Лiтературознавчих
Заголовок – назва твору або окремих його частин. Закли чки
жүктеу/скачать 1.44 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Закличка
| Заголовок – назва твору або окремих його частин.
Закли чки (від слова закликати) – музично-поетичні твори, в основі яких – вірування народу в магічну силу слова. Адресатом З. є головні небесні світила та явища природи (сонце, дощ, хмари, вітер, вогонь). Слова З. супроводжуються певними магічними діями, відгомони яких наявні і в деяких сучасних текстах. З. багато в чому змінилися від прадавніх часів, проте їхня суть така ж: прохання, щоб пішов дощ, вийшло сонце, щезли хмари. Сучасні З. – власне творчість дітей, вони найчастіше звучать навесні. З. складаються з експозиційної частини та епілогу, у якому звучить певне ~ 53~ бажання. Мелодика З. – речитативно-декламаційна, іноді супроводжується певними рухами рук, голови, тулуба. Н-д: Вийди, вийди, сонечко, На дідове полечко, На бабине зіллячко, На наше подвір’ячко, На весняні квіточки, На маленькі діточки, Тут вони граються, Тебе дожидаються. ☺ Закличка – невелика пісенька-звернення до природи, яка виконується групою дітей. За спів – вступна частина пісні або кожного її куплета. З. – специфічний елемент композиції, який надає загального емоційного настрою не лише початковій строфі, а й усьому творові. Н-д, Олександр Олесь «Княжа Україна»: Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Зачи н – усталений, традиційний початок оповідних фольклорних творів (казок, билин, дум, історичних пісень). З. закладає інтригу, готує до сприймання розповіді, сприяє запам’ятовуванню творів. Н-д, казка «Про Правду і Кривду»: «Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати»; казка «Мудра дівчина»: «Десь в одному селі жили собі чоловік та жінка». жүктеу/скачать 1.44 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|