Методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з курсу «українська мова у професійному спілкуванні»


Тема 9. Пунктуація складного речення



бет2/5
Дата26.06.2016
өлшемі398.5 Kb.
#159649
түріМетодичні вказівки
1   2   3   4   5
Тема 9. Пунктуація складного речення.

Розділові знаки у складносурядному і складнопідрядному реченні.
Завдання для самопідготовки

  1. Повторіть за «Українським правописом»:

  • розділові знаки у складносурядному реченні;

  • розділові знаки у складносурядному реченні;

  • розділові знаки у словосполученнях і реченнях зі словами як, мов, наче...

  1. Виконайте практичні завдання:




  1. Спишіть, вставляючи, де треба, пропущені розділові знаки між частинами складносурядних речень.

1. Дівчина повільно, мовби провинившись, подивилась у його бік, прочитала гіркоту в його зорі і з-під вій зблиснули їй сльози, чисто так і несподівано (Є. Гуцало). 2. Грюкнули двері, заскреготів засув й в підземеллі запанувала тиша. 3. Тепла сита їжа розморила хлопця і він, похилившись на лаву, незчувся, як заснув (В. Малик). 3. Минув рік-другий і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею...(П. Мирний). 4. З неба спливала хмара і десь глибоко внизу відсвічувався зірками Дніпро (Я. Баш). 5. Кар написав наказ про те, що пароплав виходить у море Лаптєвих, що пайки зменшуються і що мисливці мусять забезпечувати харчуванням команду (М. Трублаїні.). 6. Ще кілька кроків і Михайло, знеможений, безсилий, зомлілими руками висмикнув оберемок сіна і посадив у затишок Лесю (О. Десняк). 7. На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць (М. Стельмах). 8. Густо насаджена попід ровом акація розцвіла і солодкі пахощі її теплою хвилею розносилися по кладовищу (Л. Янновська). 9. Минуло недовге кохання і наступив час гіркої розплати (Л. Яновська). 10. Ти хотів тиші й безлюддя і тепер маєш (М. Коцюбинський). 11. Повітря поволі береться синявою і в тій синяві біло-біло та рясно квітують вишні (В. Козаченко). 12. Сьогодні ввечері ні на одному кутку не обізвалася пісня і в сутінках лише вряди-годи перегукувалися голоси біля сивих намерзлих криниць (М. Стельмах). 13. Небесами роз’їжджав Ілля-пророк і з-під його коней викрешувалися пучки іскор а внизу, на землі, гриміли грози (В. Логвиненко). 14. На мить Андрієві ніздрі вловили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі і перед ним встало його робоче життя, його каліцтво (М. Коцюбиснький.). 15. Було зовсім тихо і тільки весняне птаство дзвінко гомоніло в хащах соковитої зеленої гущавини бульвару (Ю. Смолич). 16. Дні тепер стояли у шелестах золота, у вибухах блакиті, в потоках музики і чорнобривців а ночі народжували печаль перелітніх птахів (М. Стельмах). 17. Чи то солов’ї щебетали чи капали роси з туманів чи трави співали квітками? (О. Олесь). 18. В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський). 19. П’янкий соковитий дух ішов від живої розпареної землі а високо над вигоном уже перелітали на північ ключами птиці, дзвінкоголосі, чуйні, весняні (О. Гончар). 20. Наш ешелон вихопився з брянських лісів в українські степи й одразу запахло полином і чебрецем (І. Цюпа). Ступиш кілька кроків – і слід миттю викаже тебе (В. Малик).


  1. Запишіть, поставте, де треба, розділові знаки між частинами складнопідрядних речень.

1. Чим віддаленіше місце катастрофи тим більше жертв потрібно для того, щоб вона стала новиною (Закон Фаллера про журналістику). 2. Сонце сходило за спиною коли вони виїхали на вершечок одного такого пагорба з іншого боку якого ще лежали тінь і туман (В. Коротич). 3. Якщо собака кусає людину це не новина; новина якщо людина кусає собаку (Чарлз Андерсон Дейна). 4. Ви говорили про мене в таких утішних виразах що на мить мені здалося начебто я уже вмер (Гаррі Трумен). 5. Коли на небі вигравало північне сяйво або світив місяць скелі здавались руїнами середньовічного замку (М. Трублаїні). 6. Демократія створює нездоланні перешкоди для тих хто до неї серйозно ставиться, і розв’язує руки тим хто її ненавидить (В. Гавел). 7. Щасливою буде держава якщо мудрі ті що керують нею або ті що керують — мудрі (Платон).. 8. Нападники промчали по фортеці і поки варта прийшла до тями ввірвалися в браму як вихор (О. Гончар). 9. Врешті Варка так полюбила онука що коли Андрійко виїжджав учитися ридала ніби прощалася назавжди зі своїм улюбленцем. Вона чекала того благодатного часу коли скінчиться наука і Андрійко уже назавжди приїде додому. Варка була певна де б не їздила людина, але обов’язково повернеться до рідного гнізда як повертаються з вирію пташки (П. Кочетов). 10. З тих пір коли настає час сівби Роман Мефодійович Линенко завжди в полі (Є. Гуцало). 11. Преса корисна вже тому що вона вчить нас не довіряти пресі (С. Батлер).. 12. Тиша що залягла в хаті була незвичайно урочиста бо освячена свіжим хлібом (Є. Гуцало). 13. З часом літа примусили батьків перебратися з містечка у рибальське селище на острові де не чутно міського шуму і де серед сільської тиші ще можна повтішатися солов’їним співом, куванням зозуль які лічать не прожиті літа, а ті що попереду, сповнені неабияких надій (В. Логвиненко). 14. Хто вивчав науки і не використовував їх той подібний на того хто орав, але не сіяв (Сааді).. 15. Не ховаєшся до хати бо знаєш коли намочить отакий дощ то добре ростимеш (Є. Гуцало). 16. А коли буря вщухла і в затишші виразнішими стали пискливі голосочки снігурів і синиць повалив густий лапатий сніг (М. Олійник). 17. Якщо в мене яблуко й у тебе яблуко і ми обміняємося то в нас буде по одному яблуку, а якщо в мене ідея й у тебе ідея і ми обміняємося то в нас уже буде по дві ідеї (Б. Шоу). 18. Звечора поки місяць зійшов відпочили, а потім косили ще й при місяці (В. Козаченко). 19. Правда, після того як економ ледве втік з поля в подертій одежі ніхто вже не наважився займати коні і вони смачно гризли молоде руно, змите дощами (М. Коцюбинський). 20. Коли завіє завірюха і степ занесе снігом, половці послаблюють пильність, а іноді й зовсім не стережуть невільників (В. Малик). 21. Якщо мова не є правильною то вона не означає того, що має означати; коли ж вона не означає того що має означати то не буде зроблено те що має бути зроблено; а тоді мораль, мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці — і всі впадуть у стан безладного хаосу (Конфуцій).


  1. Перепишіть, поставте пропущені розділові знаки.

1. Як в чарівному сні вона ходила за ними по вузеньких провулках з застояним теплом... (М. Коцюбинський). 2. Дощ за вікном лив як з відра (І. Драч). 3. Як солдат він негайно повинен доповісти начальству про порушення комендантського наказу групою молодиків (К. Світличний). 4. Настали жнива, і Мелашка була потрібна в господі як робітниця (І. Нечуй-Левицький). 5. Довга осіння ніч промайнула і як тільки засірів повільний світанок я наказав ротам висуватись вперед, до визначених орієнтирів (В. Логвиненко.). 6. Приступ люті як раптом накотився так і спав в одну мить (Ю. Збанацький.). 7. Пилип і Хома справді були не такі як усі хлопці, – гінкі, засмаглі, аж коричневі, шкіра в обох гладенька мов шовкова...(І. Сенченко). 8. Дніпро мовби зупинився (Я. Баш). 10. Поступово Павлик ввійшов у Качуренкове життя як своя, близька людина. 11. Ні Білоненко, ні Лан ще не вивчили як слід лісу, в якому таборилися (Ю. Збанацький). 9. Магазаника не так здивував сумний кант лірника як його сила, що вчувалася під обтріпаним брудним одягом (М. Стельмах). 10. Острів кипів як розпечений камінь кинутий в воду, і круг нього кипіла вода (М. Коцюинський). 11. Барабаш сприйняв цю вказівку командуючого як серйозну засторогу. 12. Генералові як видно дуже подобались міцні й енергійні морячки (В. Логвиненко). 13. Про жнива існує безліч оповідей як у художній так і у науковій літературі (В. Скуратвський). 14. Сонце тішилось у небі як мала дитина, щедрою пригорщею розкидаючи проміння на поля, на села (Є. Гуцало). 15. Начальник штабу флотилії капітан першого рангу Верстовський зустрів мене ніби доброго знайомого... (В. Логвиненко). 16. Закриниччя було його що хвилинним диханням, і, здається, його почуття гніву чи любові були на колір такі як небо над Закриниччям як земля в полях як трава по осінніх байраках (Є. Гуцало). 17. Лаврінові слова запали Карпові в душу. Мотря не виходила з його думки неначе стояла тут, на току, недалечко од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими як терен очима. Він неначе бачив як пашіло її лице з рум’янцем на всю щоку як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вглядів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем (І. Нечуй-Левицький). 18. Старі липи, могутні дуби як богатирі уквітчали собою круті горби (А. Шиян). 19. Клапті пісень мов давні спогади дитинства наздоганяють хлопця і влягаються біля нерівних берегів річечки (М. Стельмах). 20. Пани сіли і вмить ті вареники як за себе кинули (К. Світличний).
Тема 10. Розділові знаки у безсполучниковому реченні.

Розділові знаки у реченнях з прямою мовою.
Завдання для самопідготовки

  1. Повторіть за «Українським правописом»:

  • розділові знаки у безсполучниковому реченні;

  • розділові знаки у реченнях з різними видами зв’язку;

  • розділові знаки у реченнях з прямою мовою;

  • пунктуаційне оформлення цитат.

  1. Виконайте практичні завдання:




  1. Визначте частини безсполучникових речень, з’ясуйте смислові зв’язки між ними. Запишіть, ставлячи відповідні розділові знаки.

1. Тут росли густо і квітували рясно шипшина і глід хащі ясмину були

зовсім не пролазні вздовж алей, мов живопліт, стояли стінами кущі маслини й бузку (Ю. Смолич). 2. В садах красувалися яблука та груші сливи брунатніли квітували сальвії й жоржини запізнілі троянди винувато викидали то там, то тут свої бутони ось-ось мав спалахнути міріадами дрібнесеньких яскравих зірочок морозець (Ю. Збанацький). 3. Серед того світу ясного, під тим небом високим та чистим купалася в розкошах блаженна сторона буяли високо угору гаї темні хвилювалася довгим колосом усяка рослина корисна зеленіли кругом сади-виногради, виблискуючи з-під зеленого одягу високими чепурними будиночками своїх сіл та городів (П. Мирний). 4. До втечі готувались ретельно заощадили харчів, полагодили одяг та взуття, роздобули дві теплі ковдри для спання в снігу (В. Малик). 5. Блаженко глянув ненароком на молодшого лейтенанта і скам’янів Черниш плакав (О. Гончар). 6. Як на Мокрини буде дощ горіхи повимокають, а як сухо бджоли повилітають (В. Скуратівський). 7. Навколо неясно розхлюпується вечірній гомін села то тут, то там раптово багряніють вікна, вбираючи в себе тремтливий одсвіт печі (М. Стельмах). 8. На небі сонце серед нив я (М. Коцюбинський). 9. Пройшовся вітер зашелестіла тополя, посипалось листя (В. Шиян). 10. Вересень календарем прописаний до осені вона й заявляє на нього всі права (Ю. Збанацький). 11. Десь на небі ходив місяць але сюди, на долівку хатини, він ледве спромігся кинути жменьку посріблених світлячків густі шати яблуневих та грушевих дерев тримали солом’яну хату в постійному холодку (Д. Бедзик). 12. Хрін пекучий та злючий хто поласує не пошкодує, вмиється сльозою а втреться рукою (Є. Гуцало). 13. За ніч дочка ніби постаршала не по-дитячому суворо зведені брови ледь помітна зморщечка хвилясто перетнула високе чоло (М. Олійник). 14. Роман одриває погляд од дівчат і коло самої греблі бере ліворуч, на леваду хочеться на самоті побродити полями. 15. Нізвідки й не пахло грозою небо і ліси мали дрімливий перепочинок літа (М. Стельмах). 16. У чиємусь садку плюскотіла вода забули крана закрутити (Б. Янчук).




