Мельник Мар’яна Іванівна

По-перше, ефективна інституційна організація вітчизняного бізнес-середовища, створення цивілізованих конкурентних умов стабільної діяльності господарюючих суб'єктів набувають особливого значення у зв’язку зі стратегічною роллю підприємництва в соціально-економічному розвитку країни, структурній перебудові економіки, насиченні ринку товарами та послугами, підтримці конкурентного середовища, наповненні бюджетів, створенні робочих місць, формуванні середнього класу тощо.

По-друге, максимальному використанню та розвитку підприємницького потенціалу перешкоджають незавершеність та суперечливість державної політики регулювання господарської діяльності, особливо протидії таким інституційним деформаціям бізнес-середовища, як корупція, рейдерство, тінізація, економічна злочинність.

По-третє, формальні інститути бізнес-середовища створювалися в Україні шляхом імпорту переважно ліберальних правил і норм розвинених країн, при цьому неформальні інститути ділової етики, сумлінної конкуренції, соціально відповідальної поведінки, підприємницької культури потребують поступової інституціалізації. Усунення інституційних деформацій в умовах посилення ролі нематеріальних чинників економічного зростання, пов’язаних із розвитком людського, інтелектуального та соціального капіталу, а також нестачі бюджетних ресурсів для проведення належної соціальної та економічної політики обумовлює зміну парадигми взаємовідносин бізнесу та суспільства формуванням соціально орієнтованого бізнес-середовища.

Особливої актуальності дослідження проблем формування і розвитку бізнес-середовища набуває з огляду на досягнення пріоритетних цілей модернізації держави, визначених стратегічними програмними документами останнього часу, в яких створення сприятливого середовища для підприємництва розглядається як один із головних напрямів відновлення динаміки економічного зростання, посилення національної конкурентоспроможності, підвищення рівня добробуту громадян країни.

Зазначене актуалізує поглиблене дослідження процесів формування та розвитку бізнес-середовища в умовах інституційних трансформацій, окремі аспекти яких знайшли своє відображення у працях українських і зарубіжних вчених. Зокрема, теоретико-методологічні засади формування досконалого інституційного базису суспільно-економічних відносин широко розкриті у фундаментальних роботах М. Аллє, М. Вебера, Т. Веблена, О. Вільямсона, Ф. Кене, Р. Кантильона, Ф. Найта, М. Пітерса, А. Маршалла, Т. Егертсона, Дж. Гелбрайта, В. Єфимова, Л. Мізеса, Ф. Ліста, І. Кірцнера, Р. Коуза, Д. Норта, Н. Лумана, М. Туган-Барановського, Дж. Ходжсона, Ф. Хайека, А. Хоскінга, Й. Шумпетера, О. Сухарєва, Р. Нурєєва, В. Полтеровича, К. Полан’ї, В. Швандери, А. Шулуса, Г. Шмоллера, В. Ойкена, А. Окуна, Е. Нікбахта, А. Гроппеллі. Положення теорій інституціоналізму та неоінституціоналізму науково розвинули та адаптували до вітчизняних умов структурно-інституційних трансформацій О. Власюк, З. Ватаманюк,  А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, С. Єрохін, А. Мельник, А. Мокій, А. Ткач, А. Чухно та ін. Системним дослідженням підприємницького сектора економіки, структурних деформацій бізнес-середовища, напрямів удосконалення регуляторної політики присвячені роботи С. Архієреєва, З. Варналія, Т. Васильціва, М. Долішнього, С. Дриги, Я. Жаліла, О. Кузьміна, Л. Лігоненко, І. Мазур, С. Покропивного, Ю. Полунеєва, Р. Пустовійта, С. Реверчука, Г. Чижикова, Н. Шлафман, М. Флейчук та ін.

