У 1385 році в великокнязівському замку у м. Крево було укладено польсько- литовську унію, суттю якої була інкорпорація ВКЛ до складу Польщі. Ягайло, одружуючись з Ядвігою , отримував титул короля Польщі (зберігаючи при цьому титул великого князя литовського) й зобов»язувався приєднати до Польщі землі ВКЛ та зробити католицьку церкву державною. Польща водночас не тільки збільшувалася за рахунок земель ВКЛ , а й вирішувала на свою користь проблему з Галичиною - вона від угорського правління перейшла до Польщі .
Загально-литовська опозиція інкорпорації ВКЛ до Польщі
Така пропольська політика Ягайла зумовила появу більш широкої литовсько- руської опозиції , до якої приєдналися не тільки старші «ольгердовичі»- сини Ольгерда , а й брат його Кейстут зі своїми родичами , найбільш активним з яких був його син Вітовт . Зазначимо, що останній на відміну від ольгердовичів , вважав за доцільне обмежити політичне протистояння в середовищі претендентів на великокнязівський престол , згуртувати сили в широку опозицію не тільки руську князівську верству , а й литовську , включно з литовським боярством і зумів стати лідером загальної литовської опозиції планам Ягайла інкорпорувати Литву до Польщі.
Заручившись підтримкою Тевтонського Ордену, він домігся проголошення себе великим князем литовським по життєво (1392-1430) і тим зірвав плани польської сторони на швидку інкорпорацію земель ВКЛ до Польщі.
Однак намагаючись зміцнити внутрішньополітичну єдність ВКЛ , він вдався до політики централізації управління і тому переходить до ліквідації південно- західних руських удільних князівств – Волинського, Новгород- Сіверського, Київського, Подільського (1393- 1396 рр).
На цих землях починають управляти великокнязівські намісники. Нова польсько- литовська унія 1413 року , яка дістала назву Городельської , посилила політичне протистояння руського (православного) і литовського (католицького ) елементу у ВКЛ. Оскільки у 10 артикулі визнала виключне право католиків брати участь у великокнязівській раді , бути членами центрального уряду і місцевих : « Достоїнства (церковні кафедри, уряди (служби) запроваджуються згідно з порядком, встановленим та прийнятим у Польському королівстві «. Литвини – католики отримували герби , як і польська шляхта. Почала запроваджуватися станово- територіальна модель панування, яку репрезентував військовий стан землевласників (князі, пани, бояри- шляхта) на шляху залучення ВКЛ до західноєвропейських форм феодалізму.
Достарыңызбен бөлісу: |