  1. Спишіть речення, вставляючи на місці риски двокрапку або тире.

1. На столі в глиняних мисках і полумисках стоїть пісна вечеря / вареники з дикими грушками, гречані, на олії печені млинці, розламані щільники меду і влежані, з бляклими рум’янцями яблука (М. Стельмах). 2. Дві раті / київська і сіверська / зустрілися у неділю вранці біля Лохвиці на Сулі (В. Малик). 3. Москва жила своїм звичним життям / квапливо снували вздовж вулиць людські гурти, двірники розчищали засніжені тротуари, сяяли під вранішнім сонцем вітрини магазинів, видзвонювали трамваї, гуркотіли по бруку вантажені всіляким начинням великі, везені важкотілими волохатими битюгами ваговози (В. Козаченко). 4. Взагалі він мав дивну властивість / зникати на очах, ставати зовсім непомітним і ніколи нікому не заважати (О. Гончар). 5. Вночі їй снився сон / їде вона широкими вулицями в робітничих лавах (М. Олійник). 6. Навколо димився світанок, здавалось / дерева обтрушують з себе туман, що пахне лісовим щавлем і вологою суницею. 7. В його заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір’їна / останній слід молодих пташиних крил (М. Стельмах). 8. Все почалося просто / з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної синьої хмари (О. Гончар). 9. Я везу тобі, батьку, простенький дарунок дітей / гілочку сосни (В. Близнець). 10. Дмитро ні на хвилину не сумнівався / партизани боротимуться, як леви (М. Стельмах). 11. Шептало упав на спину, покотився по лугу, з насолодою підминаючи траву та сміючись, як уміють сміятися тільки коні / голосисто, заклично (В. Дрозд). 12. Хіба то не щастя / бачити свого князя великим князем київським і мріяти разом з ним про величне майбутнє землі Руської? (В. Малик). 13. Цікаве спостереження / за останній тиждень моя хода змінилась (В. Дрозд). 14. Традиційно на купальське свято сходилося все село / від дітей до літніх людей (В. Скуратівський). 15. Того року рано лягла на землю зима / якось одразу випали великі сніги і залютували морози (М. Нечай). 16. Мужицька прикмета вірна / зима без снігу / літо без хліба (М. Олійник). 17. Все довкола як марево / легке, прозоре, мінливе (В. Близнець). 18. Жовтіє кульбаба / цей найневибагливіший посланець і весняний первоцвіт київських схилів (П. Загребельний). 19. Я глянув на Гриця / він слухав і пильно дивився у вікно (Марко Вовчок). 20. Вовків боятися / в ліс не ходити (Н. тв.). 21. На схід сонця квітнуть рожі / будуть дні погожі (П. Тичина).


  1. Прочитайте речення, визначте, яким видом зв’язку поєднані між собою їх частини. Поясніть розділові знаки.

