Міністерство аграрної політики та продовольства україни ду «науково-методичний центр «агроосвіта» тестові завдання з дисципліни “комерційне товарознавство”

1. Що пройшло термічну обробку за температурі від 140–150⁰С

2. До складу якого додають вершки

3. Що пройшло термічну обробку за температури від 65–90⁰С

4. До складу якого додають вітамін С
121. Основною сировиною для виготовлення масла коров’ячого є:

1. Молоко, цукор

2. Вершки солодкі і кислі, допоміжна сировина

3. Молоко, вершки

4. Молоко, вітамін С
122. Будова яйця:

1. Шкаралупа, білок, жовток

2. Зародок, білок, жовток

3. Шкаралупа, білок, зародок

4. Шкаралупа, повітряна камера, білок, жовток
123. Назва сорту меду залежить від:

1. Строків збору, медоноса

2. Назви медоноса, місця збору

3. Закладання меду в стільники, місця збору

4. Місця збору
124. Який із сортів меду кристалізується навіть у стільниках?

1. Гречаний

2. Липовий

3. Соняшниковий

4. Акацієвий
125. Прополіс – це:

1. Маточне молоко

2. Продукт життєдіяльності рослин

3. Законсервований квітковий пилок

4. Бджолиний клей
126. Дієтичні яйця – це:

1. Повітряна камера нерухома, висота до 4 мм, термін зберігання до 7 діб

2. Повітряна камера 7 мм, термін зберігання 20 діб

3. Термін зберігання в холодильнику 120 діб

4. Повітряна камера до 7 мм, термін зберігання за температури 20⁰С до 25 діб
127. Що з перерахованого не належить до алкогольних напоїв?

1. Горілка

2. Пиво

3. Лікери

1. Вина, що не мають марочних ознак

2. Білого кольору

3. Рожевого кольору

4. Якщо витримка більше 1-ого року
129. Якщо на етикетці коньяку стоїть 5 зірочок – це:

1. Марочний коньяк з вмістом цукру 1,2%, спирту від 42 до 57%

2. Зі строком витримки коньячних спиртів до 3-х років

3. Ординарний, зі строком витримки коньячних спиртів до 5-и років

4. Вміст цукру 2,5%, спирту до 55%
130. Що не відносять до природних мінеральних напоїв?

1. Десертні

2. Столові

3. Лікувально-столові

4. Лікувальні
131. Основна сировина для виготовлення шкіри:

1. Штучна шкіра

2. Дублена шкіра

3. Недублена шкіра

4. Шкури домашніх тварин
132. Яку шкіру не поділяють за призначенням?

1. Шорно-сидільну

2. Технічну

3. Хромову

4. Для пошиття одягу та виготовлення галантерейних виробів та взуття
133. Механічні властивості матеріалів – це:

1. Міцність, твердість

2. Вогнетривкість, міцність

3. Теплопровідність, твердість

4. Морозостійкість, міцність
134. Інтегральний показник якості характеризує:

1. Одну властивість товару

2. Кілька властивостей товару

3. Відношення сумарного кінцевого ефекту від експлуатації до сумарних витрат на виготовлення товару

4. Прийнятий за еталон показник якості
135. Групова номенклатура промислових товарів, що застосовуються в сільськогосподарському виробництві, включає:

1. 28 груп

2. 24 групи

3. 19 груп

4. 21 групу
136. Термін зберігання і реалізації живої риби в осінньо-зимовий період:

1. 48 годин

2. 36 годин

3. 28 годин

4. 24 години
137. Що не відноситься до основних показників номенклатури продукції?

1. Широта

2. Естетичність

3. Глибина

4. Гармонічність

138. Товарний асортимент – це:

1. Набір однойменної продукції, конкретизований назвами, видами, ґатунками, розмірами, артикулами

2. Різноманітна продукція, що задовольняє різні вимоги споживачів

3. Група товарів у рамках одного діапазону цін

4. Група одного виду товарної продукції
139. Насиченість асортименту:

1. Рівень подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням

2. Кількість пропонування кожного з окремих видів продукції

3. Загальна кількість товарів

4. Чисельна оцінка різноманітності продукції
140. Широта асортименту:

1. Чисельна оцінка різноманітності продукції

2. Кількість пропонувань кожного з окремих видів продукції

3. Кількість основних видів продукції

4. Рівень подібності товарі

141. Стандартизація в перекладі з англійської – це:

1. Норма, зразок

2. Значок

3. Ресурс

4. Штамп
142. Кількість товарних груп, що входять в асортиментний перелік роздрібного торговельного підприємства визначає:

1. Широту асортименту

2. Повноту асортименту

3. Глибину асортименту

4. Структуру асортименту
143. Для покращення кольору майбутньої ковбаси виробники додають у рецептуру:

1. Нітрит натрію

2. Аскорбінову кислоту

3. Лактат натрію

4. Глютамат натрію

144. Подрібнення зерна в борошно здійснюється в:

1. Один етап

2. Два етапи

3. Три етапи

4. Чотири етапи
145. Вуглеводи і жири засвоюються на:

1. 50%

3. 70%

1. Вищий

3. Вищий, перший, другий

4. Вищий, перший, другий, оббивне
147. Найпоширенішим видом борошна є:

1. Житнє

3. Ячмінне

4. Кукурудзяне
148. Розрізняють такі види повторного помелу:

1. Простий

2. Сортовий

3. Складний

4. Низький та високий
149. Забійний вихід – це:

1. Приймальна жива маса худоби

2. Відношення забійної маси туші до приймальної живої маси худоби

3. Маса свіжої туші після повної її обробки

4. Маса свіжої туші після повної її обробки включає субпродукти та жир-сирець
150. Під час вживання м’яса потреба в білку задовольняється на:

1. 27%

3. 40%

1. І

3. ІV

1. V

3. ІІ

1. Натуральна маса, вологість

2. Вологість, засміченість

3. Вміст клейковини, колір

4. Натуральна маса, засміченість
154. Зерно хлібних злаків багате на:

1. Вуглеводи і жири

2. Жири і крохмаль

3. Крохмаль і білок

4. Цукри, жири, білки
155. Крупи поділяють на такі види:

1. Пшеничні, вівсяні, польські, топінамбурові, соєві, рисові

2. Пшеничні, вівсяні, соєві, гречані, шліфовані

3. Пшеничні, вівсяні, гречані, рисові, кукурудзяні, ячмінні

4. Кукурудзяні, звичайні, рисові, пшеничні, соєві
156. Залежно від техніки виготовлення крупи поділяють на:

1. Групи, підгрупи, сорти

2. Різновиди, номери, сорти

3. Категорії, різновиди, сорти

4. Групи, номери, сорти
157. На товарний сорт крупів ядриці, пшона і рису впливають такі чинники:

1. Вміст якісного ядра і домішок

2. Вологість, зольність, вміст якісного ядра

3. Вміст домішок, вологість, зольність

4. Вміст якісного ядра, вологість, смак

158. Пшеничні крупи поділяють на такі різновиди:

1. Шліфовані, поліровані, манні, плющені

2. Шліфовані, манні

3. Поліровані, манні, швидкорозварювані

4. Шліфовані, нешліфовані, манні
159. Перлові крупи виготовляють із зерна:

1. Пшениці

2. Рису

3. Ячменю

1. Пшеничних

2. Гречаних

3. Рисових

4. Вівсяних
161. Крупу ядрицю звичайну поділяють на такі сорти:

1. Екстра, вищий, перший

2. Перший, другий

3. Вищий, перший

4. Перший, другий, третій
162. Під час варіння крупи збільшуються в такому об’ємі:

1. Гречані у 2–3 рази, кукурудзяні у 5–6 разів, пшоно у 3–4 рази

2. Гречані у 5–6 разів, кукурудзяні у 3–4 рази, пшоно у 6–7 разів

3. Гречані у 8–10 разів, кукурудзяні у 1–2 рази, пшоно у 2–3 рази

4. Гречані і кукурудзяні у 6–8 разів, пшоно у 1–2 рази
163. У борошні порівняно із зерном міститься:

1. Більше жиру і цукру

2. Менше жиру і цукру

3. Менше жиру, більше цукру

4. Більше цукру і менше жиру
164. На формування асортименту борошна впливають такі чинники:

1. Вид зернової культури, якість зерна, призначення

2. Вид зернової культури, якість зерна, технологія виготовлення

3. Вид зернової культури, вологість, технологія виготовлення

4. Вид зернової культури, технологія виготовлення, призначення
165. Пшеничне борошно поділяють на такі товарні сорти:

1. Екстра, вищий, перший

2. Перший, другий, третій, оббивне

3. Вищий, перший, другий

4. Вищий, перший, другий, оббивне
166. Житнє хлібопекарське борошно поділяють на такі товарні сорти:

1. Сіяне, вищий, перший

2. Сіяне, обдирне, оббивне

3. Перший, обдирне, оббивне

4. Сіяне, обдирне, оббивне, поліпшене
167. З фізико-хімічних показників у крупах визначають:

1. Вологість, засміченість, кількість якісного ядра, зараженість шкідниками хлібних злаків

2. Кількість якісного ядра, засміченість, привабливість

3. Вологість, кількість якісного ядра

4. Кислотність, кількість мінеральних речовин, жиру
168. У пшеничному борошні визначають такі фізико-хімічні показники:

1. Вологість, зольність, білість, масову частку жиру, кількість і якість сирої клейковини

2. Вологість, білість, зольність, масову часту крохмалю

3. Вологість, білість, зольність, кількість і якість сирої клейковини

4. Вологість, білість, масову частку цукру, зольність, кількість і якість сирої клейковини
169. Зі зниженням сорту борошна його зольність:

1. Знижується

2. Підвищується

3. Не змінюється

4. Від вищого до першого знижується від першого до другого підвищується
170. Краще зберігаються такі крупи:

1. Пшеничні, вівсяні, пшоно

2. Ячмінні, пшоно, вівсяні

3. Пшеничні, ячмінні, рисові

4. Пшеничні, вівсяні, рисові
171. Масова частка вологи в крупах і борошні становить,%:

1. Від 2 до 5

2. Від 8 до 10

3. Від 14 до 15

4. Від 17,5 до 20,5

172. Максимальні терміни зберігання пшона шліфованого, кукурудзяних і вівсяних крупів, місяців:

1. 12

3. До 1

1. Сертифікація

2. Стандартизація

3. Якість

4. Знак відповідності
174. Кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, які складають її якість та розглядаються стосовно певних умов створення та споживання – це:

1. Система сертифікації

2. Керування якістю

3. Показник якості

4. Програма якості
175. Модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних етапах життєвого циклу продукції від визначення потреб до оцінювання – це:

1. Петля якості

2. Перевірка якості

3. Програма якості

4. Система якості
176. Процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам – це:

1. Атестація виробництва

2. Сертифікація

3. Програма якості

4. Настанова з якості
177. Дотримання всіх встановлених вимог до продукції, процесів, послуг –це:

1. Показник якості

2. Відповідність

3. Посвідчення відповідності

4. Політика в галузі якості
178. Дія випробувальної лабораторії, яка доводить, що конкретний зразок відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу –це:

1. Заява про відповідність

2. Сертифікація відповідності

3. Посвідчення відповідності

4. Схема сертифікації
179. Документ, що вказує ідентифікацію продукції, процесу або послуги відповідному стандарту – це:

1. Сертифікат відповідності

2. Атестація виробництва

3. Угода щодо визнання

4. Система акредитації лабораторії
180. Максимальні терміни зберігання гречаної ядриці, місяців:

1. Від 3 до 4

2. До 6

3. До 8

1. Від 1 до 3

2. Від 5 до 8

3. До 13

1. Крохмаль, цукор

2. Крохмаль, декстрин

3. Декстрин, цукор

4. Клітковина, цукор
183. Макаронні вироби поділяють на:

1. Дві категорії і три класи

2. Дві групи і два класи

3. Три групи і два класи

4. Три групи і три класи
184. Макаронні вироби поділяють на типи:

1. Сітчасті, трубчасті, ниткоподібні, фігурні

2. Трубчасті, напівтрубчасті, стрічкоподібні, фігурні

3. Трубчасті, ниткоподібні, стрічкоподібні, фігурні

4. Трубчасті, ниткоподібні, фігурні, складні

185. Трубчасті макаронні вироби залежно від форми і довжини поділяють на підтипи:

1. Макарони, ріжки, черепашки, лом макаронний

2. Ріжки, напівріжки, пера, лом макаронний

3. Макарони, пера, черепашки

4. Макарони, ріжки, пера, лом макаронний
186. Основна сировина в хлібопеченні:

1. Борошно, жири, цукор, вода

2. Борошно, сіль, дріжджі, жири

3. Борошно, сіль, дріжджі, вода

4. Борошно, прянощі, молочні продукти, сіль, дріжджі
187. Хлібобулочні вироби включають:

1. Тільки хліб і булочні вироби

2. Хліб, крекери і сухарні вироби

3. Хліб, крекери, булочні

4. Хліб, булочні, бубликові, здобні, сухарні вироби
188. Тісто для пшеничного хліба готують такими способами:

1. Опарним або безопарним

2. Безопарним або комбінованим

3. Опарним або комбінованим

4. Безопарним або опарним без застосування дріжджів
189. Залежно від виду борошна, яке використовують для приготування тіста, хліб поділяють на:

1. Житній, пшеничний, пшенично-житній, комбінований

2. Житній, пшеничний, пшенично-житній

3. Житній, пшеничний, комбінований, ячмінний

4. Житній, пшеничний, кукурудзяний, ячмінний, житньо-пшеничний
190. До булочних виробів належать:

1. Батони, пиріжки, булки, булочки, калачі, плетінки, хали, сайки, ріжки

2. Батони, крекери, рулети, булки, булочки, калачі, плетінки, хали, сайки, ріжки

3. Батони, булки, булочки, калачі, плетінки, хали, сайки

4. Батони, пиріжки, булки, бублики, плетінки, хали, сайки, ріжки
191. До бубличних виробів належать:

1. Бублики, баранки, сушки

2. Бублики, баранки, кекси

3. Баранки,сушки, крекери

4. Баранки, сушки, хлібні палички
192. Які ягоди належать до справжніх?

1. Виноград, смородина, журавлина, агрус

2. Смородина, аґрус, полуниця

3. Чорниця, малина, ожина

4. Порічки, малина, аґрус
193. Посилення солодкого смаку, гігроскопічність і зниження схильності меду до кристалізації зумовлено підвищенням вмісту:

1. Мальтози

2. Фруктози

3. Глюкози

4. Цукрози
194. Мед, що має золотистий відтінок, приємний терпкуватий смак, слабкий аромат належить до:

1. Білоакацієвого

2. Малинового

3. Соняшникового

4. Липового
195. Напівфабрикат, який отримують збиванням масла, яєць та інших продуктів з цукром, внаслідок чого він набуває пухкої піноподібної консистенції:

1. Помадка

2. Желе

3. Крем

1. Повітряні

2. Бісквітні

3. Пісочні

4. Мигдальні
197. Безбарвна легкорухома рідина з характерним алкогольним запахом і пекучим смаком – це:

1. Сортівка

2. Горілка

3. Коньяк

4. Етиловий спирт
198. Водно-спиртову суміш у виробництві називають:

1. Горілкою

2. Алкогольним напоєм

3. Сортівкою

4. Спиртовим розчином
199. Безбарвні напої, насичені ароматом, м’які і приємні на смак належать до:

1. Рому

3. Горілок особливих

4. Джину
200. Міцний алкогольний напій, який отримують зброджуванням продуктів переробки цукрової тростини з подальшою перегонкою браги і витримуванням спирту в дубових бочках:

1. Віскі

3. Джин

1. Настоянка міцна

2. Бальзам

3. Віскі

1. Напівсолодких столових

2. Білих столових

3. Марочних білих

4. Спеціальних сухих
203. Яка олія під час зберігання може втрачати товарний вигляд (помутніння, осад)?

1. Рафінована

2. Гідратована

3. Дезодорована

4. Нерафінована
204. Яка олія має найбільшу біологічну цінність?

1. Нерафінована

2. Нерафінована, гідратована

3. Рафінована, недезодорована

4. Рафінована недезодорована, рафінована дезодорована

205. Що станеться з олією соняшниковою нерафінованою, яка довго зберігається за температури 0…–1⁰С?

1. Замерзне

2. Зовнішній вигляд не зміниться

3. Зміниться забарвлення

4. Загусне, помутніє
206. За чистотою молоко поділяють на такі групи:

1. Перша, друга, третя

2. Вища, середня, нижча

3. Екстра, перша, друга

4. Вища, перша, друга
207. Основним білком і цукром коров’ячого молока є:

1. Білок альбумін, цукор лактоза

2. Білок глобулін, цукор лактоза

3. Білок казеїн, цукор лактоза

4. Білок казеїн, цукор, мальтоза
208. Енергетична цінність питного молока коливається в межах ккал/100 г:

1. 10–15

3. 120–160

4. 30–80
209. За способом теплової обробки питне молоко поділяють на:

1. Пастеризоване, сире, підігріте, стерилізоване, пряжене

2. Пастеризоване, суперпастеризоване, стерилізоване, суперстерилізоване, пря­жене

3. Пастеризоване, суперпастеризоване,тепле, стерилізоване, суперстерилізоване, пряжене

4. Пастеризоване,стерилізоване, суперстерилізоване, пряжене
210. У вітамінізоване молоко додають таку кількість вітаміну С, г/т:

1. 500

3. 110

1.(6±4)⁰С

2.(6±3)⁰С

3.(2±2)⁰С

4.(4±2)⁰С

212. До складу заквасок, які використовують для виготовлення кисломолочних напоїв, входять:

1. Румунські і сербські палички, ацидофільні палички, кефірні грибки, дріжджі

2. Йогуртні стрептококи, болгарська і ацидофільні палички, кефірні грибки, дріжджі на лактозу

3. Молочнокислі стрептококи, молочнокислі палички, болгарська і ацидофільні палички, кефірні грибки, дріжджі на лактозу

4.Молочнокислі стафілококи, болгарська і ацидофільні палички, кефірні грибки, дріжджі на лактозу
213. Основна сировина для виготовлення сметани:

1. Вершки з вмістом жиру від 10 до 25%

2. Вершки з вмістом жиру від 4 до 6%

3. Вершки з вмістом жиру від 25 до 40%

4. Суміш вершків із маслянкою або сироваткою
214. Світло-кремовий колір ряжанки визначається:

1. Додаванням какао-порошку

2. Високотемпературною обробкою молока

3. Додаванням какао-порошку і високотемпературною обробкою молока

4. Додаванням барвника
215. Згірклість кисломолочних продуктів є наслідком:

1. Використання застарілого обладнання

2. Порушенням санітарних норм

3. Окислення жиру

4. Окислення жиру, вітаміну С і деяких амінокислот
216. До молочних консервів належать:

1. Пряжені згущені молоко та вершки

2. Стерилізовані і пряжені молоко та вершки

3. Стерилізовані молоко та вершки

4. Згущені і стерилізовані молоко та вершки
217. Вершкове масло за якістю поділяють на товарні сорти:

1. Вищий і перший

2. Вищий, перший, другий

3. Перший, другий

4. Не поділяють
218. М’ясо інтенсивного червоного кольору із свіжим вираженим ароматом і мармуровістю, ніжною консистенцією відповідає:

1. Телятині

2. Лошатині

3. Яловичині

4. Кролятині
219. У якій категорії свинини на поперечному розрізі грудинки на рівні між шостим і сьомим ребрами повинно бути не менше двох прошарків м’язової тканини?

1. І

3. ІІІ

1. Грудинки

2. Зовнішнього шматка

3. Крайки

4. Верхнього шматка
221. Батони ковбасних виробів мають виражену зморшкуватість з виступом сала або грудинки, щільну консистенцію, гострий запах, приємний солонуватий смак:

1. Сирокопчені

2. Напівкопчені

3. Сиров’ялені

4. Варено-копчені
222. До субпродуктів першої категорії належать:

1. М’ясні обрізки, м’ясо стравоходу, легені, голова з мозком

2. Вим’я, рубець селезінки, трахея

3. Печінка, вим’я, язик, нирки, серце, мозок головний

4. Горловина, мозок головний, м’ясо стравоходу, сичуг
223. М’ясо птиці класифікують за такими ознаками:

1. Видом птиці, віком, способом обробки тушки

2. Видом птиці, способом обробки, термічним станом

3. Віком, вмістом жиру, вгодованістю та якістю обробки

4. Видом птиці, віком, умовами вирощування
224. До свинячих копченостей першого сорту належать:

1. Баки, свинина фарширована запечена

2. Балик, буженина, лопатка

3. Рулет, грудинка, бекон

4. Корейка, окіст, щоковина
225. Ковбасні вироби класифікують за такими ознаками:

1. Видом м’яса, вмістом білка, призначенням

2. Особливостями технології, вмістом жиру, наявністю функціональних добавок

3. Видом сировини, оболонки, м’яса, видами оболонки, особливостями технології

4. Рисунком на розрізі, наявністю сала, за призначенням і умовами споживання
226. Ковбасні вироби з високою соковитістю, ніжністю, поліпшеною консистенцією належать до:

1. Варених

2. Напівкопчених

3. Запечених

4. Запечено-копчених
227. У курячих яєць свіжість характеризується показником, який пов’язаний з:

1. Формою білка

2. Формою жовтка, який називається індексом

3. Шкаралупою

4. Повітряною камерою