Втім, залишаються недостатньо дослідженими теоретико-методологічні засади та прикладні механізми формування й розвитку бізнес-середовища України, системні засоби подолання інституційних деформацій, зниження підприємницьких ризиків, стимулювання активізації та використання підприємницького потенціалу для розробки і реалізації стратегії соціально-економічного розвитку. Вирішення цих завдань набуває особливої гостроти в умовах глобальної економічної інтеграції та інституці­йної трансформації. Динамізм та поліструктурність процесів формування і розвитку бізнес-середовища, недостатня їх дослідженість в теоретичному, методологічному й прикладному аспектах зумовили вибір теми, визначення мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з темами наукових досліджень Інституту регіональних досліджень НАН України: «Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки» (№Д.Р. 0104U005507) – окреслено перспективи соціально орієнтованого розвитку регіональних суспільних систем; «Моделі адміністративно-територіального устрою України та можливі соціально-економічні наслідки їх реалізації» (№Д.Р. 0106U002908) – виявлено соціально-економічні наслідки та обґрунтовано напрями реформування адміністративно-територіального устрою України для розробки оптимальної макромоделі національної соціально-економічної системи; «Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону» (№Д.Р. 0106U013078) – розроблено модель оцінки впливу структурних трансформацій внутрішніх і зовнішніх інвестицій на економічну ефективність інвестиційних процесів в регіоні за видами економічної діяльності; «Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні» (№Д.Р. 0108U010367) – обґрунтовано концепцію формування соціально орієнтованого бізнес-середовища як передумови розвитку економічного простору, здійснено оцінку впливу структурних зрушень в економіці на ефективність просторового розвитку регіонів України; «Оцінка сучасного стану та систематизація проблем соціально-економічного розвитку малих міст регіону (на прикладі Карпатського регіону)» (№Д.Р. 0111U000709) – обґрунтовано концептуальні положення методології інституційного проектування бізнес-середовища на основі нечіткої логіки та інституційного аналізу.

Теоретико-методичні положення та прикладні рекомендації і висновки дослідження використані при виконанні госпдоговірних тем: «Розробка Стратегії економічного та соціального розвитку Львівської області до 2011 р.» (№ Д.Р. 0103U004869) – запропоновано інструменти стимулювання інвестиційної діяльності в регіоні; «Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року» (№Д.Р. 0106U002907) – проведено діагностику інвестиційної привабливості та фінансової активності регіону, обґрунтовано стратегічні та операційні цілі соціально-економічного розвитку, розроблено заходи і механізми їх реалізації; «Розроблення обґрунтувань соціально-економічного розвитку міста Львова до окремих розділів Генерального плану м. Львова» (№Д.Р. 0107U010970) – окреслено особливості та перспективи розвитку малого підприємництва, запропоновано заходи покращення бізнес-середовища міста. Автор була виконавцем наукового дослідження за Грантом НАН України на тему: «Нові підходи до оцінки та формування інвестиційного клімату України в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів» (№Д.Р. 0106U002909).

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

• 
  систематизувати та узагальнити теоретичні положення формування і розвитку бізнес-середовища у взаємозв’язку з процесами трансформації інституційного базису національної економіки;
  
• 
  визначити основні характеристики, критеріальні ознаки типологізації та чинники формування бізнес-середовища країни на основі системного та інституційного підходів;
  
• 
  обґрунтувати концептуальні положення методології дослідження розвитку бізнес-середовища в процесі інституційних трансформацій;
  
• 
  розробити методологічні засади дослідження взаємозв’язку бізнес-середовища та розвитку підприємництва, зокрема методичні підходи до компаративного аналізу компонентної структури бізнес-середовища і ефективності секторальних структурних зрушень в підприємництві;
  
• 
  визначити основні соціально-економічні чинники впливу на формування і розвиток бізнес-середовища, активність та ефективність підприємницької діяльності;
  
• 
  виявити системні недоліки державної регуляторної, контрольної та податкової політики у сфері господарської діяльності;
  
• 
  окреслити визначальні тенденції, причини поширення корупційних проявів та рейдерства як істотних інституційних деформацій вітчизняного бізнес-середовища на посттрансформаційному етапі розвитку;
  
• 
  обґрунтувати концептуальні положення стратегії формування соціально орієнтованого бізнес-середовища та механізмів її реалізації;
  
• 
  визначити домінанти, перспективи та інституційно-економічні передумови посилення соціальної відповідальності вітчизняного бізнесу, активізації державно-приватного партнерства;
  
• 
  обґрунтувати стратегічні пріоритети та розробити систему засобів становлення і розвитку соціально орієнтованого бізнес-середовища в Україні;
  
• 
  розробити теоретико-методичний інструментарій визначення кількісних параметрів проблемно-цільових інституційних орієнтирів розвитку бізнес-середовища з застосуванням теорії нечіткої логіки;
  
• 
  запропонувати організаційно-інституційні механізми зміцнення безпеки бізнес-середовища України;
  
• 
  визначити пріоритети удосконалення системи державного регулювання підприємництва, зокрема зниження адміністративного навантаження на бізнес, та напрями оптимізації податкового стимулювання ділової активності.
  

