Мельник Мар’яна Іванівна



жүктеу/скачать 0.89 Mb.
бет3/5
Дата20.06.2016
өлшемі0.89 Mb.
#149483
1   2   3   4   5

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 76 наукових праць, з яких: 7 монографій (2 одноосібні), 37 статей у фахових наукових виданнях, 9 публікацій у інших виданнях, 23 – у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій – 162,43 д.а., з яких 106,61 д.а. належать особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 483 сторінок, з яких 426 сторінок основного тексту. Робота містить 26 аналітичних таблиць та 36 рисунків. Список використаної літератури включає 434 найменування.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливої науково-прикладної проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад, стратегічних пріоритетів, механізмів формування бізнес-середовища України та інституціалізації соціально орієнтованої моделі його розвитку. Проведене дослідження є підставою для таких висновків:

  1. Бізнес-середовище формується суб’єктами та інститутами економіки в системі їх взаємозв’язків, а також чинниками правового, політичного, соціального, економічного характеру, які створюють об’єктивні передумови функціонування підприємств, реалізації їх конкурентного потенціалу і цілей розвитку. Інституційні межі бізнес-середовища пов’язані з його інституційною структурою як впорядкованою системою інститутів, що визначають культуру і моделі економічної поведінки та обмеження для суб'єктів господарювання; інституційною раціональністю (насиченістю) – достатнім рівнем якості та повноти регуляторного забезпечення ділових відносин для протидії їх деформалізації; рівнем трансакційних витрат в процесі реалізації управлінських функцій; здатністю інститутів до адаптації при радикальних змінах суспільних умов і викликів; культурою та ідеологією економічних відносин.

  2. Дисфункціональність інституційної трансформації вітчизняного бізнес-середовища зумовлена недостатньо керованою ліберально-ринковою трансплантацією інститутів, яка в умовах несформованого громадянського суспільства призводить до інституційних «пасток» (поширення корупції, рейдерства, ухилення від сплати податків, надмірна концентрація капіталів, розширення тіньового та опортуністичного секторів економіки, погіршення якісних характеристик акціонерної власності та законодавчого забезпечення). Нескоординованість та нерівномірність інституційних трансформацій дезорієнтують суб’єктів бізнесу щодо цілей, засобів і сфер застосування існуючих інститутів. Реалізація регульованого державою процесу ринкової інституціалізації бізнес-середовища шляхом модернізації формальних та імплементації неформальних інститутів повинна набути системного характеру пом’якшення існуючих суперечностей між фундаментальним, функціональним і аксіологічним виміром внутрішньої природи бізнес-середовища, враховуючи прямі й трансакційні витрати, економічну ефективність запровадження нових норм, базуючись на відповідальному соціальному і державно-приватному партнерстві, гармонізації та комплементарності інтересів держави і бізнесу.

  3. В умовах різнорідності інституційного простору національної економіки та спонтанної інституційної трансформації бізнес-середовища, обґрунтування ефективних інститутів повинно враховувати особливості й потреби економічного та інституційного розвитку, а також пріоритетність вибору інститутів постіндустріальної економіки як таких, що забезпечують національну конкурентоспроможність та сприятливий інноваційно-інвестиційний клімат для залучення іноземних і вітчизняних капіталів, ресурсів та інформації. Визначальними критеріями ефективності інституційно закріплених норм і правил формального й неформального характеру є зниження рівня трансакційних витрат та невизначеності господарської діяльності, підвищення ділової активності, суспільно-економічний розвиток та економічна безпека особи, бізнесу, регіонів, галузей, держави.

