пішов наш старий у танець, як мокрий горобець. Поважай старих, бо й сам старим будеш. Сів старий, зажурився, а далі встав, підголився. Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся, й свого не загубиш. Сонце заходить — старим радість. Стара не покине, молодих сам не хочу. Старе хвали та з двору веди. Старе скаже на глум, а ти бери на ум. Старе, як мале: що побачить, того й просить. Що старе, що мале, що дурне. Старий, старий, але ярий. Старий, а розуму за дитину не має. Старий, а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться. Старий багато знає, а ще більше забув. Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре. Старий ворон пусто не кряче. Старий баран має твердий ріг. Старий говорить, говорить, та й направду виходить. Старий кіт, а масло любить. Старий не той, що багато літ має, а той, хто здоров’я шукає. Старий про старе й думає. Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить. Старий хоче спати, а молодий гуляти. Старий чоловік — то так, як подертий чобіт. Старий що зробив, то бог дав, а що з’їв, то пропало. Старії, як малії: хоч трохи дай, то поїдять, хоч багацько дай, то поїдять. Старі кості захотіли в гості. Старі крутяться, а молоді учаться. 209 Старого горобця на полову не зловиш. Старого вчити — що мертвого лічити. Старого дерева не випрямиш. Старого чоловіка для поради держи. Старому женитися і ніч коротка. Старому брехати — не ціпом махати. Старому подушечки, а молодому ігрушечки. Старому піч, як малому колиска. Старому та хворому годи завше, як малому. Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила. Такий старий, що пам’ятає, як його батька хрестили. У старого голова, як решето: багато було, та висіялося. У старого жінка молода — велика біда. Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий. «Чого чорт мудрий?» — «Бо старий!» Шануй старих — молоді тебе пошанують. Шукай правди у старих, а сили у молодих. Що красніше, то смачніше, що стареє, то гіднеє. Як єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього прибуде. Як є старе в хаті, то бив би, а нема — то купив би, та ніде. І чорт на старість у монахи пішов. Не роками старість гарна, а ділами. Слухай, слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде. Старість іде і хвороби веде. Старість — не радість, горб — не користь. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Від гніву старієш, від сміху молодієш. Незчувся, коли й постарівся. Нове ситечко на кілочку, а як зістаріється, то й під лаву. Старять годи і тяжкі пригоди. Тримайся того порога, перед котрим зістарівся. Цікаві скоро старіються. Якби знову на світ народитися, знав би, як не старітися. Сиве волосся — ласка молода. Сивина в голову — біс у ребро. Сивина в бороду — розум в голову. Хто сивий — не конче мудрий, а лише старий. Волос сивіє, а голова шаліє. 210 Не будь цікавим, бо швидко посивієш. Як голова сивіє, то чоловік мудріє. Сиди, грибе, поки тебе лихо здибле. Три дні до смерті, та ніяк не доживеш. І не мірошникує, а голова борошном припала. Зігнувся в три погибелі. Добрі зуби, що кисіль їдять. Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить, їв би паляницю, та зубів чортма. Жуй, тату, воду, коли хліба нічим. Тоді дали хліба, як зубів не стало. Не в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто. Був кінь, та з’їздився. Був колись горіх, та звівся на сміх. Був колись горіх, а тепер свистун. За одну ніч голова молоком взялася. Кисіль зубів не псує. Коли зубів не маю, тоді горіхи принесли. Вже мені вдолину йде, а тобі вгору. Як мале падає, бог перину підставляє, а старе падав, чорт борону підставляв. До пори збан воду носить. До пори збан воду носить, прийде пора — заголосить. Доки здоров’я служить, то чоловік не тужить. Без здоров’я нема щастя. Без здоров’я ніщо чоловікові не миле. Бережи і шануй честь змолоду, а здоров’я — під старість. Бережи одежу знову, а здоров’я змолоду. Було б здоров’я, а все інше наживем. Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив. Весела думка — половина здоров’я. Веселий сміх — здоров’я. Все можна купити, тільки здоров’я ні. Глянь на вид і про здоров’я не питай. Горе стихає, а здоров’я зникає — і радість минає. Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров. Добре здоровому вчити хворого. Здоровий злидар щасливіший від хворого багача. Здоровий хворого не розуміє. Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить. Здоровому все на здоров’я йде. Здоровому здається, що ніколи не захворіє. 211 Здоровому пироги не вадять. Здоров'я більше варте, як багатство. Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами. Здоров’я — всьому голова. Здоров’я за гроші не купиш. Здоров’я маємо — не дбаємо, а погубивши — плачемо. Здоров’я — над маєток. Здоров’я — найдорожчий скарб. Коли б голова здорова, то будуть воли та й корова. Найбільше щастя в житті — здоров’я. Ліпше здоров’я, як готові гроші. Над здоров’я нема старшого. Поки чоловік здоров, то здоров’я не шанує. При здоров’ї все чоловікові миле. Світ великий, було б здоров’я. Скрипливе скрипить, а здорове лежить. Той здоров’я не цінить, хто хворий не був. То слабого питають, а здоровий, що впійме, то змеле. Хіба треба у недужого питати, чи бажає він здоров’я мати? Хто здоров, той ліків не потребує. Худоба — річ набута, а здоров’я — ні. Що ми по життю, як здоров’я не маю. Якщо хочеш здоров’я мати, мусиш рано вставати, а звечора лягати. Як я здоров, то мені й хрін за цукор. Біль без язика, але каже, де болить. Болюще — не пам’ятуще, минеться — знов заманеться. Біль мовчанки не знає. Біль не виженеш, як собаку. Болить бік дев’ятий рік, та й досі до болю не привик. Болить у грудях — не буть йому в людях. Боліло, боліло — три хліби поїло. Далеко лежало, не дуже боліло. Де болить, там і торкаєш кожну мить. Добра голова поболить та й перестане. Добре тому говорить, кого не болить. Доти добре, доки болить, бо як перестане, то вже й нас не стане. Зуб болить, аж око в’яне. Кого болить, най ся гоїть, але хто ся лічить, той ся калічить. Кого болять кості, той не думає в гості. 212 Кого болять очі, той пити не хоче. Кого не болить, той не охає. У кого що болить, той про те й говорить. Ніхто нічийого болю не знає. Розкіш приходить зі смаком, а відходить з болем. Розкіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Така хвора: болить ня, а на свадьбу кортить ня. Так болить, що якби не вмів стогнати, то вмер би. Чужий біль нікому не болить. Як болить, то кричи, а як не болить, то мовчи. Дай, боже, жартувати, аби не хорувати. Відхорую, але не подарую. Для хворого більша година, як для здорового ціла днина. Захворів — не опам’ятаєшся, а щоб здоровим стати — не дочекаєшся. Іржа залізо їсть, а чоловіка — хвороба. Люди часто хворіють, бо берегтись не вміють. Не всякий помирає, хто хворий. Не хворіла, не боліла, та проскурку з’їла. Слаба стала, як риба в’яла. Поки хворий дихає, то все надіється. Слабий та малий — то найстарші в хаті. Слабий — як малий. Хвороба нікого не красить. Хвороба не по лісу ходить, а по людях. Такий слабий, що не здужає й умерти. То вже не горе, коли їсть хворе. Тяжко хворому терпіти, а ще тяжче над хворим сидіти. У хворого здоров’я питають. Хвора людина сама себе не любить. Хвора: коли не вмре, то розпеститься. Хворий більше не той, що лежить, але той, що над лежачим сидить. Хворий здоров’я хвалить. Хворому і мед гіркий. Хворому нічого не миле. Хворому годи завжди, як малому. Хворого піст, п’яного молитва, а сонного читання недалеко від себе стоять. Хто хвороб у собі шукає, той завжди їх повно мав. Як хворий — звертайсь не до попа, а до лікаря. Запущену хворобу трудно лікувати. 