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-розпорядчі документи і матеріали Міністерства фінансів та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національного банку Украї­ни, Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва; офіційні публікації Державної служби статистики України та міжнародних організацій; наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених; Інтернет-ресурси.

• 
  обґрунтовано концептуальні засади формування соціально орієнтованого бізнес-середовища на основі: введення в науковий обіг категорії «соціально орієнтоване бізнес-середовище» (система інституційних передумов, чинників, ціннісних орієнтацій та механізмів правового, політичного, економічного, соціокультурного характеру, що сприяють соціально відповідальній культурі поведінки бізнесу та підвищенню ступеня згуртованості навколо суспільних інтересів); окреслення його системних характеристик як соціального та економічного інституту, основних рівнів, принципів, критеріїв та передумов інституціалізації, перспектив і чинників посилення соціальної відповідальності бізнесу та активізації державно-приватного партнерства, а також загроз трансплантації соціально орієнтованих норм в економічні відносини;
  
• 
  запропоновано методичний підхід до оцінки якісних характеристик бізнес-середовища, який базується на моделюванні ділової (інвестиційної, інноваційної, торговельно-виробничої, фінансової) активності та ефективності підприємництва з метою виявлення системних проблем і чинників формування бізнес-середовища, обґрунтування стратегічних пріоритетів та сукупності засобів його розвитку;
  
• 
  розроблено проблемно-цільову модель формування соціально орієнтованого бізнес-середовища, яка гармонізує інтереси бізнесу (щодо захисту прав власності, належних умов функціонування, стабільності та досконалості інституційного базису), держави (щодо дотримання економічними агентами законів, договірних і податкових зобов'язань, соціально відповідальної поведінки) і населення (щодо надання якісних соціальних послуг і товарів, справедливих цін, захисту прав споживачів) та реалізується комплексом організаційно-економічних інструментів, спрямованих на: інституціалізацію норм соціально-відповідальної поведінки бізнесу; задоволення соціальних потреб громадян; забезпечення соціальної згуртованості бізнесу, влади і суспільства; підвищення престижу соціально відповідальної поведінки економічних суб’єктів; впровадження державної політики стимулювання соціальної відповідальності;
  
• 
  запропоновано концептуальні положення методології інституційного проектування бізнес-середовища на основі використання методів нечіткої логіки та інституційного аналізу, що дозволило обґрунтувати кількісні параметри проблемно-цільових інституційних орієнтирів розвитку бізнес-середовища України з позиції його безпечності, сприятливості та ефективності організації для врахування в програмних документах соціально-економічної політики країни;
  

• 
  методологічні основи дослідження бізнес-середовища в процесі інституційних трансформацій в частині врахування негативних наслідків трансплантаційних дисфункцій та узагальнення концептуальних положень подолання інституційної неефективності бізнес-середовища; використання структурно-функціонального та компромісно-еволюційного підходів до вибору стратегії інституційного проектування бізнес-середовища залежно від його інституційної структури і насиченості, рівня трансакційних витрат та здатності інститутів до скоординованої адаптації в умовах радикальних змін; обґрунтування об’єктивної необхідності державного регулювання процесу інституціалізації бізнес-середовища шляхом модернізації формальних та імплементації неформальних інститутів;
  
• 
  системні засоби подолання рейдерства розробкою інституційно-корпоративного механізму протидії рейдерським захопленням бізнесу, який включає: стратегічні цілі управління ризиками на інституційному (зовнішньому) та корпоративному (внутрішньому) рівнях; комплекс інструментів превентивного та активного захисту, формування інституційно-правового середовища; фінансове забезпечення, моніторинг та контроль досягнення цілей для зміцнення безпеки бізнес-середовища;
  
• 
  наукові засади державного регулювання підприємницької діяльності на основі розробки організаційно-інституційних механізмів зміцнення безпеки бізнес-середовища (ефективна протидія інституційним деформаціям у вигляді корупції і рейдерства), удосконалення регуляторної політики у сфері господарської діяльності в контексті зниження адміністративного навантаження на бізнес, детермінації структурно-функціональної моделі оптимізації податкового стимулювання ділової активності для розвитку сприятливого бізнес-середовища;
  