  4. Моделювання якісних характеристик (ділової активності та ефективності підприємництва) бізнес-середовища України дозволило обґрунтувати стратегічні пріоритети та засоби його розвитку, виявити системні проблеми і чинники формування. Доведено, що зростання обсягів і темпів інвестиційної діяльності в Україні зумовлене інноваційною, експортною, біржовою, торгівельною та промисловою активністю підприємств, підвищенням зайнятості. Каталізаторами збільшення інноваційних витрат та обсягів фінансування технологічних інновацій є прямі іноземні інвестиції, експортна інтеграція вітчизняних підприємств у світові ринки послуг, зростання обсягів вантажних перевезень та депозитних залучень банків. Внутрішня торговельна активність безпосередньо залежить від приросту обсягів іноземного інвестування, доходів населення, банківського кредитування та кількості бірж, підвищення рентабельності і темпів зростання прибутку підприємств, реальної заробітної плати. Зростання рівня економічної злочинності та погіршення платіжного балансу України сповільнює промислову активність. Приріст обсягів реалізації послуг прямо пропорційно залежить від збільшення кількості громадських організацій, обсягів інвестування підприємствами, фінансування інновацій іноземними інвесторами, рівня відкритості економіки і темпів зростання реальної заробітної плати, а обернено пропорційно – від обсягів державного боргу. Фінансова активність, зокрема зростання обсягів портфельних іноземних інвестицій, зумовлена збільшенням обсягів оптового товарообороту, інвестицій в основний капітал за рахунок кредитів банків та інших позик, витрат на дослідження і розробки та депозитних заощаджень населення. Підвищення рентабельності операційної діяльності підприємств більшою мірою залежить від: зниження відсоткових ставок банків за кредитами у національній валюті, приросту чисельності найманих працівників, збільшення кількості організованих ринків продажу споживчих товарів. Зростання частки реалізації інноваційної продукції, зменшення державного боргу та збільшення кількості бізнес-інкубаторів сприяє зниженню частки збиткових підприємств.

  5. Інтегральна оцінка розвитку малого підприємництва для різних видів економічної діяльності виявила найбільшу сприятливість бізнес-середовища у фінансовій сфері, сільському господарстві, будівництві та торгівлі, що послужило основою визначення галузевих пріоритетів фінансово-інституційної підтримки малого підприємництва та забезпечення його конкурентоспроможності; чинників структурних деформацій та диспропорцій галузевих товарних і фінансових ринків (недосконалість конкуренції на окремих ринках, монополізація деяких стратегічно важливих або соціально значущих галузей економіки, недотримання принципу рівності доступу до ресурсів) та економіки загалом (збереження неефективної структури виробництва, нераціональне використанням природних факторних конкурентних переваг – сировинно-ресурсної бази та виробничих потужностей).

  6. Необхідність усунення інституційних деформацій бізнес-середовища, заміни парадигми співіснування бізнесу та суспільства у напрямі реалізації якісно нової моделі національної конкурентоспроможності на основі активізації соціальної відповідальності бізнесу, соціального та державно-приватного партнерства є підґрунтям обґрунтування теоретико-концептуальних і прикладних положень формування соціально орієнтованого бізнес-середовища як системи правових, політичних, економічних, соціокультурних чинників, ціннісних орієнтацій та механізмів сприяння соціально відповідальній культурі і моделі поведінки бізнесу та підвищення ступеня згуртованості навколо суспільних інтересів стратегічного розвитку.

  7. Процес формування соціально орієнтованого бізнес-середовища в Україні ускладнюють і стримують невирішені проблеми та наслідки перехідного періоду, пов’язані із: згортанням соціальних програм і недостатньою підтримкою соціальної інфраструктури; недооцінкою вищим менеджментом і власниками підприємств потенціалу покращення ринкового позиціонування, підвищення конкурентоспроможності та економічної ефективності у результаті реалізації соціальних інвестицій і проведення соціальної політики; поширенням тіньових економічних відносин і недостатнім рівнем дотримання вимог законодавства, що деформує принципи соціальної відповідальності за рамками виконання зобов'язань з оплати праці та податків; низьким рівнем організаційної культури та ділової етики; неефективністю діяльності профспілок при відсутності їх статусу як незалежного реального учасника переговорного процесу між бізнесом, владою і найманими працівниками; нерозвиненістю громадянського суспільства й соціального партнерства через патерналістське ставлення до працівників, що позбавляє їх незалежності та дестимулює розвиток корпоративного громадянства на партнерських засадах; відсутністю науково обґрунтованої державної політики формування соціально орієнтованого бізнес-середовища, у тому числі механізмів стимулювання соціальних інвестицій; неефективністю вітчизняної системи макроекономічного регулювання, яка проявляється в розбалансованості прямих і зворотних економічних зв'язків, посилюється протидією представників окремих соціальних груп (державних службовців, бізнесу і громадських об'єднань) з рентоорієнтованою моделлю поведінки.

  8. Стратегія формування соціально орієнтованого бізнес-середовища повинна базуватись на принципах максимальної захищеності від опортуністичної поведінки, інституційних «пасток», дуалізму норм і невизначеності в економічних відносинах та передбачати реалізацію скоординованих заходів в межах стратегічних проблемно-цільових орієнтирів, спрямованих на: інституціалізацію норм соціально-відповідальної поведінки бізнесу; задоволення соціальних потреб громадян; соціальну згуртованість бізнесу, влади і суспільства; підвищення престижу соціально відповідальної поведінки економічних суб’єктів; раціональну державну політику стимулювання соціальної відповідальності. Формування соціально орієнтованого бізнес-середовища можливе в рамках суспільного договору між державними органами управління, бізнесом і суспільством з забезпеченням прав та відповідальності кожного з учасників і залежить від утвердження консолідуючої національної ідеї та культури соціально відповідальної поведінки, підвищення якості інституту державно-приватного та соціального партнерства (взаємодії бізнесу, влади, громадянського суспільства, освіти і науки), політичної волі владних еліт.

  9. Девіантні характеристики вітчизняного бізнес-середовища зумовлюють необхідність інституційного проектування його безпеки. Зокрема, інституційно-корпоративний механізм протидії рейдерським захопленням бізнесу повинен включати систему інструментів превентивного та активного захисту на інституційному та корпоративному рівнях, комплексне вдосконалення корпоративного, господарського, арбітражно-процесуального й кримінального законодавства у сфері реорганізації та корпоративних поглинань, впровадження в правозахисну практику принципів якісного корпоративного управління, що відповідають міжнародному рівню та забезпечують баланс інтересів зацікавлених сторін.

  10. Обґрунтування кількісних параметрів проблемно-цільових інституційних орієнтирів розвитку бізнес-середовища України на основі методів нечіткої логіки та інституційного аналізу має здійснюватися з урахуванням необхідності досягнення оптимальних рівнів його безпечності, сприятливості та ефективності організації. Для цього визначені допустимі інституційні межі рівнів корупції, рейдерства, тінізації, державного контролю за господарською діяльністю, захисту прав інвесторів і власності, оподаткування, соціальної відповідальності та довіри в суспільстві; умов започаткування і ліквідації бізнесу, виконання контрактів, здійснення експортно-імпортних операцій.

  11. Низькі показники залучення інвестицій в Україну на основі державно-приватного партнерства вимагають удосконалення його інституційного забезпечення, зокрема: обґрунтування переліку перспективних соціальних проектів та їх включення у загальнодержавні, регіональні стратегії та програми соціально-економічного розвитку; підготовки пакету типових документів партнерства (процедур конкурсного відбору проектів та партнерів, критеріїв оцінки ризиків, форм фінансово-економічного аналізу, моніторингу та оцінки ефективності реалізації проектів); розробки системи гарантій для інвесторів та іноземних кредиторів, зокрема створення у державному та місцевих бюджетах резервних фондів для надання гарантій під кредити приватних партнерів та фондів розвитку стратегічної інфраструктури; удосконалення законодавства в сфері державних закупівель (забезпечення прозорості та справедливості тендерних процедур); завершення правового оформлення власності на земельні ділянки різного призначення; обґрунтування критеріїв надання преференцій для бізнесу при реалізації пріоритетних проектів державно-приватного партнерства тощо.

  12. Податкова політика України внаслідок домінування фіскальних функцій дестимулює ділову активність у бізнес-середовищі, погіршує фінансовий стан та можливості економічного відновлення підприємств у посткризовий період, знижує рівень податкової конкуренції. Податкова реформа поки що не забезпечила системної протидії схемам оптимізації податкових платежів внаслідок збереження високого податкового навантаження, лобіювання податкових преференцій. Запропонована структурно-функціональна модель оптимізації податкового стимулювання ділової активності охоплює сукупність інструментів створення сприятливого фіскального простору для бізнесу: підвищення прозорості та рівності доступу до преференцій податкової системи; забезпечення гармонізації державних і підприємницьких інтересів; реалізація скоординованої і прозорої фінансової політики; обґрунтоване надання податкових пільг для соціально пріоритетної інвестиційної діяльності; запровадження диференційованої системи оподаткування прибутку, реінвестованого в модернізацію виробничих фондів; реалізація інвестиційного потенціалу прискореної амортизації, застосування системи інвестиційно-інноваційних податкових кредитів; удосконалення процедури адміністрування податку на додану вартість; зниження податкового навантаження на фонд оплати праці.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Авксєнтьєв М.Ю. Державно-приватне партнерство як сучасний механізм залучення інвестицій в інфраструктурні галузі Україні [Текст] : дис. канд. екон. наук : 08.00.03 / Максим Юрійович Авксєнтьєв ; М-во економіки України, Н.-д. екон. ін-т. - К., 2010. – 196 с.

