Лекція Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі в кінці ХІІІ-ХIV ст. Монголи І політична трансформація Русі. 4 год
жүктеу/скачать 0.84 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Фортеця Хасан-паша
| Серединна фортеця. В 1626-27 рр. із падішахською ескакдрою прибув Піяле-паша... Цю фортецю він зміцнив каменем і приєднав до старої цитаделі. Це неприступне укріплення, обнесене кам'ною стіною з десятьма вежами. У нього двоє залізних брам....Над брамами знаходиться мечеть з цегляними мінаретами... В зв'язку з тим, що місцевість низинна, вулиці тут брудні – не чисті і не мощені, як в цитаделі. Це укріплення звуть також фортецею Піяле-паша.
Фортеця Хасан-паша. В 1626-27 рр. капудан Хасан-паша Челебі, прибувши із падішахською ескадрою, збудував цю фортецю на березі і з'єднав її із серединною фортецею, щою створити неприступну захістну систему у вигляді чотирикутника...По краям фортеця мала міцні бастіони, вежі, які під час бойових дій забезпечують взаємний захист...Надбравна невелика зручна мечеть; тут також тридцять рядів крамниць... А у середині біля трьох сотен домівок з покриттям землею, з вузьким подвір'ям...Місцевість, де розташовано обидві фортеці, піщана, тому навкруги цих фортець ровів нема. Якщо цей грунт скопати хоч на одну п'ядь, то виступає вода і тому під час облоги неможливо робити міни та підкопи. ...Біля цих фортець розташовано майже п'ятсот з покриттям очеретом волоських і молдавських домівок. А будівель із каменю тут нема, тому що під час нападів козаки все навкруги руйнують та палять. Значна частина крамниць – це пивни та трактири, а також млини, що їх крутять кони. Є сім постоялих дворів, а сотня інших – це склади. Тому що місцевість трохи підвищена, попід нею розташовано дві тисячі льохів з пшеницею, ячменем і ріжжю...". До цього варто додати опис мешканців Очакова, зроблений Д.Крманом: "...В Очакові мешкають волохи, татари, греки і особливо турки, що продають різний товар, головне - імбир, спеції, фіги, інжир, каштани, добірні лісові горішки, тютюн і турецькі лляні полотна. Тут ми побачили турків, що замішують тісто, печуть хліб і займаються іншими домашніми справами. Вони мають червоні клобуки, скріплені вкладеною бавовною... Величніші турки носять туніки, що сягають аж до п'ят, чоботи, що над ними звисають криві шаблі... Яничари, одначе, носять короткі одежі. Деякі мають руки голі аж до плеч, інші аж до ліктів. Також і ноги мають вони голі аж до колін, використовуючи для їзди чоботи, для прогулянки – сандалі або черевики, підбиті підошвою і скріплені ремінцем...". І хоча Очаківська фортеця була важливим форпостом Османської імперії, звідкіля турки і татари розпочинали свої розбійницькі походи на землі України і Польщі, запорозькі козаки не могли миритися з таким станом речей. Тому, іноді з'єднавшись з донськими козаками чи російськими загонами, неодноразово нападали на це укріплення. Вперше фортеця була зруйнована у 1495 р. козаками. В 1516 р. похід на Очаків здійснили загони поляків з різними охочими прикордонниками під проводом хмельницького старости Предслава Лянцкоронського. Під цією фортецею вони відбили великі стада овець, рогатого скота та коней, але турки і татари на зворотньому шляху їх навздогнали і вчинили битву, але козаки Лянцкоронського відбилися від них і повернулися додому з великою здобиччю. В 1523 р. під керівництвом черкаського старости Євстафія Дашковського козаки були в поході в Криму і наробили там великого спустошення і на зворотньому шляху спалили Очаків. Минуло п'ять років і тіж самі козаки під проводом хмельницького старости П.Лянцкоронського, а також старост вінницького і брацлавського напали на Очаків, та триччі завдали поразки татарам під мурами фортеці. Здобиччю козаків було 500 коней і 3000 голів скота. Десятиріччям пізніше в 1538 р. знов козаками було зруйновано Очаків пішим військом і чайками та пограбовано мешканців. Найбільш прославленим був похід старости барського замку Бернада Претвича під Очаків 1541 р. На слідуючий рік він повторив такий похід. До речі, у Претвича було здійснено 70 битв з татарами. У 1545 р. козаки на 32 чайках під проводом ватажків Карпа Масла, Яцка Білоуса та Івана Держка з Черкас зробили на протязі року кілька нападів на Очаків, пограбувавши замок. В березні 1558 р. і в червні дяк Ржевський, який очолював загін українських і російських козаків, пішов під Очаків, здобув місто, побив з козаками турок і татар, вони забрали багато полонених і з тим пішли назад. За ними погналися турецькі коменданти з Очакова і Тягині з великим війском, але козаки в Дніпрових очеретах зробили засідку, побили з рушниць багато турок і змусили їх повернути назад.Трохи пізніше Очаківщину спустошив воєвода Данило Адашев на чолі восьмитисячного війська. В 1584 р. обраний гетьманом Богдан Микошинський з козаками на чайках попливли у лиман ловити турецькі галери і, побачивши турецький флот біля Очакова, напали несподівано на нього і добувши майже всі галери абордажем, повизволяли своїх товаришів із неволі, а самі галери спалили. Двома роками пізніше козаки знову напали на Очаків, здобули замок, вилізши вночі по драбинах, вирізали вартових, пограбували і спалили місто. Потім знов набігли на Очаків і вирізали турок у передмісті, визволивши з неволі чимало земляків та обжившись здобиччю, козаки повернулися на Січ. жүктеу/скачать 0.84 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|