1. Здається, що хтось над землею розвішав невидимі хмарини пахощів, а серед них владно й опукло тремтить чебрецевий настій і ніжний дух прив’ялої суниці (М. Стельмах). 2. Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку: там набігли на річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом (І. Нечуй-Левицький). 3. З вежі світ був виразніший, виявлявся набагато ширшим, барвистішим, дні були сповнені сонцем і всемогутністю зелені, яка пробивалася повсюди крізь найміцніший камінь (П. Загребельний). 4. Бузок сіяв зелене проміння, миготливе й ненадійне, земля вже теж освітилася, трава дихала морочним духом, і все повивалося таким незнайомим і таким тремким хвилюванням, що в бабиній душі хитнулося якесь дуже давнє і забуте почуття (М. Трублаїні). 5. А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка (М. Стельмах). 6. Дощ ущух, тільки небо все ще спалахувало холодним білим полум’ям, вихоплюючи з темряви білого коня, що поспішав до села розмоклим путівцем (В. Дрозд). 7. З жита обізвалась перепілка, жайворонки підіймалися все вище і вище в мальовану блакить неба і враз притихли: певне, першими побачили, як у колосках заворушилося сонце, вмилося росою і простелило стежку по річці, а на тій червоній прошві зачервонів крихітний човник (М. Стельмах). 8. А то гарна прикмета: коли так весело усміхається вранішнє сонце, бути погожій днині (Ю. Мушкетик). 9. Йшла Мелашка з хлібом, садок неначе пов’яв для неї й листя пожовкло, а як верталась, глянула милому в вічі, і для неї знов ніби садок розвився й зазеленів і сонце весело на йому заграло (І. Нечуй-Левицький).
4) Запишіть речення, вставляючи розділові знаки при прямій мові та

цитатах.


1. Український письменник і журналіст Володимир Голобородько сказав жартома Афоризм — це добре відредагований роман.. 2. Несподівано одна зірка покотилась по небу А коли це не зірка, а супутник? подумав Пилип і хотів придивитись краще, та не встиг: зірка вже погасла (І. Сенченко). 3. Чого ж ти стоїш? крикнула Василинка. Гайда звідси (Є. Гуцало). 4. І вчителька, дивлячись на неї, схвильовану, понад міру заглиблену в читане, говорила В тобі, Лялю, почуття обов’язку було завжди найсильнішим почуттям. Взагалі в своєму класі це я в багатьох помічала (О. Гончар). 5. Ну, любі мої, скоро ніч мовив Петро Антонович. Давай, Оленько, влаштовувати своїх пташат (М. Олійник). 6. Хай тобі, дитинко, буде все і з землі, і з води, і з роси, щоб ти був, мов золото, ясний, наче весна, красний, мов хліб, добрий, аж застогнала стара Чайчиха, крізь прийдешні роки розгадуючи і не знати в кого вимолюючи долю для онука (М. Стельмах). 7. Здрастуйте, дядьку Єгоре, люб’язно привіталася Мар’яна. Лісник поклав жмут гички, якось дивно глянув на дівчину, тихо спитав Це ж ти до Максима? (А. Шиян). 8. А. П. Коваль пише, що слово вірний... найповніше розкриває своє значення у словосполученнях вірний друг, вірна любов, вірність присязі, служити вірою і правдою та ін. 9. Лариса Косач вельми популярна серед студентської молоді, – вів далі Євецький, – вона, виявляється, теж брала участь у заворушеннях (З журн.). 10. Слово для Лесі Українки – це гострий безжалісний меч..., що здійма вражі голови з плеч.
5) Уведіть наведені вислови в речення так, щоб вони виступали як пряма мова або як цитата.

Висловіть власні міркування щодо змісту одного із висловлювань (на вибір). Оформіть їх як міні-роздум, есе.


1. Хіба може говорити про біле той, кому невідоме, що таке чорне? (Григорій Сковорода)

2. Про світле майбутнє дбають політики, про світле минуле - історики, про світлу сучасність – журналісти (Жарко Петан).

3. Дай і огню, щоб ним слово налити,

Душі стрясать громовую дай власть,

Правді служити, неправду палити

Вічну дай страсть!

Іван Франко

4. Вміти сказати «ні», коли від тебе вимагають сказати «так» (Олена Теліга)

5. Якби довелося вибирати: мати уряд без газет чи газети без уряду, -

я б не роздумуючи вибрав друге (Томас Джефферсон).

6. Газета привчає читача думати про те, чого він не знає, і знати те, що не розуміє (Василь Ключевський).

7. Новинка є важливим фактором народного життя. Є свідком часу, в котрім пишеться, є трибуною народного генія, котра пробуджує синів народу і голосить смуток народний, є огнищем ідей і осередком солідарити заступлених нею кругів. Історія нашого новинарства доказує, що для газети потрібна свобода. Без неї не розвивається вона, як не може жити і рослина без свіжого воздуха, без світлости сонця (Авґустин Волошин).

8. Усе, що потрібно для видання щоденної газети, - це шанолюбність, чесність і 10 000 000 доларів (Генрі Морган).

ФОНЕТИКА. ФОНОЛОГІЯ. ОРФОЕПІЯ
Тема 1. Фонетична система української мови.

Фонетична транскрипція
Теоретичні питання

1. Фонетичне членування потоку мовлення. Основні фонетичні одиниці.

2. Поняття про мовний звук, основні аспекти його вивчення. Робота мовних органів у процесі артикуляції звуків.

3. Загальна класифікація голосних звуків.

4. Загальна класифікація приголосних звуків української мови.

5. Фонетична транскрипція.


Література

1. Ющук І.П. Українська мова : підручник. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

2. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін.; За ред. О.Д.Пономарева. - К.: Либідь, 2001. - 400 с.

3. Сучасна українська літературна мова : Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / Ред. М.Я. Плющ. - 6-е вид., стереотип. - К. : Вища школа, 2006. - 430 с.

4. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. Модульний курс: Навч. посібник. - К.: Літера, 2006.
Завдання до самопідготовки
1. Опрацюйте теоретичні питання за матеріалом лекції та рекомендованою літературою. Опрацюйте зміст таких понять: звук, склад (типи складів), фонетичне слово, такт (синтагма), фраза; наголос, інтонація.

2. Вивчіть класифікацію голосних і приголосних звуків.

3. Пригадайте основні правила фонетичної транскрипції.

4. Виконайте практичні завдання:


1) Назвіть голосний звук, який має таку артикуляцію:

а) Голосові зв’язки дрижать. Задня частина язика високо піднята до м’якого піднебіння. Губи сильно заокруглені і витягнуті вперед.

б) Голосові зв’язки дрижать. Задня частина язика трохи піднята до м’якого піднебіння. Рот широко розкритий, губи не заокруглені.

в) Голосові зв’язки дрижать. Задня частина язика середньо піднята до м’якого піднебіння. Губи трохи заокруглені.

г) Голосові зв’язки дрижать. Язик середньо піднятий до передньої частини піднебіння. Губи дещо розтягнуті в обидва боки.

ґ) Голосові зв’язки дрижать. Язик піднято до передньої частини піднебіння трохи вище від середнього положення. Губи трохи розтягнуто.

д) Голосові зв’язки дрижать. Язик сильно просунутий уперед і піднятий угору до твердого піднебіння. Губи нейтральні.
2) Назвіть приголосний звук, який має таку артикуляцію:

а) Передня частина язика змикається з верхніми губами. Повітряний струмінь проривається назовні, розриваючи це зімкнення. Голосові зв’язки не дрижать. Язик до твердого піднебіння не піднімається.

б) Губи зімкнені, а потім їх розриває струмінь видихуваного повітря. Голосові зв’язки дрижать. М’яке піднебіння опускається, утворюючи для повітряного струменя прохід у носову порожнину.

в) Кінчик язика піднімається до верхніх ясен і дрижить. Передня і середня частини язика підняті. Голосові зв’язки дрижать.

г) Передня частина язика спочатку змикається з яснами, а потім висувається, утворюючи щілину. Язик опущений. М’яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв’язки дрижать.

ґ) Передня частина язика наближається до верхніх зубів, утворюючи щілину. Язик опущений. М’яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв’язки не дрижать.


3) Запишіть фонетичною транскрипцією текст, дайте класифікаційну характеристику звукам у виділеному слові:
Я чую у ночі осінні, я марю крізь синій сніг; вростає туге коріння у землю глевку із ніг. Стають мої руки віттям, верхів’ям чоло стає, розкрилося ніжним суцвіттям збентежене серце моє. Вростаю у небо високе, де зорі – жовті джмелі, я чую: пульсують соки у тіло моєї землі (В.Симоненко).


  1. Визначте звуки, що диференціюють лексичне значення наведених пар слів. Об’єднайте пари слів у групи, у яких приголосні розрізняються за: а) участю голосу і шуму; б) місцем творення; в) способом творення; г) твердістю/м’якістю; д) кількома ознаками:

Туди – куди, голос – колос, колоти – полоти, полоти – пороти, день – пень, кігті – нігті, вибирати – випирати, куди – сюди, балка – палка, гадка – гатка, дрючок – крючок, дріт – дріб, рити – лити, злити – змити, жити – шити, лестити – пестити, поріг – доріг, рук – сук, мишка – пишка, ґава – кава, праля – краля, сон – сом, гілля – рілля, кілля – зілля, мороз – морозь, раз – рак, рад – ряд, вибирати – видирати, буває – буяє, кішка – кілка, зоря – моря, з’їхати – в’їхати.




  1. Випишіть слова, у яких:

а) всі приголосні є сонорними;

б) наголошений голосний відповідає таким характеристикам: широкий, ненапружений, не лабіалізований, низького піднесення, заднього ряду;

в) є приголосний (приголосні), що відповідає таким характеристикам: дзвінкий, щілинний, передньоязиковий, твердий, свистячий (підкресліть букву, що позначає цей приголосний);

г) всі приголосні тверді

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік

В. Симоненко

Редактор не має права бути початківцем (Самуїл Маршак).



Основні правила фонетичної транскрипції
1. Текст, речення або слово, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки: [моʹва / жи ͤ тˊ:аʹ духоʹўного осноʹва].

2. Усі слова пишуться окремо (у рукописному варіанті букви у словах не з’єднуються), обов’язково ставиться наголос. Службові слова не мають власного наголосу – приєднуються дужкою [на͜ соʹнˊцˊі] до самостійного слова

3. Не вживаються великі літери й розділові знаки.

4. Не використовуються літери я, ю, є, ї, щ, ь та апостроф.

5. Застосовуються такі діакритичні (розрізнювальні) знаки:

[ʹ] скісна рисочка над голосним позначає словесний наголос

[ˊ] скісна рисочка справа біля приголосного позначає його м’якість: [оʹсˊінˊ]

[‘] знак (апостроф) передає пом’якшеність приголосного: [оп’іʹўноч’і]

[н:] двокрапка з правого боку букви позначає довготу звука при його подовженні [знанˊ:а], [тˊінˊ:у] та подвоєння приголосних при їх збігу: [шчоденʹ:о]

[д︢ ж], [д︢ з] для позначення злитих звуків (африкат) використовують дві літери, що з’єднані вгорі дужкою: [д︢ жм’ілˊ], [ґед︢ зˊ]

[ и ᵉ], [ е ᵘ] для позначення нечіткого голосного звука вгорі справа ставиться маленька літера, що вказує на звук, до якого наближається основний у слабкій (ненаголошеній) позиції: [веᵘселка], [жиᵉтˊ:а]

[ / ] одна скісна риска позначає коротку паузу

[ // ] дві скісні риски показують тривалу паузу



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет