Міністерство аграрної політики України
Догляд за плодоносними хмільниками
жүктеу/скачать 1.89 Mb.
|
| Догляд за плодоносними хмільниками
Рано навесні, як тільки дозволить стан ґрунту, на хмільниках провадять розорювання гребенів та міжрядь. Гребені розорюють двома заходами плуга з таким розрахунком, щоб середина рядка завширшки 20–25 см, де знаходиться головне кореневище, залишалась нерозораною. Плуг заглиблюють залежно від рівня головного кореневища у ґрунті. Дно борозни після другого проходження плуга повинно бути на одному рівні з верхівками головного кореневища. Розорювати та розгортати гребені треба обережно, щоб не пошкодити головне кореневище, підземні частини стебел та коріння. Не можна допускати розриву між відкриванням та обрізуванням головного кореневища. Ці роботи обов’язково виконують одночасно. Обрізування проводять вручну та механізованим способом. Протягом 6–8 днів обрізують підземні частини однорічних стебел, кореневища, хворі та механічно пошкоджені частини головного кореневища. Щоб краще оглянути та вручну обрізати головне кореневище, його відкривають до розгалуження основних коренів. Спочатку зрізують бічні кореневища, пошкоджене і гниле коріння, потім – торішні підземні частини стебел та очищують головне кореневище від гнилих, відмерлих частин з поглибленням до 1 см в здорову тканину. На нормально розвинених здорових рослинах торішні підземні частини стебел зрізують при самому головному кореневищі, слідкуючи за тим, щоб не пошкодити розміщених на ній бруньок. На слабо розвинених головних кореневищах стебла обрізують над першою або над другою парою бруньок. У роки з надмірною вологістю ґрунту та на старих хмільниках, що в найближчий час підлягають розкочуванню, слід робити високу обрізку – над другою парою бруньок. Механізовану обрізку головних кореневищ здійснюють за допомогою підрізчиків ОКХ-1, ОГХ-1 вітчизняного та ОРХ-2 чехословацького виробництва. Роботи на плантації виконують у два етапи: спочатку обрізають нестовпові ряди підрізчиком із фронтальною навіскою ОКХ-1, а потім стовпові – підрізчиком з боковою навіскою ОГХ-1. Обрізку проводять у місцях злиття підземної частини стебел з головним кореневищем. Зріз підземної частини стебел вище головного кореневища не повинен перевищувати 3 см. Механізовану обрізку проводять на плантаціях з добре розвинутими кореневищами хмелю, вік яких становить від трьох до десяти років. Рослини, дуже пошкоджені гнильними захворюваннями, необхідно викорчовувати і замість них підсаджувати саджанці у викопані поблизу ямки. Для збереження вологи в ґрунті слідом за обрізуванням головного кореневища необхідно заборонувати міжряддя. Одночасно з обрізуванням на зріджених місцях підсаджують саджанці з розсадника. Техніка садіння така ж, як і при закладанні нових хмільників. Якщо саджанці відсутні, то можна підсаджувати добре укорінені живці першого сорту. Після обрізування головного кореневища біля них розставляють кілочки і навішують дріт або шпагат. Замість кілочків можна натягувати над рядками дріт товщиною 4–5 мм – нижню шпалеру. Навішування підтримок. Підтримки навішують за допомогою спеціального пристрою – “вивірки”. Інколи за відсутності “вивірки” застосовують тичку із залізною розвилкою на кінці. Навішуючи підтримки, необхідно слідкувати, щоб всі вони були однаково натягнуті і закріплені. Процес навішування з вишок можна умовно розділити на три операції: виготовлення підтримок, фіксація їх на шпалері та фіксація в ґрунті. При навішуванні заздалегідь виготовлених підтримок з вишок придатні тільки такі способи фіксації, при яких підтримка не змішується уздовж шпалери. Зусилля зміщення повинно бути більше зусилля розриву підтримки, що необхідно для застосування машин, які зривають рослину хмелю під час збирання врожаю. Для виготовлення підтримок використовують дріт діаметром 1–1,2 мм на спеціальному верстаті типу СПХ-2,5. В одному пучку – 250–300 шт. підтримок. Вишка гідрофіцирована хмелева (ВГХ-5,2) для навішування підтримок включає в себе ходові колеса, нижню раму, гідроциліндр, касету та верхню раму з площадкою. Навішування підтримок відбувається наступним способом: робітник, який знаходиться на площадці вишки, бере кінець підтримки і прикручує його до дроту шпалери через 1 м. По мірі руху агрегату підтримки витягуються з касет і вільно звисають. Робітник, який іде позаду агрегату, фіксує їх біля рослин. Коли на паростках з’явиться перша пара листків (висота паростків у цей час буває 5–10 см),починають рамування. Його здійснюють, відкриваючи частину головного кореневища, обережно відгортаючи землю малою сапою, а біля самої рослини – руками. Після цього вибирають не менше 6 однаково розвинених, рівних і здорових паростків із незагнутими донизу верхівками, що ростуть з верхньої частини головного кореневища. Під час рамування збирають і знищують дротяників, личинок хрущів та інших шкідників. Паростки, призначені для заведення, нахиляють у бік кілочка і пригортають вологою землею на висоту не нижче тієї, на якій вони були до рамування. Перед заведенням, по мірі росту, стебла протягують до підтримки. Для цього нагортають невеликий валок землі в напрямі від головного кореневища до підтримки, обережно нахиляють і протягують по валу стебла, так, щоб вони не переплітались. Зверху на них насипають вологу землю шаром 10 см. Коли стебла достатньо виростуть, їх своєчасно, не допускаючи переростання, заводять по 4 стебла на кожні 2 підтримки. При віддаленні в рядках між рослинами 1 м на хмільниках із сильним розвитком рослин треба чергувати заведення двох та чотирьох стебел (через одну рослину). При площі живлення 2,5×1 м та 3,0×1 м заводять стебла на 2–3 поздовжні дроти (V-подібно). Запасні стеблини, які залишились невикористаними, зрізують і знищують. Заводять стебла однакового розміру, непошкоджені, з нормально розвиненими верхівками, при цьому стежать, щоб вони не переплітались між собою. За період вегетації ґрунт у міжряддях хмільника розпушують 5–6 разів, з них 1–2 рази на глибину 18–20 см, та 3–4 рази прополюють з одночасним розпушуванням у міжряддях та рядках. Крім того, роблять 2 підгортання: перше – коли стебла досягнуть висоти 3–4 м і друге – при досягненні ними верха шпалери на початку цвітіння. Підгортання плугом проводять після опадів. При пересиханні ґрунту другого підгортання не проводять, а розпушують міжряддя культиватором та в рядках – сапами. Щоб створити кращі умови для розвитку рослин і формування шишок, проводять пасинкування, прищипування бічних гілок та чеканку верхівок стебел. При пасинкуванні обрізують бічні гілки у нижній частині куща на висоті 75 см і на відстані 2–3 см від основного стебла, а також видаляють пагони, що виходять із землі навколо куща. Пасинкування застосовують тоді, коли більші гілки в нижній частині куща досягають довжини 15–20 см. При появі нових гілок пасинкування повторюють. Листки, що ростуть на основних стеблах, крім першої пари від поверхні ґрунту, при пасинкуванні не зрізують. Прищипування бічних гілок роблять на висоті до 2 м від поверхні землі. Верхівки бічних гілок зрізують гострим ножем тоді, коли з’являються 3–4 пари листків. Чеканку хмелю провадять так: верхівки стебел обрізують на 15–20 см до початку цвітіння, коли вони переростуть верх шпалери. Цю операцію провадять вибірково. Протягом літа слідкують, щоб верхівки стебел не відхилялись і не звисали з підтримки, поправляють кілочки чи нижню шпалеру і закріплюють підтримку, не допускаючи переплітання та затінення кущів. Якщо верхівки рослин пошкоджуються чи обламуються, то для продовження росту головного стебла на першому міжвузлі від місця пошкодження гострим ножем роблять косий зріз, залишаючи при цьому один листок і бічну гілку, яку далі заводять на підтримку. Коли на підтримку заведено одне стебло, то при його пошкодженні роблять прямий зріз, залишаючи пару листків з бічними гілками. Вони, розвиваючись, утворюють від місця зрізу 2 стебла. Удобрення. Хміль – вимоглива до поживних речовин культура. Найбільшу їх кількість рослини використовують у першій половині вегетації. При врожаї 10–12 ц/га шишок рослини хмелю виносять з 1 га 70–75 кг азоту, 50–60 фосфору і 100–110 кг калію, а при урожаї 20–22 ц/га – відповідно 140–150, 90–100, 190–220 кг. За даними Науково-дослідного та проектно-технологічного інституту хмелярства (1985 р.), для одержання високих урожаїв хмелю добрива потрібно вносити з урахуванням запланованої врожайності, наявної кількості поживних речовин у ґрунті, його механічного складу та стану розвитку рослин (табл. 6.2). Таблиця 6.2 жүктеу/скачать 1.89 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|