213 Кожному своя хвороба тяжка. Кому користь, а нам хворість. Не смерть страшна, а недуга. Хто хоче одужати, тому не треба лягати. Хвороба здибає легко, а трудно її позбутися. Хвороба коли не вморить, то скривить. Хвороба їде в хату рисаками, а виїжджав волами. Хвороба — як худа худоба. Хворобу не треба кликати, сама прийде. Видужав, хоч я й руки складала на його смерть. Не здужа й перини підняти. Більмо оку не шкодить, тільки око не бачить. У горлі наче півники грають. Кашель хвороба не лиха, та хата не втихає. Раз у рік — колька в бік. Лихоманка гірше мачухи трясе. І трясця не бере без причини. Гаман — не свято, трясця — не хвороба. Нежить — хвороба не страшна: мій батько з нею і помер, а нічого йому не сталось. В немочі всього захочеться. День меркне від ночі, а чоловік — від немочі. Загоїться, поки весілля скоїться. Звівся на нінащо. Нашій Катрі полегшало: то не їла, а тепер і не балакав. Полегшало нашому батькові: де сиділа болячка, там дванадцять. Полегшало нашій матері: з печі на лаву перебралася. Полегшало нашій матері: то сиділа, а то й лежати не дав. Ліпша мала поміч, як велика хворість. Не поможе вже рута й маруна, як голова обернулася до труни. Не поможе ні кропило, ні кадило. Поможе чи не поможе, а ти плати, небоже. Чи поможе, чи не поможе, а ти дай, небоже! Поможе чотири дошки і васильків трошки. Хоч крути й верти, небоже, то нічого не поможе. Як не завадить, так і не поможе. Дай нам поправитись, і нам будуть кланятись. Поправився вухом об землю. Поправився з покуття на лаву. Уже я поправлюсь, мабуть, попові в калитку. Стогнав батько на печі, ми його на лаву — він і замовк. 214 Змучився, ледве в нім душа теліпається. Вибирай старого лікаря, а молодого адвоката. Де сонце не ходить, там лікар заходить. Добрий лікар має орлине око, левине серце і жіночу руку. З лікарем дружи, але не май в ньому потреби. Лікар і адвокат чи поможе, чи не поможе, а калитку розв’яже. Лікар і лічить, і калічить. Лікар підіймає, а смерть не пускає. Лікар для хворого батько, а для здорового друг. На селі лікар — піч, а свиня — гастроном. Природа, час і терпеливість — це найкращі лікарі. У молодого лікаря горбатий цвинтар. Що новий лікар, то новий цвинтар. Вилікувався на один бік. Дорогі ліки все помагають: як не слабому, то лікареві. І до ліків хвороба привикає. І полин ліком стає. Ліки одну слабість лікують, а другу готують. Ліченою конякою не поїдеш. На гірку недугу і гіркий лік. Нема в світі ліку для довгого віку. Хто перейде на ліки, той пропав навіки. Прийде вік — знайдеться й лік. Сміх краще лікує, ніж усі ліки. У ворожки лікуватись — без здоров’я остатись. Хочеш вилікуватись, то і в траві ліки знайдеш. Хто ся будує, правує і лікує, того біда учить. Часник сім хвороб лікує. Що одному ліком стає, то другому може стати гробом. Легше поранити, як вилікувати. Трудно рану гоїти, а не вразити. Великий дуб, та дупластий, а маленький, та натоптаний. Здорове дерево, та дуплувате. Верба товста, та всередині пуста. Червоне яблучко, та всередині черв’ячок. Капуста гарна, та качан гнилий. На плохенький животик і мед не йде в ротик. Здоровому животу і редька не шкодить, а хворому і масло шкодить. На живому все заживе. Скрипливе колесо більше витримає, ніж добре. Скрипуче колесо довго їздить. 