  2. Альошин О. Закон про ДПП в Україні: хотіли як краще, а вийшло як завжди [Електронний ресурс] / Олег Альошин. – Режим доступу : http://www.kisilandpartners.com/ukr/publications/articles/437.

  3. Андрєєв О. Принцип "єдиного вікна": що це таке?: [характеристика роботи дозвільних центрів] / О.Андрєєв // Урядовий кур'єр. – 2011. – 18 січня. – С.6.

  4. Артьомова Т. Інституційні пастки ринкової трансформації: уроки для України / Т. Артьомова // Економіка України. – 2011. – № 12. – С. 36-45.

  5. Асаул А.Н. Организация предпринимательской деятельности: Учебное пособие / А.Н. Асаул, М.П. Войнареенко. – Санкт-Петербрг – Хмельницкий: Изд-во «Универ» ТУП, 2001. – 392 с.

  6. Бізнес словник [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mirslovarei.com/content_ eco/jadovitaja–piljulja–64892.html.

  7. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. – К. : Эльга-Н ; Ника-центр, 2001. – 536 с.

  8. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. – М. : Дело ЛТД, 1994. – 496 с.

  9. Богдан І. Концесії в Україні: форми та шляхи запровадження / І.Богдан // Економіка України. – 2011. – №3. – С.35-45.

  10. Богданов М.М. Організаційно-правові засади боротьби з контрабандою на сучасному етапі / М.М.Богданов // Економіка. Фінанси. Право. – 2011. – №2. – С.30-32.

  11. Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. – [4-е изд., доп. и перераб.]. – М. : Институт новой экономики, 1999. – 1248 с.

  12. Бондаренко В. Д. Пріоритетні напрямки державно-церковної політики в Україні / В. Д. Бондаренко // Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні : наук. зб. – К. : ВіП, 2001. – С. 7-12.

  13. Булана О.О. Бюджетно-податкові механізми стимулювання посткризової активізації підприємницької діяльності / О.О. Булана // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 2. – С. 53-62.

  14. Булана О.О. Державна підтримка підприємств реального сектора економіки в Україні в умовах її інтеграції у СОТ і ЄС / О.О. Булана // Економіка України. – 2011. – № 2. – С. 68-78.

  15. Булатов А. С. Экономика [Электронный ресурс] / А. С. Булатов. – Режим доступа : http://onby.ru/abulatovekonomika.

  16. Бурлай Т.В. Інститут довіри як компонента євроінтеграційної політики країн ЦСЄ / Т.В. Бурлай // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 3. – С. 95-113.

  17. Вальрас Л. Елементи чистої політичної економії або теорія суспільного багатства / Л. Вальрас ; пер. з англ. – М. : Ізограф, 2000. – 448 с.

  18. Варнавский В. Г. Государственно-частное партнерство в России: проблемы становления / В. Г. Варнавский // Отечественные записки. – 2004. – № 6. – С. 172.

  19. Варнавский В. Г. Партнерство государства и частного сектора: формы, проекты, риски / В. Г. Варнавский. – М. : Наука, 2005. – С. 5-37.

  20. Варнавский В. Г. Государство и бизнес: институциональные аспекты / В. Г. Варнавский. – М. : ИМЭМО РАН, 2006. – С. 40.

  21. Варналій З. Вплив оподаткування прибутку на економічний розвиток України / З. Варналій, Д. Серебрянський // Економіка України. – 2010. – № 5. – С. 55-69.

  22. Варналій З. Основні передумови та шляхи подолання рейдерства в Україні : аналітична записка [Електронний ресурс] / З. Варналій, І. Мазур. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/ Monitor/ juli/1.htm.

  23. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики / З. С. Варналій. – К. : Т-во "Знання", КОО, 2001. – 277 с.

  24. Варналій З. С. Рейдерство в Україні: передумови та шляхи подолання / З. С. Варналій, І. І. Мазур // Стратегічні пріоритети. – 2007. – №2 (3). – С.129-136.

  25. Васильев Ю. А. Технологии недружественных поглощений. Как бороться с рейдерством? [Електронний ресурс] / Ю. А. Васильев. – Режим доступа : http://www.mergers.ru/netcat_files/Image/ takeover.pdf.

  26. Васильєв О. Моделювання впливу податкового навантаження на динаміку ВВП / О. Васильєв // Економіка України. – 2011. – № 10. – С. 60-65.

  27. Васильєв О. Роль вітчизняної науки та високих технологій у входженні України до європейського інтеграційного простору [Електронний ресурс] / О. Васильєв. – Режим доступу : http://www.viche.info/journal/1593/.

  28. Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення : монографія / Т. Г. Васильців. – Львів : Арал, 2008. – 384 с.

  29. Васильців Т. Г. Удосконалення державного регулювання підприємницької діяльності в Україні / Т. Г. Васильців // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 1(10). – С. 145-150.

  30. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. – М. : Прогресс, 1984. – С. 23-75.

  31. Венгер В.В. Особливості взаємодії держави та бізнесу у сфері гірничо-металургійного комплексу України: від підтримки до партнерства / В.В. Венгер, В.О. Точилін // Економіка і прогнозування. – 2010. – № 2. – С. 114-128.

  32. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org.

  33. Вільямсон О. Е. Економічні інституції капіталізму: фірми, маркетинг, укладання контрактів / О. Е. Вільямсон. – К. : Артек, 2001. – С. 393.

  34. Власова А. А. Реализация национальных проектов на основе моделей государственно-частного партнерства в России : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 "Экономика и управление народным хозяйством (теория управления экономическими системами)" / А. А. Власова. – СПб, 2008. – С. 6-7.

  35. Вовканич С. Духовно-інтелектуальний потенці­ал України та її національна ідея / С. Вовканич. – Львів : ЛБА, 2001. – 540 с.

  36. Вовканич С. Й. Людський та інтелектуальний капітал в економіці знань / С. Й. Вовканич, Л. К. Семів // Вісник національної академії наук України. – 2008. – №3. – С.13-23.

  37. Вовчак О. Д. Інвестування регіональної економіки та його ефективність в Україні : монографія / О. Д. Вовчак, І. П. Андрушків, Н. М. Рущишин. – Львів : Вид-во ЛКА, 2010. – 192 с.

  38. Волошин В. В. Некоторые аспекты духовного кризиса и задачи современного туризма / В. В. Волошин // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. Сер. "Підприємництво, менеджмент та маркетинг (в туристичній сфері)". – 1999. – № 3. – С. 126-129.

  39. Вютрих Х. Виртуализация как возможный путь развития управления [Электронный ресурс] / Ханс Вютрих, Андреас Филипп // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 5. – Режим доступа : http://www.ptpu.ru.

  40. Гаврилюк О.В. Глобалізація й суверенітет: економічні критерії та засоби забезпечення / О.В.Гаврилюк // Фінанси України. – 2011. – №3. – С.111-126.

  41. Гальчинский А. Становление инвестиционной модели экономического роста Украины / А. Гальчинский, С. Левочкин // Экономика Украины. – 2004. – № 6. – С. 4-10.

  42. Ганущак-Єфіменко Л.М. Концепція управління розвитком високотехнологічних галузевих кластерів / Л.М.Ганущак-Єфіменко // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №3. – С.95-101.

  43. Геєць В. Конфігурація геополітичної карти світу та її проблемність / В. Геєць // Економіка України. – 2011. – № 1. – С. 4-15.

  44. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В. М. Геєць – К. : Ін-т екон. прогноз. ; Фенікс, 2003. – 1008 с.

  45. Геєць В.М. Посткризові перспективи та проблеми розвитку економік України й Росії (макроекономічний спектр) / В.М.Геєць // Фінанси України. – 2011. – №2. – С.11-23. (Закінчення в наступному номері).

  46. Геєць В.М. Посткризові перспективи та проблеми розвитку економік України й Росії (макроекономічний спектр) / В.М.Геєць // Фінанси України. – 2011. – №3. – С.3-18.

  47. Гетьманцев Д. Топ-10 ляпів податкового кодексу / Данило Гетьманцев // Дзеркало тижня. – 2011. – 15 січня. – С.10.

  48. Гілл Ч. Міжнародний бізнес / Ч. Гілл. – К. : Основи, 2001. – 856 с.

