Лекція Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі в кінці ХІІІ-ХIV ст. Монголи І політична трансформація Русі. 4 год
Якими були ці інтереси і як вони відповідали тодішній геополітичній ситуації у Східній Європі ?
жүктеу/скачать 0.84 Mb.
|
| Якими були ці інтереси і як вони відповідали тодішній геополітичній ситуації у Східній Європі ?
Агресивність Орди щодо Русі й Литви змінює співвідношення войовничих і мирних засад литовських акцій на Півдні на користь останніх , робить їх більш зваженими. Посилюється прагнення відрізаної від Балтики Литви не просто розширитися , а й здобути опору на півдні для протидії нашестю німецьких орденів, який А.Тойнбі кваліфікує як «смертельний тиск Заходу». Не знімається з порядку денного і необхідність постійно оглядатися на міцніючу Польщу. Однак брак свідоцтв з історії Литви і українських земель робить примарним детальний показ зростаючої тенденції до співробітництва та єднання литовців та русинів. Цитує І.Крипякевича , що у ХШ ст. українська колонізація пішла на землі над Німаном і Двиною за Данила Галицького , який у боротьбі з ятвязьким племенами і прусами розширив державу на північний захід. Але така колонізація не була сильна і численна, щоб зберегти український характер – вона розплилася серед білоруського населення. Багатшими є відомості про походи Литви на Південно – Західну Русь. Взаємини між землями Південно – Західної Русі й Литви розвивалися у колі інтересів татарської займанщини. Відчуваючи більшу загрозу Чернігово- Сіверська й Київська землі відвертіше прагнули до взаємодії з Литвою , ніж Волинь та Галичина , які довше зберегли власну державність. Визнає , що ВКЛ було вагомим фактором геополітичного розкладу сил у Східній Європі і перебувала під сильним впливом більш високої руської культури , мала офіційну мову руську , відіграючи роль одного з об’єднавчих центрів руських земель. Значний збіг геополітичних потреб Литви й Південно – Західної Русі створювали реальне поле для їх спільної боротьби проти Орди. (11) Орда становила загрозу на шляху встановлення зв’язків з Західною Європою , а це заважало й інтересам Литви та Польщі. Зростання зовнішньо- політичної небезпеки з боку німецьких рицарів зближувало позиції Галицько – Волинської Русі і Литви. Першим реальним кроком до укладання довготривалого політичного союзу між ними був договір Данило Ромавича і Міндовга у 1254 році. Після смерті обох правителів їх діти продовжують дотримуватися договору , при чому за спостереженнями С.М.Соловйова , «Литва готувалася остаточно злитися з Руссю під владою одного із синів Данила «. О.Пресняков розкриває шляхи оформлення такого тісного союзу- «унії» литовсько –руського народів. Він вбачає природність такого союзу , оскільки ВКЛ була литовсько –руською державою (її державний устрій , військова організація , культура мали руське походження). Звертає увагу , що утворення Литовсько- Руської держави фактично розпочалося задовго до походу Ольгерда в Південно – Західну Русь. жүктеу/скачать 0.84 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|