215 Скрипливе дерево довго живе. Скрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не виживе. Скрипливе дерево й дужого переживе. Скрипливе дерево скрипить, скрипить та й стоїть, а здорове вітер повіє і переверне. Бита посуда два віки живе. Так як з гробу встав. На смик перепався. За комара сили не має. Тільки тінь з його осталась. Од вітру валиться. Йому вже не топтати ряст. На ладан дише. Він на тонку пряде. Не їсть — лише дивиться. Треба свічки та води, бо вже очі не туди. Уже на нього собаки давно часник товчуть. Аби живі, а каліками будемо. Каліка — не довіка, а пан — не до смерті. Не з віка каліка, не до смерті пан. Каліка не родиться, а робиться. Глухе таке, що хоч тури гони, то не почує. Глухий глухого не спитає, чому він недочуває. Глухий зачув, а німий крикнув. Глухий та німий — рідні брати. Глухий що не дочує, то вигадає. Глухий сказав:«Послухаємо!», сліпий сказав: «Побачимо!» Глухий — що хоч йому з гармати стріляй над вухом, то не почує. Глухого і німого справи не допитаєшся. Глухому пісню співати. Для глухого дві обідні не правлять. Добре глухому — не скаже нікому. Добре глухому й німому, бо не скажуть нікому. На одне вухо оглух, а на друге й стільки не чує. Недавно оглух, а вже не чує. Немає більшого глухого од такого, що не хоче слухати. Не шепчи глухому, не моргай сліпому. Німий глухому повідав, як сліпий видів, що кривий через рів скакав. Чув глухий, що сказав німий, що бачив сліпий, як тікав кривий. 216 Скажи глухому, щоб не говорив нікому. Чи ти не з-під Глухова? І мох, і трава, і Мелашка крива. Кривий кривого не напростує. Для сліпця не треба й каганця. З сліпим дороги не знайдеш. З сліпого, глухого, німого — найліпший чоловік. Одноокий між сліпими король. Най сліпий камінь у воду кине, то й видющий не знайде. Недавно осліп, а нічого не бачить. Не плакав би сліпий, шукаючи дороги, якби її видів. Не плакав би сліп, коли б бачив світ. Не сліпому про фарби говорити. Присягалися сліпці, що своїми очима бачили. Сліпий дзеркала не потребує. Сліпий кривого доганяє. Сліпий не несе ложку за вухо. Сліпий краще ходить, як поводир водить. Сліпий не баче, а кривий не скаче. Сліпий невидющого водив, та оба в яму попадали. Сліпий не побачить, так вигадає. Сліпий розповідав невидющому, як хата горіла. Сліпий сліпому стежки не вкаже. Сліпий сліпому не поводир. Сліпому ліхтар не поможе. Сліпі не родяться, а робляться. Сліпому не світять. Сліпому очі зав’язані. Сліпому як не світи, все пита, куди йти. Темному й сонце не поможе. Штурх Панька в око, бо Панько і так сліпий. Якби сліпий очі мав, то він би усе знав. Від смерті не втечеш. Більше разу не вмреш. Верти, не верти, а треба умерти. Як не мудруй, а вмерти треба. Він своєю смертю не вмре. Вмер — менше лиха знатиме. Вмерти ніколи не пізно. Вмирати — не на вози збиратись. Вмирати так вмирати — все одно день теряти. Все одно: умри ти сьогодні, а я завтра. 211 Головне знати не те, якою людина народилася, а якою вона вмирає. Дай, боже, з який час лежати, а не нагло помирати. Дай, боже, умерти, але не просити смерти. Дай, боже, умерти, та не під чужим плотом. Два рази не помирати, а раз доведеться. Де мруть, там і плачуть. Добрі люди вмирають, а діла їх живуть. Живий живе гадає, а помирає — все покидає. Жити надійся й помирати готуйся. Коли б був помер торік, то був би вже рік. Коли б не помер, то довго б жив. Коли не вмер у пелюшках, то в ряднині не згину. Нехай мруть та нам дорогу труть, а ми сухарів насушим та й за ними рушим. Молодий може вмерти, а старий мусить. Мруть люди, і нам те буде. Не буду мати часу і вмерти. Не вмер Гаврило — галушка задавила. Не вмер Данило, так болячка задавила. Не старе мре, а поспіле. Обоє вмерли, мов за руки побралися. Помреш — увесь світ не забереш. Рятований два рази помирає, а нерятований лише раз. Скільки не живи, а помирати доведеться. Так красно надворі: якби хто нині вмер, то би каявся. Тричі чоловік дивний буває: родиться, жениться, помирає. Хто вмер, той кається, бо сонце вияснилось. Так-то і вмерти, лиха не набравшись. Умер і пам’яті по собі доброї не залишив. Умер Хома — й добра нема. Умреш та із собою візьмеш чотири дошки та й землі трошки. Уродився, оженився та й умер. Що не родиться — не вмирає. Хто вмер, той у ямі, а хто живий, той із нами. Хто умер тепер, то не вмре в четвер. Чоловік — як муха: сьогодні живе, а завтра помре. Щоб був учора не помер, то ще й досі жив би. Якби люди не мерли, то б небо підперли. Як не помремо, то побачимось. Як помирати, то з музикою. Як умер чоловік, то як не бував. Як умреш, небоже, то ніякий лік не поможе. 218 Якби вмерти не боявся, то б надвоє розірвався. Мертвий без могили, а живий без місця не буде. Мертвим соколом не ловлять і ворон. Мертвого з гробу не вертають. Мертвого з гробу не піднімеш. Умерлого плачем не воскресиш. Мертвого за свідка не кличуть. Не поможе ворону мило, а мертвому кадило. Про померлих говориться або добре, або нічого. Як умерлого не можна розсмішити, так дурня чогось навчити. Аби до смерті не вмерти. Або верть-круть, або круть-верть, а неминуча смерть. Хоч круть, хоч верть, а все найдеш у черепочку смерть. Без приключки і смерті нема. Без причини і смерті не буде. Без смерті не вмерти, а без гріха не жити. Боятися смерті — на світі не жити. Вечеря на столі, а смерть за плечима. Видима смерть страшна. Від життя до смерті лише один крок. Від смерті ані відкупитися, ані відмолитися. Від смерті в печі не замажешся. Від старості і смерті нема ліків на світі. Смерти не відперти: як народився, а треба умерти. Смерті не треба шукати, сама прийде. Смерть багатства не боїться. Смерть боїться того, хто з нею бореться. Смерть витягне хоч кого. Смерть звістки не посилає. Думка за горами, а смерть за плечами. День за день, ніч за ніч — і к смерті ближче. День за днем та все ближче до смерті. Його добре тільки по смерть посилати: поки прийде, можна нажитись. Ти був би добрим по смерть ходити, то би-сьмо ніколи не вмирали. До смерті доживемо усі. До раю проситься, а смерті боїться. Є зілля на всяку слабість, лиш на смерть нема. Життя багатство дає, а смерть усе відбере. Життя — казка, смерть — розв’язка. Жалістю не допомогти, коли смерть прийшла. Заєць який прудкий, а від смерті не втече. 219 Зі смертю торгу нема. Йому лиш три чверті до смерті. Йому лиш три чисниці до смерті. Кого смерть душить, той хоч не рад, а вмирати мусить. На смерть і родини нема злої години. Смерть і родини не ждуть доброї години. Наша смерть за плечима та за чужим карманом. Не шукай другому смерті, як твоя за спиною ходить. Не смерть страшна, а недуга. Ні світила, ні кадила, як до тебе смерть входила. Ніхто не знає, де його смерть чекае. Не шукай смерті, вона тебе сама знайде. Перед смертю не надишешся. Перед смертю не нажитися. По смерті нема каяття. При людях і смерть красна. Причин сто, а смерть одна. Просимо смерті, а не хочемо вмерти. Раз козі смерть. Смерть гірше злодія: не дасть одполошити. Смерть зрівнює всіх, чи в них жаль, чи в них сміх. Смерть йому в очі заглянула. Смерть на лестощі не зважає. Смерть — не весілля. Смерть не перебирає, всіх забирає. Смерть не горе, а велике страшне море. Смерть не питає, кого хоче, забирає. Смерть не повість, де чоловіка з’їсть. Смерть не розбирає чина, а бере як селянина, так і дворянина. Смерть не трубить, коли губить. Смерть одна, а хвороб багато. Смерть платить усі борги. Смерть старому перед очима, а молодому за плечима. Смерть приходить, все тоді, коли чоловік її найменше сподівається. Смерть як іде, то не питає, чи боїшся ти її, чи ні. Сюди тень, туди тень, та й до смерті тільки день. Тільки то правди на світі, що смерть: вона знає, хто бідний, а хто багатий. Три дні до смерті, а тяжко дожити. Яке життя, така й смерть. До могили близько, а з могили далеко. жүктеу/скачать 2.87 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|