• 
  імперативи підвищення ефективності інституційної організації бізнес-середовища на основі: обґрунтування системних інституційних змін для згладжування суперечностей між фундаментальним, функціональним і аксіологічним зрізом внутрішньої природи бізнес-середовища; надання провідної функції у реалізації поліструктурного механізму елімінації дисфункцій інститутам державного регулювання для забезпечення макроекономічної стабільності, розвитку ринкової інфраструктури і конкурентного середовища, захисту прав приватної власності, поширення соціального та державно-приватного партнерства; соціальної згуртованості та відповідальності держави і бізнесу з метою гармонізації суспільних та індивідуальних інтересів розвитку;
  
• 
  методичні підходи до оцінки ефективності секторальних структурних трансформацій в підприємництві, які передбачають: оцінку чутливості структурних зрушень зайнятості, валових капітальних інвестицій, реалізації продукції та їх впливу на рентабельність і ефективність капіталовкладень підприємств за видами економічної діяльності; компаративний аналіз компонентної структури бізнес-середовища; інтегральну оцінку сформованості секторального бізнес-середовища для розвитку малих підприємств;
  
• 
  визначальні характеристики бізнес-середовища як системи: складність, багатовимірність, поліфункціональність, динамічність, синергійність, чутливість безпеки та сприятливості до впливу економічних, правових, політичних і соціальних чинників його формування; домінування взаємозв’язків між суб’єктами економіки та інститутами як елементами системи над її складом і структурою;
  
• 
  структурно-функціональна типологізація бізнес-середовища на основі критеріальних ознак, що враховують рівень агрегованості та ризику, якість та функціональність, характер впливу на бізнес, рівень державного втручання і відкритості, спосіб координації економічної діяльності.
  

Отримані результати реалізовані в практиці управління на державному та регіональному рівнях. Зокрема, окремі пропозиції дослідження використано: центральними органами виконавчої влади при підготовці стратегічних і програмних документів (довідка Міністерства економіки України №2602-23/18 від 01.03.2010 р.), пропозицій з удосконалення державної регіональної політики (довідка Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства України №19-1/159 від 28.04.2011 р.), Національної доповіді «Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні» в рамках виконання Указу Президента України від 9 серпня 2008 року № 698/2008 «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення державного регулювання господарської діяльності» (довідка Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №1101 від 11.02.2009 р.); торгово-промисловими палатами України при розробці програм їх розвитку, спеціалізованих навчальних курсів (довідка Волинської торгово-промислової палати №19-22/01-3/513 від 21.09.2012 р., довідка Запорізької торгово-промислової палати №09-27/352 від 27.09.2012 р.); регіональними органами виконавчої влади при розробці стратегії та цільових програм соціально-економічного розвитку Закарпатської області (довідки Головного управління економіки Закарпатської обласної державної адміністрації №10/646 від 20.10.2006 р., №06-20/1123 від 20.05.2008 р., № 3/48 від 15.01.2009 р., №01/615 від 17.08.09 р.), обґрунтуванні політики формування сприятливого бізнес-середовища (довідка №01/790 від 8.09.2008 р.) та науково-практичних рекомендацій щодо механізму ефективного захисту від рейдерських захоплень на регіональному рівні (довідка №01/791 від 8.09.2008 р.), підготовці Концепції схеми планування території Львівської області (довідка Інституту «Діпромісто» №Д-91 від 31.01.06 р.); Львівською міською радою при розробці проекту Стратегії розвитку м. Львова в частині визначення пріоритетних напрямів і розробки рекомендацій з удосконалення територіально-галузевої структури господарства міста (довідка Управління економіки департаменту економічної політики Львівської міської ради №2301-314 від 2.04.2008 р.); науковими установами для підготовки Послання Президента України до Верховної Ради України (довідка Національного інституту стратегічних досліджень № 293/88 від 06.02.2007 р.); вищими навчальними закладами при викладанні навчальних дисциплін «Фінанси» та «Гроші і кредит» (довідка Львівської комерційної академії №71/01-108 від 26.01.2010 р.).