  49. Говорушко Т.А. Мале підприємництво у Харчовій промисловості України: [монографія] / Т.А. Говорушко. – К.: НУХТ, 2007. – 391 с.

  50. Горкіна Л. Кооперація у контексті ліберально-демократичної концепції модернізації суспільства / Л. Горкіна // Економіка України. – 2011. – № 5. – С. 4-14.

  51. Государство и бизнес: институциональные аспекты. – М. : ИМЭМО РАН, 2006. – С. 40.

  52. Гош О. Соціально-економічний лад реформованої України: основні необхідні інновації / О.Гош // Економіка України. – 2011. – №3. – С.78-88.

  53. Грин Д.Дж. Возвращение в гражданское общество: Социальное обеспечение без участия государства : пер. с англ. / Д.Дж. Грин. – М. : Новое издательство, 2009. – 220 с.

  54. Гриценко А. Методологічні основи модернізації України / А. Гриценко // Економіка України. – 2011. – № 1. – С. 38-47.

  55. Грінберг Р. Інституційні уроки ринкових трансформацій / Р. Грінберг // Економіка України. – 2011. – № 1. – С. 27-37.

  56. Гродський С. Інноваційна активність України і проблеми її позиціонування в Європі [Електронний ресурс] / С. Гродський // Галицький економічний вісник. – 2009. – № 1. – С. 24-33. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/.../PROBLEMS/GEB_2009_No1-S_Hrodskyy-Innovative_ activity_in_Ukraine__24.pdf.

  57. Губський Б. В. Внутрішні і зовнішні фактори економічної безпеки України [Електронний ресурс] / Губський Б. В. – Режим доступу : http://www.niurr.gov.ua/ukr/econom/krugly_ stil_28.12.99/ gubsky.htm.

  58. Гурнак В. Реалізація Комплексної програми утвердження України як транзитної держави / В. Гурнак, О. Ананченко, М. Гурнак // Економіка України. – 2011. – № 7. – С. 26-37.

  59. Дем'яненко С. До питання сучасної економічної термінології / С. Дем'яненко // Економіка України. – 2011. – № 8. – С. 90-94.

  60. Державне управління: плани і проекти економічного розвитку : монографія / О. С. Власюк, Т. В. Дерюгіна, І. В. Запатріна [та ін.] ; за заг. ред. О. Ю. Кучеренка, І. В. Запатріної ; Ін-т соц.-екон. стратегій. - К. : ВІП, 2006. – 624 с.

  61. Дерябина М. Государственно-частное партнерство: теория и практика / М. Дерябина // Вопросы экономики. – 2008. – №8. – С. 61-77.

  62. Діалог зі стейкхолдерами: міжнародні та українські реалії сьогодення [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.csr-ukraine.org/doslidjennya2.html.

  63. Дідич О. О. Структурні реформи в країнах Центральної та Східної Європи: теоретичні та прикладні підходи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / О. О. Дідич. – К., 2008. – 20 с.

  64. Діяльність суб’єктів господарювання у 2010 році : стат. зб. [Електронний ресурс]. – К. : Держкомстат України, 2011. – 431 с.

  65. Дмитриченко Л.І. Державні механизми сприяння венчурному пілприємництву в сфері інвестиційно-інноваційної діяльності / Л.І.Дмитриченко, К.В.Кутрань // Фінанси України. – 2011. – №1. – С.23-30.

  66. Доклад о мировых инвестициях, 2010 год [Электронный ресурс] // Организация Объединенных Наций. – Нью-Йорк; Женева, 2010. – 50 с. – Режим доступа : www.unctad.org/en/subsites/dite.

  67. Дослідження корупції у судовій системі України: суди загальної юрисдикції та апеляційні суди [Електронний ресурс] / Компанія "Management Systems International" (MSI) у співробітництві з дослідницькою компанією "InMind". – К., 2008. – Режим доступу : www.dialog.lviv.ua/../court_system_ap_court_july_16_08_ukr_for_printing.ppt.

  68. Дослідження корупції у судовій системі: суди загальної юрисдикції / Компанія "Management Systems International" (MSI) у співробітництві з дослідницькою компанією "InMind". – К., 2008. – С. 4.

  69. Дослідження Світового банку та ЄБРР "Ділове середовище та діяльність підприємств" (BEEPS) 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.worldbank.org.

  70. Драган І. В. Гарантування національних інтересів у процесі залучення іноземних інвестицій в умовах глобалізації / І. В. Драган // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2010. – № 9. – С. 10-15.

  71. Дрига С. Д. Мале підприємництво України: становлення, механізми управління та підтримки : монографія / С. Д. Дрига. – К., 2009. – 442 с.

  72. Дріжчаний І. Корупція є найприбутковішим і найменш ризикованим бізнесом в Україні [Електронний ресурс] / І. Дріжчаний. – Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/expert.php?news_ id=1474.

  73. Дятлов А. Н. Общий менеджмент : курс лекций /А. Н. Дятлов, М. В. Плотников. – М. : 2004. – 335 с.

  74. Дятлова В. В. Забезпечення економічної безпеки і конкурентоспроможності економіки механізмами технічного регулювання / В.В.Дятлова // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №3. – С.56-62.

  75. Евенко Л. И. Организационные структуры управления промышленными корпорациями США / Л. И. Евенко. – М., 1983. – С. 207.

  76. Евтюшкин А. В. Деловая среда в России: оценка с точки зрения формирования информационного общества [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.confifar.cpic.ru/upload/ conf2005/reports/doklad_575.doc.

  77. Еклунд К. Эффективная экономика. Шведская модель / К. Еклунд. – М., 1991. – С. 99.

  78. Економіка України на шляху від депресії до зростання: джерела, важелі, інструменти / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка, Я. В. Белінська [та ін.]. – К. : НІСД, 2010. – 96 с.

  79. Економічна енциклопедія. – Т. 1 / [за ред. С. В. Мочерного]. – К. : Академія, 2000. – 864 с.

  80. Економічна енциклопедія. Т. 2 / [за ред. С. В. Мочерного]. – К. : Академія, 2001. – 848 с.

  81. Економічна теорія: політична економія : підручник / [за заг. ред. С. І. Юрія]. – К. : Кондор, 2009. – 604 с.

  82. Економічний діалог: партнерство заради прогресу [Електронний ресурс] / [Жаліло Я. А., Акімова І. М., Ляпін Д. В. та ін.]. – К. : Національний інститут стратегічних досліджень, 2007. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/Table/8022007/80207/anons.htm.

  83. Економічні злочини у період кризи. Всесвітній огляд динаміки економічної злочинності, листопад 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pwc.com/uk_UA/ua/economic-crime-survey/assets/GECS_ Ukraine _report_v13_ ukr.pdf.

  84. Експерт [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.expert.ru.

  85. Ерохина Е. А. Теория экономического развития: системно-синергетический подход [Электронный ресурс] / Е. А. Ерохина. – Гл. 1. – С. 27. – Режим доступа : http://www.ek-lit.agava.ru/eroh.

  86. Ефимов В. М. Спор о методах и институциональная экономика / В. М. Ефимов // Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2007. – Том 5, № 3. – С. 18-36.

  87. Євдоченко О. О. Європейське бізнес-середовище в розвитку міжнародної економічної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08. 05.01 / О. О. Євдоченко. – К., 2006. – 22 с.

  88. Європейська Бізнес-Асоціація [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.eba.com.ua/ua.

  89. Єфименко Т. Інституційне регулювання економічного розвитку / Т. Єфименко // Економіка України. – 2011. – № 1. – С. 16-26.

  90. Єщенко П. Деміфологізація неолібералізму - шлях до подолання догматизму в економічній науці / П. Єщенко, А. Арсеєнко // Економіка України. – 2011. – № 7. – С. 14-25.

  91. Єщенко П.С. Новая парадигма розвития экономики - настоятельное веление нашего времени / П.С. Єщенко, А.Г. Арсеенко // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 1. – С. 28-47.

  92. Жаліло Я. А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави : [монографія] / Я. А. Жаліло. – К. : НІСД, 2009. – 336 с.

  93. Загородній А. Г. Фінансовий словник / А. Г. Загородній, Г. А. Вознюк, Т. С. Смовженко. – 4-те вид., виправл. і доповн. – К. : Т-во "Знання", КОО ; Львів : Вид-во ЛБІ НБУ, 2002. – 566 с.

  94. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2005. – 714 с.

  95. жүктеу/скачать 0.89 Mb.

    Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5



©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз
    Басты бет