Лекція Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі в кінці ХІІІ-ХIV ст. Монголи І політична трансформація Русі. 4 год
жүктеу/скачать 0.84 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 1. Боротьба феодальних угрупувань за владу у Великому князівстві Литовському у 30-50 рр під егідою князя Свидригайла Ольгердовича за відновлення автономії Русі.
- Свидригайло ( католицьке ім»я Болеслав) (1375- 1452). Загадкова постать , «авантюрист у сім»ї Гедиміновичів», « шеф руської партії у ВКЛ» і кандидатура на на пригодницький фільм.
| Лекція №2.
1. Боротьба феодальних угрупувань за владу у Великому князівстві Литовському у 30-50 рр під егідою князя Свидригайла Ольгердовича за відновлення автономії Русі. 2. Місце українських князів у системі політичного життя Великого князівства Литовського ХIV- ХV ст. 3. Загострення політичного становища у ВКЛ у кінці ХV- початку ХVІ ст. Виступ князя Михайла Глинського та його промосковська орієнтація. 1. Боротьба феодальних угрупувань за владу у Великому князівстві Литовському у 30-50 рр під егідою князя Свидригайла Ольгердовича за відновлення автономії Русі. Наступником Вітовта став молодший Ольгердович – Свидригайло ( католицьке ім»я Болеслав) (1375- 1452). Загадкова постать , «авантюрист у сім»ї Гедиміновичів», « шеф руської партії у ВКЛ» і кандидатура на на пригодницький фільм. Він був молодшим братом Ягайла ( обоє діти Ольгерда і його останньої дружини тверської княжни Ульяни). Після Кревської унії і хрещення литовців Свидригайло був перехрещений по західному обряду, однак вихований матір»ю у православній традиції , ревним католиком не став. Більше того , він свідомо поридичався з руською аристократією , одружившись на тверській князівні Анні. Його мати – княгиня Ульяна мала свій вдовиний уділ у Вітебській землі , на який по її смерті претендував Свидригайло. Однак Ягайло порушив традицію спадкування і прислав туди свого намісника, надавши молодшому брату володіння на Волині, що ображений Свидригайло не прийняв і не допустив у вітебські володіння намісника , а вбив його , захопивши місто самочинно (1392). Ягайло доручив привести «до порядку свого брата» правителю Литви Вітовту, який і заарештував Свидригайла і доправив до Кракова. Однак той тікає до Угорщини , намагаючись безрезультатно заручитися там підтримкою як проти Вітовта, так і Ягайла. У 1399 році на запрошення овдовілого Ягайла він повертається на батьківщину. Однак він не полишив плани усунути від влади Вітовта (1402-1403), вважаючи себе законним представником великокнязівської влади , а не представника бічної гілки Гедиміновичів – Кейстутовичів , яким був Вітовт. Зазнавши і в цьому випадку невдачі, він був прощений Вітовтом на прохання Ягайла , який дуже любив свого наймолодшого брата. Вітовт надає Свидригайлу доволі велике Сіверське князівство з м. Брянськом, Путивлем, Трубчевськом , Стародубом і Новгород –Сіверським). Скориставшись тісними політичними зв»язками князів сіверських з московською Руссю, у 1408 році долучається до антилитовської політики і визнає себе підданим Москви, де з розрахунку на його династичні претензії на великокнязівський престол у Литві, отримує престижні земельні пожалування ( Володимир на Клязмі, Переяслав – Залеський). У війні , яка розпочалася у 1408 році між ВКЛ і Москвою , він виступає на стороні Москви. Однак, будучи невдоволений політики московськог князя, який пішов не перемир»я з ВКЛ, у 1409 році залишає московську протекцію і втікає до Прусії у пошуках союзу проти Вітовта. Однак останньому вдалося його викрасти і ув»язнити у Кременецькому замку до 1418 року , коли волинські князі Дашко Острозький і олександр Нос організували йому втечу до Угорщини. У 1420 році він черговий раз повертається на батьківщину за протекції брата Ягайла і отримує свої попередні сіверські міста та присягає на вірність Вітовту. По смерті Вітовта (1430) , Свидригайло несподівано для всіх став великим князем литовським , хоча згідно Городельської унії цей титул мав перейти до Ягайла . Однак віленська знать не чекаючи вирішення проблеми з польської сторони, проявила оперативність і без згоди Ягайла ( але в надії на отримання її ), оголосила своїм князем його молодшого брата Свидригайла. Тим вона сподівалася вирішити болючу проблему для литовської аристократії – розірвання династичної унії і відновлення самостійності ВКЛ і перетворення Польщі на військово- політичного союзника. Останнє не входило у плани польської сторони, яка натомість домагалася втілити у життя рішення Кревської угоди – інкорпорацію ВКЛ до свого складу. жүктеу/скачать 0.84 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|