Афори зм, або Крила ті слова

~
21~ 
набувають самостійного значення. Н-д: Прибрався сам уранці – 
ретельно прибери й свою планету (А. де Сент-Екзюпері); 
Послухали лисичку і щуку кинули у річку (Л. Глібов); Борітеся – 
поборете 
(Т. Шевченко). 
Подеколи 
А. 
виражено 
в 
парадоксальній формі: Поспішай повільно (Октовіан Август). 
Набувають дедалі більшого розповсюдження й літературні А. 
як самостійний жанр. Н-д: 
 
Є радість творчості, захоплення і чар, 
 
 
А «муки творчості» – це вигадка нездар. 
(І. Качуровський «Афоризми»). 
 
Життєва істина проста, 
 
 
Вона завжди була і буде: 
 
 
В людей душевних – доброта, 
 
 
А вічне зло – в мізерних людях. 
(В. Буденний «Джерельця»). 
☺
Афоризм – короткий повчальний вислів, який містить 
глибоку думку. 
 

~
22~ 
 
 
 
Багатоголо сся, або Поліло г (від грец. poly – багато і logos – 
слово) – розмова, в якій одночасно бере участь багато людей; 
злива реплік, вигуків, зауважень, що подаються у творі без 
вказівки на імена тих персонажів, яким вони належать. У 
цьому випадку для художнього сприймання байдуже, ким 
саме висловлена думка, важливий той настрій, що охоплює 
багатьох учасників чи свідків подій. За допомогою 
багатоголосся письменники передають начебто атмосферу 
певного моменту. Н-д, у романі В. Барки «Жовтий князь» 
письменник вдало користується Б. для передачі настрою 
загального обурення селян як реакцію на наказ уповно-
важеного з району Остроходіна здати весь хліб державі: 
«Остроходін мовчить, аж міниться. Тоді серед дядьків 
піднявся гомін: 
– Хто ж діти візьме? Хто годуватиме, коли в хаті ні 
скоринки, а ми з жінкою вмремо, - хто? 
– Спитав правильно! Куди діти підуть? 
– А як же! Ви скажіть – куди? 
– Хліба нема: вже забрано. 
Остроходін скипів, скипів неймовірно: 
– До порядку! Арештувати, хто порушить тишину!
Замовкло. Враз. В коротку мить зникли голоси: як огники 
свічок, що гасить, прохопившись, вихор. Зчинився рух – дядьки 
посунули до дверей». 
Б

~
23~ 

жүктеу/скачать 1.44 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: