Концепція Хронологія винекнення та розвитку маркетингу. Ринок та його класифікація

Пт – це сума параметрів, якими орієнтується товар, в тому числі і параметри, які невідповідають міжнародним.

• 
  Регулювання ціни;
  
• 
  Зниження експлуатаційних витрат;
  
• 
  Розгалужена мережа збуту;
  
• 
  Сучасний дизайн;
  
• 
  Упаковка;
  
• 
  Споживчі характеристики.
  

Концепція ЖТЦ виходить з того, що будь-який товар рано чи пізно буде витіснений з ринку іншим більш досконалим або дешевшим товаром. Класичний жтц має такий вигляд:

збут

ЖТЦ складається з 5 етапів:

1. 
   Етап розробки товару. Пов’язаний з виробництвами на створення товару, підготовку виробничих потужностей і персоналу.
   
2. 
   Етап впроовадження . збут зростає повільно потрібне його стимулювання. В цей час можуть бути або збитки або незначні прибутки.
   
3. 
   Етап зростання. З’явилися нові модернізації товарів, зростає конкуренція, прибуток збульшується.
   
4. 
   Етап зрілості товару. Характерне загострення конкурентної боротьби, збільшуються витрати на рекламу, ціни падають, потрубно шукати вихід на нові ринки, але прибутки максимальні.
   
5. 
   Етап спаду. Потребує оновлення товару, зміни ринку, агресивної реклами, прибутки різко падають.
   

Окрім класичного ЖТЦ існують і інші різновиди:

• 
  жтц “мода”
  
• 
  жтц “сезон”
  
• 
  жтц “ностальгія”
  

Товарна марка (бренд) – це ім’я, термін, символ, малюнок, або їх сполучення, при значенні для ідентифікації товарів та послуг на ринку, щоб відрізнити продукцію різних товаровиробників.

Товарний знак – товарна марка зареєстрована в установленому порядку.

Марочна назва – це частина товарної марки або її інша назва, яку можна легко сказати в голос.

Товарна марка забезпечує товаровиробнику правовий захист його продукції, сприяє збільшенню популярності підприємства, допомагає споживачам орієнтуватися на ринку аналогічних товарів.

Перед товаровиробником, який вперше виходить на ринок виникає проблема товарної марки, при цьому шляхи вирішення цієї проблеми мають такі напрямки:

1. 
   створити і зареєструвати власну товарну марку і вказати кошти на її “розкрутку”;
   
2. 
   придбати ліцензію на право використання чужої відомої товарної марки;
   
3. 
   продавати продукцію через посередників, які здають в оренду власну товарну марку;
   

Кожна країна має власні традиції щодо створення товарної марки. Наприклад в США в якості товарної марки досить часто вживають власні прізвища.

Досить поширене вживання географічних назв, міжнародних образів тощо.

В Україні реєстрацією торгової марки здійснює Державний Патент Укр.

Елементами торгової марки не можуть бути:

• 
  герби і прапори держав
  
• 
  емблеми і скорочені назви міжнародних організацій
  
• 
  дуже подібних товарних знаків
  

Упакування (упаковка) – це місткість, аболонка, ібо тара для зберігання продукції разом з етикеткою.

Може бути 3 видів:

1. 
   первинна – це та в яку товар вміщується в процесі виготовлення;
   
2. 
   вторинна – використовується як додаткова до первинної і викидають коли товар надходить до споживання;
   
3. 
   відвантажувальна – це упаковка яка необхідна для зберігання, транспортування.
   

Вимогою міжнародних ринків є наявність на товарі штрихового коду, за допомогою якого визначається: країна товаровиробник (продавець); підприємство чи фірма товар; контрольна цифра, і все це разом дає можливість автоматизувати процес обробки та продажу товару.

Штрихове кодування – це складена із вертикальних штрихів і проміжків, в якому закодована послідовність символів що є кодом товарів.

Україна використовує міжнародну товарну нумерацію з тринадцяти значним кодом: перші 3 цифри – національна організація, наступні 4-5 – код товаровиробника, наступні 5-6 – код товару, остання цифра контрольна.

Для окремих видів товару які мають незначні розміри може використовуватись восьми розрядна штрихова система. Окрім штрих коду на упаковці ярлику можуть бути інші позначки як, R – зареєстрована товарна марка, СЄ – відповідає вимогам Євро Союзу.
V

При продажу на міжнародних ринках складної продукції необхідно переконатися, що товар не порушує чужих прав і має достатній юридичний захист від зазіхань конкурентів, тому товар який експортується, повинен бути перевірений на патентну чистоту по відношенню до цієї країни, де буде здійснюватися продаж. Для цього перед початком експорту потрібно отримати таку інформацію: в які країни експортується товар; чи не увійшли до складу нашого товару об’єкти чужої промислової власності. Якщо так, то який їх юридичний захист в Україна та країнах експорту; чи немає у наших конкурентів в тих країнах прав на об’єкти промислової власності в нашому товарі; як можна оцінити права цих конкурентів; наскільки фірма чи підприємство готові йти на патентний ризик продаючи патентнонечистий товар.

Західні фірми, як метод захисту своїх товарів, використовують юридичні “букети”. Це означає, що товар чи його елементи захищені патентами, товарними знаками, сертифікатами, свідоцтвами, дипломами та іншими документами. Цим забезпечується комплексний захист товарів.