МЕТІОНІН Рубаненко Лілія Анатоліївна, 29 група. Керівник: Наконечна С. А

МЕТІОНІН

Рубаненко Лілія Анатоліївна, 29 група. Керівник: Наконечна С. А.

Метіонін є незамінною амінокислотою, тобто не синтезується в організмі людини. Спочатку в промисловості метіонін виділяли з гідролізатів казеїну, проте в даний час метіонін отримують синтетично. Промисловий синтез DL-метіоніну здійснюють з акролеїну. На першій стадії приєднанням метилмеркаптана до акролеїну синтезують 3-метилтіопропіоновий альдегід:

який далі використовується як карбонільний компонент синтезу Штреккер:

CH₃SCH₂CH₂CHO + HCN + NH₃ CH₃SCH₂CH₂CH(NH₂)CN

CH₃SCH₂CH₂CH(NH₂)CN + H₂O CH₃SCH₂CH₂CH(NH₂)COOH

Фармакологічний препарат метіоніну проявляє деяку ліпотропну дію, підвищує синтез холіну, лецитину та інших фосфоліпідів, в деякій мірі сприяє зниженню вмісту холестерину в крові і поліпшенню співвідношення фосфоліпідів холестерину, зменшенню відкладення нейтрального жиру в печінці й поліпшенню функції печінки.

Ця амінокислота сприяє травленню, забезпечує дезінтоксикаційні процеси (насамперед знешкодження токсичних металів), зменшує м'язову слабкість, захищає від впливу радіації, корисна при остеопорозі і хімічній алергії. Метіонін застосовують в комплексній терапії ревматоїдного артриту і токсикозу вагітності.Метіонін має виражену антиоксидантну дію, оскільки є хорошим джерелом сірки, інактивуючої вільні радикали. Він також необхідний для синтезу нуклеїнових кислот, колагену і багатьох інших білків. Метіонін знижує рівень гістаміну в організмі, що може бути корисно при шизофренії, коли кількість гістаміну підвищено.

Харчові джерела метіоніну: бобові, яйця, часник, сочевиця, м'ясо, цибулю, кунжут, бразильський горіх, насіння і йогурт.

Список літератури:

1. Ф. Ф.Боєчко, Л. О.Боєчко. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни.

2. А. А. Петров, Х. В. Бальян, А. Г. Трощенко.Органічна хімія.

МОРФИН И ЕГО БИОЛОГИЧЕСКАЯ РОЛЬ

Жариков Максим Андреевич, 29 группа. Руководитель: Наконечная С. А.

Морфин является одним из главных алкалоидов опия. В основе строения молекулы морфина содержится ядро фенантрена, конденсированное с ядром изохинолина. Эти ядра соединены таким образом, что один шестичленный карбоцикл является общим и для фенантрена, и для изохинолина. В молекуле морфина также содержится атом азота, ОН-группа фенольного (в бензольном кольце) и ОН-группа спиртового характера (кольцо фенантрена).

История. Впервые морфин был выделен немецким фармакологом Фридрихом Сертюрнером из опиума в 1804 году. В 1805 году было опубликовано его письмо в журнал с описанием выделения и свойств щелочной субстанции, которую Сертюрнер назвал morphium по имени греческого бога сновидений Морфея. Распространение морфин получил после изобретения инъекционной иглы в 1853 году. В 1874 году из морфина синтезировали диацетилморфин, более известный как героин.

Биосинтез морфина. Морфин и другие морфиновые алкалоиды встречаются в растениях рода мак, стефания, синомениум, луносемянник. Основной путь биосинтеза морфина в растении: L-тирозин – L -ДОФА – ретикулин – салутаридин – тебаин – кодеин – морфин. В небольших количествах морфин также образуется в ходе деметилирования кодеина внутри печени человека после применения кодеинсодержащих препаратов.

Действие на организм. В медицине применяется гидрохлорид морфина – морфий. Этот препарат является основным представителем группы наркотических анальгетиков. Морфий оказывает сильное болеутоляющее действие, понижает возбудимость болевых центров, оказывает противошоковое действие и т.д. Слабо всасывается в кровь через пищеварительную систему.

Методы обнаружения морфина. Реакции с реактивами группового осаждения алкалоидов, цветные реакции, метод хроматографии, различные специфические реакции.

Список литературы:

Крамаренко, В.Ф. Токсикологическая химия. М.: 1989. – 225 с.

Орехов, А. П. Химия алкалоидов. 2 изд. М.: 1955. – 442 с.

Степаненко, Б.Н. Курс органической химии. М.: 1970. – 422 с.

жүктеу/скачать 3.18 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: